Рішення № 99449216, 05.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 року Справа № 160/3098/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Техенергопром" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Техенергопром" (далі – позивач) до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі – відповідач), в якій позивач просить, з урахуванням уточнень (відповідь на відзив):

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA508210/2021/000001/2 від 05.01.2021, прийняте Чорноморською митницею Держмитслужби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до митного органу надано документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування спірного рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 відкрито провадження у справі № 160/3098/21 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

13.04.2021 на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Також, враховуючи відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до п. 2 ст. 58 МК України, п. 6 ст. 54 МК України. Графа 33 Рішення містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. У графі 33 Рішення також відображено розгляд послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-63, а також джерела використані при коригуванні митної вартості оцінюваного товару. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

21.04.2021 на адресу суду від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в адміністративному позові та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «ВКП «Техенергопром» (Покупець) уклало Договір №ВКП-120620 від 12.06.2020 з компанією Green Field Mining Co (м. Каїр, Єгипет), (Продавець), на закупівлю пробної партії марганцевого концентрату (з вмістом Mn - 28% мін., SiО2 -30% макс., Н2О - 25% макс.) об`ємом 1000 тон +5%/-5% за ціною 65,00 USD за тону на умовах FOB порт Дамієтта або Олександрія, Єгипет згідно з ІНКОТЕРМС 2010.

Так, 29.12.2020 ТОВ «ВКП «Техенергопром» було подано до митного оформлення електрону митну декларацію №UA508210/2020/301764 на товар разом із документами.

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з кожною із зазначених декларацій позивачем надано митному органу документи, що перелічені у графі 44, а саме: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №081220 від 15.12.2020; коносамент (Bill of lading) №1 від 12.06.2020; сертифікат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) №A 0441779 від 18.08.2020; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №МЕ16-2020-16 від 17.08.2020; результат досліджень якісних характеристик товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ТОВ «ДІЯПРУДА» за вих.№383 від 11.12.2020; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДП «Держзовнішінформ» за вих.№25/11 від 24.12.2020; додаткова угода №1 від 15.12.2020р. до зовнішньоекономічного договору (контракту) №ВКП-120620 від 12.06.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів №ВКР-120620 від 12.06.2020; генеральний акт №01 від 01.09.2020; Лист №427/10 від 14.12.2020; лист ДЗІ №653/12-274 24.12.2020; протокол №347 09.10.2020; звіт «SGS UKRAINE» №2002537 22.09.2020; свідоцтво №08-0057/2019 12.08.2019.

Судом встановлено, що відповідач направив ТОВ «ВКП «Техенергопром» повідомлення, відповідно до якого за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

У зв`язку із виявленими розбіжностями митниця зобов`язала позивача надати такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; будь-які документи ( пакувальні листи, накладні...), що свідчать про вартість пакування; відомості, які підтверджують вартість і дату страхування вантажу; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання повідомлення митниці позивачем листом №2 від 05.01.2021 повідомив відповідача про неможливість подання таких документів.

За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів від 05.01.2021 року № UA508210/2021/000001/2.

Згідно рішення про коригування, суб`єкт владних повноважень збільшив митну вартість товару, в результаті чого сума переплати митних платежів склала 390 577,13 грн.

Вважаючи рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом 1 частини 3 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як встановлено судом, поставка товару задекларованого у ВМД №UA508210/2020/301764 від 29.12.2020, здійснювалась на підставі зовнішньо - економічного договору №ВКП-120620 від 12.06.2020, укладеного між ТОВ «ВКП «Техенергопром» та компанією Green Field Mining Co (м. Каїр, Єгипет).

У своєму Рішенні про коригування митної вартості митниця зазначає про наступні виявлені розбіжності, які унеможливили митне оформлення за основним методом і стали підставою для витребування додаткових документів та здійснення коригування:

- в Договорі № ВКП-120620 присутні дані розбіжностей складання даного Договору;

- назва товару в Інвойсі від 15.12.20. №081220-28 відрізняється від назви товару в Інвойсі від 17.08.2020 №МЕ16-2020-16 та від назви товару в Сертифікаті Форми А від 18.08.2020 № А0441779;

- відсутня довідка про транспортні витрати, невідомо проводилося чи ні страхування вантажу, відсутні банківські платіжні документи, які б свідчили про оплату вантажу;

- наявна суттєва різниця між ціною зазначеною в Договорі № ВКП-120620 та в Додатковій Угоді №1 від 15.12.2020, хоча в ст.2 Договору № ВКП-120620 є детальний опис розрахунку вартості товару від його характеристик.

Щодо тверджень митного органу, що в Договорі № ВКП-120620 присутні дані розбіжностей складання даного Договору, а також назва товару в Інвойсі від 15.12.20. №081220-28 відрізняється від назви товару в Інвойсі від 17.08.2020 №МЕ16-2020-16 та від назви товару в Сертифікаті Форми А від 18.08.2020 № А0441779, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Щодо доводів митниці, що відсутні банківські платіжні документи, які б свідчили про оплату вантажу, суд зазначає про таке.

Так, згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є зокрема: 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

При цьому, приписами Митного кодексу України не встановлено обов`язок декларанта в будь-якому разі подати митниці банківські платіжні документи щодо оплати оцінюваного товару, навіть якщо на час митного оформлення товару настав строк оплати згідно з умовами контракту.

Пунктом 4 частини 2 статті 53 Кодексу чітко визначено, що банківські платіжні документи мають бути подані декларантом митниці виключно у разі, якщо рахунок сплачено.

Так, як встановлено судом, поставка товару здійснювалась за Договором №ВКП-120620 від 12.06.2020, укладеного між ТОВ «ВКП «Техенергопром» та компанією Green Field Mining Co (м. Каїр, Єгипет). Пунктом 2.1. цього Договору передбачено, що «постачальник зобов`язується на умовах, визначених цим договором, поставити у власність покупця картоплю продовольчу, кількість та ціна якої визначаються у рахунку-специфікації або в рахунку, що є додатками до цього договору.»

Згідно з п.10.1 договору №ВКП-120620 від 12.06.2020, Покупець призначив незалежне обстеження вантажу з метою уточнення ваги, вологості товару та вмісту марганцю. Результати обстеження партії товару наведені в звіті №2002537 від 22.09.2020р. компанії «SGS UKRAINE».

Відповідно до звіту товар не є марганцевим концентратом, а є залишковим продуктом сепарації марганцевої руди із вмістом марганцю 19% (фракція 1-10 мм - 90% мін).

Згідно з п.10.1 договору №ВКП-120620 від 12.06.2020 Покупець призначив друге незалежне обстеження вантажу з метою уточнення ваги, вологості товару та вмісту марганцю в іншій організації, а саме ТОВ «ДІЯПРУДА». Результати обстеження партії товару наведені в листі №383 від 11.12.2020р. компанії ТОВ «ДІЯПРУДА».

Відповідно до зазначеного листа, також встановлено невідповідність фактичних якісних характеристик вивантаженого товару зазначеним характеристикам товару в Договорі.

У зв`язку з іншою якістю товару, було складено додаткову угоду №1 від 15.12.2020 до договору № ВКП-120620 від 12.06.2020, в якій узгоджено нову вартість товару - залишковий продукт сепарації марганцевої руди із вмістом марганцю 19% (фракція 1-10 мм - 90% мін) в розмірі 6,5 дол. США за тону товару. Продавець надав новий інвойс на вивантажену партію товару від 15.12.2020. №081220-28 на суму 6825,00 USD.

Договором №ВКП-120620 від 12.06.2020 передбачено, що умови оплати - безвідкличний акредитив з огляду на 100% вартість вантажу (Розділ 10. Оплата договору ВКП-120620).

Відповідно до умов Договору, оплата могла бути здійснена, якби постачальник виконав умови акредитиву. Оскільки товар був поставлений іншої якості і з порушенням строків, то оплата за акредитивом не відбулася.

Відтак, твердження митного органу, що декларантом не підтверджено документально факт здійснення оплати за оцінювану партію товару є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічні правові висновки за вказаними обставинами справи, також вказують на безпідставність та необґрунтованість тверджень митного органу, що наявна суттєва різниця між ціною зазначеною в Договорі № ВКП-120620 та в Додатковій Угоді №1 від 15.12.2020.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018 року у справі №804/4680/16.

Щодо доводів митниці, що у митниці відсутня можливість здійснити перевірку числового значення суми, що має бути сплачена за транспортні послуги, суд зазначає про таке.

Відповідно до умов Договору ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB порт Дамієтта або Олександрія, Єгипет (у відповідності до «Інкотермс - 2010»), і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість всіх митних формальностей в країні постачальника, вартість сертифікації товару, вартість пакування, маркування.

Так, базис поставки FOB Інкотермс 2010 покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати Імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Ціна FOB (FOB(price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Таким чином складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України)

Сторони договору передбачили розподіл витрат, пов`язаних з доставкою товару в порт відвантаження та завантаження товару на борт судна, і у відповідності до зазначеного пункту витрати на завантаження товару покладені на продавця.

Отже, витрати на транспортування по країні продавця та завантаження на борт судна не потребують додаткового підтвердження, з метою визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов договору поставки та за інвойсом, а тому зазначені вище доводи митного органу є необґрунтованими та безпідставними.

Відтак, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Не заперечуючи повноважень митного органу здійснювати контроль за правильністю визначення митної вартості товарів, суд звертає увагу на те, що згідно частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

При розгляді справи митницею не обґрунтовано свій сумнів у правильності визначення митної вартості декларантом у декларації №UA508210/2020/301764 від 29.12.2020.

Наявні матеріали справи свідчать, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З урахуванням зазначеного, суд робить висновок, що митний орган не надав доказів того, що документи подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку, що позивач надав всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, тобто не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню, відмінного від основного методу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA508210/2021/000001/2 від 05.01.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 5 858,66 грн. підлягає стягненню з Чорноморської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Техенергопром" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA508210/2021/000001/2 від 05.01.2021, прийняте Чорноморською митницею Держмитслужби.

Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43335608) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Техенергопром" (код ЄДРПОУ 42729653) судові витрати у розмірі 5 858,66 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05.05.2021 року.

Суддя А. Ю. Рищенко