Рішення № 99449215, 16.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року Справа № 160/2145/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК АТЛАНТ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК АТЛАНТ" до Дніпровської митниці Держмитслужби, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати прийняті Дніпровською митницею Держмитслужби:

рішення про визначення (коригування) митної вартості товарів від 13.05.2020 року за № UA 110130/2020/000078/1, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за№ UA110130/2020/00155;

рішення про визначення (коригування) митної вартості товарів від 12.08.2020 року за № UA110130/2020/000093/1, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA 110130/2020/00215;

рішення про визначення (коригування) митної вартості товарів від 20.10.2020 року за № UA110130/2020/000119/l, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA110130/2020/00312.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до митного органу надано документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування спірного рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 відкрито провадження у справі № 160/2154/21 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

25.03.2021 на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Також, враховуючи відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до п. 2 ст. 58 МК України, п. 6 ст. 54 МК України. Графа 33 Рішення містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. У графі 33 Рішення також відображено розгляд послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-63, а також джерела використані при коригуванні митної вартості оцінюваного товару. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

16.04.2021 ухвалою суду у задоволенні клопотання Дніпровської митниці Держмитслужби про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.06.2019 року між позивачем та компанією ООО «Меридиан АНК» (РФ) укладено контракт № 06-06-2019, у відповідності до умов якого ООО «Меридиан АНК» (РФ) зобов`язався поставити товар, а позивач зобов`язався його оплатити.

Умови поставки FCA Ульянівськ; постачальник повинен надати покупця, зокрема, і пакувальний лист та сертифікат походження товару; вартість пакування входить до вартості товару.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем через митного брокера було подано відповідачу митні декларації за № UA110130/2020/012798 від 12.05.2020; № UA110130/2020/022008 від 10.08.2020; № UA110130/2020/029843 від 19.10.2020.

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з кожною із зазначених декларацій позивачем надано митному органу документи, що перелічені у графі 44, а саме: Рахунок-проформа (Proforma invoice) за № 20/070 від 30.04.2020; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 200502 від 05.05.2020; Автотранспортна накладна (Road, consignmept jiote) за № 110129 від 05.05.2020; Декларація про походження товару (Declaration of origin) за № 200502 від 05.05.2020; Банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 30.04.2020; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги за № 12 від 29.04.2020; Документ, що, підтверджує вартість перевезення товару Заява №20200429 від 29.04.2020; Зовнішньо-економічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується 06-06-2019 від 06.06.2019; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) спец. №20/01 від 30.04.2020; Договір про надання послуг митного брокера за № 18 від 12.05.2017; Договір (контракт) про перевезення за №20200401 від 01.04.2020; Договір (контракт) про перевезення за № 20200424 від 24.04.2020; Копія митної декларації країни відправлення за №10418010/050520/0118099 від 05.05.2020; Рахунок фактура (інвойс) за №200805 від 05.08.2020 року; Автотранспортна накладна за № 440256 від 06.08.2020 року; Декларація про походження товару за № 200805 від 05.08.2020 року; Банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 20.02.2020 року; Банківський платіжний документ що стосується товару SWIFT від 29.07.2020 року; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги за № 62 від 04.08.2020 року; Копія документів, що підтверджує вартість перевезення заявка № 202000804 від 04.08.2020 року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується 06-06-2019 від 06.06.2019; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода за № 1 від 29.04.2020 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода за № 2 від 05.06.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) спец. 20/02 від 24.07.2020 року; Договір про надання послуг митного брокера за № 18 від 12.05.2017 року; Договір контракт про перевезення за № 1 від 15.11.2018 року; Договір контракт про перевезення за № 202002729 від 29.07.2020 року; Копія митної декларації країни відправлення за №10418010/060820/0214428 від 06.08.2020 року; Рахунок-фактура (інвойс) за № 201008 від 07.10.2020 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) за № 082159 від 07.10.2020; Декларація про походження товару (Declaration of origin) за № 201008 від 07.10.2020; Банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 16.09.2020; Банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 02.10.2020; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги за №154 від 03.10.2020 року; Довідка про трансп. витрати за №71 від 03.10.2020 року; Заява за № 20201003 від 03.10.2020 року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104) подання якого для митного оформлення не супроводжується 06-06-2019 від 06.06.2019 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) дод.узг. №2 від 05.06.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) дод.узг.№1 від 29.04.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №20/03 від 15.09.2020; Копія митної декларації країни відправлення 10418010/071020/0284485 від 07.10.2020.

Митна вартість товарів була визначена із застосуванням основного методу.

Судом встановлено, що відповідач направляв до ТОВ «ТК АТЛАНТ» повідомлення, відповідно до яких за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

У зв`язку із виявленими розбіжностями митниця зобов`язала позивача надати такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листами від 12.05.2020 №1205/2, від 12.08.2020 № 1208/2 декларант повідомив митницю про неможливість подання додаткових документів у передбачений законом термін.

Листом від 19.10.2020 за ЕМД від 19.10.2020 № UA110130/2020/029843 декларантом на підтвердження оплати додатково надано рахунок-проформу № 20/191.

Митницею розглянуто додатково наданий документ та за результатами розгляду повідомлено декларанта про те, що рахунок-проформа № 20/191 датується 25.09.2020, в той час, як банківський документ SWIFT датується 16.09.2020.

Враховуючи зазначене, декларанту запропоновано надати документи згідно ч. 4 ст. 53 МКУ, а саме: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

На підставі ст. 254 МКУ декларанта зобов`язано надати переклад товаросупровідних документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5. розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 №631 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672.

Листом від 20.10.2020 № 1910/3 декларантом повідомлено про неможливість подання додаткових документів у передбачений законом термін.

За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів від 13.05.2020 року за № UA 110130/2020/000078/1, від 12.08.2020 року за № UA110130/2020/000093/1, від 20.10.2020 року за № UA110130/2020/000119/l та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2020/00155 від 13.05.2020 року, № UA 110130/2020/00215 від 12.08.2020, № UA110130/2020/00312 від 20.10.2020.

Згідно рішень про коригування, суб`єкт владних повноважень збільшив митну вартість товару, в результаті чого сума переплати митних платежів склала 49 872,34 грн.

Вважаючи рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості та складення карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом 1 частини 3 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В ході судового розгляду справи встановлено, що підставою для здійснення коригування митної вартості заявленого до розмитнення позивачем товару в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості, стало те, що:

Відповідно до п.6.1 контракту (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 29.04.2020 №1), поставка товару здійснюється на умовах передоплати.

Відповідно до п.2 ст.53 МКУ, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Декларантом до документів митного оформлення надано SWIFT від 30.04.2020, від 20.02.2020, від 29.07.2020, від 19.09.2020,від 02.10.2020. Вказані документи у графі «Призначення платежу» містять посилання виключно на зовнішньоекономічний контракт від 06.06.2019 № 06-06-2019. При цьому посилання на специфікацію (додаткову угоду), рахунок або проформу-інвойс як на підставу здійснення платежу у банківському документі відсутнє.

Враховуючи відомості щодо здійснення поставок в раках вищевказаного контракту, унеможливлено ідентифікацію оплати за наданими SWIFT з оцінюваною партією товару.

В поданих до митного оформлення документах відомості щодо виробника оцінюваних товарів відсутні.

Положеннями п. 4.2 вищезазначеного договору передбачено надання пакувального листа, сертифікату походження товару. Вказані документи декларантом до митного оформлення не надано.

Вказані документи можуть містити інформацію щодо виробника оцінюваних товарів.

У відповідності до п. 4.1 вищезазначеного договору товар постачається на умовах FCA Ульяновск у відповідності з міжнародними правилами Інкотермс-2010.

На підставі Правил використання, внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01.01.11, при умовах поставки FCA продавець на власному, складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов`язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері. Відповідно до даних умов поставки до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України.

Відповідно до п.5.4 контракту до ціни товару включено лише вартість продукції, пакування, сертифікату походження, митних платежів.

Відомості щодо розміру витрат, пов`язаних з навантаженням товару на транспортний засіб, чи їх включення до ціни товару у наданих до митного оформлення документах (контракт, специфікація, інвойс) - відсутні.

Оскільки згідно наданих документів окремо не визначено, що в ціну товару входить витрати щодо навантаження або розвантаження, у посадової особи митниці були наявні обґрунтовані сумніви, що зазначені витрати у ціну товару не включені. Проте згідно умов поставки FCA Інкотермс-2010 та пп. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ встановлено, що витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, повинні додаватися до митної вартості товарів.

Декларантом на підтвердження транспортних витрат до митного оформлення надано рахунки від 05.08.2020 № 200805, від 03.10.2020 № 154, заявки від 29.04.2020 № 20200429, від 04.08.2020 №20200804, від 03.10.2020 №20201003.

Згідно наданих заявок відсутній пункт завантаження (зазначено лише м. Ульяновськ).

З урахуванням зазначеного, відсутнє документальне підтвердження повноти включення до заявленого рівня вартості витрат, передбачених ч.10 ст.58 МКУ.

Згідно наданих заявок оплата здійснюється після пред`явлення документів CMR, рахунку і акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт до митного оформлення не надавався, підтвердження про здійснену оплату до митного оформлення не надавалось.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, суд вказує наступне.

Щодо доводів відповідача - у платіжних дорученням міститься виключно посилання на зовнішньоекономічний контракт без вказівки на номер та дату інвойсу; попередня оплата здійснена до моменту виставлення рахунку позивачу, що суперечить вимогам п.6.1 зовнішньоекономічного контракту, то суд зазначає наступне.

У матеріалах справи містяться копії платіжних доручень, на підставі яких позивачем сплачено у повному обсязі суму товару, які вказані у інвойсах, які надані до митного оформлення.

Оплата товару позивачем до моменту виставлення рахунку позивачу не є тією обставиною, яка впливає на митну вартість товару, приймаючи до уваги те, що позивачем сплачено повну вартість товару, яка вказана у рахунку.

Відсутність у платіжних дорученням посилання на номер та дату інвойсу також не впливає на митну вартість товару, приймаючи до уваги те, що позивачем сплачено повну вартість товару, яка вказана у рахунку.

Враховуючи вказане, суд доходить висновку, що твердження відповідача в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо доводів відповідача, що враховуючи умови поставки FCA - відсутні відомості про вартість навантаження та розвантаження товару, у транспортних документах відсутня адреса навантаження товару, то суд зазначає наступне.

Умови поставки FCA Інкотермс 2010 передбачають, що продавець на висланому складі передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов`язані з навантаженням товару і сплачує митні платежі у країні-експортері; до митної вартості товару включаються фактура вартість товару, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України.

У матеріалах справи містять довідки про вартість транспортних витрат до кордону України.

У відповідності до п.14 Висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2 якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Оскільки вартість навантаження товару згідно умов поставки FCA Інкотермс 2010 включена до вартості товару, то позивач не повинен надавати документи про вартість навантаження товару.

Відсутність адреси навантаження товару не впливає на визначення митної вартості товару.

Таким чином, суд критично ставиться до доводів митниці в цій частині.

Щодо доводів митниці, що у митниці відсутня можливість здійснити перевірку числового значення суми, що має бути сплачена за транспортні послуги, суд зазначає про таке.

Як вже встановлювалося судом, відповідно до умов Договору, поставка товару здійснюється на умовах FCA, відповідно до умов Інкотермс 2010.

Так, відповідно до Інкотермс 2010 термін FCA (…namedplace) англ. FreeCarrier, або Франко перевізник (…назва місця) означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання з навантаження й розвантаження товару в даному місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Згідно пунктів 5, 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

Таким чином, під час імпорту товару на умовах FCA (Інкотермс 2010) вартість транспортування товару до митного кордону включається до митної вартості товару.

Матеріалами справи підтверджується, що на підтвердження транспортування задекларованого відповідно до митних декларацій товару позивачем надано: Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги за № 12 від 29.04.2020; Документ, що, підтверджує вартість перевезення товару Заява №20200429 від 29.04.2020; Договір (контракт) про перевезення за №20200401 від 01.04.2020; Договір (контракт) про перевезення за № 20200424 від 24.04.2020; Копія митної декларації країни відправлення за №10418010/050520/0118099 від 05.05.2020; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги за № 62 від 04.08.2020 року; Копія документів, що підтверджує вартість перевезення заявка № 202000804 від 04.08.2020 року; Договір контракт про перевезення за № 1 від 15.11.2018 року; Договір контракт про перевезення за № 202002729 від 29.07.2020 року; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги за №154 від 03.10.2020 року; Довідка про трансп. витрати за №71 від 03.10.2020 року; Заява за № 20201003 від 03.10.2020 року.

Крім того, положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником довідки про транспортно - експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, затвердженої Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року N 2.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

При цьому, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про вартість страхування.

Інші підстави, зазначені у спірному рішення про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Не заперечуючи повноважень митного органу здійснювати контроль за правильністю визначення митної вартості товарів, суд звертає увагу на те, що згідно частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

При розгляді справи митницею не обґрунтовано свій сумнів у правильності визначення митної вартості декларантом у деклараціях за № UA110130/2020/012798 від 12.05.2020; № UA110130/2020/022008 від 10.08.2020; № UA110130/2020/029843 від 19.10.2020.

Наявні матеріали справи свідчать, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З урахуванням зазначеного, суд робить висновок, що митний орган не надав доказів того, що документи подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку, що позивач надав всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, тобто не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню, відмінного від основного методу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів від 13.05.2020 року за № UA 110130/2020/000078/1, від 12.08.2020 року за № UA110130/2020/000093/1, від 20.10.2020 року за № UA110130/2020/000119/l та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2020/00155 від 13.05.2020 року, № UA 110130/2020/00215 від 12.08.2020, № UA110130/2020/00312 від 20.10.2020 є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду не те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, судовий збір, як належним чином підтверджені судові витрати, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 2 270,00 грн. підлягає стягненню з Дніпровської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК АТЛАНТ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати прийняті Дніпровською митницею Держмитслужби:

рішення про визначення (коригування) митної вартості товарів від 13.05.2020 року за № UA 110130/2020/000078/1, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за№ UA110130/2020/00155;

рішення про визначення (коригування) митної вартості товарів від 12.08.2020 року за № UA110130/2020/000093/1, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA 110130/2020/00215;

рішення про визначення (коригування) митної вартості товарів від 20.10.2020 року за № UA110130/2020/000119/l, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA110130/2020/00312.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК АТЛАНТ" (код ЄДРПОУ 40246222) судові витрати у розмірі 2 270,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 16.04.2021 року.

Суддя А. Ю. Рищенко