Ухвала суду № 99447681, 08.09.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"08" вересня 2021 р. Справа № 924/911/21

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія" про забезпечення позову у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія" м. Київ

до 1. Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" м.Нетішин Хмельницької області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон-Центр" м. Нетішин Хмельницької області

про визнання недійсним договору № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу обладнання від 14.05.2021

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 06.09.2021 надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія" м. Київ до 1. Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" м. Нетішин Хмельницької області, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон-Центр" м. Нетішин Хмельницької області про визнання недійсним договору № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу обладнання від 14.05.2021. В обґрунтування позову позивач вказує, що оспорюваний договір був укладений з численними порушеннями, а саме: з навмисним заниженням вартості продажу обладнання та потужностей, зазначених в договорі; за відсутності повноважень голови правління ПАТ "УБ ХАЕС" на підписання договору та за відсутності будь-яких погоджень з наглядовою радою та/або з загальними зборами акціонерів, що передбачені Законом України "Про акціонерні товариства" та Статутом ПАТ "УБ ХАЕС". Зазначає, що оскільки позивач є власником 23,0672% простих акцій ПАТ "УБ ХАЕС", то укладення договору купівлі-продажу від 14.05.2021 порушує його корпоративні права, тому, посилаючись на приписи ст.ст. 203, 215 ЦК України просить визнати договір недійсним.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.09.2021, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, згідно з якою останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на обладнання, відчужене за договором № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу обладнання від 14.05.2021, а саме на розподільчі пристрої та комплектні трансформаторні підстанції, що придатні до використання за адресою: вул.Промислова б/н, м.Нетішин, Хмельницька обл., а також заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Юніон-Центр" використовувати обладнання, придбане за договором № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу обладнання від 14.05.2021. Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, позивач вказує, що оскільки договір № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу обладнання від 14.05.2021 укладений з численними порушеннями, які вказані в позовній заяві, в тому числі з навмисним заниженням ціни правочину, то з метою недопущення незаконного використання та можливої наступної реалізації як засобу виконання рішення Господарського суду Хмельницької області у разі задоволення позову ПрАТ "МЕК", існує необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони використання відчуженого обладнання.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує наступне.

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6)зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8)зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9)арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Як вбачається із змісту позовної заяви, предметом позовних вимог у справі №924/911/21 є вимоги про визнання недійсним договору № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу обладнання від 14.05.2021, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Управління будівництва Хмельницької АЕС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніон-Центр".

Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Позивач, звертаючись із заявою про забезпечення позову, просить накласти арешт на обладнання, відчужене за договором № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу від 14.05.2021, та заборонити ТОВ "Юніон-Центр" використовувати обладнання, придбане за договором № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу обладнання від 14.05.2021.

Суд враховує, що згідно з наявним в матеріалах справи договором № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу обладнання від 14.05.2021, Публічне акціонерне товариство "Управління будівництва Хмельницької АЕС" (продавець) зобов`язувалось передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон-Центр" (покупець) систему розподільчих електричних мереж 10 кВ придатного для використання за адресою: вул.Промислова б/н, м.Нетішин Хмельницької області (далі - обладнання), визначені специфікацією, а покупець зобов`язувався прийняти і оплатити вартість такого обладнання (п. 1).

Відповідно до п.п. 3.1-3.3 вказаного договору продавець зобов`язувався до 25 червня 2021 року передати покупцю обладнання разом із наявною технічною документацією на обладнання відповідно до умов договору. Факт приймання-передачі обладнання засвідчується підписаною сторонами накладною та актом прийому-передачі обладнання. Право власності переходить від продавця до покупця з моменту підписання передбаченого п.3.2 договору акту прийому-передачі.

За актом прийому-передачі обладнання від 18.06.2021, продавець передав, а покупець прийняв у власність згідно договору № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу від 14.05.2021 обладнання вартістю 500000,00 грн з ПДВ, а саме: розподільчий пристрій РП-1А, інвентарний номер 53559, розподільчий пристрій РП-1, інвентарний номер 43560, розподільчий пристрій РП-12, інвентарний номер 43561, розподільчий пристрій РП-10, інвентарний номер 43562, розподільчий пристрій РП-9, інвентарний номер 43563, розподільчий пристрій РП-3, інвентарний номер 43564, розподільчий пристрій РП-4, інвентарний номер 43571, розподільчий пристрій РП-6, інвентарний номер 43572, розподільчий пристрій РП-7, інвентарний номер 43573, розподільчий пристрій РП-13, інвентарний номер 43574, розподільчий пристрій РП-14, інвентарний номер 43575, розподільчий пристрій РП-10, інвентарний номер 43576, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-24, інвентарний номер 40756, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-26, інвентарний номер 40757, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-9, інвентарний номер 40771, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-13, інвентарний номер 40773, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-20, інвентарний номер 40774, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-48, інвентарний номер 44916.

Отже, зважаючи на положення п. 3.3 договору на даний час власником обладнання, відчуженого за оспорюваним договором №09-ВМ/21-КП купівлі-продажу обладнання від 14.05.2021, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніон-Центр".

Суд приймає до уваги, що у даній справі позивач заявив позовну вимогу про визнання недійсним вищевказаного договору купівлі-продажу.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Зважаючи на викладене, невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на обладнання, відчужене за договором № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу обладнання від 14.05.2021, може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених прав позивача.

Так, у разі, якщо до закінчення розгляду судової справи ТОВ "Юніон-Центр" будуть вчинені дії щодо розпорядження обладнанням, придбаним за оспорюваним договором № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу обладнання від 14.05.2021, то при задоволенні позову у цій справі не буде можливості відновити правовий стан, який існував до імовірного порушення прав заявника, в зв`язку із чим позивач не зможе захистити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду, що може істотно ускладнити поновлення його законних прав та/або інтересів.

Також суд зауважує, що зважаючи на зміст позовних вимог існує прямий зв`язок між обраним позивачем заходом забезпечення позову шляхом накладення арешту на обладнання і предметом позовної вимоги про визнання недійсним договору № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу обладнання від 14.05.2021, оскільки накладення арешту на майно, яке є предметом спірного договору, по суті спрямоване на збереження цього об`єкта, яке, за твердженням позивача, відповідач 2 набув незаконно та безпідставно, у зв`язку з чим позивач і звернувся з позовом у цій справі.

Вказаний захід забезпечення позову носить конкретний характер, забезпечує збалансованість інтересів сторін, спроможний забезпечити ефективний захист порушених прав позивача у разі задоволення позову та сприятиме передбаченим ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства, які превалюють над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Такий захід забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, та можуть призвести до істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, та має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Європейський суд з прав людини у низці своїх рішень нагадував, що вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов`язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення від 22.02.1994 у справі "Раймондо проти Італії", ухвала щодо прийнятності від 07.11.2006 у справі "Адамчик проти Польщі", рішення у справах "Карамітров та інші проти Болгарії" від 10.01.2008 та "Боржонов проти Росії" від 22.01.2009).

Отже, допускається накладення судами арешту або інших обмежень щодо розпорядження майном особи, за умови дотримання таких вищенаведених вимог встановлених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції як законність, пропорційність та загальний інтерес.

В даному випадку застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на обладнання є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу, тому заява про забезпечення позову в цій частині є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Разом з тим встановлення судом заборони ТОВ "Юніон-Центр" використовувати обладнання, придбане за оспорюваним договором № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу обладнання від 14.05.2021 суд вважає таким, що є неспівмірним з заявленими позовними вимогами, не відповідає вимогам щодо розумності, збалансованості інтересів учасників, а також таким, що може перешкоджати господарській діяльності відповідача 2, тому в цій частині суд відмовляє в задоволенні заяви.

Приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія" про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на обладнання, відчужене за договором № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу від 14.05.2021, а саме: розподільчий пристрій РП-1А, інвентарний номер 53559, розподільчий пристрій РП-1, інвентарний номер 43560, розподільчий пристрій РП-12, інвентарний номер 43561, розподільчий пристрій РП-10, інвентарний номер 43562, розподільчий пристрій РП-9, інвентарний номер 43563, розподільчий пристрій РП-3, інвентарний номер 43564, розподільчий пристрій РП-4, інвентарний номер 43571, розподільчий пристрій РП-6, інвентарний номер 43572, розподільчий пристрій РП-7, інвентарний номер 43573, розподільчий пристрій РП-13, інвентарний номер 43574, розподільчий пристрій РП-14, інвентарний номер 43575, розподільчий пристрій РП-10, інвентарний номер 43576, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-24, інвентарний номер 40756, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-26, інвентарний номер 40757, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-9, інвентарний номер 40771, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-13, інвентарний номер 40773, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-20, інвентарний номер 40774, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-48, інвентарний номер 44916, що придатне до використання за адресою: вул.Промислова б/н, м.Нетішин Хмельницької області.

Стягувач: Приватне акціонерне товариство "Міжнародна енергетична компанія" (01014, м. Київ, вул.Мічуріна, 54, прим. 1, офіс 119, код 36285564).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніон-Центр" (30100, Хмельницька обл., м.Нетішин, пр.Незалежності, 12А, офіс 201, код 43353119).

У задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони ТОВ "Юніон-Центр" використовувати обладнання, придбане за договором № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу обладнання від 14.05.2021, відмовити.

Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає чинності з 08.09.2021 та дійсна для пред`явлення до виконання по 08.09.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 08.09.2021 та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддруковано у 5 примірниках:

1- до справи,

2- позивачу (01014, м. Київ, вул. Мічуріна, 54, прим. 1, офіс 119),

3. представнику позивача Токарчуку Б.В. (01014, м. Київ, вул. Мічуріна, 54-А, офіс 115),

4- відповідачу 1 (30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Ринкова, 5),

5- відповідачу 2 (30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, пр.Незалежності, 12А, офіс 201),

Надіслати усім рекомендованим листом з повідомленням.