Рішення № 9944552, 27.10.2009, Апеляційний суд міста Києва

Справа № 22-6866/09 Головуючий у 1-й інстанції- Кирилюк Г.М.

Доповідач - Олійник А.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м.Києва в складі:

головуючого - судді Олійник А.С, суддів - Наумчука М.І., Волкової Л.О., при секретарі - Пересунько Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 12 червня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування майнової та моральної шкоди

встановила:

У січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 10 серпня 2008 року з вини ОСОБА_2 відбулася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобілів Toyota Camry 2.4., державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням відповідача та автомобіля Mazda 626, державний номер НОМЕР_2 під керуванням позивача.

Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено належний позивачу на праві власності автомобіль Mazda 626, державний номер НОМЕР_2. Відповідно до акту виконаних робіт від 07 листопада 2008 року № 15, складеного СТО «Віраж», вартість запасних частин та необхідних для ремонту автомобіля робіт склала 23560 грн.

Між відповідачем та Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» (далі - ВАТ «Страхова компанія «Універсальна») було укладено договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений полісом.

Відповідач та ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» відмовили позивачу у відшкодуванні завданої йому майнової шкоди. У зв'язку з цим позивач вимушений був самостійно сплатити суму вартості ремонту автомобіля, чим йому було заподіяно збитки.

Крім того, позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, зумовлених ' подією дорожньо-транспортної пригоди, постійним нервовим навантаженням, пов'язаним із зверненням до правоохоронних органів, зверненням позивача та його дружини за медичною допомогою.

Із врахуванням уточнених позовних вимог позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду з врахуванням індексу інфляції в розмірі 25703 грн., моральну шкоду -15000 грн. (а.с. 3-4, 88).

Судом до участі у справі було залучено в якості співвідповідача ВАТ «Страхова компанія «Універсальна».

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 12 червня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 25360 грн. 42 коп., моральну шкоду в розмірі 1000 грн., судові витрати - 292 грн. 10 коп., а всього: 26652 грн. 52 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 106-107).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення майнової шкоди з урахуванням індексу інфляції та

відшкодування моральної шкоди та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі зазначено, що на час пред'явлення позову автомобіль було відремонтовано, за час розгляду справи відбулося зростання вартості товарів і послуг, а тому для відновлення порушеного права позивач просив стягнути з винної особи майнову шкоду з урахуванням індексу інфляції, виходячи із принципу повного відшкодування шкоди. Задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд не врахував глибину фізичних та моральних страждань позивача (а.с. 116-118, 147-148 ).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові до нього, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. В апеляційній скарзі вказано на те, що відшкодувати завдані позивачу збитки має ВАТ «Страхова компанія «Універсальна», з якою відповідач уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Якщо в договорі страхування встановлено строк його дії і не встановлено іншого порядку набрання ним чинності, такий договір набирає чинності з моменту укладення та діє протягом строку визначеному в договорі (а. с. 122-124).

У судовому засіданні апелянти та їх представники підтримали подані ними апеляційні скарги, просять їх задовольнити.

Представник страхової компанії заперечує апеляційні скарги, просить їх відхилити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 серпня 2008 року з вини ОСОБА_2 відбулася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобілів Toyota Сапну 2.4., державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням відповідача та автомобіля Mazda 626, державний номер НОМЕР_2 під керуванням позивача.

Між ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» та ОСОБА_2 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом НОМЕР_3 (далі -Договір). Строк дії вказаного договору визначено з 08 серпня 2008 року до 07 серпня 2009 року (а.с. 143).

Відмовляючи у стягненні майнової шкоди з ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» суд першої інстанції виходив з того, що страхову премію за Договором ОСОБА_2 було сплачено 21 серпня 2008 року, тобто після настання страхового випадку. Договором не передбачено набрання ним чинності до внесення страхового платежу. Тому заподіяна позивачу шкода підлягає стягненню з ОСОБА_2

Проте з такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 в цій частині є обгрунтованими.

Відповідно до ст. 982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Згідно із ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

За змістом положень ст.631 ЦК України строком договору є час його чинності. Строк чинності договору обумовлює і строк чинності зобов'язання, що виникло із договору.

Відповідно до ст.983 ЦК України договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Із змісту Договору вбачається, що сторони на свій розсуд визначили строк його дії з 08 серпня 2008 року до 07 серпня 2009 року (а.с.143). Договір є чинним, ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» його зміст не оскаржувала.

У судовому засіданні представник страхової компанії не заперечував того, що до сплати першого страхового платежу поліс стороні договору не видається, а в конкретному випадку поліс було видано до сплатити страхового платежу (страхової премії).

Із змісту Договору вбачається, що строк сплати першого страхового платежу Договором не визначено.

З огляду на зазначені положення ЦК України та враховуючи, що сторони як істотну умову Договору визначили строк його дії з 08 серпня 2008 року, поліс було видано стороні до сплати першого страхового платежу, колегія суддів дійшла висновку, що саме з цієї дати Договір набрав чинності, а не з моменту внесення відповідачем першого платежу.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована за Договором, то страховик - ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» повинна відшкодувати ОСОБА_1 шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди, належному йому на праві власності автомобілю.

Таким чином, стягнення судом першої інстанції майнової шкоди в повному обсязі з відповідача не відповідає вимогам матеріального закону.

Висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги в частині відшкодування шкоди з урахуванням встановленого індексу інфляції є правильним та відповідає вимогам матеріального закону. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь майнової шкоди з врахуванням встановленого індексу інфляції на підставі ст.ст. 1166, 1192 ЦК України не підлягають задоволенню з таких підстав.

За змістом положень ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( далі - Закон) у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, зокрема, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Умовами Договору не передбачено відшкодування шкоди з урахуванням встановленого індексу інфляції. Сплата суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції передбачена цивільним законом як відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Таким чином, ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» повинна відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом автомобіля в розмірі 23 560 грн. за мінусом франшизи в розмірі 510 грн., а всього: 23 050 грн.( а.с. 10).

Відповідно до ст.32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану з втратою товарного вигляду транспортного засобу.

Тому на підставі ст. 1166 ЦК України різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) підлягає стягненню з винної особи -ОСОБА_2 у розмірі 1800 грн. 42 коп., відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи, а також - франшиза у розмірі 510 грн.

Колегія суддів виходить з того, що виплата страховиком страхової суми за умови настання страхового випадку є виконанням страховиком свого обов'язку за договором, а не формою цивільно-правової відповідальності страховика перед потерпілими - третіми особами, майну яких внаслідок дорожньо - транспортної пригоди заподіяно шкоду.

У зв'язку із невиплатою страхового відшкодування позивачу за період від проведення витрат на ремонт автомобіля до їх відшкодування відбулося зростання цін на товари та послуги. Проте вина ОСОБА_2 у невиплаті страхового відшкодування відсутня, а тому відповідно до ст.1166, 1192 ЦК України стягнення з нього на користь ОСОБА_1 збитків з урахуванням рівня інфляції не відповідатиме загальним умовам цивільно-правової відповідальності.

З огляду на викладене, відшкодування шкоди з врахуванням встановленого індексу інфляції із заявлених позивачем підстав задоволенню не підлягає, а з інших підстав вказані вимоги не пред'явлено.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню лише в частині задоволення позовних вимог до ВАТ «Страхова компанія «Універсальна».

Розмір моральної шкоди визначено судом першої інстанції з врахуванням обставин справи, глибини фізичних та душевних страждань, наслідків дорожньо-транспортної пригоди, стану

здоров'я позивача, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, часу та зусиль, необхідні для відновлення попереднього стану.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 в частині відшкодування моральної шкоди колегія суддів бере до уваги, що позивач не надав докази на підтвердження фактів заподіяння йому моральних чи фізичних страждань.

Надана позивачем медична довідка (консультативний висновок) від 26 листопада 2008 року не підтверджує причинно-наслідковий зв'язок стану його здоров'я із дорожньо-транспортною пригодою, яка відбулася 10 серпня 2008 року (а.с. 11).

Медична довідка від 26 листопада 2008 року про стан здоров'я дружини позивача -ОСОБА_4 не є належним доказом у справі про заподіяння позивачу моральної шкоди, оскільки за змістом положень п. 1 ч. 1 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала конкретна фізична особа у зв'язку з ушкодженням її здоров'я (а.с. 12).

Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України зміні підлягає розподіл судових витрат. Із ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір - 230 грн. 50 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи - 27 грн. 30 коп., а з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 - судовий збір у розмірі 23 грн. 43 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи - 02 грн. 70 коп.

Оскільки рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 майнової шкоди підлягає скасуванню, то скасуванню підлягає і рішення суду в розподілу судових витрат з ухваленням у цій частині нового.

На підставі ст.ст. 631, 982, 983 ЦК України, ст.ст. 29, 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м.Києва від 12 червня 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 майнової шкоди та судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (код ЄДРПОУ 20113829) на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 23 050 грн., судовий збір - 230 грн. 50 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи - 27 грн. 30 коп., а всього: 23 307 (двадцять три тисячі триста сім) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 2 310 грн. 42 коп., судовий збір у розмірі 23 грн. 43 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи - 02 грн. 70 коп., а всього: 2 336 (дві тисячі триста тридцять шість) грн. 54 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців. шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.