Ухвала суду № 99445064, 02.09.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/8441/21

Провадження № 1-кс/428/4632/2021

УХВАЛА

іменем України

02 вересня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., при секретарі судового засідання Соха К.С., за участю старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області Мороз А.В., прокурора відділу Луганської обласної прокуратури Фесенка О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Шурхно К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області Мороз А.В., погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури Фесенком О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані матеріали кримінального провадження № 12021130000000036 від 27.01.2021 року, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: смт. Марківка, Старобільского району, Луганської області, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2021 року до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області Мороз А.В., погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури Фесенком О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В обґрунтування вимог клопотання зазначено, що згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 306-К від 19.07.2021 року «Про переведення державних службовців структурних підрозділів у району Головного управління Держгеокадастру у Луганській області» заступника начальника Відділу у Марківському районі ГУ Держгеокадастру у Луганській області ОСОБА_2 переведено з 19.07.2021 року на посаду начальника Управління у Старобільському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Відповідно до посадової інструкції до основних посадових обов`язків начальника Управління у Старобільському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області належать, зокрема:

- Керівництво та організація роботи Управління: забезпечення виконання завдань і функцій, покладених на управління; забезпечення виконання плану роботи Управління та плану роботи Головного управління з питань, що стосуються роботи Управління; здійснення розподілу за погодженням з начальником Головного управління між працівниками Управління посадових обов`язків; здійснення моніторингу та контролю за виконанням працівниками Управління організаційно-методичної роботи, посадових обов`язків, правил внутрішнього службового розпорядку; Забезпечення ефективної взаємодії з іншими підрозділами Головного управління з питань, що стосуються роботи Управління;

- Забезпечення організації; ведення Державного земельного кадастру, інформаційної взаємодії Державного земельного кадастру з іншими кадастрами та інформаційними системами в установленому порядку, у тому числі внесення до Державного земельного кадастру або надання відмови у внесенні відомостей (змін до них) про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць, обмежень у використанні земель в межах району; виконання на відповідній території робіт із землеустрою, охорони та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру; Забезпечення надання адміністративних послуг згідно із законом у сфері Державного земельного кадастру;

- Організація робіт щодо здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні; внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про об`єкти Державного земельного кадастру, відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 (із змінами).

- Організація виконання на відповідній території робіт із землеустрою, охорони та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

- Здійснення заходи щодо вдосконалення порядку ведення обліку і підготовки звітності з регулювання земельних відносин, використання та охорони земель

- Забезпечення реалізації державної політики стосовно захисту інформації з обмеженим доступом, ведення діловодства, дотримання вимог з питань охорони конфіденційної інформації.

- Організація розгляду звернень громадян, підприємств. Установ та організацій, посадових осіб, запитів та звернень народних депутатів, запитів на інформацію з питань, що стосуються Управління.

Крім того, відповідно до ст. 13 Конституції України земля, яка знаходяться в межах території України, є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст. 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, ЗК України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

-надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

-формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

- затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

- надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Згідно ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Регулювання державою відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування здійснюється за допомогою інституту землеустрою.

Зміст землеустрою, відповідно до п. п. «д» та «з» ч. 1 ст. 184 ЗК України серед іншого, полягає в складанні проектів відведення земельних ділянок та в розробленні іншої землевпорядної документації, пов`язаної з використанням та охороною земель.

Положеннями ст. 25 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій» складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Технічна документація із землеустрою, у відповідності до ст. ст. 25, 55, 56, 57 ЗК України складається, зокрема, для: встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту; поділу та об`єднання земельних ділянок; інвентаризації земель.

Відповідно до абз. 3 ст. 4 Закону України «Про землеустрій» суб`єктами землеустрою є юридичні та фізичні особи, які здійснюють землеустрій.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про землеустрій» погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому ЗК України та цим Законом.

При цьому зазначені етапи є послідовними, тобто погодження документації передує її затвердженню.

Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою, зокрема, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічної документації із землеустрою, передбачений статтями 186 та 186-1 ЗК України.

Погодження документації із землеустрою здійснюється за місцем розташування земель.

Так, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності погоджуються територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України.

Крім того, територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, також погоджується технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.

Починаючи з 10.09.2014 центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр), на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».

Відповідно до ч. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Положення № 15), затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 15 від 14.01.2015, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до Положення № 15 Держгеокадастр організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; проводить в установленому законодавством порядку державну експертизу програм і проектів з питань землеустрою, програм з питань топографо-геодезичної і картографічної діяльності, проектів топографо-геодезичних і картографічних робіт та їх результатів; погоджує надання висновків за результатами проведення державної експертизи програм і проектів з питань ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, матеріалів і документації Державного земельного кадастру; погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою; здійснює методичне забезпечення та координацію діяльності у сфері державної експертизи землевпорядної документації на територіальному рівні, а також методичне забезпечення діяльності у сфері державної експертизи землевпорядної документації розробників об`єктів державної експертизи. Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України № 5 від 14.01.2015 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Держгеокадастру, зокрема, Відділ у Марківському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Постановою Кабінету Міністрів України № 301 від 05.04.2021 «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» та на підставі Наказу Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру № 109-ОК від 02.06.2021 « Про затвердження структур територіальних органів Держгеокадастру» утворено, як юридичні особи публічного права територіальні органи Держгеокадастру, зокрема, Управління у Старобільскому районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Відповідно до положення про Управління у Старобільському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, затвердженого наказом Головного управління Держгеокадастру № 66 (далі – Положення № 308), Управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема : надає адміністративні послуги згідно із законом у відповідній сфері; здійснює заходи щодо вдосконалення порядку ведення обліку і підготовки звітності з регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційної взаємодії Державного земельного кадастру з іншими кадастрами та інформаційними системами в установленому порядку, у тому числі внесення до Державного земельного кадастру або надання відмови у внесенні відомостей (змін до них) про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць, обмежень у використанні земель в межах району; бере участь в організації виконання на відповідній території робіт із землеустрою, охорони та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні; вносить до Державного земельного кадастру відомості (зміни до них) про об`єкти Державного земельного кадастру, (крім відомостей (змін до них) про землі в межах державного кордону); веде Поземельні книги; надає відомості з Державного земельного кадастру щодо об`єктів Державного земельного кадастру, та відмовляє в їх наданні, надає витяги з Державного земельного кадастру про будь-яку земельну ділянку в межах державного кордону; видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки; забезпечує створення, формування і ведення місцевого фонду документації із землеустрою; проводить відповідно до законодавства моніторинг земель; за дорученням Головного управління Держгеокадастру у Луганській області погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою; надає роз`яснення з питань, що належать до його компетенції; здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Держгеокадастру.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3, ст. cт. 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами на яких поширюється дія Закону є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі посадові особи місцевого самоврядування, яким забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Статтею 65 зазначеного Закону передбачено, що за вчинення корупційних правопорушень особи зазначені в ч. 1 ст. 3 цього Закону притягаються до кримінальної відповідальності.

Однак, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із начальником Управління у Старобільскому районі ГУ Держгеокадастру в Луганській області ОСОБА_2 , скоїв тяжке кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, восени 2020 року, точний час під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, голова фермерського господарства «Нива 2019» ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_2 , який на той час, займав посаду заступника начальника відділу у Марківському районі ГУ Держгеокадастру в Луганській області, та повідомив йому про свої наміри отримати у користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної або комунальної форми власності, у зв`язку з чим попрохав надати відомості про вільні земельні ділянки, які можливо отримати у користування, оскільки процедура передачі земельних ділянок державної форми власності триває та Марківським районним відділом ГУ Держгеокадастру в Луганській області не передано усі земельні ділянки державної форми власності до територіальних громад.

Однак, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 , що на теперішній час вільних ділянок не має, а у разі появи земельних ділянок, які не передані у право власності або не переданих в користування за договором оренди, останньому він додатково повідомлять про них.

Після чого, у заступника начальника заступника начальника відділу у Марківському районі ГУ Держгеокадастру в Луганській області ОСОБА_2 , який є службовою особою територіального підрозділу органу державної влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, при цьому достовірно володіючи інформацією про перелік земельних ділянок, які не передані у право власності та у користування за договором оренди, виник злочинний умисел спрямований на отримання неправомірної вигоди для себе, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

З метою реалізації свого злочинного умислу, у невстановлений в ході досудового розслідування час, з метою конспірації своїх злочинних дій, ОСОБА_2 повідомив своєму знайомому начальнику виробничого підрозділу ПрАТ «Агротон» ОСОБА_1 про свій намір незаконного збагачення, шляхом отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 за надання відомостей про земельну ділянку, яку можливо отримати в користування за договором оренди, за погодження та реєстрацію технічної документації із землеустрою на земельну ділянку і присвоєння їй державного кадастрового номеру Марківським районним відділом ГУ Держгеокадастру в Луганській області, а також за підготовку та сприяння в укладанні договору із Марківською селищною радою щодо передачі в оренду земельної ділянки, запропонувавши ОСОБА_1 з цією метою вступити у злочинну змову з ним, та вести безпосередньо спілкування із ОСОБА_3 щодо надання останнім неправомірної вигоди, на що ОСОБА_1 погодився.

В подальшому, ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 відомості про земельну ділянку, що розташована на території Бондарівської сільської ради Старобільського району Луганської області, яку ОСОБА_3 може отримати в користування за договором оренди, лише за умови надання їм неправомірної вигоди.

Через деякий час, приблизно наприкінці жовтня 2020 року, точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_1 , реалізуючи спільний з ОСОБА_2 злочинний умисел спрямований на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 зустрівся із ОСОБА_3 в с. Лісна Поляна Старобільского району Луганської області, та повідомив останньому, що за грошову винагороду наявна можливість отримати в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення та надав для ознайомлення викопіювання земельної ділянки із Державної кадастрової карти, яка раніше належала колишньому КСП «Маяк», розташованої за межами населеного пункту, на території, яка за даними Державного земельного кадастру, враховується в Бондарівською сільською радою (контур № 39), Марківського району Луганської області.

При цьому, ОСОБА_1 зазначив, що за надання відомостей про земельну ділянку, яку можливо отримати в користування за договором оренди, за погодження та реєстрацію технічної документації із землеустрою на земельну ділянку і присвоєння їй державного кадастрового номеру Відділом у Марківському районі ГУ Держгеокадастру в Луганській області, а також за підготовку та сприяння в укладанні договору із Марківською селищною радою Луганської області щодо передачі в оренду земельної ділянки, ОСОБА_3 повинен буде надати їм неправомірну вигоду, сума якої буде залежати від розмірів земельної ділянки.

Також, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що в свою чергу заступник начальника відділу у Марківському районі ГУ Держгеокадастру в Луганській області ОСОБА_2 забезпечить безперешкодне погодження та реєстрацію технічної документації із землеустрою на земельну ділянку і присвоєння їй державного кадастрового номеру Марківським районним відділом ГУ Держгеокадастру в Луганській області, а також за підготовку та сприяння в укладанні договору із Марківською селищною радою Луганської області щодо передачі в оренду земельної ділянки.

В свою чергу, ОСОБА_3 , розуміючи, що ОСОБА_2 будучи службовою особою Відділу у Марківському районі ГУ Держгеокадастру в Луганській області, має всі можливості щодо перешкоджання отримання ним земельної ділянки в оренду, погодився на умови ОСОБА_1

25 січня 2021 року, під час зустрічі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яка відбулася в службовому кабінеті останнього в приміщенні Відділу У Марківському районі ГУ Держгеокадастру в Луганській області, що розташована за адресою: Луганська область, Старобільський район, смт. Марківка, провулок Південний, 2, останній, продовжуючи реалізовувати спільний з ОСОБА_1 злочинний умисел, з метою отримання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_3 , що отримання земельної ділянки в оренду можливо за умови, які зазначив ОСОБА_1 .

Також, 23.02.2021 під час зустрічі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо процедури реєстрації технічної документації на земельну ділянку, яка відбулася в службовому кабінеті останнього в приміщенні Відділу у Марківському районі ГУ Держгеокадастру в Луганській області, що розташована за адресою: Луганська область, Старобільський район, смт. Марківка, провулок Південний, 2, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 , що з приводу реєстрації технічної документації на земельну ділянку та оформлення її в оренду необхідно звертатися до його знайомого ОСОБА_1 .

Після чого, 17.03.2021 приблизно о 12 год. 00 хв. в ході зустрічі ОСОБА_1 із ОСОБА_3 , що відбулася в с. Лісна Поляна, Старобільского району Луганської області, ОСОБА_1 продовжуючи реалізовувати спільний із ОСОБА_2 корисливий умисел, з метою незаконного збагачення, повідомив ОСОБА_3 , що за надання відомостей про земельну ділянку, яку можливо отримати в користування за договором оренди, за погодження та реєстрацію технічної документації із землеустрою на земельну ділянку і присвоєння їй державного кадастрового номеру Відділу у Марківському районі ГУ Держгеокадастру в Луганській області, а також за підготовку та сприяння в укладанні договору із Марківською селищною радою Луганської області щодо передачі в оренду земельної ділянки, ОСОБА_3 за кожен гектар земельної ділянки загальною площею приблизно 50 Га, повинен надати йому та ОСОБА_2 у якості неправомірної вигоди по 100 доларів США.

Через деякий час, 21.05.2021 приблизно об 11 годині 30 хвилин в ході зустрічі ОСОБА_1 із ОСОБА_3 , що відбулася в с. Лісна Поляна, Старобільского району Луганської області, ОСОБА_1 пояснив ОСОБА_4 обставини подальшого оформлення технічної документації на земельну ділянку. Та на запитання ОСОБА_4 щодо визначення конкретної суми неправомірної вигоди, оскільки сума в 100 доларів США за кожен гектар земельної ділянки занадто велика, ОСОБА_1 узгодивши попередньо із ОСОБА_2 дане питання, відповів, що оформлення земельної ділянки та всіх необхідних документів буде коштувати 70 доларів США за кожен гектар земельної ділянки.

Далі, 20.07.2021 приблизно у першій половині дня, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1 знову зустрівся із ОСОБА_3 в с. Лісна Поляна, Старобільского району Луганської області, при цьому ОСОБА_1 продовжуючи реалізовувати свій спільний із ОСОБА_2 корисливий умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_3 , що саме за сприяння ОСОБА_2 в договорі оренди земельної ділянки визначено орендну плату за користування у розмірі 3% річних та визначено її призначення як для товарного виробництва.

Крім того, ОСОБА_1 вказав, що з метою правильності проекту договору, перед його підписанням ОСОБА_2 , особисто, ще раз ознайомиться з його змістом.

В подальшому, 22.06.2021 на підставі заяви голови фермерського господарства «Нива-2019» ОСОБА_3 , рішенням Марківської селищної ради Луганської області № 9-7/2021 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель невитребуваних (не розподілених) земельних часток (паїв) колишнього КСП «Маяк», розташованих за межами населеного пункту на території Бондарівській сільській раді (контур № 39) Луганської області, тобто технічну документацію, яка попередньо погоджена та пройшла реєстрацію із присвоєнням державного кадастрового номеру Марківським районним відділом ГУ Держгеокадастру в Луганській області.

На підставі вказаного Рішення, 12.07.2021 між фермерським господарством «Нива 2019» в особі ОСОБА_3 та Марківською селищною радою Луганської області в особі секретаря ради ОСОБА_5 , яка є дружиною ОСОБА_2 та за проханням останнього, укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 41,8 Га, кадастровий номер 4422581100:06:002:0049 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за рахунок земель сільськогосподарського призначення за адресою: Бондарівська сільська рада Луганської області на строк сім років або до дня державної реєстрації права власності на дану земельну ділянку.

27 серпня 2021 року приблизно у другій половині дня, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1 знову зустрівся із ОСОБА_3 в с. Лісна Поляна, Старобільского району Луганської області, ОСОБА_1 з метою отримання неправомірної вигоди за попередньою змовою із ОСОБА_2 , повідомив ОСОБА_3 , що з урахуванням наявного підписаного договору оренди земельної ділянки загальною площею 41,8 Га, останній повинен надати їм неправомірну вигоду у розмірі 70 доларів США за кожен гектар земельної ділянки, що складає 2900 доларів США, домовившись попередньо про зустріч на 31.08.2021.

31 серпня 2021 року, продовжуючи реалізовувати корисливий умисел, діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 призначив зустріч ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , тобто за адресою знаходження сільськогосподарської техніки, яка належить ОСОБА_3 .

Того ж дня, приблизно об 15 годині 45 хвилин ОСОБА_3 зустрівся із ОСОБА_1 на території подвір`я приватного домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та за попередньою змовою із

ОСОБА_2 , отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 2900 доларів США у якості неправомірної вигоди за надання відомостей про земельну ділянку, яку можливо отримати в користування за договором оренди, за погодження та реєстрацію технічної документації із землеустрою на земельну ділянку і присвоєння їй державного кадастрового номеру Марківським районним відділом ГУ Держгеокадастру в Луганській області, а також за підготовку та сприяння в укладанні договору із Марківською селищною радою Луганської області щодо передачі в оренду земельної ділянки.

31.08.2021 року ОСОБА_1 , затримано о 16 годині 05 хвилин в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

01.09.2021 відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України

ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого

ч.3 ст. 368 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у одержанні службовою особою, неправомірної вигоди для себе, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії повинен на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Згідно пунктів 1, 3 і 5 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є підставою для застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 .

Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджуються тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років та, відповідно до ст. 12 КК України, дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів. ОСОБА_1 має об`єктивну можливість здійснити виїзд за межі території України, або на тимчасово окуповану територію частини Луганської області поза контрольно-пропускними пунктами між підконтрольною територією України та частиною України, що на даний час не є під контролем української влади.

Крім вищезазначеного, наявність ризику, передбаченого п.1.ч.1 ст. 177 КПК України, підтверджується вагомістю наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_6 може впливати на свідка ОСОБА_3 та іншого підозрюваного ОСОБА_2 , оскільки підозрюваному з матеріалів кримінального провадження безпосередньо відомі всі данні свідка та іншого підозрюваного, а саме місце мешкання свідка та іншого підозрюваного, та їхні абонентські номери телефонів, що створює ризик впливу на свідка та іншого підозрюваного, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, у тому числі отримання неправомірної вигоди, оскільки ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 вчиняють дії щодо допомоги мешканцям Старобільского району Луганської області у наданні відомостей про земельну ділянку, яку можливо отримати в користування за договором оренди, оформленні технічної документації із землеустрою на земельну ділянку і присвоєння їй державного кадастрового номеру, а також допомогу у підготовці та сприянні в укладанні договорів щодо передачі в оренду земельної ділянки за грошову винагороду.

Відповідно до ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейский суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від слідства.

Слідчий звертає увагу, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Всі зазначені обставини, з урахуванням тяжкості злочину, вчиненого підозрюваним ОСОБА_6 з метою запобігання виникненню у останнього умислу уникнути кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду, а також з метою запобігання його подальшій протиправній діяльності, вимагають вжиття з боку органу досудового розслідування дієвих запобіжних заходів.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, яке карається позбавленням волі на строк до десяти років, а також враховуючи вищезазначені ризики, уявляється доцільним обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою.

У даному випадку інший, більш м`який запобіжний захід не тільки унеможливить забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, а навпаки є підґрунтям для спроб останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні клопотання.

У судовому засіданні захисник Шурхно К.А. просив відмовити у задоволенні клопотання.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

31.08.2021 року ОСОБА_1 , затримано о 16 годині 05 хвилин в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

01.09.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого

ч.3 ст. 368 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

-заявою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те що заступник начальника Відділу у Марківському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганської області ОСОБА_2 за попередньою змовою з начальником виробничого підрозділу «Лісна поляна» ПрАТ «Агротон» ОСОБА_1 вимагають неправомірну вигоду.

-протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , який повідомив обставини вимагання неправомірної вигоди заступником начальника Відділу у Марківському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганської області ОСОБА_2 за попередньою змовою з начальником виробничого підрозділу «Лісна поляна» ПрАТ «Агротон» ОСОБА_1 за погодження та реєстрацію технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки сільскогосподарського призначення та присвоєння державного кадастрового номеру, а також вирішення селищною радою питання щодо передачі в оренду земельної ділянки.

-протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_3 , який повідомив, що в ході бесіди з ОСОБА_2 останній повідомив, що всі обставини щодо передачі ОСОБА_3 земельної ділянки та надання за це неправомірної вигоди, останній повинен обговорювати з ОСОБА_1

-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , № 78/4/5/2090т від 11.03.2021 (розсекречено);

-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 78/4/5/2784т від 30.03.2021 (розсекречено);

-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , № 78/4/5/2911т від 30.03.2021;

-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , № 78/4/5/3612т від 30.04.2021;

-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , № 78/4/5/3970т від 21.05.2021;

-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 78/4/5/3975т від 24.05.2021 (розсекречено);

-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , № 78/4/5/5042т від 21.07.2021;

-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 78/4/5/5041т від 21.07.2021 (розсекречено);

-протоколом затримання від 31.08.2021 31.08.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч. 3 ст. 368 КК України. В ході затримання, під час проведення особистого обшуку ОСОБА_1 у верхньому кармані сорочки було виявлено та вилучено грошові кошти у загальній сумі 2900 купюрами по 100 доларів США наступними серіями: LB 21940516 R ML 13943585 E, PE 29705075 A, MF 54369482 F, LC 55375965 B, LG 82338033 B, MK 61826026 A, PB 92003084 F, MK 61826021 A, MK 61826022 A, MA 52365865 A, LB 47502144 W, PB 70514050 A, MK 89240255 B, PB 29559811 G, ML 73950013 B, PJ 10938881 A, LB 99135526 R, MB 05157593 A, LL 63170415 H, MF 45906817 B, LB 06710367 M, LB 85270863 M, LL 94996847 G, LB 23823965 A, MB 63176886 N, LF 85967400 G, ML 93025686 C, PB 00243039 D.

-протоколом освідування особи від 31.08.2021 під час проведення якого на долонях ОСОБА_1 та сорочці виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, яка попередньо була нанесена на грошові кошти, які вручалися ОСОБА_3

-протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_3 від 31.08.2021 який повідомив, що 31.08.2021 року, передав грошові у розмірі 2900 доларів США ОСОБА_1 які слугували у якості неправомірної вигоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об"єктивно зв"язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв"язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог ч. 1ст. 184 КПК Українипід час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 .

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_9 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить вагомість доказів про вчинення ОСОБА_10 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров"я, інші дані про особу ОСОБА_7 , слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.

Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеними та необґрунтованими наявність існування ризиків з боку підозрюваного незаконного впливати на свідків цьому кримінальному провадженні,вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вони не знайшли об"єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтується на припущеннях.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12021130000000036 від 27.01.2021 р., порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно дост. 176 КПК Українизапобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно дост. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 176 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує у клопотанні, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання його винним у інкримінованому кримінальному правопорушення, його вік та стан здоров`я, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров"я ОСОБА_7 , який унеможливлював тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги. Слідчий суддя враховує також репутацію підозрюваного, його майновий та сімейний стан.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції.

Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Слідчий суддя також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_7 , але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпеченні запобіганню процесуальних ризиків, тому слідчий суддя не вбачає підстав для обрання більш м"якого запобіжного заходу.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12021130000000036 від 27.01.2021 року, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України стосовно ОСОБА_7 підлягає задоволенню, а ОСОБА_8 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м"які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Слідчий суддя також зобов"язаний застосувати ч.3ст.183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, оскільки слідчим суддею не встановлено випадків, передбачених ч.4 вказаної статті.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 5ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 12 березня 2009 року в справі "Алєксандр Макаров проти Росії" (Aleksandr Makarov v Russia) № 15217|07 " Європейський суд вказав, що "… сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів … іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути".

Таку ж позицію Європейський суд послідовно займав і по багатьох інших справах, а саме "Мангрус проти Іспанії" (Mangouras v. Spain) , Ноймайстер проти Австрії (Neumeister v. Austria).

Визначаючи відповідно до вимог ч.4ст.182 КПК Українирозмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд з урахуванням даних про особу підозрюваного, вважає, що до підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати розмір застави, що не перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків, отже сума застави, яка буде здатною забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків має бути сплачена у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Застава у зазначеному розмірі буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст.110,131,132,177,178,183,184,197,198,369-372 КПК України,ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області Мороз А.В., погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури Фесенком О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з 31.08.2021 року по 29 жовтня 2021 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 заставу у розмірі сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90800 (дев"яносто тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, депозитний рахунок:

Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області

Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 26297948

Банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ

Код банку отримувача (МФО): 820172

Рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484, або забезпечити їх внесення заставодавцем, та надати слідчому, прокурору, суду документ з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів.

В разі внесення застави уповноваженій особі місця ув"язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв"язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов"язки:

- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну.

Вказані обов"язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців, які починаються з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

Підозрюваному роз"яснюються положення п.п.8,10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов"язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з"явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов"язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п`ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошений 06 вересня 2021 року о 14-30 годині в приміщенні залу судового засідання Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

Слідчий суддя Н.В. Бойко