Рішення № 99442551, 08.09.2021, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/525/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Василевич О.В.

секретар Клімович О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача – адвоката Воронюк К.Ю. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Сідоренко С.П., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

встановив :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи тим, що 10.02.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною видано виконавчий напис №5210, яким пропонувалося стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший український міжнародний банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є АТ «Перший український міжнародний банк», заборгованість за кредитним договором №2001189595401 від 12.12.2018 р., сума заборгованості складає 39 326,48 грн.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 14.07.2021 р. вказаний позов задоволено повністю. Виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни від 10.02.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №5210, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором № 2001189595401 від 12.12.2018р. у сумі 39 326 грн. 48 коп. визнано таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 1 362 грн. витрат на сплату судового збору.

Звертаючись до суду з вищевказаним позовом ОСОБА_1 вказував, що загальна сума судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи становить 7 362 грн., в тому числі судовий збір - 1 362 грн. та витрати, пов`язані з правовою допомогою – 6 000 грн., які він просив стягнути з відповідача на свою користь.

02.06.2021 р. в поданій до суду до початку розгляду справи по суті заяві представник позивача – адвокат Воронюк К.Ю. вказала, що докази на підтвердження судових витрат, зокрема акт приймання-передачі наданих послуг, квитанції про оплату правничої допомоги, будуть подані після ухвалення рішення суду. Після ухвалення судового рішення представник позивача – адвокат Воронюк К.Ю. звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просила стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою адвоката у розмірі 6000 грн.

В обґрунтування заяви вказує, що витрати позивача у зв`язку з розглядом справи, які пов`язані з правничою допомогою адвоката становлять 6 000 грн., на підтвердження чого надала копію договору про надання правничої допомоги адвокатом № 26/03/21-1 від 26 березня 2021р., копію акту приймання-передачі виконаних робіт від 30.07.2021р., копії квитанцій про оплату послуг від 30.03.2021р., від 01.05.2021р., від 01.06.2021р. та від 01.07.2021р.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про місце, день та час судового засідання були повідомлені належним чином та їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Представник відповідача – АТ «Перший український міжнародний банк» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення до суду не надходило, як і не надходило заперечень по суті заяви про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. та приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Сідоренко С.П. в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чисном, та їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Згідно з п.3 ч.1, ч.3, 4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для частково задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.1 ст.60, ч.4 ст.62 ЦПК України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), повноваження якого підтверджуюються довіреністю або ордером.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI.

Так, відповідно до ст.1 Закону № 5076 договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4); інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6); представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9).

Згідно з положеннями ст.19 Закону №5076 видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно із ст.30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно п.п.1, 2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У частині п`ятій та шостій статті 137 ЦПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень ст.137 ЦПК України слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16 висловила правову позицію, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні на користь якої ухвалене рішення підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

В підтвердження понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи, представником позивача – адвокатом Воронюк К.Ю. надано до суду : 1) договір про надання правничої допомоги адвокатом №26/03/21-1 від 26.03.2021р., укладений між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Воронюк Катерини», 2) акт приймання-передачі виконаних робіт від 30.07.2021р.

Відповідно до зазначених документів вартість правової допомоги становить 6 000 грн., яка підлягає сплаті ОСОБА_1 в безготівковому порядку на підставі виставленого адвокатом рахунку : 1) за ознайомлення з наявними документами та надання юридичної консультації: 2) за підготовку, оформлення та подання заяви про забезпечення позову; 3) за підготовку, оформлення та подання позовної заяви; 4) за підготовку клопотання про розгляд справи без участі позивача та за підготовку заяви про долучення доказів після рішення суду; 5) за підготовку, оформлення та подання заяви про винесення додаткового судового рішення.

Відповідно до п.3.2 договору про надання правничої допомоги адвокатом № 26/03/21-1 від 26.03.2021р. гонорар адвокату в розмірі 6 000 грн. сплачується позивачем рівними частинами по 1000 грн. до 01 квітня 2021 року, до 01 травня 2021 року, до 01 червня 2021 року, до 01 липня 2021 року, до 01 серпня 2021 року, до 01 вересня 2021 року.

В підтвердження здійснених платежів представником позивача - адвокатом Воронюк К.Ю. надано копію банківської квитанції № 0.0.2070956748.1 від 30.03.2021 р. на суму 1000 грн., копію дубліката квитанції № 0.0.2110535871.1 від 01.05.2021 р. на суму 1000 грн., копію банківської квитанції №0.0.2146455454.1 від 01.06.2021 р. на суму 1000 грн., копію банківської квитанції №0.0.2181414110.1 від 01.07.2021р. на суму 1000 грн.

Отже, підтверджені витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн. дійсно мали місце та підтверджуються належними і допустимим доказами.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 2000 грн., які позивач згідно п.3.2 договору повинен був сплатити рівними частинами по 1000 грн. до 01.08.2021 р. та до 01.09.2021 р., однак позивач та його представник не надали суду такі докази, а відтак з урахуванням того, що розгляд заяви про винесення додаткового рішення здійснюється судом після 01.09.2021 р. та позивач і його представник не повідомили суд про наявність у них об`єктивних обставин чи поважних причин, які б унеможливлювали чи перешкоджали надати суду такі докази, суд приходить до висновку про відсутність фактичних та правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача не підтверджених судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 2000 грн.

Таким чином, з урахуванням задоволених позовних вимог, суми підтверджених судових витрат з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 81, 137, 270 ЦПК України, -

ухвалив :

Заяву представника позивача – адвоката Воронюк К.Ю. про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Сідоренко С.П., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (місце знаходження: м.Київ, вул.Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 4000 (чотири тисяч) грн.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст додаткового рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.