Рішення № 99442347, 07.09.2021, Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області _______________

Справа № 528/683/21

Провадження № 2-а/528/23/21

РІШЕННЯ

Іменем України

07.09.2021 м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

судді Шевченко В.М.,

за участю секретаря судового засідання Кузуб В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Гребінківського районного суду Полтавської області

адміністративну справу № 528/683/21

за позовом ОСОБА_1 ,

до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції міста Києва,

про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі,

учасники справи - не з`явились,

УСТАНОВИВ:

08.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства із позовом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції міста Києва про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просить суд скасувати постанову серії ЕАН №4454899. Цей позов мотивує тим, що 07.07.2021 поліцейським Крошко О.О. винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. ОСОБА_1 вважає винесену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки дії поліцейського при її винесенні є протиправними, зокрема порушено право позивача на захист.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак подав суду заяву в якій просить справу розглянути у його відсутність /а.с. 16/.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, будь-яких заяв щодо предмета спору суду не надано.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, а також доказів, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов таких висновків.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту.

Частиною другою цієї статті передбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Судом встановлено, що 07.07.2021 інспектором 2 батальйону 2 роти УПП в м. Київ, лейтенантом поліції, Крошко О.О. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 грн. У постанові вказується, що 07.07.2021 о 17:14:12 у м. Києві просп. Героїв Сталінграду, 22, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, став учасником ДТП та не мав у комплекті автомобіля знаку аварійної зупинки, чим порушив п. 2.3.а. ПДР – Порушення забезпечення технічної справності, стану і комплектності транспортного засобу та вантажу /а.с. 6/.

З позовної заяви вбачається, що позивач не визнає свою вину в скоєнні адміністративного правопорушення, оскільки стверджує, що дане порушення ПДР України не допускав.

Відповідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідачі не надали суду жодних доказів того, що позивач, керуючи транспортним засобом, допустив вищевказане адміністративне правопорушення, тоді як саме на відповідача законом покладено обов`язок доказування вини позивача у скоєні правопорушення.

Дослідивши складену постанову серії ЕАН № 4454899 та матеріали справи, суд вбачає, що жодних пояснень свідків та доказів здійснення фото чи відео фіксації, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, зокрема п. 2.3.а Правил дорожнього руху, крім викладених інспектором обставин, в постанові не міститься.

Оцінюючи матеріали справи, суд вважає, що інших доказів, на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП України, відповідачі до суду не надали.

У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 251 КУпАП, передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як зазначено в частинах другій та шостій статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем, як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа №743/1128/17), від 15 листопада 2018 року (справа № 524/7184/16-а).

Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

У справі «Федорченко та Лозенко проти України» зазначив, що при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідачі обставин, на які посилається позивач не спростували, будь-яких доказів, які підтверджують правомірність оскаржуваного рішення, суду не надали.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зважаючи на відсутність належних доказів вини позивача, суд позбавлений можливості зробити однозначний висновок щодо наявності події правопорушення та наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, та ту обставину, що відповідачами не надано суду доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 125 КУпАП, суд приходить висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена без достатніх правових підстав.

За таких обставин, суд вважає за можливе позов задовольнити, скасувати постанову серії ЕАН № 4454899 від 07 липня 2021 року, а провадження у справі закрити.

Крім того, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 39 КАС України).

Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» унормовано, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Частинами 1-4 статті 15 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання. Територіальні органи поліції утворює, ліквідовує та реорганізовує Кабінет Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України на підставі пропозицій керівника поліції. Структуру територіальних органів поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України. Штатний розпис (штат) та кошторис територіальних органів поліції затверджує керівник поліції.

Відповідно до Переліку територіальних органів Національної поліції, затвердженого постановою КМУ від 16.09.2015 року №730, утворено як юридичну особу публічного права Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.

Наказом Національної поліції України від 06.11.2015 року № 73 затверджено Положення про Департамент патрульної поліції (надалі - Положення).

Згідно із п.1 Розділу І цього Положення Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який створюється, реорганізовується та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України в установленому законодавством України порядку.

В п.3 Розділу І Положення зазначено, що Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції.

В п.4 Розділу І цього Положення передбачено, що Департамент патрульної поліції організовує діяльність своїх підрозділів, здійснює контроль за їх діяльністю, фінансове забезпечення.

Відповідно до п.9 Розділу V цього Положення Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Таким чином, судові витрати у виді судового збору, передбаченого законом «Про судовий збір» за ставкою щодо виду і розміру позовних вимог згідно з положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України слід відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст. 280 КУпАП, ст. 72-77, 139, 241-246, 286 КАС України,

УХВАЛИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції міста Києва, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України – задовольнити.

Скасувати постанову серія ЕАН № 4454899 від 07.07.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири грн 00 коп) сплаченого судового збору.

Копії рішення суду негайно вручити особам, які брали участь у справі.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: м. Гребінка, вул. Я. Мудрого, 4, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud1605.

ПОЗИВАЧ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

ВІДПОВІДАЧІ:

Управління патрульної поліції міста Києва, ЄДРПОУ 13956272, адреса: 01100, вул. Народного Ополчення, 9, м. Київ.

Департамент патрульної поліції Національної поліції України, ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03148, вул. Федора Ернста, 3 м. Київ.

Повний текст судового рішення складено 07.09.2021.

Суддя В. Шевченко