Рішення № 99436957, 02.09.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7849/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

при секретарі судового засідання Боті О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори, третя особа Публічне акціонерне товариство «Промінвестбанк» про скасування заборони відчуження об`єкту нерухомого майна,

встановив:

18.06.2021 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Олашин В.В. звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача Першої Ужгородської ДНК, зазначивши третьою особою Публічне акціонерне товариство «Промінвестбанк», в якому просить скасувати заборону відчуження об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , накладеної на ім`я ОСОБА_1 на підставі повідомлення Стройбанку СРСР б/н від 01.07.1983, зареєстрованому в Єдиному реєстрі заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстровим номером обтяження 39791442.

В обґрунтування заявленого представник зазначає, що у лютому 2021 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Іванової Юлії Олександрівни з метою подарувати свій будинок доньці, однак приватний нотаріус повідомив позивача про наступне: в результаті здійснених пошуків та перевірок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно виявлено наступну актуальну інформацію про державну реєстрацію обтяження: тип обтяження - заборона на нерухоме майно; М239791442; підстава виникнення - повідомлення Стройбанк СРСР б\н від 01.07.1983 року; особа, майно/права якої обтяжуються - ОСОБА_1 ; об`єкт обтяження: будинок за адресою: АДРЕСА_1 , реєстрацію проведено у ЄРЗ 05.10.2006 року Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою, що робить неможливим посвідчення будь-яких правочинів щодо відчуження будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Приватний нотаріус Іванова Ю.О. звернулася з відповідним запитом до третьої особи ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК», який міг виявитися правонаступником Стройбанка СРСР, який повідомив, що не вважає себе правонаступником Будбанку (Стройбанку) СРСР. Разом з тим, незважаючи на відсутність підстав для правонаступництва згідно з законодавством, ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» через свої установи фактично продовжував виконувати комплексне банківське обслуговування частини фізичних осіб за кредитними та депозитними договорами, що були укладені установами Будбанку СРСР на Україні до створення ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК», тобто добровільно в цій частині приймав на себе зобов`язання за такими договорами. При цьому у банку відсутня інформація про продовження обслуговування ОСОБА_1 за договором про надання позики, укладеного ним з Будбанком СРСР. Станом на даний час кредитна заборгованість ОСОБА_1 за відповідним договором кредиту/позики в банку не обліковується.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, в заявах від 10.08.2021 просили здійснити розгляд справи за їх відсутності

В судове засідання представник відповідача не з`явився, 05.08.2021 подав заяву, в якій просив розглянути справу за їх відсутності.

В судове засідання представник третьої особи не з`явився, в заяві від 03.08.2021 та 01.09.2021 просив здійснити розгляд справи за його відсутності.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити за відсутності сторін, що відповідає положенню частини третьої статті 211 ЦПК України.

За правилами частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви по суті справи сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наступне.

З листа приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Іванової Ю.О. від 16.03.2021 №05/01-16 з`ясовано, що позивач звертався до останньої з метою посвідчення правочину про відчуження житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Діючи у відповідності до підпункт 2.1 пункту 2 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, якою регламентовано, що при посвідченні правочинів про відчуження або заставу нерухомого майна нотаріусом перевіряється відсутність податкової застави, заборони відчуження або арешту майна шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно виявлено наступну актуальну інформацію про державну реєстрацію обтяження: тип обтяження - заборона на нерухоме майно; №39791442; підстава виникнення - повідомлення Стройбанк СРСР б\н від 01.07.1983; особа, майно/права якої обтяжуються - ОСОБА_1 ; об`єкт обтяження: будинок за адресою: АДРЕСА_1 , реєстрацію проведено у ЄРЗ 05.10.2006 Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою.

Вказане, за твердженням приватного нотаріуса Іванової Ю.О., робить неможливим посвідчення будь-яких правочинів щодо відчуження належного позивачу будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

До вказаного листа приватного нотаріуса Іванової Ю.О. додано лист третьої особи ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» №22-4/1-04178 від 24.02.2021 зі змісту якого вбачається, що відділення Будбанку СРСР не були юридичними особами, а входили до складу і були структурними підрозділами Будбанку СРСР. З реорганізацією Будбанку СРСР в Державний комерційний промисловобудівельний банк СРСР, зазнали реорганізації і його структурні підрозділи. В результаті цього процесу був створений Український республіканський банк Державного комерційного промислово-будівельного банку (Укрпромбудбанк), а відділення Будбанку СРСР були перетворені в відділення Державного комерційного, промислово-будівельного банку СРСР, які входили до мережі Укрпромбудбанку. 20.03.1991 Постановою Верховної Ради України № 873 Укрпромбудбанк з його мережею, обчислювальним центром, активами і пасивами оголошено власністю України. Відповідно до зазначеної постанови Укрпромбудбанк був перетворений в Державний комерційний промислово-будівельний банк України (Промбудбанк України). Відповідно до ст. 1 Статуту Промбудбанку України правонаступником Українського республіканського державно-комерційного банку Промбудбанку СРСР став Промбудбанк України. У зв`язку з тим, що Промбудбанк України був державним банком і відповідно до ст. 12 його Статуту діяльність банку могла бути припинена шляхом його реорганізації або ліквідації за рішенням Уряду України, то і реорганізація або ліквідація Промбудбанку України мала бути здійснена за рішенням відповідного органу державної влади. У ПАТ «Промінвестбанк» відсутні відомості про прийняття рішення № v - відповідними державними органами України про реорганізацію або ліквідацію . Промбудбанку України. Статтею 25 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963, що діяв на час створення ПАТ «Промінвестбанк» та реєстрації Національним банком України його статуту (26.08.1992 ) встановлено, що юридична особа діє на підставі статуту. В жодній редакції статуту ПАТ «Промінвестбанк» не встановлений правовий зв`язок між ПАТ «Промінвестбанк» та Промбудбанком України і не зазначено, що ПАТ «Промінвестбанк» є правонаступником Промбудбанку України, а відтак відсутні підстави вважати ПАТ «Промінвестбанк» правонаступником Промбудбанку України та, відповідно, установ Будбанку СРСР. Незважаючи на відсутність підстав для правонаступництва згідно з законодавством, ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» через свої установи фактично продовжував виконувати комплексне банківське обслуговування частини фізичних осіб за кредитними та депозитними договорами, що були укладені установами Будбанку СРСР на Україні до створення ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК», тобто добровільно в цій частині приймав на себе зобов`язання за такими договорами. При цьому у банку відсутня інформація про продовження обслуговування ОСОБА_1 за договором про надання позики, укладеного ним з Будбанком СРСР. При цьому в листі зазначено, що строк зберігання документів по кредитах (позиках), які видавалися Будбанком СРСР у 1983 році через його установи в Україні сплив, а відтак підтвердити чи спростувати факт отримання та/або погашення ОСОБА_1 відповідного кредиту (позики), а також факту накладення у 1983 році заборони відчуження об`єкту нерухомого майна немає. На даний час кредитна заборгованість за ОСОБА_1 в банку не обліковується.

З даних мережі Інтернет, зокрема зі змісту прийнятих судами рішень з розглядуваного питання, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з`ясовано, що «Будбанк СРСР» у 1987 було реорганізовано, утворено спочатку «Промбудбанк СРСР», а з 1991 році його правонаступником в Україні став «Промбудбанк України». У 1992 році реєстрацію «Промбудбанк України» анульовано. Згідно зі ст. 2 Установчих зборів про створення Українського акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку від 10.04.1992 банк створювався як акціонерне товариство закритого типу на базі Державного комерційного промислово-будівельного банку України. Статут Українського акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку - скорочена назва «Промінвестбанк України» було затверджено 26.08.1992. У 2001 році він змінив найменування на Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЗАТ Промінвестбанк). У 2009 році він змінив найменування на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (ПАТ Промінвестбанк). Згідно з останньої редакції статуту 14.06.2012 змінилась скорочена назва ПАТ Промінвестбанк на ПАТ «Промінвестбанк». (лист НБУ №18-0005/90856 від 03.11.2016)

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право звернутися за захистом свого майнового права, одним із способів захисту цивільного права є скасування дії, яка порушує право.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст.ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд, право власності є непорушним. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» передбачено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

За ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Пунктом 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №3502/5 від 12.12.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.12.2011 року №1429/20167 для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

У відповідності до ст. 34 Закону України «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Згідно з п.5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 нотаріус, який наклав заборону, знімає заборону відчуження майна за рішенням суду.

Відповідно до ст. 223 ЦК УРСР (норми якої діяли на час виникнення та припинення правовідносин, в забезпечення виконання яких було накладено заборони відчуження на майно) зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).

З вищеописаного листа третьої особи з`ясовано, що ПАТ «Промінфестбанк» не є правонаступником суб`єкта, в інтересах якого зареєстровано заборону відчуження об’єкту нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , однак фактично продовжував здійснювати комплексне банківське обслуговування частини фізичних осіб за кредитними та депозитними договорами, що були укладені останніми з установами Промбудбанку України, та відповідно, установами Будбанку СРСР в Україні.

Однак, даним листом третьої особи стверджується, що кредитна заборгованість позивача у Банку не обслуговується, строк зберігання документів по кредитам (позикам) сплив, а відтак такі знищені, що унеможливлює підтвердження або спростування факту отримання або погашення заборгованості позивачем.

З огляду на вказане, судом не встановлено наявності відповідного зобов`язання, в забезпечення виконання якого було накладено заборону відчуження на нерухоме майно, а тому існування такої заборони, на думку суду, є втручанням у здійснення позивачем його права власності на нерухоме майно.

Враховуючи те, що державна нотаріальна контора як реєстратор не має визначених законодавством підстав для зняття за заявою позивача заборони на відчуження об`єктів нерухомого майна, а позивач позбавлений можливості реалізувати свої права власника нерухомого майна в інший, крім судового захисту, спосіб, суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити з вищевказаних підстав.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 182, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 10-13, 15-16, 81, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Скасувати обтяження на об`єкт нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 (шість): тип обтяження - заборона на нерухоме майно; №39791442; підстава виникнення - повідомлення Стройбанк СРСР б\н від 01.07.1983; особа, майно/права якої обтяжуються - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 ).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов