Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" травня 2010 р. Справа № 2/40-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Голозубовій О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Радченко О.О.
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 867С/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 18.02.10 р. по справі № 2/40-09
за позовом ТОВ "Інтер-фільм", м. Київ
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3. м. Кролевець
про стягнення 275000,00 грн.
встановила:
У грудні 2009 р. позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про захист авторських прав і виплату компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 275000 грн., штраф у розмірі 10% суми, присудженої судом на користь позивача, та направити відповідну суму до Державного бюджету України.
Рішенням господарського суду Сумської області від 18.02.2010 р. по справі № 2/40-09 (суддя - Сопяненко О.Ю.) в задоволенні позову відмовлено, з посиланням на те, що автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, що оформляється авторським договором, договір від 20.12.2007 р. не є авторським договором та в діях відповідача не встановлено ознак незаконної реалізації дисків для лазерних систем зчитування.
Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
У апеляційній скарзі позивач зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що відповідач здійснював реалізацію дисків, докази чого містяться в матеріалах кримінальної справи та встановлені вироком суду від 28.07.2009 р. та вважає, що відмова в позові порушує його права, як субєкта авторського права.
Відповідач з обставинами, викладеними у апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач вважає, що позивач не надав доказів, що він є субєктом авторського права, не можна бути впевненим у тому, що на території України немає інших субєктів виключного права на розповсюдження фільмів, зазначених у позовній заяві. Відповідач вважає недоведеним факт розповсюдження 44 творів.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду встановила, що між позивачем та право володільцем (CP MEDIA LIMITED) укладений договір № DVD-001-2008-IF від 20.12.2007 року (про передачу майнових прав на використання аудіовізуальних творів), за яким правоволоділець - CP MEDIA LIMITED передало ТОВ «Інтер-фільм»(позивачу) перераховані в п. 2.2 цього договору майнові права на використання фільмів (а також окремих елементів фільмів) в межах дозволеної території (Україна, Молдова, Казахстан, Киргизстан) та протягом дозволеного строку, в тому числі і виключне право на розповсюдження екземплярів фільму, відтвореного на носіях, шляхом їх продажу і здачі в прокат виключно для приватного (непублічного) перегляду фільму (п. 2.2.2 договору).
У п. 4.2 договору правоволоділець гарантував, що він є одноособовим і законним володільцемусіх прав, які передає компанії /позивачу/за теперішнім договором.
Зазначений договір не суперечить вимогам діючого законодавства, зокрема згідно зі ст. 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права»суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права. Частиною 1 ст. 15 цього Закону визначено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про авторське право і суміжні права»автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у ст. 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.
Згідно зі ч. 1 ст. 1113 ЦК України за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.
Як свідчать матеріали справи 13 травня 2009 року працівниками міліції УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області виявлено та задокументовано факт незаконного обігу дисків для лазерних систем зчитування, які відповідач зберігав та реалізовував, шляхом продажу на території центрального ринку м. Кролевець, вул.Роменця, 9, торгове місце № 14. Дані примірники компакт-дисків не були марковані контрольними марками, що є порушенням вимог Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, компютерних програм, баз даних».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, компютерних програм, баз даних» розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, компютерних програм, баз даних це введення в обіг примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, компютерних програм, баз даних шляхом їх продажу чи іншої передачі права власності.
Згідно ст.1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»розповсюдження обєктів авторського права і (або) суміжних прав визначено як: будь яка дія, за допомогою якої обєкти авторського права і суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих обєктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснювати доступ до цих обєктів з будь якого місця і в будь який час за власним вибором.
Отже, дії відповідача підтверджують факти розповсюдження дисків для лазерних систем зчитування.
Вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 28.07.2009 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-1 КК України, оскільки він незаконно зберігав та переміщав 197 дисків для лазерних систем зчитування.
Суд першої інстанції, посилаючись на зазначений вирок, помилково вважав невстановленими ознаки незаконної реалізації дисків для лазерних систем зчитування. При цьому, суд першої інстанції не досліджував фактів встановлених вироком суду, а саме показаннями відповідача - ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, актом фіксації закупки у ОСОБА_3 від 13.05.2009 року та обставинами, що встановленні у вироку від 28.07.2009 року підтверджено факт розповсюдження дисків для лазерних систем зчитування без контрольних марок, тобто з ознаками контрофактності.
В звязку з тим, що відповідач, як субєкт підприємницької діяльності, здійснював розповсюдження аудіовізуальних творів, майнові авторські права на які належать позивачеві, а також, що відповідач не отримував дозволу від ТОВ «Інтер-фільм»на розповсюдження аудіовізуальних творів, порушені вимоги ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст. 3, ч. 2 ст. 10 Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, компютерних програм, баз даних».
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції, суд має право постановити рішення чи ухвалу про: в тому числі виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу, а також суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.
В звязку з порушенням відповідач повинен сплатити компенсацію за порушення авторського права у сумі 275000 грн. (10х 625 грн.) х 44) та штраф в розмірі 27500 грн. в доход держбюджету.
Посилання відповідача на те, що позивач не надав доказів, що він є субєктом авторського права, та не можна бути впевненим у тому, що на території України немає інших субєктів виключного права на розповсюдження фільмів, зазначених у позовній заяві, спростовується матеріалами справи, зокрема договором № DVD-001-2008-IF від 20.12.2007 року (про передачу майнових прав на використання аудіовізуальних творів), доказів існування інших договорів відповідач не надав.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, що відповідачем не виконано.
Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви позивача можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст. 1113 ЦК України, Законами України «Про авторське право і суміжні права», «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, компютерних програм, баз даних»,ст.ст. 101-105 ГПК України, судова колегія
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 18.02.2010 р. по справі № 2/40-09 скасувати та прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (41300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ТОВ «Інтер-фільм»(03049, м. Київ, вул. Тополева, 4, код ЄДРПОУ 31039902) - 275000 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав; в доход Держбюджету України ( р/р 31119106700002, МФО 837013, ГУДК у Сумській області, отримувач: Державний бюджет м. Суми, ЄДРПОУ 23636315) - 27500 грн. штрафу.
Накази доручити видати господарському суду Сумської області.
Головуючий суддя
Судді
Повний текст постанови підписаний 17.05.2010 р.
Судове рішення № 9943437, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 17.05.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/40-09. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: