Рішення № 9943263, 12.05.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2010 р. Справа № 3/181. За позовом Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»НАК «Нафтогаз України»в особі Чернівецької філії, м. Чернівці

до приватного підприємця ОСОБА_1, с. Атаки Хотинського району Чернівецької області

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, с. Атаки Хотинського району Чернівецької області

про стягнення заборгованості 20654,63 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

Від позивача Попов В.Д., довіреність від 27.04.2010 року

Від відповідача ОСОБА_1 приватний підприємець

Від третьої особи не зявився

СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство «Нафтогазмережі»НАК «Нафтогаз України»в особі Чернівецької філії звернулось до приватного підприємця ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 20654,63 грн., з яких 16943,05 грн. основного боргу, 1179,17 грн. пені, 147,38 грн. трьох процентів річних, 1199 грн. інфляційних та 1186,02 грн. штрафу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання з боку відповідача умов договору на постачання природного газу №78038 від 03.05.2007 року в частині оплати вартості поставленого природного газу в період з вересня 2008 року по березень 2009 року.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись, при цьому, на той факт, що договір №77038 від 03.05.2007 року підписано його колишньою дружиною без його відома, та на те, що фактична поставка природного газу відбувалась за адресою: АДРЕСА_1 приміщення кафе, в якому займається підприємницькою діяльністю вищезгадана колишня дружина ОСОБА_2.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 01.10.2009 року порушено провадження у справі.

Ухвалою від 23.11.2009 року задоволено заяву сторін про розгляд справи поза межами двохмісячного строку, відкладено розгляд справи на 14.12.2009 року, залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 та витребувано від відповідача довідку державного реєстратора щодо наявності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про його власну державну реєстрацію та від третьої особи аналогічну довідку про власну державну реєстрацію.

По причині ненадання відповідачем та третьою особою витребуваних від них документів, ухвалою від 14.12.2009 року судом зобовязано державного реєстратора Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області надати суду довідку щодо наявності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію приватних підприємців ОСОБА_1 (с. Атаки Хотинського району Чернівецької області) та ОСОБА_2 (с. Атаки Хотинського району Чернівецької області).

Ухвалою від 28.01.2010 року зобовязано позивача надати суду акти прийому-передачі природного газу за період з часу укладення договору №78038 від 03.05.2007 року по час виникнення заборгованості, докази сплати відповідачем вартості поставленого природного газу у вказаному періоді, а також документи, які підтверджують факт припинення постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1. Розгляд справи, при цьому, відкладено на 22.02.2010 року. Крім того, зазначеною ухвалою повторно зобовязано державного реєстратора Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області надати документи витребувані від нього ухвалою від 14.12.2009 року.

17.02.2010 року від державного реєстратора Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області надійшли витребувані від нього документи.

У судовому засіданні 22.02.2010 року оголошено перерву до 25.02.2010 року.

Ухвалою від 25.02.2010 року, за клопотанням позивача, розгляд справи відкладено на 08.04.2010 року, а ухвалою від 08.04.2010 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі як відповідача приватного підприємця ОСОБА_2 та відкладено розгляд справи на 12.05.2010 року.

На день вирішення спору по суті, 12.05.2010 року, третя особа у судове засідання не зявилась, що не перешкоджає розгляду справи без її участі.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у позовній заяві. Крім того, позивачем не заперечується факт підписання договору №78038 від 03.05.2007 року третьою особою, однак, позивач вважає, дані обставини такими, що не звільняють відповідача від обовязку сплатити вартість отриманого ним природного газу.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на обставини зазначені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

03.05.2007 року між сторонами укладено договір №78038 на постачання природного газу (надалі - Договір), згідно умов якого позивач зобов'язався передавати у власність відповідачу природний газ, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити його на умовах Договору.

П.п. 11.1 Договору визначений строк його дії, а саме узгоджено сторонами, що він набирає чинності з моменту укладення і діє з 01.05.2007 року по 31.12.2007 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення. Якщо за 20 днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не направила іншій заяви про його припинення, договір вважається щорічно продовженим до 31 грудня кожного наступного року на тих самих умовах.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо чинності Договору відносно відповідача у звязку з підписанням цього договору колишньою дружиною відповідача приватним підприємцем ОСОБА_2, яку залучено до участі у справі в правовому статусі третьої особи без самостійних вимог. Факт здійснення такого підписання сторонами не заперечується.

Разом з тим, зазначені обставини, в тому числі встановлені судом обставини фактичного використання природного газу третьою особою, не можуть вважатись таким, що спростовують наявність між позивачем та відповідачем зобовязальних відносин, що виникли на підставі Договору.

Так, судом зясовано, що, станом на момент підписання Договору, відповідач перебував в шлюбних відносинах з третьою особою, що зокрема випливає з обставин встановлених рішенням Камянець-Подільського міськрайонного суду від 24.03.2008 року.

Відповідно до частини другої статті 65 Сімейного Кодексу України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Тобто, виходячи з вимог вищезазначеної норми, під час перебування у зареєстрованому шлюбі, кожен із подружжя є представником іншого за законом.

Частинами першою та третьою статті 237 Цивільного кодексу України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, а частиною першою статті 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

В матеріалах справи містяться акти прийому-передачі природнього газу, як в спірний, так і до спірний періоди, за адресою: Хотинський район, село Атаки, вул. Набережна, 2, де, згідно з довідкою Хотинського комунального районного БТІ, знаходиться житловий будинок з вбудованим приміщеннями кафе-бару, що належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності від 28.09.2004року.

Як вбачається з наданої позивачем виписки з власного банківського рахунку, в період після укладення Договору з боку відповідача поступали платежі в оплату вартості поставленого природного газу, що свідчить про фактичне схвалення відповідачем умов Договору.

Враховуючи викладене, та беручи до уваги те, що відповідачем не предявлено жодних доказів в підтвердження факту недійсності Договору, суд вважає можливим застосовувати умови цього Договору при вирішенні даного спору.

Так, в підпункті 6.1. Договору сторони обумовили порядок та умови проведення розрахунків. У Договорі визначено, що оплата за газ проводиться відповідачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача оплати в розмірі 50% (перша оплата) від вартості запланованих місячних обсягів не пізніше ніж за 10 банківських днів до початку кожного місяця поставки газу та 50% плановим платежем (наступна оплата) від вартості запланованих місячних обсягів не пізніше до пятого числа наступного місяця.

Остаточний розрахунок за використаний газ повинен здійснюватись відповідачем до 05 числа місяця, наступного за звітним.

На виконання умов договору, позивач в період з вересня 2008 по березень 2009 року передав відповідачу природного газу на загальну суму 16943,20 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі.

В порушення умов Договору, відповідач за поставлений газ не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 16943,05 грн.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача 16943,05 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню обсязі.

У відповідності до умов п.7.2. Договору та статті 231 Господарського кодексу України, статті 549 Цивільного кодексу України за порушення терміну оплати відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 3% річних та збитки завдані інфляцією. Також за прострочення оплати понад тридцяти днів з відповідача додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

За таких обставин, позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних, інфляційні, пеню та штраф, що прямо передбачено договором та статтею 625 Цивільного кодексу України згідно, якої боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором, а тому з відповідача стягується 1199 грн. збитків, заподіяних інфляцією, 3 % річних в сумі 147,38 грн., пеня в сумі 1179,17 грн. та штраф в розмірі 1186,02 грн.

Таким чином, позовні вимоги, в цілому, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати належить стягнути з відповідача з вини якого спір доведено до розгляду у господарському суді.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Чернівецької філії (м. Чернівці, проспект Незалежності, 96, код 34925490) 16943,05 грн. основного боргу, 1199 грн. інфляційних, 147,38 грн. 3 % річних, 1179,17 грн. пені 1186,02 грн. штрафу, 206 грн. державного мита та 226 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 12.05.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписано 17.05.2010 року.

СуддяО.В. Гончарук