Рішення № 9943145, 19.05.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2010 р.Справа № 8/33-570           Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І. М.

Розглянув матеріали справи:

за позовом: Прокурора м. Тернополя, бульвар Шевченка, 7, м. Тернопіль в інтересах держави, в особі Міністерства аграрної політики України, в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Суворова, 9/166, м. Київ, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль

до відповідача: Фермерського господарства "Обрій", с. Козярі Підволочиського району Тернопільської області

про: cтягнення 5 000 грн. заборгованості та 591 грн. 78 коп. пені.

За участю представників сторін від:

Прокуратури: Ковальчук О. Р. – помічника прокурора, посвідчення№ 36

Позивача: Барана В. С. – головного спеціаліста –юриста, довіреність № 18 від 21.04.2010 р.

Відповідача: не прибув.

В судовому засіданні представникам позивача та прокурора роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

До господарського суду Тернопільської області звернувся з позовом Прокурор м. Тернополя в інтересах держави, в особі Міністерства аграрної політики України, в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про стягнення з Фермерського господарства "Обрій" –5 000 грн. заборгованості та 591 грн. 78 коп. –пені, шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором № 1 від 10.05.2006 р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, а саме не в повному обсязі повернув позивачу кошти фінансової підтримки на поворотній основі, внаслідок чого його заборгованість становить 5 000 грн., на яку відповідно до чинного законодавства та умов даного договору нараховано 591, 78 грн. пені. Зазначено, що для забезпечення виконання зобов’язання за договором № 1 від 10.05.2006р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, 10.05.2006р. між сторонами було укладено договір застави, відповідно до якого предметом застави є належне заставодавцю на підставі технічного паспорта ТЗ серії А № 073604 –трактор Т 150, № машини 79396, рік випуску 1992, двигун СМД60 № 140101. Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача 5 000 грн. заборгованості та 591 грн. 78 коп. пені шляхом звернення стягнення на предмет застави.

В підтвердження викладеного додав: договір № 1 від 10.05.2006 р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, договір застави від 10.05.2006 р., розрахунок заборгованості, платіжне доручення № 67 від 12.05.2006 р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 05.05.2010 р. змінено предмет позову у даній справі з стягнення 5 000 грн. заборгованості та 591 грн. 78 коп. –пені, шляхом звернення стягнення на предмет застави на cтягнення 5 000 грн. заборгованості та 591 грн. 78 коп. пені та розгляд справи відкладено на 09:30 год. 19.05.2010р.

Представники прокурора та позивача в судовому засіданні 19.05.2010 р. позовні вимоги (з врахування заяви № 46 від 05.05.2010 р. про зміну позовних вимог) підтримали в повному обсязі.

Відповідач на розгляд справи не прибув, відзиву на позов не надав, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень –ухвал суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи.

Разом з тим, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, думку представника прокурора, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру»при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Враховуючи, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції з реалізації державної політики з підтримки селянських (фермерських) господарств, майно Фонду є Державною власністю, видатки на забезпечення функціонування фонду регіональних відділень здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, а неповернення наданих господарствам фінансових допомог завдає шкоди інтересам держави, прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом.

10.05.2006 р. між Тернопільським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивачем по справі), який діяв на підставі Довіреності № 5-1281 від 21.12.2005р. та Фермерським господарством "Обрій" (відповідачем по справі) укладено договір № 1 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, за умовами якого позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі відповідачу в сумі 10 000 грн., а відповідач взяв на себе зобов'язання використати фінансову допомогу за цільовим призначенням та повернути її у визначений договором строк (розділ 1 Договору).

П. п. 3.4.2. п. 3. 4. розділу 3 даного договору фермерське господарство зобов'язувалось повернути кошти Тернопільському відділенню Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств згідно з графіком: до 15 листопада 2007 року в сумі 5 000 грн., до 15 листопада 2008 року в сумі 5 000 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов’язання, які за своєю правовою природою мають ознаки договору позики, згідно якого в силу ст. 1046 ЦК України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідності до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до вимог ст. ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов’язання згідно договору про надання фінансової підтримки (допомоги) № 1 від 10.05.2006 р. щодо надання фінансової допомоги відповідачу в сумі 10 000 грн. виконав, про що свідчить платіжне доручення № 67 від 12.05.2006 р. на суму 10 000 грн., належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Однак, відповідач, в порушення умов договору № 1 від 10.05.2006 р. (п. п. 3.4.2 Договору) та вимог чинного законодавства, зобов’язання щодо повернення наданої допомоги в сумі 10 000 грн. виконав не належним чином, у зв’язку з чим рішенням господарського суду Тернопільської області від 17.07.2008р. у справі № 5/116-2569 фінансову допомогу, яка повинна була бути повернута відповідачем до 15.11.2007р. в сумі 5000 грн. стягнуто на користь позивача в судовому порядку, і станом на день пред’явлення позову його заборгованість перед позивачем становить 5000 грн.

Відповідач на розгляд справи не прибув, не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, як і не надав суду будь-яких доказів, які б свідчили про виконання умов договору № 1 від 10.05.2006 р., зокрема щодо повернення 5 000 грн. фінансової підтримки.

За даних обставин, враховуючи, що факт надання відповідачу фінансової допомоги в сумі 10 000 грн. підтверджено матеріалами справи, що відповідач без поважних причин на розгляд справи не прибув, не надав належним доказів своєчасного повернення отриманої фінансової допомоги, вимоги прокурора щодо стягнення з Фермерського господарства "Обрій" 5 000 грн. неповернутої фінансової допомоги підлягають до задоволення як правомірно заявлені, документально підтверджені та не спростовані відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 5.2. договору сторони визначили, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує позивачу пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення. Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 591, 78 грн. пені.

Судом проведено перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми пені, на підставі якого суд визнає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 591 грн. 78 коп., нарахованої в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення з 15.11.2008 р. по 22.05.2009 р. такими, що відповідають положенням ст. 232 Господарського Кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань".

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п.1 Роз'яснення ВАС України "Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб" № 02-5/492 від 28.07.1994 року, з наступними змінами та доповненнями, "Коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь".

Витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. згідно ст. ст. 44 –49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 77, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Фермерського господарства "Обрій", с. Козярі Підволочиського району Тернопільської області (ідентифікаційний код № 14036556) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Суворова, 9/166, м. Київ (ідентифікаційний код 20029342) 5 000 (п`ять тисяч) грн. заборгованості та 591 (п’ятсот дев’яносто одну) грн. 78 коп. –пені за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 1 від 10.05.2006 р.

3.          Стягнути з Фермерського господарства "Обрій", с. Козярі Підволочиського району Тернопільської області (ідентифікаційний код № 14036556) в дохід Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі –102 (сто дві) грн. державного мита.

4.          Стягнути з Фермерського господарства "Обрій", с. Козярі Підволочиського району Тернопільської області (ідентифікаційний код № 14036556) в дохід Державного бюджету України на р/р 31214259700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі –236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

6.          Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання –25.05.2010 р.), через місцевий господарський суд.

Суддя