Рішення № 9942991, 11.05.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.10                                                                                 Справа № 8/97

          За позовом Закритого акціонерного товариства «Український мобільній зв'язок», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укра-інка», м. Луганськ, -

про стягнення 12638 грн. 55 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Провоторовій О.В.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Завойко Д.І. - представник за довіреністю № 0375/9 від 09.11.2009 року;

від відповідача –представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги зв’язку у сумі 1762,64 грн., договірних санкцій в сумі 10394,88 грн., інфляційних нарахувань у сумі 389,54 грн. та 3 % річних у сумі 91,49 грн.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 19.04.10 року до 11.05.10 року –у зв’язку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання 11.05.10 року представником позивача заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи їх неналежним виконанням з боку відповідача умов договору №3276154/1.11575643 про надання послуг мобільного зв’язку, укладеного між сторонами 25.12.06 року.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позов та участь у судовому засіданні, витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1 та 101).

Представник позивача не заперечує проти вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, обставин справи та наявних у ній доказів, керуючись ст.ст.4-3,ч.3 ст. 22, ст.ст.32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд цієї справи по суті за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд дійшов наступного.

25.12.06 року між позивачем (підприємство зв’язку) та відповідачем (абонент) укладено низку однотипних договорів про надання послуг мобільного зв’язку, а 16.02.07 року ними ж укладено низку однотипних додаткових угод до основних договорів, а саме:

№3276154/1.11575643 та додаткову угоду до нього на телефонний номер 503663116;

№3275870/1.11575643 та додаткову угоду до нього на телефонний номер 503661265;

№3275896/1.11575643 та додаткову угоду до нього на телефонний номер 503661385;

№3275952/1.11575643 та додаткову угоду до нього на телефонний номер 503661390;

№3275976/1.11575643 та додаткову угоду до нього на телефонний номер 503661395;

№3276009/1.11575643 та додаткову угоду до нього на телефонний номер 503661860;

№3276040/1.11575643 та додаткову угоду до нього на телефонний номер 503661880;

№3276075/1.11575643 та додаткову угоду до нього на телефонний номер 503662590;

№3276094/1.11575643 та додаткову угоду до нього на телефонний номер 503662885;

№3276120/1.11575643 та додаткову угоду до нього на телефонний номер 503662945;

№3284549/1.11575643 та додаткову угоду до нього на телефонний номер 503660501;

№3284584/1.11575643 та додаткову угоду до нього на телефонний номер 503660508;

№3284598/1.11575643 та додаткову угоду до нього на телефонний номер 503660885;

№3284757/1.11575643 та додаткову угоду до нього на телефонний номер 503660920;

№3284770/1.11575643 та додаткову угоду до нього на телефонний номер 503660930;

№3284928/1.11575643 та додаткову угоду до нього на телефонний номер 503660915;

№3285256/1.11575643 та додаткову угоду до нього на телефонний номер 503660601;

№3285273/1.11575643 та додаткову угоду до нього на телефонний номер 503660699;

№3285228/1.11575643 та додаткову угоду до нього на телефонний номер 503660630.

За умовами кожного з них підприємство зв’язку надає абоненту послуги мобільного зв’язку в межах України. Міжнародний зв’язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором «УМЗ»(п.1.1); надання послуги за договором починається після внесення абонентом на підставі відповідного рахунку «УМЗ» повної суми первинного внеску та його зарахування на особовий рахунок абонента (п.1.3).

«УМЗ»має право: тимчасово обмежувати надання послуг мобільного зв’язку з підстав, передбачених пунктами 2.1.2.1-2.1.2.2 основних договорів (п. 2.1.2); відмовити в наданні надалі послуг та припинити дію цього договору, письмово попередивши абонента за 7 календарних днів до припинення (п. 2.15).

Абонент зобов’язаний користуватися послугами мобільного зв’язку у повній відповідності до умов цього договору та Умов (Правил) користування мережами мобільного зв’язку «УМЗ»(п.2.4.1); своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера в мережі мобільного зв’язку «УМЗ» по всіх телефонах, зареєстрованих на його особовому рахунку (плата за утримання номера в мережі сплачується і в тому випадку, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх рахунків або за заявкою абонента). Фактичне використання абонентом тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена абонентом (п. 2.4.2); сплачувати авансові внески до моменту фактичного використання раніше внесеного авансового внеску (п.2.4.3).

Нарахування за надані послуги мобільного зв’язку здійснюється згідно з тарифами «УМЗ», які є невід’ємною частиною цього договору (тарифи додаються). Розрахунковий період становить один місяць. Кожному абонентові надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними у абонента телефонами (п.3.1); нарахування за надані послуги мобільного зв’язку в мережах іноземних операторів під час використання послуги міжнародного роумінгу здійснюється згідно з тарифами іноземних операторів та з урахуванням послуг «УМЗ» із забезпечення міжнародного роумінгу. У випадку користування послугою міжнародного роумінгу «УМЗ»залишає за собою право включати до поточного розрахункового періоду послуги, отримані у попередні розрахункові періоди (п.3.2); кількість та вартість послуг, наданих абонентові за розрахунковий період, визначається відповідно до показників належних «УМЗ»технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг (п. 3.4); вартість пакета та вартість сервісного пакета послуг нараховуються та сплачуються абонентом на наступний розрахунковий період авансом (п.3.6).

За несвоєчасну оплату рахунків абонент сплачує пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, якщо чинним законодавством України не передбаченого іншого розміру пені (п.4.3); сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору згідно із законодавством України (п. 4.5); у випадку відмови від послуг та припинення дії цього договору з ініціативи абонента до моменту повного використання первинного внеску, внесеного абонентом згідно з п. 1.3 цього договору, за винятком, коли така відмова від послуг є наслідком порушення «УМЗ»договірних умов, абонент сплачує «УМЗ»штраф у розмірі 100% залишку первинного внеску, не використаного абонентом до моменту припинення надання послуг (п.4.6).

До відносин між «УМЗ» та абонентом, які прямо не врегульовані цим договором, застосовується відповідне законодавство України, зокрема, - Закон України «Про телекомунікації»(5.1).

Дія договору, якщо абонент має несплачені рахунки і не ліквідував наявну заборгованість протягом одного місяця після відправлення йому письмового повідомлення, а також у випадках, передбачених Умовами (Правилами), користування мережами мобільного зв’язку «УМЗ»припиняється (п.5.2).

25 та 27.12.06 року сторони уклали до кожного основного договору додаткову угоду, згідно якій: починаючи з дати підписання цієї додаткової угоди та протягом 730 календарних днів з моменту її підписання абонент не має права відмовитися від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема, - від послуг голосової телефонії за основним договором, а надання послуг, передбачених основним договором, відбувається з урахуванням умов, встановлених цією додатковою угодою. У випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг за основним договором, включаючи обмеження послуг голосової телефонії, за ініціативою «УМЗ»з підстав, обумовлених основним договором, або за заявою абонента в період строку, встановленого цим пунктом, вказаний строк подовжується на весь період, протягом якого надання послуг було призупинено (п.1.1); забезпеченням виконання зобов’язання абонента перед «УМЗ» не відмовлятись від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема, - від послуг голосової телефонії за основним договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 Цивільного кодексу України. У разі, якщо абонент відмовляється від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема, - від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання «УМЗ»своїх зобов’язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5..2 основного договору у зв’язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв’язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь «УМЗ»договірної санкції у розмірі 1,92 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку, встановленого п. 1.1 цієї додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії. На підставі ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності до вимоги про стягнення договірної санкції встановлюється у три роки. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з цивільним законодавством України (п.1.2).

Після закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї додаткової угоди, основний договір вважається продовженим на невизначений термін, і кожна із сторін має право припинити основний договір в односторонньому порядку у будь-який час, письмово повідомивши про це другу сторону не пізніше, ніж за 7 днів календарних днів до такого припинення. У цьому випадку договірна санкція, передбачена п. 1.2 цієї додаткової угоди, до абонента не застосовується. Остаточні розрахунки між сторонами здійснюються після закінчення останнього розрахункового періоду, на який припадає дата припинення дії основного договору (п. 1.3).

Закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї додаткової угоди або припинення дії основного договору не звільняє сторони від належного виконання своїх зобов’язань, що виникли до такого припинення (п.1.4).

Будь-яка зміна послуг в рамках замовленого абонентом тарифного пакету, а також будь-яка зміна тарифного пакету не звільняє абонента від його зобов’язань згідно з основним договором згідно з основним договором та цією додатковою угодою в межах строку, встановленого п. 1.1 додаткової угоди (п.1.5.3) (а.с.9-65).

На виконання умов договорів підприємство зв’язку за період з 29.02.08 року по 01.06.08 року включно надало абоненту послуг мобільного зв’язку на суму 1762,64 грн., які він не сплатив.

З матеріалів справи вбачається, що абонент не вжив заходів до погашення суми основного боргу, у зв’язку з чим у нього станом на 02.04.10 року (день звернення позивача до суду з позовом) він складає 1762,64 грн.; крім того, позивач нарахував відповідачу:

договірні санкції по кожному з договорів у сумі 10394,88 грн.;

інфляційні нарахування у сумі 389,54 грн.;

3% річних у сумі 91,49 грн., - що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи:

роздруківкою платежів та балансу абонента, з додатками до неї;

інтерфейсами перегляду договірних умов і розрахунку суми штрафу, відповідно до яких абоненту нараховано вищеназвану суму договірних санкцій;

розрахунком суми позову;

іншими матеріалами справи.

Відповідач позов не оспорив та не спростував.

ІІ.Заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Як сказано у ст.11 ЦКУ, цивільні права та обов’язки виникають з дій осіб, які встановлені актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, між іншим, являються договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зобов’язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов’язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певних дій а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов’язання (ст. 509 ЦКУ).

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання.

          Цивільним кодексом (ст.530) передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Якщо боржник припустився неналежного виконання грошового зобов’язання, то відповідно до правила ст.536 ЦКУ за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

          Згідно частині 1 ст. 548 ЦКУ виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.           Способами забезпечення виконання є стягнення з винної сторони неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 549 ЦКУ неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.           Правовідносини, які мають місце між сторонами по справі, належать до договору про надання послуг.

          За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ст. 901 ЦКУ).

          Сторони, керуючись статтею 546 ЦКУ, в якій сказано, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, передбачили таке забезпечення у п.1.2 додаткової угоди до кожного з договорів.

          Отримавши від позивача послуги мобільного зв’язку, абонент (відповідач) повинен був дотримуватися вимог ст.ст.530 та 903 ЦКУ, - тобто здійснити оплату за них у порядку та у строк, встановлені договором.

          Однак він вартість наданих послуг не сплатив, що підтверджується матеріалами справи, тим самим порушив вимоги як ч. 1 ст.530, так і ч. 1 статті 903 ЦКУ, якою встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у термін та у порядку, встановлених договором.

          Тобто відповідач порушив зобов’язання.

          Згідно ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, а саме: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Відповідно до частин 1 та 2 ст. 614 цього Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З огляду на порушення абонентом (відповідачем) своїх зобов’язань за договорами та додатковими угодами до них позивач правомірно скористався правилом частини ст. 615 ЦКУ, в якій сказано, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 617 ЦКУ встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили

Відповідач не довів суду наявність таких обставин.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 622 Цивільного кодексу боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Згідно ст.624 названого Кодексу, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків. Оскільки у даному випадку спір виник у зв’язку з невиконанням відповідачем грошового зобов’язання, то суд при вирішенні цього спору керується також статтею 625 ЦКУ, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

Суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у неналежному виконанні та невиконанні своїх зобов’язань за вищезгаданими договорами та додатковими угодами до них.

Відповідач позовні вимоги не спростував.

          Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного цивільного законодавства України та з вини якої спір доведено до суду.

Судом встановлено, що позивач при зверненні з позовом до суду припустився надмірної сплати державного мита.

Так, згідно п. «а»ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7/93 «Про державне мито»за розгляд господарським судом майнового спору (до такої категорії належить даний спір) на користь Державного бюджету України підлягає стягненню державне мито у розмірі 1% вартості позову. але не менше 6 (102,00 грн.) та не більше 1500 (25500,00 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ціна позову по справі становить 12638,55 грн., - тобто 1% від вказаної суми становить 126,36 грн., - позивач же на підставі платіжного доручення №0000789514 від 28.10.09 року сплатив державне мито у сумі 126,58 грн., або на 0 грн. 20 коп. більше.

Сума переплати у розмірі 0,20 грн. відповідно до ст. 8 вищеназваного Декрету підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь платника.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16, 525,526, 527, 530, 901 та 903 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22.32-34,36,43,44,47-1,49,75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укра-інка», ідентифікаційний код 33619936, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв. 50 лєт Октября, 20, кв. 25, - на користь Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв’язок», ідентифікаційний код 14333937, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Лейпцизька, 15, - заборгованість за послуги мобільного зв’язку у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 64 коп., договірні санкції у сумі 10394 (десять тисяч триста дев’яносто чотири) грн. 88 коп., інфляційні нарахування у сумі 389 (триста вісімдесят дев’ять) грн. 54 коп., 3% річних у сумі 91 (дев’яносто одна) грн. 49 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 126 (сто двадцять шість) грн. 58 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням чинності.

          3.Повернути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв’язок», ідентифікаційний код 14333937, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Лейпцизька, 15, - надмірно сплачене державне мито у сумі 0 (нуль) грн. 20 коп.

          Підставою для повернення вказаної суми коштів є примірник цього рішення, скріплений підписом судді та гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 11.05.10 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у той же термін.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –14 травня 2010 року.

Суддя                                                   А.П.Середа