Рішення № 9942898, 17.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/10817.05.10 За позовом:           Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго» До:                     Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду "Дніпровської районної у м.Києві ради

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва

Про                     стягнення 36 484, 45 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Ткач І.М., дов. № Д07/2010/01/13-1 від 13.01.2010 р.

                     Лупачов Д.М., дов. № Д07/2009/12/31-34 від 31.12.009 р.

Від відповідача: Майданік В.Ю., дов. № б/н від 31.12.2009 р.

Від третьої особи: Чебоненко О.Ф. –дов. № 64-6 від 12.01.10 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго»до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м. Києві ради про стягнення 34247, 80 грн. заборгованості по орендній платі, 1951, 28 грн. пені та 285, 37 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 14/2008 від 27.05.2008 р. про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Ухвалою суду від 27.02.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/108 та призначено її розгляд на 12.04.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 12.04.2010 р. представники позивача надали витребувані ухвалою суду від 27.02.2010 р. документи.

Представник відповідача заявив суду клопотання про залучення до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва.

Розглянувши заявлене представником клопотання, суд дійшов висновку щодо необхідності залучення до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва у зв’язку з тим, що рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради від 04.06.2009 р. № 370 «Про удосконалення системи управління житлово-комунальним господарством»розпорядженням Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 25.06.2009 р. № 305 була проведена реорганізація Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду» Дніпровської районної у м. Києві ради та Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва з затвердженням нових статутів підприємств. З 01.09.2009 р. повноваження Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»по утриманню та експлуатаційному обслуговуванню житлового та нежитлового фонду і прибудинкових територій Дніпровського району відповідно до договору з Дніпровською районною у м. Києві радою були передані Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства.

Ухвалою суду розгляд даної справи було відкладено до 28.04.10 р. та залучено до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва.

У судовому засіданні 28.04.2010 р. представники позивача повторно підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити. Представники відповідача та третьої особи надали пояснення по суті спору.

У судовому засіданні було оголошено перерву до 17.05.2010 р. для прийняття рішення та виготовлення його повного тексту.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Господарським судом міста Києва було розглянуто справу 11/378 Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго" про виселення Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду" Дніпровської районної в м. Києві ради з нежитлового приміщення у буд. 12Б на вул. Флоренції у м. Києві загальною площею 94,00 кв.м, розташованого на І поверсі площею 47,10 кв.м. та на ІІ поверсі площею 46,90 кв.м. у звязку з тим, що Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду" порушує умови договору оренди, оскільки не сплачує обумовлену договором орендну плату.

04.12.09 р. Господарським судом м. Києва прийнято рішення у вказаній справі № 11/378 про задоволення позову, зобов’язано виселити Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду" Дніпровської районної в м. Києві ради з нежитлового приміщення у буд. 12 Б на вул. Флоренції у м. Києві загальною площею 94,00 кв.м, розташованого на І поверсі площею 47,10 кв.м та на ІІ поверсі площею 46,90 кв.м та передати зазначені приміщення за актом приймання-передачі Акціонерній енергопостачальній компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго.

Зазначеним судовим рішенням були встановлені наступні факти.

Між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго»(орендодавець) та Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м. Києві ради (орендар) був укладений договір № 14/2008 від 27.05.08 р. про передачу в оренду майна територіальної громади міста Києва, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар, для розміщення підрозділів комунального підприємства, приймає в оренду нежилі приміщення.

У відповідності до п. 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності до пунктів 2.1., 2.2. договору № 14/2008 від 27.05.2008 р., об’єктом оренди є нежиле приміщення на вул. Флоренції, 12 Б, загальною площею 94,00 кв.м. та вартістю 417 742,00 грн.

Згідно з пунктами 3.1., 3.2. та 3.4. зазначеного договору, за користування об’єктами оренди орендар повинен сплачувати орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 р. № 34/91, та на дату підписання становить –23 грн. 51 коп. за 1 кв.м. орендованої площі. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість, який сплачується орендарем разом з орендною платою. Орендна плата сплачується не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що цей договір діє з дати його підписання та до 31.12.2008. Строк дії договору було поновлено до 08.08.2009.

06.03.2009 позивачем направлено відповідачу лист № 09/816 від 06.03.2009 про відмову від договору оренди № 14/2008 у зв’язку з наявністю заборгованості з орендної плати та про звільнення орендованого приміщення. Вказаний лист отриманий відповідачем 14.03.2009, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштової кореспонденції.

Таким чином, в силу положень ст. 782 Цивільного кодексу України, договір є розірваним з 14.03.2009.

Відповідно п. 3.6 договору № 184, орендна плата сплачується незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Пунктом 3.5. даного договору сторони погодили, що останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при повернені об’єкту оренди орендодавцю.

Станом на день звернення позивача до Господарського суду м. Києва з даним позовом акт приймання-передачі, який би свідчив про повернення об’єкту оренди, не підписаний.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що відповідач взятих на себе зобов’язань щодо своєчасної оплати не виконав, у зв’язку з чим, починаючи з березня 2009 року виникла заборгованість. За таких обставин, станом на 15.01.2010 р. у відповідача виникла заборгованість по орендній платі з урахуванням індексу інфляції та ПДВ перед позивачем за період з березня 2009 р. до січня 2010 р. у розмірі 34247,80 грн.

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго»направила Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м. Києві ради лист № 09/150 від 19.01.2010 р. про наявність заборгованості по орендній плат та вимогою повністю погасити борг протягом 5-ти банківських днів з дати відправлення даного листа. На вимоги позивача відповідач не відреагував, заборгованості не погасив.

За таких обставин Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго» звернулась до господарського суду з позовом до Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м. Києві ради про стягнення 34247,80 грн. основного боргу, 1951,28 грн. пені та 285,37 грн. трьох річних процентів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 7.5 договору № 14/2008 у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов’язаний за актом приймання –передачі повернути об’єкт оренди орендодавцю.

Пунктом 3.5 сторони погодили, що останнім днем-орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об’єкту оренди.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач користувався нежитловим приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Флоренції,12-Б, проте взятих на себе за договором № 114/2008 зобов’язань щодо своєчасної орендної оплати не виконав, у зв’язку з чим, починаючи з березня 2009 року у нього виникла заборгованість по орендній платі за період з березня 2009 р. до січня 2010 р. у розмірі 34247,80 грн.

Посилання відповідача на рішення Дніпровської районної у місті Києві ради від 04.06.2009 № 370 «Про удосконалення системи управління житлово-комунальним господарством»судом не приймаються, оскільки проведені за цим рішенням організаційні зміни в управлінні комунальним майном Дніпровського району м. Києва не впливають на зобов’язання відповідача за договором оренди.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов в частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 34247,80 грн. за договором № 14/2008 від 27.05.2008 р. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»просить суд стягнути з відповідача 1951,28 грн. пені.

Пунктом 6.2 договору № 14/2008 р. передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожних день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11. 1996 р. із змінами і доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 22 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання в сумі 34247,80 грн. за договором № 14/2008 від 27.05.2008 р., з нього підлягає стягненню пеня в розмірі 1951,28 грн.

Крім того, просить суд стягнути з відповідача 285,37 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором №14/2008 р. від 27.05.2008 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи річні відсотки є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України підлягає стягненню 258,37 грн. трьох відсотків річних.

Враховуючи вищевикладене, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго” підлягає повному задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду" Дніпровської районної в м. Києві ради (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9Г, код 35207972) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго" (01033 м. Київ, вул. Володимирська, 82Г, код 25665166) 34247 (тридцять чотири тисячі двісті сорок сім) грн. 80 коп. основного боргу, 1951 (одну тисячу дев’ятсот п’ятдесят одну) грн. 28 коп. пені, 285 (двісті вісімдесят п’ять) грн. 37коп. інфляційних нарахувань, 364 (триста шістдесят чотири) грн. 84 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                           Гавриловська І.О.