Рішення № 99428837, 06.09.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний № 243/10791/20

Провадження № 2/243/463/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

06 вересня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Гончарова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Симонової В.П.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2020 року акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі – АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Банк) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 21.07.2015 року та при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно з якими обслуговується відповідач.

Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмові формі.

Відповідач користувався відкритим йому картковим рахунком, використовував кредитні кошти, що підтверджує дію кредитного договору. ОСОБА_1 частково виконував умови Договору, що підтверджується випискою по рахунку та розрахунком заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, повернення кредитних коштів, сплати відсотків за їх користування.

Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено кредитний ліміт, розмір якого зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку, та в подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 50000,00 грн.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, де клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-якій момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, а відповідач, в свою чергу, зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору.

Однак, відповідач не надавав Банку своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча, згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 12.10.2020 року має заборгованість в сумі 83357,01 грн., яка складається з: 55827,37 грн. – заборгованість за тілом кредиту, в т. ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 55827,37 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками, 23814,42 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, 3715, 22 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України, 0,00 грн. – нарахована пеня, 0,00 грн. – нараховано комісії.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушення законних прав та інтересів Банку.

Позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 21.07.2015 року у розмірі 83357,01 грн., яка утворилась станом на 12.10.2020 року, та складається з наступного: 55827,37 грн. – заборгованість за тілом кредиту, в т. ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 55827,37 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками, 23814,42 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, 3715, 22 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України, 0,00 грн. – пеня, 0,00 грн. – комісія, а також понесені позивачем при зверненні до суду витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, та позивач просив розглядати справу без участі їх представника, відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Гудко Я.Ю., в судове засідання не з`явились, представник відповідача надала суду заяву з проханням розглядати справу без її участі.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

21.05.2015 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а. с. 15), згідно з якою підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві.

Відповідно до довідки, наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а. с. 14), на підставі укладеного між Банком та ОСОБА_1 кредитного договору № б/н останньому було надано наступні кредитні картки: НОМЕР_1 , відкрита 03.09.2015 року, термін дії – 03/19; НОМЕР_2 , відкрита 22.05.2017 року, термін дії – 08/19; НОМЕР_3 , відкрита 12.07.2017 року, термін дії – 05/21; НОМЕР_4 , відкрита 12.01.2018 року, термін дії – 12/21; НОМЕР_5 , відкрита 30.07.2018 року, термін дії – 04/22; НОМЕР_6 , відкрита 05.07.2018 року, термін дії – 06/22; НОМЕР_7 , відкрита 12.02.2019 року, термін дії – 11/22.

Як вбачається з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (а. с. 12-13), відповідачу 03.09.2015 року було встановлено початковий кредитний ліміт на суму 500,00 грн., який поступово збільшувався до суми в розмірі 50000,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 21.07.2015 року, укладеним між Банком та ОСОБА_1 (а. с. 5-11), відповідач станом на 12.10.2020 року має заборгованість в сумі 83357,01 грн., яка складається з: 55827,37 грн. – заборгованість за тілом кредиту, в т. ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 55827,37 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками, 23814,42 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, 3715, 22 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України, 0,00 грн. – нарахована пеня, 0,00 грн. – нараховано комісії.

В підтвердження позовних вимог Банком також додано до позовної заяви Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а. с. 16), а також Умови та правила надання банківських послуг (а. с. 17-66).

Як вбачається з відомостей, наданих банком, щодо руху коштів по картковому рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 (а. с. 76-90), відповідач активно користувався кредитними коштами, здійснював платіжні операції за допомогою карток, знімав готівку, частково сплачував заборгованість.

26.01.2021 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (а. с. 99-104), згідно з яким відповідач визнає той факт, що між ним та Банком було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, згідно з якими відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 500,00 грн., після чого ліміт поступово змінювався за ініціативою Банку до суми 50000,00 грн. Протягом терміну користування кредитною карткою позивач автоматично списував різні суми грошових коштів із заробітної картки відповідача. Дозволу на зняття грошових коштів з інших рахунків, відкритих у цьому Банку, відповідач позивачу не надавав. Позивач вважає, що у відповідача виникла заборгованість перед Банком за кредитним договором № б/н від 21.07.2015 року у розмірі 83357,01 грн., однак, ОСОБА_1 не згоден з вказаною заборгованістю та зазначає, що 03.11.2018 року ним було здійснено купівлю товарів у розстрочку, в результаті чого у відповідача виникло зобов`язання на виплату щомісячно строком на 15 місяців шляхом списання грошових коштів з кредитної картки у розмірі 859,87 грн., яке відповідач виконував систематично до того часу, як позивач заборонив виплатити залишок, зазначивши, що виконати зобов`язання відповідач зможе лише після того, як він повністю виплатить відсотки та всю суму кредиту, нараховані Банком. Тобто, виконання зобов`язання стало неможливим через відмову позивача. У анкеті-заяві, яка була підписана сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Крім того, позивач систематично списував грошові кошти із заробітної картки у рахунок погашення заборгованості, яку виставив позивач шляхом нарахування незрозумілих відсотків на використання отриманої суми. Тобто, позивач систематично нараховував відсотки, які не мав права нараховувати. Відповідач зазначає, що вимоги, які встановлювались в односторонньому порядку, а також вимоги до анкети-заяви, оприлюднені на сайті Банку, не містяться у самій анкеті, а отже, можуть змінюватись позивачем відповідно до необхідності стягнути з боржника кошти, оскільки для цього не потрібно дозволу іншої сторони за типовими вимогами договору. Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03.07.2019 року. Відповідач зазначає, що Банк систематично списував грошові кошти з його заробітної карти в рахунок погашення заборгованості, без згоди на те відповідача. А також Банк порушив форму укладення кредитного договору, а отже, вищезазначений кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. З огляду на викладене, відповідач вважає, що у нього відсутня заборгованість перед Банком за кредитним договором № б/н від 21.07.2015 року, та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

12.02.2021 року на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив ОСОБА_1 (а. с. 112-120), згідно з якою позивач посилається на те, що відповідач був ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua; https://client-bank.privatbank.ua та Тарифами, які є складовими Договору банківського обслуговування, про що свідчить підпис відповідача у Заяві. Також зазначено, що відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується відповідачем власним підписом в заяві про приєднання. Підписавши заяву, Банк та клієнт зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах банку – Договорі банківського обслуговування в цілому. Відповідач власним підписом засвідчив у анкеті-заяві, що він згоден з тим, що ця заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, а також ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. У Витязі з Тарифів обслуговування кредитних карт «Унеіверсальна», яку було додано до позовної заяви, чітко зазначено, що на момент оформлення кредиту Банком встановлено поточну проценту ставку у розмірі 3,6 % (43,2 % на рік), вказано розміри комісій та штрафів, тощо. Тобто, позивач вважає, що при укладенні договору були обговорені всі істотні умови. З виписки з карткового рахунку відповідача, наданої позивачем, вбачається, що ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт та відповідач активно користувався грошима, а отже отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних у виписці операцій неможливе без наявності картки. Також відповідач частково сплачував заборгованість за договором, що відображено у розрахунку заборгованості та у виписці по картковому рахунку. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не проводились. Позивач вважає недоречними посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду України по справі № 342/180/17-ц від 03.07.2019 року, оскільки в даному випадку позивачем при зверненні до суду надані документи, що підтверджують чинність редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позову, а саме – наказ про затвердження редакції Умов та правил надання банківських послуг, виписка по рахунку, довідка щодо відкритих кредитних карток відповідача. Щодо посилання відповідача на недійсність кредитного договору, Банк керується ч. 3 ст. 6 ЦК України, згідно з нормами якої сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Про згоду відповідача на укладення кредитного договору саме в такій формі свідчить його підпис у анкеті-заяві від 21.07.2015 року. Щодо договірного списання коштів з інших карткових рахунків відповідача Банк зазначив, що дане право Банку зазначено у п. 1.1.3.1.6 Умов та правил надання банківських послуг, згідно з яким Банк має право здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта у випадку настання строків платежів по іншим договорам. Банк зазначив, що оскільки відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, це свідчить про те, що він знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за кредитним договором.

Окрім цього, 03.09.2021 року на адресу суду на виконання ухвали від 12.08.2021 року про витребування доказів від Банку надійшов лист, згідно з яким позивач зазначив, що з анкети-заяви від 21.07.2015 року чітко вбачається, що відповідач ОСОБА_1 висловив згоду про укладення договору та виявив бажання оформити на своє ім`я кредитку «Універсальна 55 днів», про що свідчить відповідна відмітка в анкеті-заяві та особистий підпис відповідача, позивачем додано витяг з Тарифів Банку, з яких чітко вбачається, що на момент оформлення кредиту Банком встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3,60 % (43,2 % на рік), вказано розміри комісій та штрафів, розмір щомісячного платежу тощо. Тобто, як зазначає АТ КБ «ПРИВАТБАНК», сторонами при укладенні Кредитного договору були досягнуті усі істотні умови договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 21.07.2015 року, на підставі якої ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт в сумі 500,00 грн., який поступово збільшився до 50000,00 грн. Даний факт відповідачем визнається, ОСОБА_1 також підтвердив, що він певний час виконував взяті на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Відповідно до анкети-заяви від 21.07.2015 року, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають між ним та Банком Кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

Однак, відповідач стверджує, що оскільки підписана ним анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 21.07.2015 року не містить конкретних наведених позивачем та доданих до позовної заяви Умов та правил надання банківських послуг, вказані Умови та Правила можуть змінюватися Банком на власний розсуд відповідно до необхідності стягнути з боржника грошові кошти.

Суд враховує наведені заперечення відповідача, однак, як вбачається з анкети-заяви від 21.07.2015 року відповідач ОСОБА_1 , ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, тобто договірні правовідносини між Банком та відповідачем мають місце, відповідачу було відкрито картковий рахунок та встановлено кредитний ліміт, який поступово збільшувався, після встановлення кредитного ліміту відповідач активно користувався кредитними коштами, здійснював платежі, знімав гроші в банкоматах, здійснював платіжні операції через термінали самообслуговування, тощо, а також частково здійснював погашення заборгованості за кредитним договором, що чітко вбачається з виписки по картковому рахунку відповідача, наприклад: 27.04.2018 року, картка НОМЕР_4 , Деталі операції: Погашення обов`язкового платежу з картки НОМЕР_8 , сума – 2488,69 грн.; 18.06.2018 року, картка НОМЕР_4 , Деталі операції: Поповнення карти готівкою у відділенні Слов`янське відділення Краматорської філії, м. Слов`янськ, вул. Центральна, 38, сума – 50000,00 грн., тощо.

Відповідач не заперечує сам факт оформлення кредиту та користування кредитними коштами.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вирішуючи вимоги, щодо стягнення з відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту, суд виходить з того, що відповідно до розрахунку заборгованості, у позивача наявна заборгованість за тілом кредиту в розмірі 55827,37 грн., яка складається з: 0,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту та 55827,37 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту.

Тіло кредиту - це сума, яку позичальник фактично отримує на руки. В неї входить тільки основний борг. Прострочене тіло кредиту є сумою, яку позичальник не повернув.

У анкеті-заяві позичальника від 21.07.2015 року плата за прострочене тіло кредиту не визначена, крім того, в матеріалах справі відсутні докази можливості його нарахування.

Водночас відповідачем не спростовані доводи позивача щодо розміру тіла кредиту. За таких обставин суд погоджується з доводами позивача про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 50000,00 грн., оскільки вказана сума знайшла своє підтвердження, відповідно до наданих суду письмових доказів, в тому числі довідки Банку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , згідно з якою максимальна сума кредитного ліміту, яка встановлювалась відповідачу – 50000,00 грн.

Заявлена сума заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 55827,37 грн. не знайшла свого підтвердження та обґрунтованості нарахування, відповідно до наданих позивачем письмових доказів. Жодних умов та порядку нарахування заборгованості за простроченим тілом кредиту підписана сторонами 21.07.2015 року анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку не містить.

Однак, оскільки у порушення вищезазначених норм закону відповідач зобов`язання за вказаним Договором належним чином не виконав, не погасив своєчасно заборгованість за кредитом, та враховуючи збільшення кредитного ліміту до суми в розмірі 50000,00 грн., що підтверджується наданою позивачем довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем за тілом кредиту становить суму 50000,00 грн., яка й підлягає стягненню з відповідача на користь Банку.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно неправомірності нарахування Банком штрафу та пені, оскільки позивачем не заявлено вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку неустойки, та відповідно до наданого розрахунку заборгованості штрафів та пені за кредитним договором № б/н від 21.07.2015 року відповідачу не нараховано.

Стосовно заперечень відповідача з приводу того, що в анкеті-заяві відсутні конкретні запропоновані Банком Умов та правила надання банківських послуг, на які посилається позивач в позовній заяві, а також долучає до позову в якості доказу, суд приходить до наступного.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 21.07.2015 року, посилається на Умови та правила надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та Тарифи Банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ як невід`ємні частини спірного договору, а також долучає до позовної заяви в якості доказу витяг з Тарифів Банку, в якому зазначені всі невід`ємні частини кредитного договору та умови нарахування процентів, штрафів, пені тощо.

Проте, дійсно, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву на приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначених в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Наданий позивачем в якості доказу Витяг з Тарифів Банку також не містить особистого підпису відповідача, який може свідчити про те, що сторони під час оформлення кредитного договору узгодили всі істотні умови кредитування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві, яка була підписана безпосередньо відповідачем, домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, їх розмір та порядок сплати, надані банком Умови та правила надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, в тому числі заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в наступних розмірах: 23814,42 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 3715,22 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, згідно зі ст. 625 ЦК України.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Також підлягають застосуванню положення статті 625 ЦК України із поєднанням зі статтею 1048 ЦК України у разі прострочення виконання боржником грошового зобов`язання.

Однак, оскільки у заяві, підписаній сторонами, відсутні взагалі відомості про розмір відсоткової ставки, що встановлюється позичальнику, та який був обумовлений сторонами при укладенні договору, то відповідно до частини першої, другої статті 551 ЦК України сторони не домовились про такі умови договору, а тому суд вважає заявлені позовні вимоги Банку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за простроченими відсотками в сумі 23814,42 грн. та заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, згідно зі ст. 625 ЦК України, в сумі 3715,22 грн., необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 629 ЦК України чітко встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

На підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

З огляду на вищенаведене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь Банку підлягає до стягнення сума заборгованості за тілом кредиту в розмірі 50000,00 грн., решта заявлених позовних вимог задоволенню не підлягає у зв`язку з необґрунтованістю.

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2102 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості з відповідача у розмірі 50000,00 грн.

Отже, процентне співвідношення задоволених вимог становить 59,98 % ((50000,00 грн. - задоволені вимоги) * 100% / (83357,01 грн. - заявлені позовні вимоги)).

З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у сумі 1260,78 грн. (2102,00 грн. - сплачений судовий збір * 59,98 %), який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, і тому з відповідача слід стягнути на користь позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1260,78 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 128, 131, 133, 141, 259, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 1048,1049,1050 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на р/р НОМЕР_10 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за договором № б/н від 21.07.2015 року в сумі 50000,00 грн. (п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.), та витрати по сплаті судового збору в сумі 1260,78 грн. (одна тисяча двісті шістдесят грн. 78 коп.)

В задоволенні решти заявлених позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду А.О. Гончарова