Рішення № 9942714, 15.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/5115.04.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авілон», від імені якого діє Київська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Авілон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутовик»про стягнення 2208,58 грн. за участю представників позивача –Гудим Н.В., довіреність №05/Ю від 11.04.2010р., відповідача –не з’явився, ВСТАНОВИВ:

У січні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 1 641,84 грн. основного боргу, 46,96 грн. 3% річних, 375,14 грн. пені, 144,64 грн. інфляційних втрат, а загалом 2208,58 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати товару за договором поставки № 1361 від 22.11.2005 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 04.03.2010 року.

Представник відповідача в судове засідання 15.04.2010 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.11.2005 року між Київською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Авілон»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Побутовик»(покупець) укладено договір № 1361, за умовами якого продавець зобов’язується продати, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити товари народного споживання, в асортименті, кількості та за ціною згідно з видатковими накладними, які являються невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 5.1. договору сплата вартості отриманого товару проводиться покупцем не пізніше 14 календарних днів з дня кожної поставки.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 2 448,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №07КВ-РН-ОПТ-0000984 від 13.02.2009р.

Проте, відповідач отриманий товар на суму 2448,00 грн. оплатив частково у розмірі 512,40грн., повернувши частину товару на суму 293,76грн., має заборгованість перед позивачем в розмірі 1 641,84грн., що підтверджується банківською випискою від 13.07.09р. та письмовими пояснення позивача, які містяться в матеріалах справи.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором з поставки товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 1641,84 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 1641,84 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати поставленого товару, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 144,64 грн. інфляційної складової боргу та 46,96 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 6.2 договору у випадку прострочення строків розрахунків, визначених в п. 5.1. договору, покупець сплачує пеню за кожний день такого прострочення в розмірі одного відсотка від вартості неоплаченого товару з урахуванням індексу інфляції.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 375,14 грн. у зв’язку з простроченням виконання зобов’язання з оплати отриманого товару.

У судовому засіданні 15.04.10р. позивач надав новий розрахунок пені, за яким пеня становить 233,14грн. Даний розрахунок відповідає вимогам закону та умовам договору. Тому, позов у частині стягнення пені у розмірі 233,14 грн. є обґрунтованим і підлягає задоволенню саме в цьому розмірі.

В позові в частині стягнення 142,00 грн. пені слід відмовити.

Державне мито у сумі 95,44 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 220,83 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутовик» (01033, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 17-А, код 21531569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авілон»(25006, м. Кіровоград, вул. Леніна, 14, код 32892364) 1 641 (одну тисячу шістсот сорок одну ) грн. 84 коп. основного боргу, 144 (сто сорок чотири) грн. 64 коп. інфляційної складової боргу, 46 (сорок шість) грн. 96 коп. 3% річних, 233 (двісті тридцять три) грн. 14 коп. пені, 95 (дев’яносто п’ять) грн. 44 коп. державного мита та 220 (двісті двадцять) грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                    С.Чебикіна