Рішення № 9942575, 17.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/10717.05.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарма Сіті» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Т.М.М.»

про стягнення 56 232 грн. 66 коп.

          Суддя Трофименко Т.Ю

Представники:

Від позивача Лисенко С.В. –по дов. №б/н від 08.04.2010р.

Від відповідача Саєнко Ю.М. –по дов. №б/н від 22.04.2009р.

В судовому засіданні 14.04.2010р. оголошувалась перерва до 17.05.2010р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фарма Сіті» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Т.М.М.»про стягнення 56 232 грн. 66 коп., із яких: 49 914 грн. 00 коп. основний борг, 902 грн. 00 коп. –3% річних, 5416 грн. 66 коп. інфляційні збитки.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач в порушення умов додаткової угоди до попереднього договору оренди №16ж/Ч2-08 від 24.01.2008р. не повернув в обумовлений угодою строк завдаток в сумі 49914 грн. у зв”язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2010р. порушено провадження у справі №36/107, розгляд справи призначено на 14.04.2010р. о 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 14.04.2009р. представник позивача подана заява про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до даної заяви позивач просить стягнути з відповідача 1853 грн. 30 коп. –3% річних, 9 598 грн. 02 коп. інфляційні збитки.

Відповідач в наданому в судовому засіданні відзиву проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що в ст.. 625 ЦК України, на яку посилається позивач, визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний          сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач не являється по відношенню до позивача боржником, як і позивач не є кредитором, оскільки додаткова угода №1 від 10.11.2008р. лише стосується розірвання попереднього договору №16ж/Ч2 -08 від 24.01.2008р., тобто припиняє правовідношення сторін, а не створює права та обов’язки. А тому, оскільки сума, яку вимагає позивач є завдатком, а не грошовим зобов’язанням відповідача, то ст.. 625 ЦК України не можу бути застосована, оскільки вона стосується саме грошового зобов’язання.

Крім того, в своїх запереченнях відповідач посилається на те, що згідно до ст.. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік, тобто строк позовної давності позивачем пропущений, оскільки повернення завдатку передбачалося до 22.12.2008р., відповідно, звернення до суду могло відбутися до 22.12.2009р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фарма -Сіті»(далі –позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Т.М.М.»(далі відповідач) був укладений попередній договір № 16ж/Ч2-08.

Відповідно до 1.1 договору в термін до 10 календарних днів з дня отримання правовстановлюючих документів відповідачем на нежиле приміщення №121, загальною площею 141,2 кв.м., яке розташоване на першому поверсі за адресою вул.. Чапаєва, 2 в м. Києві, сторони зобов’язуються укласти договір оренди.

В п. 2.1 договору сторони визначили, що в разі відмови позивача укласти основний договір оренди, він зобов’язується сплатити відповідачу штраф у розмірі 49914 грн., що дорівнює 9884 дол. США.

Згідно п. 2.2 при укладенні договору позивач на забезпечення виконання зобов’язання по сплаті штрафу виплачує відповідачу завдаток в строк до 28 січня 2008року в сумі 49914 грн., що дорівнює 9884 дол. США. Завдаток сплачується в гривнях шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача у розмірі, що визначається на момент оплати.

На виконання вищезазначених пунктів договору позивач сплатив відповідачу завдаток в сумі 49914 грн., що не заперечується сторонами.

В п. 2.4 договору сторони передбачили, що у випадку не укладення основного договору за згодою сторін, сума сплаченого завдатку повертається позивачу (орендарю).

10 листопада 2008року між сторонами бал підписана додаткова угода №1 до попереднього договору № 16ж/Ч2-08 від 24.01.2008р., відповідно до якого сторони домовилися не укладати основний договір оренди нежилого приміщення №121, загальною площею 141,2 кв.м., яке розташоване на першому поверсі за адресою вул. Чапаєва, 2 в м. Києві та розірвати попередній договір № 16ж/Ч2-08 від 24.01.2008р. (п.1 угоди).

Згідно п. 2 угоди від 10.11.2008р., сторони керуючись п.2.4 попереднього договору оренди, відповідач зобов’язувався до 22 грудня 2008р. повернути позивачу сплачений останнім завдаток в розмірі 49914 грн. Кошти повинні бути перераховані в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у відповідача виникли перед позивачем зобов’язання щодо повернення грошових коштів в сумі 49914 грн.

Відповідач листом №619/06-м/в від 04.06.2009р. гарантував позивачу повернення сплаченого завдатку шляхом перерахування коштів згідно графіку в період липень –вересень 2009р.

При розгляді справи, судом встановлено, що відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань по додатковій угоди №1 щодо повернення завдатку в сумі 49914 грн. до 22 грудня 2008 року не виконав, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.

В судовому засіданні представниками позивача та відповідача надані належним чином засвідчені платіжні доручення №522907 від 01.04.2010р, №522905 від 01.04.2010р, № 522906 від 01.04.2010р., відповідно до яких відповідач перерахував на рахунок позивача суму в розмірі 49914 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, одностороння відмова від виконання зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем зобов’язань в частині повернення позивачу грошових коштів в сумі 49914 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього на підставі статті 625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню 9598 грн. 02 коп. інфляційних витрат за увесь час прострочення платежу, а також 1853 грн. 30 коп. - 3% річних від простроченої суми, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач доказів належного виконання умов додаткової угоди №1 до попереднього договору № 16ж/Ч2-08 від 24.01.2008р. в частині повернення завдатку в розміру 49914 грн. в строки обумовлені додаткової угодою суду не надав.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального Кодексу України на відповідача відносяться витрати по сплаті державного мита в сумі

114 грн. 51 коп. та 236 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заперечення відповідача, викладені в письмовому відзиві судом до уваги не приймаються оскільки із матеріалів справи вбачається, що у відповідача виникли зобов’язання по поверненню грошових коштів на підставі додаткової угоди №1 від 10 листопада 2008р. до попереднього договору № 16ж/Ч2-08 від 24.01.2008р.

Посилання відповідача на те, що позивачем пропущений строк позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені) судом до уваги не приймається з огляду на наступне:

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до заявлених позивних вимог позивач просить стягнути з відповідача не неустойку, передбачену ст. 546 Цивільним кодексом України, а встановлений індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми на підставі ст. 625 Цивільним кодексом України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Т.М.М.»(юридична адреса: м. Київ, вул. П. Чадаєва, 2б, поштова адреса: м. Київ, вул.. Володимирська, 49а, код 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарма -Сіті»(юридична адреса: м. Київ, вул. Будівельників, 29, поштова адреса:м. Київ, вул.. Фрунзе, 27, код 33444314) 9598 грн. 02 коп. інфляційні збитки, 1853 грн. 30 коп. 3% річних, 114 грн. 51 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Трофименко Т.Ю.