Рішення № 9942533, 13.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/10613.05.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»

до Фізичної особи-підприємця Жмуцького Богдана Володимировича

про стягнення 15005,61 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача: Хоменко О.В. –представник за довіреністю №220 від 21.09.2009р., Волок І.Г. –представник за довіреністю № 109 від 16.04.2010р.

від відповідача: не з’явився

13.05.10. за результатами обговорення усіх обставин справи та дослідження наявних у матеріалах справи доказів суд, керуючись ч.2 ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача оголосив вступну і резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»з позовом до Фізичної особи-підприємця Жмуцького Богдана Володимировича про стягнення з відповідача на користь позивача 15 005,61 грн, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати, понесені ним у зв’язку зі зверненням до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.02.10 порушено провадження у справі №40/106 за даним позовом, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 25.03.10.

Ухвалою суду від 25.03.10 розгляд справи з підстав, наведених у ст. 77 ГПК України, відкладався до 08.04.10.

Ухвалою Голови Господарського суду м. Києва від 09.04.10 строк розгляду спору у справі №40/106 продовжено на один місяць.

Ухвалою від 08.04.10 суд, задовольняючи клопотання Відповідача, поданого напередодні через службу діловодства Господарського суду м. Києва, відклав розгляд справи на 20.04.10.

Ухвалою суду від 20.04.10 суд з підстав необхідності витребування додаткових документів у відповідності до ст.77 ГПК України відклав розгляд справи до 13.05.10.

13.05.10 у судове засідання з’явився представник позивача. Подав суду пояснення до позовної заяви та, підсумовуючи, визначив загальну суму збитків, що підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 15 005,61 грн.

Натомість відповідач у судове засідання не з’явився, як і не забезпечив явку повноважного представника, вимог ухвал суду не виконав, відзиву чи будь-яких заперечень на позов не надав, з цих підстав суд, зважаючи на строки розгляду справи, встановлені ст. 69 ГПК України, у відповідності до ст. 75 ГПК України вирішив розглядати справи за наявними у ній матеріалами.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»(надалі за текстом –позивач, ТОВ «АЛЛО») звернулося з позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця Жмуцького Богдана Володимировича (надалі за текстом –відповідач, ФОП Жмуцький Б.В.) про стягнення з відповідача на користь позивача платіж у розмірі 10 000,00 грн за перший та останній місяць оренди, сплачений відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення від 28.09.07; три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 675,61 грн та збитки від інфляції у розмірі 4330,00 грн, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати з оплати державного мита та витрат за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, понесені ним у зв’язку зі зверненням до суду.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач відмітив про укладення 28.09.07 між ним і відповідачем договору оренди нежитлового приміщення, за яким відповідач зобов’язався у порядку та на умовах цього договору передати позивачу у строкове платне користування приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, Голосіївський район, пр. 40-річчя Жовтня,2.

За умовами укладеного Договору (п.3.1) приймання-передавання приміщення здійснюється на підставі акту, що підписується сторонами у строк до 01.11.07.

Позивач, на виконання п. 5.3 договору сплатив відповідачу платіж у розмірі 10000 грн. за перший та останній місяць оренди, що, за його твердженням, підтверджується платіжним дорученням №20065 від 10.10.07.

В порушення умов договору 01.11.07 об’єкт оренди відповідачем позивачу не був переданий, у зв’язку з чим, як зазначає позивач, питання оренди визначеного договором приміщення для нього втратило інтерес.

З огляду на це 13.04.09 позивач направив відповідачу лист №594, в якому з посиланням на ст. 612 ЦКУ повідомив про відмову від зобов’язань та розірвання договору, а відтак –вимагав повернення сплаченого ним авансового платежу.

Проте звернення позивача залишене без уваги зі сторони відповідача, авансовий платіж –не повернений, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Окрім повернення йому суми внесеного авансового платежу позивач також просить суд стягнути з відповідача на його користь 3% річних та збитки від інфляції у заявленій позивачем сумі.

Свої вимоги обґрунтовує ст.ст. 526, 612, 615, ч.1 ст. 623, ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач, як зазначалось, відзиву та позов чи будь-яких заперечень стосовно пред’явлених йому вимог не надав.

Таким чином, спір у справі виник із дій відповідача, що пов’язані з неналежним виконанням ним умов договору оренди нежитлового приміщення від 28.09.07 в частині не передання об’єкту оренди у орендне користування позивачу у строк до 01.11.07, а відтак необхідності стягнення з відповідача внесеного позивачем авансового платежу та стягнення збитків у заявленому позивачем розмірі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

28.09.10 позивач як орендар та відповідач як орендодавець уклали договір оренди нежитлового приміщення (надалі - Договір), за яким в порядку та на умовах, визначених договором, орендодавець зобов’язався передати орендареві, а орендар зобов’язався прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 20 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 2.

При цьому сторони прийшли згоди, що приймання-передавання приміщення, що орендується, здійснюється на підставі акту приймання-передавання, що підписується сторонами у строк 01.11.2007 року.

Орендар, за умовами п. 5.3 договору, зобов’язався на протязі 5 банківських днів з моменту підписання даного договору внести орендну плату за перший та останній місяці оренди (далі –авансовий платіж).

Як встановлено судом, орендар здійснив внесення орендної плати за перший і останній місяці оренди (авансовий платіж) на суму 10 000,00 грн, підтвердженням чого є наявне у матеріалах справи платіжне доручення від 10.10.07 №20065.

В свою чергу відповідач у встановлений у договорі строк не здійснив передачу позивачу у орендне користування нежитлове приміщення площею 20 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 2, тому, як твердить позивач, орендне користування названим приміщенням втратило для нього інтерес.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч.3 ст. 612 ЦКУ).

13.04.2009 року позивач направив на адресу відповідача лист за №594, в якому з посиланням на ст. 612 ЦКУ повідомляється про відмову від договору оренди, укладеному 28.09.07 та про розірвання останнього.

Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків. (п.2 ч.1 ст. 766 ЦКУ).

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. (ч.1 ст. 651ЦКУ).

З огляду на наведені норми, беручи до уваги заяву орендаря, наведену у листі №594 від 13.04.09, укладений 28.09.07 позивачем та відповідачем договір оренди слід вважати розірваним.

Згідно з положеннями ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У зв’язку з тим, що договір оренди від 28.09.07, як встановлено судом, є розірваним, а відтак авансовий платіж, сплачений позивачем на підставі платіжного доручення від 10.10.07 №20065 у сумі 10 000,00 грн зберігається відповідачем без достатньої правової підстави, а тому у відповідності до ст. 1212 ЦКУ підлягає поверненню позивачу.

Вимога позивача, про повернення авансового платежу, викладена у листі від 13.03.09 №594, залишена без належного реагування, кошти позивачу –не повернені, а відтак, з огляду на встановлене вище, позовні вимоги про стягнення з відповідача платежу у сумі 10 000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у формі 3% річних та збитків від інфляції, то суд повідомляє про таке.

У листі від 13.03.09 №594, як зазначалось вище, позивач адресував відповідачу вимогу про повернення авансового платежу, сплаченого відповідно до п. 5.3 договору оренди у розмірі 10 000,00 грн.

Як встановлено судом, 30.04.09 відповідач особисто отримав названий лист, а тому 30.04.09 вважається днем пред’явлення відповідачу вимоги про повернення авансового платежу.

Проте, вимога позивача про повернення авансового платежу у розмірі 10000,00 грн., викладену у листі 13.04.09 №594, залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, правомірними вважаються вимоги позивача про стягнення збитків у вигляді 3% річних та збитків від інфляції, проте, у цьому контексті, позивачем невірно визначений момент, з якого здійснюється нарахування цих збитків.

Так, момент нарахування збитків позивач визначає наступним днем, що слідує за датою, з якою пов’язане зобов’язання відповідача з передачі за актом приймання-передавання об’єкту оренди (п.3.1 Договору).

Проте, як зазначалось, така позиція позивача є хибною. Так, право на збитки у даному випадку слід пов’язувати із діями відповідача щодо неповернення ним авансового платежу у розмірі 10 000,00 грн, оскільки збитки нараховані від наведеної суми. Невиконання відповідачем зобов’язань щодо передачі позивачу об’єкту оренди спричинило відмову останнього від договору оренди та, відповідно, його розірвання, та породило право позивача на відшкодування збитків іншого роду –наприклад у вигляді доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В контексті визначення моменту, з якого слід здійснювати нарахування збитків з невиконання відповідачем вимоги щодо повернення авансового платежу, суд вирішує застосувати ч.2 ст. 530 ЦКУ, за якою якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 530 ЦКУ).

Як уже зазначалось, 30.04.09 вважається днем пред’явлення відповідачу вимоги про повернення авансового платежу, тому зважаючи на норму ч.2 ст.530 ЦКУ відповідач повинен у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, а саме до 06.05.09, виконати такий обов’язок.

Обов’язок з повернення авансового платежу відповідачем не виконаний, кошти у сумі 10 000,00 грн у наведений строк позивачу не повернені, а тому збитки, сплата яких визначена ч.2 ст. 625 ЦКУ, нараховуються з прив’язкою до наведеної дати.

Відповідно до п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати «перерахунок»замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення повернення авансового платежу у сумі 10 000,00 грн, за розрахунком суду сума інфляційних збитків складає 970,00 грн, що здійснена з урахуванням виникнення строку оплати (періоду прострочення), та 3% річних у розмірі 305,75 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Жмуцького Богдана Володимировича (03028, м. Київ, Голосіївський район, вул. В. Китаївська, 6, кв. 129, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця 20008162402) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»(49034, м. Дніпропетровськ, вул. Юдіна, 6, ідентифікаційний код 30012848) платіж у розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень нуль копійок) сплачений відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення від 28.09.07; три відсотки річних у розмірі 305,75 грн (триста п’ять гривень сімдесят п’ять копійок), збитки від інфляції у розмірі 970,00 грн (дев’ятсот сімдесят гривень нуль копійок), витрати по сплаті державного мита у розмірі 112,75 грн (сто дванадцять гривень сімдесят п’ять копійок) та 177,32 грн (сто сімдесят сім гривень тридцять дві копійки) –витрат за інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення 17.05.2010