Вирок № 99424118, 07.09.2021, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/3853/18

Провадження № 1-кп/723/24/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2021 року Сторожинецький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Дедик Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Петреску Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сторожинець кримінальне провадження №12018260150000406 від 13.05.2018 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Коритне Вижницького району, Чернівецької області, громадянина України, з середньою освітою, жителя АДРЕСА_1 , працівника АЗС, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.398 КК України,

за участю прокурора Балакіна О.В.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника потерпілих Гінгуляка В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Ковалюка М.Г., -

встановив:

12 травня 2018 року близько 18-30 год., обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на подвір`ї житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , під час словесного конфлікту з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що виник на грунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_2 ряд ударів в область голови та різних частинах тіла в результаті чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді: синців в правій лобній ділянці голови, в середній третині правого передпліччя по внутрішній поверхні, в середній третині правого плеча по передній поверхні, у верхньому лівому квадраті лівої молочної залози, в середній третині лівого передпліччя по внутрішній поверхні; садно в лобній ділянці справа на межі волосяної частини голови, які згідно висновку судово-медичної експертизи за №120-Е від 30.05.2018 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім цього, 12 травня 2018 року близько 18-30 год., обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи біля житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , під час словесного конфлікту з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що виник на грунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_3 ряд ударів в область голови та різних частинах тіла в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: синців у правій параорбітальній ділянці з переходом на нижню повіку правого ока, а також на ділянку вилицевої кістки, у лівій параорбітальній ділянці, в проекції грудинного відростка правої ключиці, на рівні 4,5 ребер справа по середньо-ключичній лінії, на рівні 4,5 ребер зліва по середньо-ключичній лінії, по передньо-підпаховій лінії справа на лінії 7 ребра; садна в середній третині правого передпліччя по задній поверхні, в проекції лівого ліктьового суглобу на розгинальній поверхні, в середній третині лівого передпліччя по задній поверхні, які згідно висновку судово-медичної експертизи за №119Е від 30.05.2018 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що 12.05.2018 р. близько 18 год. приїхав з роботи, побачив ОСОБА_3 на городі, вирішив підійти до нього з приводу скандалів, які влаштовує брат ОСОБА_4 . Останній зловживає спиртним і застосовує фізичне насильство до матері. Так було 11.05.2018 р., ОСОБА_4 кричав, мати останнього ОСОБА_5 плакала, а в його дружини від цього стрету зникло молоко для вигодовування дитини. Вирішив це розповісти ОСОБА_6 як старшому брату. Підійшовши, побачив ОСОБА_2 , яка збирала ягоди. ОСОБА_7 на його розповідь сказав, що якщо йому щось не подобається, то чому прийшов сюди жити. Вони говорили, чому він зв”язував ОСОБА_8 , на що він відповів, що така сказала їх мама. ОСОБА_9 сказав — будеш багато говорити, нічого не матимеш, а Король вказала на будинок. Він розвернувся і пішов, ОСОБА_10 в догонку його образила. Через 2-3 хв., як прийшов в будинок, почув, що на подвір”ї кричали “Коля”. Вийшла дружина, сказала, щоб не кричали, запитали “Де тато”, дружина відповіла, що п”яний спить. Він вийшов, став під хатою. Король стояла внизу біля сходів, ОСОБА_11 справа. Король почала до дружини говорити про нього принизливо та що зібрали пакет документів і затаскає по судах. Він мав телефон і почав на нього знімати. Коли ОСОБА_10 побачила, що він направив на неї телефон, сказала, що не давала дозвіл її знімати та що батько побудував хату, а він бабу ображає. Він хотів підійти до баби, в цей момент Король лівою рукою вибила телефон, він хотів зловити його і зачепив ОСОБА_10 , а вона вдарила його своїм телефоном. Підбіг ОСОБА_7 , вдарив його. Він підняв телефон, побачив, що ОСОБА_10 взяла палицю, що лежала на купі щебеню, підбігла з палицею, він піднімався по сходах, щоб забігти в хату. Вона вдарила його палицею по спині. Він схопив віник і почав відганяти ОСОБА_10 , яка була зліва та ОСОБА_12 , який був справа. Король потягнула його за футболку, раптом відчув сильний удар по голові, йому потемніло в очах, він впав на коліна на сходи, тримав рукою голову і піднявся за допомогою стовбчика. ОСОБА_9 тримав його лівою рукою за плече і бив, він рукою з голови махнув назад в сторону останнього, не знає чи потрапив в ОСОБА_12 і чи міг нанести удар. Бачив Король з відром, яке летіло в його сторону і припало на його підняту руку. Він впав у клумбу, ухиляючись від удару відром, а ОСОБА_9 на доріжку. Відро впало на землю. Король стояла на подвір”ї. Він схопив телефон і забіг в хату. Чув, що вони по телефону викликають поліцію. З кімнати вийшов тесть. Потім приїхав брат дружини, зайшов в хату, запитав, що сталося, він відповів, що отримав по голові. Брат сказав, що є поліція, швидка. Він вийшов, ОСОБА_10 сиділа на табуретці. Він сказав поліцейському, що дружина викликала поліцію і він хоче написати заяву. Поліцейський сказав, що відберуть пояснення і тоді приймуть у нього заяву. Він показав себе лікарю, той сказав, що може відвезти його в лікарню, що на вул.Фастівській в м.Чернівці. Він дав згоду, але після того, як напише заяву поліції. Після того, як ОСОБА_10 і ОСОБА_12 дописали пояснення, ОСОБА_10 вийшла на дорогу, а ОСОБА_12 сів в машину і поїхав. Він написав заяву, швидка вже поїхала, поліцейський сказав, що згідно пояснень, він був п”яний. Він з братом дружини поїхали в лікарню в м.Чернівці, спочатку - на вулицю Миколаївську для проходження огляду на стан сп”яніння, після того — на вул.Фастівську, де йому зробили знімок голови. До 12.05.2018 р. він з ОСОБА_10 і ОСОБА_12 бачилися на подвір”ї будинку. З Король — не спілкувалися, з ОСОБА_12 була розмова, питав, хто він, говорив, що тут народився. Коли в них народилася донька, ОСОБА_10 привітала словесно. Конфліктів з ними не було. На городі у Король і ОСОБА_12 видимих тілесних ушкоджень не бачив, там конфлікт був словесний, викликаний ситуацією з ОСОБА_13 . Раніше був випадок, що до них подзвонили, сказали, що батько дружини лежав п”яний при дорозі. Вони поїхали, привезли, помили, поклали спати. Потім ввечері почули гуркіт в кухні, включили світло, побачили посуд зі столу на підлозі, тесть сказав, що хоче вийти курити, однак йшов не в ті двері, він його направив на вулицю, останній опирався, впав. Прийшла ОСОБА_5 , тесть хотів її бити, баба сказала, що потрібно зв”язати. Дружина подзвонила братові, той приїхав і допоміг зв`язувати. Він викликав поліцію. Це було в 2017 році. Про те, що тесть написав заяву в поліцію і була кримінальна справа, він дізнався в суді під час розгляду даної справи. На городі розмова була 3-4 хв., після якої через кілька хвилин почув голоси Король і ОСОБА_12 на подвір”ї. Причиною конфлікту біля будинку була реакція Король на те, що її знімав. Вирішив її знімати після того, як вона його принизила і сказала, що затаскають по судах. Король та ОСОБА_12 сіпали його, бо хотіли відібрати телефон, він чув як ОСОБА_10 крикнула “ ОСОБА_14 , телефон”. Ударів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 він не наносив. Він не бачив як останнім надавали медичну допомогу. Зі слів дружини, відро, яким Король махнула в їх сторону, відбилося чи вирвалося і вдарило останню в обличчя. Він в травні 2018 р. був в експерта, який встановив в нього наявність тілесних ушкоджень. Заяву в поліцію він писав під протокол. Станом на 12.05.2018 р. він не знав про надання ОСОБА_2 юридичних послуг рідним чи знайомим, як і про кримінальне провадження по факту конфлікту із зв”язуванням ОСОБА_4 . Відео- та аудіофіксацію подій 12.05.2018 р. здійснював на свій мобільний телефон. Початок конфлікту біля будинку не був зафіксований, перервався запис, коли він впав зі сходів і телефон теж впав. Відеозапис він надав до кримінального провадження останні цифри номера якого 405, де він також допитувався як потерпілий. На той час не розумів, що існують три кримінальні провадження — 405, 406, 407, стало зрозуміло, коли дана справа потрапила в суд. Під час розслідування з ним та його дружиною проводили слідчі експерименти з відеофіксацією. Після подій 12.05.2018 р. він проходив стаціонарне лікування в Сторожинецькій лікарні з 16 чи 17 травня. В будинку по АДРЕСА_1 він проживає з 2016 року, так як дружина є власником. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 там не проживали. Також проживає баба дружини ОСОБА_5 . Батько дружини ОСОБА_8 постійно не проживав, а приходив час від часу. Під час суперечки на городі не говорив з ОСОБА_2 стосовно її адвокатської діяльності. 12.05.2018 р. його дружина також викликала поліцію. Коли приїхали поліцейські, він вийшов до них, сказав, що хоче подати заяву, ОСОБА_2 в той час сиділа на табуретці під стіною, в останньої він не бачив тілесних ушкоджень та слідів крові на обличчі. Тілесні ушкодження у Король можливо виникли від того, що міг її зачепити, коли падав зі сходів на бетонну площадку, бо вона була зліва і тягнула за футболку. Як падав ОСОБА_12 він не бачив, а лише як піднімався. Він знімав на телефон — айфон 5С, з того часу в ньому міняли мікорофон, робили перепрошивку. 14.09.2018 р. він був в поліції у слідчої Нуцул, яка надала йому на підпис ряд документів, він відмовився підписувати, сказав, що не розбирається і візьме адвоката. 20.09.2018 р. він був разом з адвокатом, підписував ті документи, що казав адвокат. Після того, як розірвав угоду з адвокатом, то останній віддав йому всі документи.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.125 КК України доводиться показаннями потерпілих, свідків.

Так, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні дала показання про те, що 12.05.2018 р. в обід вона з чоловіком ОСОБА_3 приїхали до місця знаходження його земельної ділянки, яка межує із земельною ділянкою матері чоловіка — ОСОБА_15 .. Заїхали у двір до матері, де залишили автомобіль, і пішли на город. Біля 18 год. до неї підійшов обвинувачений, який в різкій формі заявив, що бажає поговорити. Обвинувачений сказав про брата чоловіка ОСОБА_4 , який проживає з мамою, що останній зловживає алкогольними напоями і йому з дружиною некомфортно так жити, і з приводу звернень обвинуваченого в поліцію ОСОБА_4 звертається до неї, як адвоката, то щоб вона не захищала останнього. Вона відповіла, що не знає обвинуваченого і щоб останній не розмовляв з нею таким тоном. Обвинувачений наказав їй закрити рота, а якщо вона не відмовиться захищати ОСОБА_4 , то всі будуть літати. При цьому обвинувачений намагався підійти ближче до неї, вона відступила, і в цей момент до обвинуваченого підійшов її чоловік, в якого обвинувачений плюнув і пішов. Після того вона з чоловіком ще півгодини були на городі, потів зайшли у двір, вона відразу пішла до мами, а чоловік до їхньої машини за пляшками, щоб набрати води з криниці. Двері кухні, в якій мешкає мама, були відкриті, мама вийшла на поріг. В цей час з будинку вийшов обвинувачений з дружиною та почав її ображати і вимагав відмовитися від захисту. Тоді підійшов і почав бити її кулаками у верхню частину тулуба - по грудях, руках, шиї, обличчі при цьому вона помітила в одній руці обвинуваченого чорний предмет. Так наніс їй 8-10 ударів. Підбіг її чоловік, розвернув обвинуваченого до себе, і останній наніс чоловікові 8-10 ударів в обличчя, після чого чоловік впав. Вона схопила відро, з якого хотіла виляти на них воду, щоб їх розборонити. Обвинувачений розвернувся до неї вдарив у відро, в якому обірвалася ручка. Її чоловік піднявся, обвинувачений кинувся до чоловіка, вдарив в обличчя, останній втративши свідомість, вдруге падає. Обвинувачений розвернувся до неї і тримаючи чорний предмет в руках, наніс ним їй удар в праву частину лоба. Їй стало зле і вона прихилилася до стіни будинку, а обвинувачений ще бив її віником по голові, після цього втік з дружиною в будинок. Вони викликали з телефону матері поліцію, а останні — швидку допомогу. Жодних свідків під час цих подій не було. Пізніше вона дізналася, що вдома був ОСОБА_8 , з яким у неї є договірні відносини про надання правової допомоги. Останньому вона надавала допомогу по справі про розлучення та в зв”язку з неправомірними діями ОСОБА_1 в ніч на 7 квітня була з клієнтом в поліції. У 2018 році також була в поліції щодо неправомірних дій ОСОБА_1 щодо ОСОБА_4 . Про наявність договірних відносин між нею та ОСОБА_4 було відомо всій родині — її чоловікові, його матері, внучці останньої — Нелі, та обвинуваченому, який є чоловіком Нелі. До цього вона бачила ОСОБА_1 , але відносин особистого характеру з ним не було. Причина її побиття — єдина — професійна діяльність, інших причин не могло бути, з ним вона не спілкувалася, конфліктів не мала. Обвинувачений наніс їй 10-12 ударів. В руці в нього вона бачила чорний предмет, який виступав з боків, що саме то було — не знає. Події на подвір”ї тривали від 10 до 30 хв. В період після виклику і до приїзду поліції, швидкої допомоги обвинувачений знаходився в будинку, а потів вийшов. Спочатку приїхала швидка допомога, в той момент ОСОБА_1 був на сходах будинку. Медпрацівники спочатку оглянули чоловіка, а потім в кухні надавали їх допомогу. Швидка допомога перебувала близько півгодини, до якої обвинувачений не звертався за допомогою, видимих тілесних ушкоджень в нього не було. Як адвокат вона надавала ОСОБА_8 допомогу у кримінальному провадженні, також в ніч перед Благовіщенням останній їй подзвонив і сказав, що його б”ють, душать, а зять ОСОБА_16 зв”язав. Ще подібний випадок був на другий день ОСОБА_17 . ОСОБА_8 дійсно вживав алкоголь. Вона говорила дружині обвинуваченого — Нелі, щоб не ображали її чоловіка, його брата і маму. З ОСОБА_1 таких розмов у неї не було. Розмова ОСОБА_1 на земельній ділянці була погрозлива і образлива, вона до останнього не висловлювалася брутально. Сварка не пов”язана з побутовими питаннями, а лише через її адвокатську діяльність. Її чоловік не має майнових претензій щодо майна батьків чи спадщини. Обвинуваченого вона знає з ранньої весни 2017 року, так як бачила, коли вони приїжджали до матері чоловіка, яка повідомила, що це чоловік ОСОБА_18 . ОСОБА_1 вона не надавала своїх документів про адвокатську діяльність, але зі слів матері, дружини обвинуваченого, а також останнього під час подій на городі він був обізнаний, що вона є захисником ОСОБА_4 . Обвинувачений вказував їй на те, що вона надає консультації ОСОБА_4 , коли викликають поліцію. Вона надавала ОСОБА_4 правову допомогу у кримінальному провадженні по факту його побиття ОСОБА_1 , що підтверджується ордером і договором в матеріалах справи. Дане провадження було закрито за примиренням, коли саме — не пам”ятає, підозра ОСОБА_1 не повідомлялася. Про те, що ОСОБА_19 є власником будинку, де проживає мама чоловіка, і що ОСОБА_4 не має права там проживати, їй стало відомо від ОСОБА_1 .

В ході додаткового допиту, проведеного за ініціативою потерпілої ОСОБА_2 , остання дала показання про те, що ОСОБА_1 також проводив відеозйомку розмови на городі, де він хотів залякати її як адвоката з приводу захисту ОСОБА_8 , там вона сказала, що є адвокатом останнього. Коли чоловік знайомив її зі своєю родиною, то повідомляв, що вона адвокат, при цьому були його брат ОСОБА_20 та діти останнього – ОСОБА_19 і ОСОБА_21 . ОСОБА_1 найтяжчий удар їй наніс телефоном. Її чоловікові обвинувачений наніс багато ударів. Вона не наносила ОСОБА_1 жодного удару. В ході конфлікту 12.05.2018 р. в неї не було контактування зі стовпчиком на сходах. Дійсність розмови, що на відеозапису, наданому обвинуваченим, не заперечує. До 12.05.2018 року не зустрічалася в будь-якій справі ОСОБА_8 з обвинуваченим ОСОБА_22 чи представником останнього. Станом на 12.05.2018 р. справ у судах між ОСОБА_23 та ОСОБА_24 не було. По кримінальному провадженню №12017260150000373 не брала участі в слідчих діях. До 12.05.2018 р. не спілкувалася з обвинуваченим щодо ОСОБА_8 як представник останнього.

Потерпілий ОСОБА_3 в суді дав показання про те, що 12.05.2018 р. він з дружиною ОСОБА_2 поралися на городі. Приблизно о 16-30 год. підійшов ОСОБА_1 , сказав, що хоче поговорити з дружиною. Обвинувачений говорив, щоб вона не захищала брата ОСОБА_20 , так як той не має права жити в будинку і повинен піти. Дружина сказала, що вона адвокат, тому й захищає. ОСОБА_1 загрозливо рухався до дружини, він підійшов до обвинуваченого зі словами: Що ти робиш? Обвинувачений плюнув в його сторону і пішов. Коли вони закінчили поратися на городі, то пішли на подвір”я до мами, де залишив машину. Він з ОСОБА_1 не мав жодних стосунків, дружина не була знайома з останнім. Будучи на подвір”ї, він пішов до криниці, щоб набрати води, а дружина пішла до мами в кухню. ОСОБА_1 вийшов з будинку, почалася словесна перепалка між обвинуваченим і ОСОБА_2 , після чого обвинувачений почав останню бити по грудях, руках, голові, нанісши 5-6 ударів. Він бачив в правій руці обвинуваченого чорний предмет. Він підбіг, щоб захистити дружину, обвинувачений розвернувся і наніс йому 6-7 ударів кулаками: перші два в обличчя, він відхилися, то інші удари були в груди і руку. Він впав на ліву сторону, тоді обвинувачений знову почав бити його дружину. Він піднявся, почав тримати обвинуваченого і останній наніс йому якимось предметом, схожим на телефон, знову 5-6 ударів переважно в обличчя, він впав і втратив свідомість. Коли опритомнів, то бачив у дружини кров на обличчі, а ОСОБА_1 вже не було. Він підвівся. Цей конфлікт тривав 3-4 хв. Подзвонили за швидкою допомогою і в поліцію. Його дружина ОСОБА_2 здійснювала захист брата ОСОБА_4 як адвокат приблизно три роки. На городі він чув, як ОСОБА_1 в ультимативній формі говорив дружині, що вона не має захищати. Йому не відомо, якими справами брата займалася його дружина як адвокат. Знає, що ОСОБА_25 займалася справою, коли брата зв”язали і викликали поліцію, бо тоді до них серед ночі подзвонили з поліції і повідомили, що брат зв”язаний. Його брат дійсно вживає алкоголь, у відносини останнього з мамою і донькою не вмішується. Ініціатор конфлікту 12.05.2018 р. був ОСОБА_1 , він перший наніс удари дружині. Обвинуваченому дружина не погрожувала. Він не бачив, щоб хтось наносив удари відром. Швидка допомога приїхала десь за 20 хв., надавали допомогу йому та дружині, ОСОБА_1 медичну допомогу не надавали, він не бачив у останнього пошкоджень. Він познайомився з ОСОБА_1 восени 2016 року, між ними не було конфліктів чи неприязних відносин, але й не спілкувалися один з одним.

В ході додаткового допиту, проведеного за ініціативою потерпілого ОСОБА_3 , останній дав показання про те, що 12.05.2018 р. на городі ОСОБА_22 був з телефоном і проводив запис розмови, під час якої говорив, що ОСОБА_8 не має права проживати в будинку і повинен піти, а Король обвинуваченому говорила, що має право захищати ОСОБА_20 . Король раніше надавала допомогу Нелі, яка була неповнолітньою щодо реєстрації шлюбу. Він не наносив ударів ОСОБА_22 , камінь він не брав в руку, можливо в руці була губка, якою до цього протирав машину. На відеозапису він у синій футболці. Він падав двічі, перший раз – після того, як ОСОБА_22 наніс йому декілька ударів і штовхнув, другий раз – від нанесених удар впав і втратив свідомість.

Свідок ОСОБА_4 в суді дав показання про те, що конфлікту 12.05.2018 р він не бачив, в той час спав в будинку. Коли вийшов, то бачив, що брат ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_25 побиті, зять ОСОБА_1 в цей час був в будинку. Про конфлікт між останніми дізнався від ОСОБА_2 . Бачив, що у брата були запухлі очі, синці та ушиби в ділянці ліктя. У ОСОБА_2 справа розсічена голова і кров. Він пішов назустріч швидкій і поліції, щоб направити до будинку. ОСОБА_2 є його представником з 2017 року. У квітні 2017 року, коли був конфлікт з ОСОБА_1 , то повідомив останнього про адвоката. Його відносини з ОСОБА_1 раніше були погані, останній і донька викликали до нього поліцію 2-3 рази. В даний час стосунки нормальні. 08.04.2017 року він був у стані сп”яніння, виникла словесна суперечка, його зв”язали, коли приїхали поліцейські, він сказав, що в нього є адвокат, назвавши прізвище ОСОБА_2 , якій подзвонив, при цьому був ОСОБА_1 .. По подіях 08.04.2017 р. були внесені відомості в ЄРДР за побиття і зв”язування ОСОБА_1 , в подальшому він відмовився від обвинувачення, при цьому приїжджав з ОСОБА_2 в поліцію. Ще був один раз, що він сперечався з мамою, викликали поліцію і він знову подзвонив до адвоката. Періодами він дійсно вживає алкоголь. Він підписував договір з ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_15 в суді дала показання про те, що її син ОСОБА_3 з дружиною ОСОБА_25 приїхали й пішли на город. ОСОБА_1 вийшов з будинку і пішов до них на город, там розмовляли недовго, про що саме — вона не чула, але через вікно бачила, що розмова була мирною. Після чого ОСОБА_1 повернувся в будинок. Потім син з невісткою прийшли на подвір”я, ОСОБА_25 розмовляла по телефону, син качав воду. ОСОБА_1 вийшов з будинку і щось говорив до ОСОБА_25 , вона чула, як ОСОБА_25 кілька разів сказала: ОСОБА_26 мобілку. Після того вона почула крик ОСОБА_25 , відкрила двері і побачила в останньої на голові зліва гематому, справа — кров. Підбіг син ОСОБА_9 і до ОСОБА_22 сказав: ОСОБА_27 ти робиш ОСОБА_20 ? ОСОБА_22 почав бити ОСОБА_9 по голові і обличчю рукою. Син впав на спину, а коли піднявся, то ОСОБА_1 знову почав його бити по голові і син ще раз впав на бетоновану доріжку, вдарився рукою. ОСОБА_1 йшов до хати, ОСОБА_25 взяла відро, в якому була вода, але не встигла виляти на ОСОБА_1 та поставила відро, звідки взяла. Потім приїхала швидка допомога, у ОСОБА_25 був високий тиск — 170, також гематома, кров. ОСОБА_1 в цей час був в будинку, закрився і не виходив. Це відбувалося весною 2018 року, день не пам”ятає. ОСОБА_1 проживає в них 3 роки, до неї добре відноситься. Син ОСОБА_9 з невісткою ОСОБА_25 не мали близьких стосунків з ОСОБА_1 , сварок, конфліктів між ними не було. Коли вони приїжджали, то в будинок, де живе ОСОБА_22 , не заходили, їх туди не запрошували, гостинності між ними не було, вони не спілкувалися. Коли у ОСОБА_18 та ОСОБА_20 народилася дитина, то син з ОСОБА_25 як приїхали, подарунок дали на вулиці, в будинок не заходили. Її невістка ОСОБА_25 адвокат. Молодший син ОСОБА_20 вживає алкоголь, бив її, обзивав, а ОСОБА_1 обороняв. Одного разу вона сказала, щоб сина зв”язали, потім приїхала поліція, чи розмовляли поліцейські по телефону з ОСОБА_25 – вона не знає. ОСОБА_1 не говорив, щоб сина ОСОБА_20 вигнати з будинку і не робив цього. ОСОБА_28 і її чоловік ОСОБА_1 знають, що ОСОБА_2 адвокат, бо це всім відомо. Лікар з швидкої допомоги робив їй та ОСОБА_25 уколи. ОСОБА_9 та ОСОБА_25 не наносили ОСОБА_22 ударів. Наступного дня вона бачила невеликі шрами у ОСОБА_1 , він говорив, що це ОСОБА_25 вдарила його палицею. Вона питала в останнього, чому йшов на город, на що він сказав, щоб поговорити про ОСОБА_20 . Син ОСОБА_9 також говорив, що на городі була така розмова. Їй відомо, що ОСОБА_25 захищала сина ОСОБА_20 , чи знав про це ОСОБА_1 – їй невідомо. ОСОБА_1 ніколи не бив ОСОБА_4 і не говорив, щоб вигнати його з будинку. Син ОСОБА_9 з ОСОБА_25 хотіли отримати частину будинковолодіння – кухню і сарай, але це було неможливо по документах.

Свідок ОСОБА_29 в суді дав показання про те, що він працює фельдшером пункту виїзної медичної допомоги. Поступив виклик з поліції про бійку. Коли приїхали на місце, він зайшов в кухню, там були: жінка з січеною раною голови, кровотечею, гематомами; чоловік, у якого були почервоніння на руках; старша жінка, що мала гіпертонічний криз. Він надав допомогу, оформляв документи. Коли вийшов з кухні, то обвинувачений стояв на сходах, він запитав, чи потрібна допомога, на що останній відмовився. Після цього він в автомобілі чекав поліцейських. Все це зайняло близько 40 хв. Король і Мігалескул говорили, що отримали тілесні ушкодження від ОСОБА_1 .. ОСОБА_2 їхала з ними в машині в лікарню, а ОСОБА_3 позаду своїм автомобілем, який залишив в Чернівцях й пересів в швидку допомогу. Січену рану можна отримати внаслідок сильного удару чимось твердим.

Свідок ОСОБА_30 в суді дав показання про те, що 12.05.2018 р. йому подзвонила сестра ОСОБА_19 , попросила, щоб приїхав, бо дядько ОСОБА_9 з дружиною напали на її чоловіка. Коли він приїхав до них, то була швидка допомога, медики оглядали дядька ОСОБА_9 і тітку ОСОБА_25 . Він на дядькові і тітці тілесних ушкоджень та крові не помітив, в присутності медиків дядько набирав з криниці воду і носив до машини. Час приїзду не пам”ятає, це було вдень. Він зайшов в будинок, там були ОСОБА_19 та її чоловік ОСОБА_20 , на голові останнього помітив маленьку шишку та подряпину, то сказав йому, що є швидка, нехай його оглянуть. ОСОБА_1 вийшов, медики його оглянули, він це бачив, останньому сказали пройти обстеження голови. Приїхала поліція, але на той час конфлікту не було. Його батько ОСОБА_4 вживає алкоголь, як входить в запої, то б”є свою маму, але та прощає. Про конфлікти між батьком і ОСОБА_1 не знає. Один раз приблизно рік назад сестра подзвонила що батько п”яний буянить, коли він приїхав, то батько лежав на землі, ОСОБА_20 його притримував, вони його зв”язали, бо буянив. Коли зв”язали батька, після того приїхала поліція і його розв”язали, батько дзвонив комусь, про що — не чув, чи передавав телефон поліцейським — не пам”ятає. Коли він приїхав 12.05.2018 р., то ОСОБА_1 йому сказав, що був конфлікт з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , останні прийшли з городу кликали ОСОБА_31 з хати, поводилися зухвало і кричали. Також, говорив, що на городі між ними була сварка, деталі якої він не може розповісти, бо не пам”ятає. Зухвало — бо погрожували, що затягають по судах. Він не чув, щоб у ОСОБА_1 були конфлікти з сестрою чи бабою. Йому відомо, що ОСОБА_2 юрист, адвокат. Від сестри восени 2018 року стало відомо, що батько говорив, що ОСОБА_2 надавала допомогу в розлученні з мамою. ОСОБА_2 надавала батькові допомогу по адмінсправі в 2016 році. Першою поїхала швидка допомога. Як поїхали потерпілі, він не бачив. Він з ОСОБА_1 поїхали в Чернівці в лікарню здавати аналізи на алкоголь. Також був з останнім в лікарні, що по вул.Фастівській в м.Чернівці, там ОСОБА_20 міряли тиск, робили рентген. Як звідти поверталися, було вже темно. Він чув, що конфлікт виник через те, що ОСОБА_20 знімав як тітка з дядьком кричали і агресивно себе вели, ОСОБА_10 дала ОСОБА_20 ляпаса і вибила з руки телефон. Король палицею, а ОСОБА_12 каменем побили ОСОБА_20 .

Свідок ОСОБА_32 в суді дала показання про те, що 12.05.2018 р. близько 18 год. її чоловік ОСОБА_1 зайшов в будинок і сказав, що розмовляв з ОСОБА_33 . Через кілька хвилин вона почула крики ОСОБА_3 та ОСОБА_34 : “ ОСОБА_35 ”, “Де тато”. Вона вийшла на сходи і сказала, що батько спить, і щоб не кричали. Вийшов також чоловік, спустився на сходинку нижче. ОСОБА_36 говорила їй, що за мужчину вона собі знайшла, критично висловилася про структуру чоловіка і яке вона мала право приводити сюди цього чоловіка. Чоловік сказав, що батько б”є бабусю. А Король, щоб він викликав поліцію, але він цього не робить, назвавши його образливим словом. Дану перепалку чоловік знімав на телефон. Король, побачивши це, сказала чоловікові, яке він має право знімати її, та що батько побудував хату, а він ображає останнього. Чоловік спустився зі сходів, йдучи до баби, ОСОБА_10 вибила телефон у чоловіка та вдарила його по обличчю, чоловік зігнувся підняти телефон, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 накинулися на нього, хотіли забрати телефон. Король побігла за палицею, що лежала на купі гравію. В цей час бабуся була на порозі кухні, а вона стояла на сходах. Чоловік біг до хати, ОСОБА_25 вдарила його палицею, а чоловік, захищаючись - її віником. ОСОБА_12 також вдарив чоловіка кілька разів, наносив удари ззаду в голову, коли той тікав в будинок. Чоловік, коли виривався, махнув рукою. Король забігла в кухню, схопила відро і замахнулася ним по чоловіках, відро відбилося і потрапило в неї, її чоловік впав в клумбу, а ОСОБА_9 – в іншу сторону, після того, її чоловік піднявся і побіг до хати. Тоді з іншої кімнати вийшов її батько, запитав, що сталося, чоловік відповів, що його побили. Її чоловік один раз впав біля сходів у клумбу. ОСОБА_7 також впав один раз обличчям вниз, після цього одразу піднявся. Свідомість під час конфлікту ніхто не втрачав. В будинку помітила, що в чоловіка побита голова та плече. У чоловіка кров не текла. Цей конфлікт тривав біля 4 хвилин. При цьому була ще бабуся, спочатку стояла в кухні, а потім вийшла на поріг. Вона не бачила, щоб її чоловік наносив удари ОСОБА_10 та ОСОБА_12 . Конфлікт був через її батька, який зловживає спиртним, скандалить, б”є бабусю. Її чоловік хотів поговорити з ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , щоб вплинули на батька, аби той не пив, не скандалив, від цього лякаються наші маленькі діти. Їй невідомо, щоб ОСОБА_10 надавала допомогу батькові як адвокат. Кілька років назад ОСОБА_37 претендував на бабину кухню, але батько заперечував з погрозами. 12.05.2018 р. після конфлікту вона викликала поліцію. У ОСОБА_12 і ОСОБА_10 вона не бачила тілесних ушкоджень та крові. На бетонованій доріжці, що між їхніми сходами та бабиною кухнею, були плями, схожі на кров, не знає звідки. Після закінчення конфлікту приїхав її брат, який в подальшому відвіз чоловіка в лікарню. Швидка допомога нікого не забрала в лікарню. ОСОБА_7 набрав воду з криниці, поніс в машину, сів в неї і поїхав. У неї не було ніяких стосунків з ОСОБА_38 та ОСОБА_34 , конфліктів також, при зустрічах лише віталися. Їй невідомо, що ОСОБА_34 є адвокатом, до останньої не зверталися стосовно її одруження, коли була неповнолітньою ОСОБА_2 не готувала їй заяву про надання права на шлюб. Мігалескул та ОСОБА_10 , коли приїхали, то машину залишили на подвір”ї, бачила їх на городі, але не бачила, того, як чоловік був біля них на городі. Чоловік розповідав, що там говорив до них про те, що батько п”є та б”є бабусю, на що вони йому — яке мав право в”язати батька. Одного разу було так, що до них подзвонили й повідомили, що батько на вулиці лежить дуже п”яний. Вони поїхали, привезли його додому, поклали спати. Потім, коли вони полягали, то почули сильний гуркіт, побачили, що це батько, говорили, щоб він лягав спати, він опирався, протягував руки до чоловіка. Вона побігла за бабусею, коли та прийшла, батько і її хотів бити. Тоді баба сказала, щоб зв”язати батька мотузкою. Вона подзвонила до брата, щоб приїхав. Бабуся тримала батька за ноги, чоловік допомагав зв”язати. Коли були працівники поліції, то не бачила, щоб вони розмовляли з кимось по телефону. Їй невідомо, щоб ОСОБА_10 надавала допомогу батькові по цьому конфлікту і що проти чоловіка була кримінальна справа. Знає, що батько та чоловік простили один одного.

При цьому суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_32 та ОСОБА_30 щодо відсутності у потерпілих слідів тілесних ушкоджень після конфлікту з обвинуваченим 12.05.2018 р., та показання свідка ОСОБА_32 про те, що обвинувачений не наносив ударів потерпілим, оскільки вказані свідки є близькими родичами обвинуваченого і заінтересовані в уникненні обвинуваченого кримінальної відповідальності, і крім того, такі показання спростовуються показаннями потерпілих та інших свідків, письмовими доказами.

Крім показань потерпілих та свідків, вина ОСОБА_1 підтверджується наступними документами кримінального провадження та висновками експертів.

- Витягами з ЄРДР, відповідно до яких 13.05.2018 р. зареєстровано кримінальні провадження за правовою кваліфікацією ч.1 ст.125 КК України №12018260150000406 за заявою ОСОБА_2 щодо нанесення їй ОСОБА_1 12.05.2018 р. близько 18 год. в ході раптово виниклої словесної суперечки декількох ударів, якими спричинено тілесні ушкодження, та №12018260150000407 за заявою ОСОБА_3 щодо нанесення йому ОСОБА_1 12.05.2018 р. близько 18 год. в ході раптово виниклої словесної суперечки декількох ударів, якими спричинено тілесні ушкодження (а.с.1-4).

- Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до якого 12.05.2018 р. прийнято усну заяву від ОСОБА_2 про те, що 12.05.2018 р. близько 18 год. в с.Великий Кучурів ОСОБА_1 в ході словесної суперечки наніс декілька ударів заявниці, чим спричинив тілесні ушкодження (а.с.21).

- Висновком експерта №120-Е від 30.05.2018 р., відповідно до якого при судово-медичній експертизі у ОСОБА_2 виявлені наступні тілесні ушкодження: синці: в правій лобній ділянці голови, в середній третині правого передпліччя по внутрішній поверхні, в середній третині правого плеча по передній поверхні, у верхньому лівому квадраті лівої молочної залози, в середній третині лівого передпліччя по внутрішній поверхні; садно в лобній ділянці справа на межі волосяної частини голови. Вказані тілесні ушкодження виникли в результаті не менш як одноразової травмуючої дії твердих тупих предметів, або ударів об такі, не виключено внаслідок нанесення ударів кулаками рук і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Їх утворення внаслідок падіння з висоти власного зросту на тверду поверхню є малоймовірним (а.с.47-48).

- Копією листа непрацездатності серії АГЩ №557681, виданого КМУ “Міська поліклініка №1”, відповідно до якого ОСОБА_2 перебувала на амбулаторному лікуванні з 16.05.2018 р. по 24.05.2018 р. в зв”язку з невиробничою травмою (а.с.54).

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 18.08.2018 р. за участю потерпілої ОСОБА_2 , в ході якого потерпіла за допомогою статиста показала як ОСОБА_1 наніс їй удари своєю правою рукою в область голови та шиї, а лівою рукою в область грудної клітки та ряд ударів кулаками по тілу (а.с.65-66).

- Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.05.2018 р., відповідно до якого прийнято усну заяву від ОСОБА_3 про те, що 12.05.2018 р. близько 18 год. ОСОБА_1 в ході словесної суперечки наніс заявнику декілька ударів, чим спричинив тілесні ушкодження (а.с.100).

- Висновком експерта №119-Е від 30.05.2018 р., відповідно до якого при судово-медичній експертизі у ОСОБА_3 виявлені наступні тілесні ушкодження: синці: в правій параорбітальній ділянці з переходом на нижню повіку правого ока, а також на ділянку вилицевої кістки, у лівій параорбітальній ділянці, в проекції грудинного відростка правої ключиці, на рівні 4,5 ребер справа по середньо-ключичній лінії, на рівні 4,5 ребер зліва по середньо-ключичній лінії, по передньо-підпаховій лінії справа на рівні 7 ребра; садна: в середній третині правого передпліччя по задній поверхні, в проекції лівого ліктьового суглобу на розгинальній поверхні, в середній третині лівого передпліччя по задній поверхні. Вказані тілесні ушкодження виникли в результаті не менш як восьмиразової травмуючої дії твердих тупих предметів, або ударів об такі, не виключено внаслідок нанесення ударів кулаками рук та ногами і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Їх утворення внаслідок падіння з висоти власного зросту на тверду поверхню є малоймовірним (а.с.114-115).

- Копією листа непрацездатності серії АГЩ №557682, виданого КМУ “Міська поліклініка №1”, відповідно до якого ОСОБА_3 перебував на амбулаторному лікуванні з 16.05.2018 р. по 25.05.2018 р. в зв”язку з невиробничою травмою (а.с.123).

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 18.08.2018 р. за участю потерпілого ОСОБА_3 , в ході якого потерпілий за допомогою статиста показав як ОСОБА_1 в ході конфлікту штовхнув руками і потерпілий впав на землю обличчям до низу, та як правою рукою ОСОБА_1 наніс удари по обличчю в район очей та ряд ударів кулаками по тілу (а.с.130-131).

Незважаючи на те, що додані до протоколів слідчих експериментів за участю потерпілих фототаблиці не містять інформації щодо відтворюваних обставин, що не дає суду можливості проаналізувати зображене на ілюстраціях, суд не вважає дані протоколи недопустимими доказами з цих підстав, так як вони складені відповідно до вимог ст.104 КПК України, містять відомості про відтворювані дії, а згідно ч.2 ст.240 КПК України фотографування, про здійснення якого зазначено в протоколах, не є обов`язковою умовою проведення слідчого експерименту.

Разом з тим, суд вважає недопустимим доказом сторони обвинувачення копії протоколу огляду місця події від 12.05.2018 р., що на а.с.22-25 та 101-104, так як в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про походження даних копій та про дії чи рішення органу досудового розслідування, які стали підставою для прийняття копій протоколу до даного кримінального провадження. Крім того, в зазначених копіях протоколу не вказано відомостей про заяву чи повідомлення про подію, на підставі якої проводився огляд, натомість вказано — з дозволу ОСОБА_1 . Наведене свідчить про недопустимість копій протоколів огляду місця події від 12.05.2018 р. як доказів.

Також суд вважає недопустимим доказом протокол слідчого експерименту від 18.08.2018 р. проведеного за участю ОСОБА_3 як свідка (а.с.84-90), оскільки з фототаблиць, долучених до протоколів слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 як потерпілої (а.с.67-77) та як свідка (а.с.142-151) вбачається присутність ОСОБА_3 , який мав безпосередню можливість чути і бачити пояснення ОСОБА_2 .

Аналогічно суд розцінює протокол слідчого експерименту від 18.08.2018 р. за участю ОСОБА_2 як свідка (а.с.142-151), оскільки з фототаблиць, долучених до протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 як свідка (а.с.86-90) та як потерпілого (а.с.132-135) вбачається присутність ОСОБА_2 , яка бачила і чула пояснення ОСОБА_3 , що робить вказаний протокол недопустимим доказом.

Також суд не надає оцінки фотографіям, що на а.с.26-28 та 105-107, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про походження даних фотографій та про дії чи рішення органу досудового розслідування, які стали підставою для їх прийняття до даного кримінального провадження, відсутні відомості на предмет того, коли та ким була проведена фотофіксація, а зафіксовані фактичні дані стосуються саме подій 12.05.2018 р.

Незважаючи на неприйняття вищезазначених матеріалів як доказів, суд вважає, що протоколи прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення, протоколи слідчих експериментів за участю потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , висновки судово-медичних експертиз потерпілих, є належними і допустимими доказами на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.125 КК України і не погоджується з доводами сторони захисту щодо невідповідності матеріалів справи дійсним обставинам, виходячи з наступного.

Посилання сторони захисту на те, що постанови про призначення прокурора та повідомлення про призначення прокурора (а.с.15-17) не могли бути виготовлені 13.05.2018 р., так як це була неділя - вихідний день, не впливають на законність цих процесуальних рішень, так як їх винесення у день, що є вихідним не суперечить вимогам ч.1 ст.37 КПК України, відповідно до яких прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником органу прокуратури після початку досудового розслідування.

Також, на думку суду, недоліки постанови про створення слідчої групи, що на а.с.7, не впливають на допустимість вищезазначених доказів, які здобуті в результаті слідчих дій, проведених до дати прийняття вказаної постанови.

Сторона захисту вказує на недоліки постанови прокурора про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 14.09.2018 р., в якій зазначено про правову кваліфікацію кримінального правопорушення за ч.1 ст.125 КК України по матеріалах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12018260150000406, в той час як 13.09.2018 р. була винесена постанова про перекваліфікацію кримінального правопорушення з ч.1 ст.125 КК України на ч.2 ст.398 КК України в зазначеному провадженні.

Суд, виходячи з того, що відомості в ЄРДР були внесені по кожній заяві потерпілих, а подальша перекваліфікація кримінального правопорушення в одному з проваджень та об`єднання кримінальних проваджень підтверджувалися внесенням відповідних відомостей в ЄРДР, що підтверджується витягом від 20.09.2018 р. (а.с.1-2), вважає, що дана постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування не несе самостійних правових наслідків, а відповідно її недоліки не є істотними порушеннями КПК України. Крім того, наявність рішення про об`єднання кримінальних проваджень підтверджується та обізнаність із ним сторони захисту на стадії досудового розслідування підтверджується клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Павчука І.С. адресованим прокурору від 28.09.2018 р. (т.4 а.с.114).

Посилання сторони захисту на інші недоліки під час складання процесуальних документів в ході досудового розслідування, про які зазначали як в ході дослідження доказів, так і в заяві про закриття кримінальної справи, суд не вважає такими, що впливають на допустимість зібраних доказів та є істотними порушеннями КПК України, які б мали наслідком неприйняття їх до уваги та виправдання особи обвинуваченого з цих підстав.

Таким чином, суд вважає, що показання потерпілих, свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_29 , висновки судово-медичних експертиз потерпілих, письмові документи такі як: протоколи прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення, протоколи слідчих експериментів за участю потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , листи непрацездатності потерпілих, в своїй сукупності доводять умисне нанесення обвинуваченим ОСОБА_1 ударів потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , внаслідок яких заподіяно легкі тілесні ушкодження потерпілим.

За наведених обставин, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.125 КК України.

При цьому суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не наносив умисно удари потерпілим, а тілесні ушкодження в останніх виникли внаслідок зіштовхання між ними, а у ОСОБА_2 також від співударяння з ОСОБА_15 , можливого удару відром в лобну частину голови, а у ОСОБА_3 також від падіння. Такі показання спростовуються висновками експерта, де чітко вказано механізм їх спричинення – внаслідок травмуючої дії твердих тупих предметів, або ударів об такі, не виключено внаслідок нанесення ударів кулаками рук, а їх утворення внаслідок падіння з висоти власного зросту на тверду поверхню є малоймовірним. Крім того, на зіштовхування потерпілих з іншими учасниками подій, не вказували в своїх показаннях свідки та самі потерпілі.

Належність та допустимість висновків експерта щодо тілесних ушкоджень у потерпілих стороною захисту не заперечується.

Посилання сторони захисту на суперечності в первісних та додаткових показаннях потерпілих, внаслідок чого вважають їх неправдивими та неспроможними, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, так як деякі протиріччя і неточності в показаннях потерпілих не є суттєвими і не стосуються обставин нанесення тілесних ушкоджень, які є предметом обвинувачення.

Надані стороною захисту матеріали з кримінального провадження №12018260150000405 від 13.05.2018 р. суд не може брати до уваги, так як вони не залучалися в законний спосіб в дане кримінальне провадження і не можуть бути доказом невинуватості. Та обставина, що в даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 є потерпілим внаслідок отримання тілесних ушкоджень при обставинах, де дата, час та місце співпадають з тими, які зазначені в кримінальному провадженні що розглядається даним судом, не виключає того, що і він спричинив умисні легкі тілесні ушкодження.

Суд вважає, що наданий обвинуваченим відеозапис подій 12.05.2018 р., який здійснювався ним на власний мобільний телефон, не містить доказів його невинуватості у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.125 КК України, оскільки після того, як в ході словесної суперечки телефон був вибитий з руки обвинуваченого потерпілою відеозапис перервався, а окремі його фрагменти подальших подій не відтворюють реальних обставин, дають підґрунтя для різних суб`єктивних припущень, а також не виключають монтування, з огляду на те, що коректування відеозапису підтверджено самим обвинуваченим, який створив ще декілька файлів відеозапису з часовим та звуковим монтажем.

При цьому суд приймає до уваги зафіксовані відеозаписом обставини словесної суперечки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до моменту вибивання потерпілою мобільного телефона з руки обвинуваченого, так як потерпілі в судовому засіданні підтвердили дійсність цих обставин.

До зміни обвинувачення в суді прокурором ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.398 КК України, вчиненого за наступних обставин.

ОСОБА_1 12 травня 2018 року близько 18-30 год., перебуваючи біля житлового будинку, що по АДРЕСА_1 , під час спілкування з ОСОБА_2 , яка є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №270 від 28.12.2004 р. та на підставі договору на представництво та надання правової допомоги від 01.03.2017 р. представляє інтереси клієнта ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що ОСОБА_2 є адвокатом, з метою помсти їй як представнику ОСОБА_4 , на грунті виниклих до неї неприязних відносин, пов”язаних із виконанням професійних обов”язків, попередньо висловивши їй претензії щодо захисту (представництва) ОСОБА_4 та вимоги щодо подальшої відмови представника від захисту клієнта ОСОБА_4 , передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, маючи умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень представнику у зв”язку з діяльністю, пов”язаною з наданням правової допомоги та відмови захисника (представника) від подальшого захисту (представництва) ОСОБА_4 , наніс ряд ударів в область голови та тіла ОСОБА_2 , в результаті чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді синців в правій лобній ділянці голови, в середній третині правого передпліччя по внутрішній поверхні, в середній третині правого плеча по передній поверхні, у верхньому лівому квадраті лівої молочної залози, в середній третині лівого передпліччя по внутрішній поверхні; садно в лобній ділянці справа на межі волосяної частини голови, які згідно висновку судово-медичної експертизи за №120-Е від 30.05.2018 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.398 КК України як умисне заподіяння захиснику чи представнику особи легких тілесних ушкоджень у зв”язку з діяльністю, пов”язаною з наданням правової допомоги.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вказаному діянні сторона обвинувачення надала наступні письмові докази:

- заяву ОСОБА_2 про злочин в порядку ст.214 КПК України від 19.07.2018 р., де зазначає про вчинення щодо неї ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ч.2 ст.398 КК України (а.с.32-34).

- копію договору на представництво та надання правової допомоги від 01.03.2017 р., укладеного між адвокатом Король С.В. та Мігалеску М.А., відповідно до якого адвокат здійснює представництво інтересів клієнта та надання правової допомоги зокрема в державних, громадських, господарських та будь-яких підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, а також в усіх судових органах України, здійснювати захист прав у кримінальному провадженні відповідно до норм КПК України зі всіма правами захисника та представника, здійснювати представництво та захист інтересів та надання правової допомоги у справах про адміністративні правопорушення. Чинність договору — з моменту його підписання сторонами та діє на невизначений термін. Договір підписаний адвокатом Король С.В. та клієнтом ОСОБА_4 (а.с.39-40).

- акт наданих послуг від 11.02.2017 р., що є додатком №1 до договору про надання правової допомоги від 01.03.2017 р. , з якого вбачається, що адвокатом Король С.В. надано послуги ОСОБА_4 щодо складання позовної заяви про розірвання шлюбу (а.с.41).

- акт наданих послуг від 12.04.2017 р., що є додатком до договору про надання правової допомоги від 01.03.2017 р. , з якого вбачається, що адвокатом Король С.В. надано ОСОБА_4 07.04.2017 р. в телефонному режимі консультацію щодо надання пояснень працівникам поліції, які прибули на виклик за місцем проживання останнього (а.с.42).

- акт наданих послуг від 16.04.2018 р., що є додатком №3 до договору про надання правової допомоги від 01.03.2017 р. , з якого вбачається, що адвокатом Король С.В. надано ОСОБА_4 10.04.2018 р. в телефонному режимі консультацію щодо надання пояснень працівникам поліції (а.с.43).

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, відповідно до якого ОСОБА_2 має право на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення Чернівецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.12.2004 р., відомості про адвоката Король С.В. з Єдиного Реєстру Адвокатів України, копію посвідчення адвоката України, виданого 28.12.2004 р. на ім”я ОСОБА_2 (а.с.51-53).

- копію матеріалів кримінального провадження №12017260150000373 від 07.04.2017 р. внесеного в ЄРДР за правовою кваліфікацією — ч.1 ст.125 КК України на підставі заяви ОСОБА_4 щодо його побиття ОСОБА_1 , яке постановою слідчого від 10.06.2017 р. було закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення, і в якому ОСОБА_2 була представником потерпілого Мігалеску М.А. (а.с.165-181).

В обгрунтування необхідності зміни обвинувачення з ч.2 ст.398 КК України на ч.1 ст.125 КК України прокурор зазначив, що під час судового розгляду не представилось можливим підтвердити наявність в обвинуваченого ОСОБА_1 мотиву на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій як захиснику чи представнику в зв`язку із наданням ОСОБА_4 правової допомоги, а також обізнаність ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 є адвокатом та надала правову допомогу ОСОБА_4 .

Після виконання судом вимог ч.3 ст.337 КПК України потерпіла ОСОБА_2 подала до суду заяву від 19.08.2021 р., за змістом якої не погоджується із зміненим обвинуваченням, проти якого заперечує, вважаючи необґрунтованим та юридично деформованим щодо подій 12.05.2018 р., підтримує первісний обвинувальний акт, викладені в якому обставини, вважає, підтверджуються її показаннями як потерпілої, показаннями свідка ОСОБА_15 , яка в суді повідомила, що ОСОБА_1 знав, що ОСОБА_2 адвокат, показаннями свідка ОСОБА_4 , який вказав, що отримував від неї правову допомогу, коли поліцейські приїхали на виклик, а ОСОБА_22 був поряд і чув це, а також показаннями самого обвинуваченого та свідка ОСОБА_32 , яка є дружиною останнього, про те, що під час конфлікту потерпіла сказала, що зібрала пакет документів та затаскає їх по судах, а крім того, договором про надання правової допомоги та актами виконаних робіт.

Об`єктивна сторона злочину за ч.2 ст.398 КК України полягає в заподіянні легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень захиснику чи представнику особи у зв`язку із діяльністю, пов`язаною з наданням правової допомоги як під час, так і після здійснення такої діяльності.

Суб`єктивна сторона злочину за ч.2 ст.398 КК України характеризується прямим умислом, обов`язковою ознакою якого є усвідомлення винним соціального статусу потерпілого та зв`язок дій винного з діяльністю захисника чи представника особи, пов`язаною з наданням правової допомоги. Юридична наука виділяє лише два мотиви вчинення злочину: бажання припинити певні дії захисника чи представника особи або помста за їх діяльність.

Відповідно до показань потерпілих, свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_4 обвинувачений ОСОБА_1 знав, що ОСОБА_2 є адвокатом. Однак свідки не підтвердили про обізнаність ОСОБА_1 , що ОСОБА_2 надає правову допомогу ОСОБА_4 , а потерпілі вказували на обізнаність ОСОБА_1 щодо цього, однак не навели беззаперечних даних на підтвердження такої обізнаності. Не містять матеріали справи доказів, що ОСОБА_1 було відомо про наявність між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладеного договору на правову допомогу та надання останньому адвокатом Король С.В. правової допомоги у справах, що зазначені в актах наданих послуг, копії яких містяться в матеріалах справи. Дані справи не мали для ОСОБА_1 наслідків у виді цивільної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Стосовно кримінального провадження №12017260150000373 в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 не було відомо про нього до 12.05.2018 р., у вказаному провадженні з ним не проводили будь-які слідчі дії, а його закриття органом досудового розслідування відбулося внаслідок відмови ОСОБА_4 від підтримання обвинувачення.

Таким чином, сама по собі обізнаність обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 є адвокатом, без доведення тієї обставини, що ОСОБА_1 безсумнівно знав про надання ОСОБА_2 правової допомоги ОСОБА_4 у певних справах, виключає наявність прямого умислу в обвинуваченого на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій з метою помсти за надану правову допомогу ОСОБА_4 , про яку було зазначено в первісному обвинуваченні.

В ході судового розгляду встановлено, що станом на 12.05.2018 р. не здійснювалися провадження в судових справах, кримінальних провадженнях чи справах про адміністративні правопорушення за участі ОСОБА_3 , якому б ОСОБА_2 надавала правову допомогу, та ОСОБА_1 чи його родичів.

Також встановлено, що 12 травня 2018 року близько 18-30 год., біля житлового будинку, що по АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 знаходилася не у зв”язку з наданням правової допомоги ОСОБА_4 , тобто не будучи спеціальним суб”єктом, а в приватних справах внаслідок родинних стосунків з ОСОБА_15 .

З відеозапису, наданого обвинуваченим, стосовно обставин подій 12.05.2018 р., які не заперечувалися потерпілими, вбачається, що суперечка, яка відбувалася між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не стосувалася професійної діяльної останньої, а причиною подальшого конфлікту була реакція потерпілої на те, що ОСОБА_1 її знімає на мобільний телефон без надання нею згоди.

Таким чином, суд знаходить не підтвердженою й таку обставину первісного обвинувачення, як наявність в обвинуваченого ОСОБА_1 умислу на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 у зв”язку з діяльністю, пов”язаною з наданням правової допомоги та відмови захисника (представника) від подальшого захисту (представництва) ОСОБА_4 , оскільки ніяких дій, пов”язаних з правовою допомогою останньому, які б бажав припинити обвинувачений, адвокатом Король С.В. на час подій 12.05.2018 р. не здійснювалося.

Відповідно до ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно ст.62 Конституції України винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За наведених обставин, суд вважає недоведеною наявність складу злочину за ч.2 ст.398 КК України в діях ОСОБА_1 .

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України належить до категорії кримінальних проступків.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він є особою раніше не судимою, на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітніх дітей. Згідно досудової доповіді на обвинуваченого за результатами оцінки вчинення повторного правопорушення ризик такого вчинення є середній; виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення або обмеження волі.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

За наведених обставин, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, думку потерпілих, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді громадських робіт.

Потерпіла ОСОБА_2 звернулася з цивільним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, посилаючись на те, що їй як адвокату ОСОБА_1 заподіяні легкі тілесні ушкодження з вимогою відмови від захисту клієнта, які потягли за собою короткочасний розлад здоров”я, що підтверджується листом непрацездатності. На придбання ліків за призначенням нею витрачено 246 грн. Також нею затрачено на придбання бензину для автомобіля на поїздку до Сторожинецького відділу поліції для проведення 14.06.2018 р. слідчих дій 250,04 грн. Крім цього, протиправними діями відповідача їй була спричинена моральна шкода, яка полягала в душевних та фізичних стражданнях через факти вчинення стосовно неї як адвоката злочину, відчутті болю від тілесних ушкоджень, дискомфорту свого зовнішнього вигляду, втрати працездатності і неможливості здійснювати професійну діяльність через синці на обличчі та голові та видимі тілесні ушкодження. Її душевні страждання пов”язані також і з душевними переживаннями батьків похилого віку, двох доньок, які були налякані даною подією, отримали психоемоційний стрес. Через наявні тілесні ушкодження не мала можливості прогулянок з молодшою донькою 2010 року народження, відводити та забирати її з школи. Від отриманих тілесних ушкоджень вона не могла працювати, мала поганий сон, постійне головокружіння, поганий психоемоційний стан. Від отриманих травм в неї виникло порушення сприйняття інформації, що негативно впливало на прийняття рішень у справах її клієнтів, на деякий час вона втратила можливість надання правової допомоги, що негативно позначилося на її діловій репутації. Вона не могла працювати, і відповідно отримувати кошти на утримання сім”ї. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.398 КК України вона як адвокат витратила чимало зусиль на відновлення впевненості в собі, її важко було переосмислити той факт, що її заставляли відмовитися від надання правової допомоги клієнту. Просила стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 496 грн. та моральну шкоду в сумі 20 тис.грн.

Потерпілий ОСОБА_3 звернулася з цивільним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, посилаючись на те, що йому ОСОБА_1 заподіяні легкі тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоров”я, що підтверджується листом непрацездатності. На придбання ліків за призначенням ним витрачено 325,69 грн. Також ним затрачено 799,73 грн. на придбання бензину для автомобіля на поїздки до Сторожинецького відділу поліції для проведення слідчих дій 17.05.2018 р., 19.07.2018 р., 18.08.2018 р., 27.09.2018 р.. Крім цього, протиправними діями відповідача йому була спричинена моральна шкода через фізичний біль, порушення нормального способу життя та життєвих зв”язків, переживання фізичних незручностей, та психологічного дискомфорту, порушення сну, емоційну напругу, почуття образи, обурення, приниженої гідності. Він зазнав душевних страждань через переживання матері похилого віку, страх малолітньої доньки від його вигляду і болю. Він не міг працювати, і відповідно отримувати кошти на утримання сім”ї. Просив стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 1125,42 грн. та моральну шкоду в сумі 15 тис.грн.

Цивільний відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними.

Суд вважає вимоги цивільних позивачів про відшкодування майнової шкоди обгрунтованими, а розмір збитків доведеним відповідними розрахунково-касовими документами, медичними документами.

Вирішуючи цивільні позови в частині вимог про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Згідно положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна та у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Аналізуючи вказану норму закону, суд знаходить, що беззаперечно потерпілим було спричинено моральну шкоду внаслідок протиправних дій та нанесення їм тілесних ушкоджень обвинуваченим.

При цьому суд керується вимогами ч.3-4 статті 23 ЦК України, згідно яких моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Цивільний позивач ОСОБА_2 обгрунтовує свої моральні страждання переважно вчиненням щодо неї саме як адвоката протиправних дій, однак в ході судового розгляду не знайшло свого підтвердження обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 злочину за ч.2 ст.398 КК України. Разом з тим, доводи позивачки про неможливість здійснювати професійну діяльність через наявність видимих тілесних ушкоджень, внаслідок чого вона зазнала душевних страждань, суд вважає підставними. Суд знаходить обгрунтованими доводи про душевні страждання через порушення нормальних життєвих зв”язків, обмеження у можливості повноцінного догляду і виховання за малолітньою донькою, яка внаслідок свого віку потребувала постійного батьківського супроводу в громадських місцях, неможливість здійснення професійної діяльності, яка є джерелом доходів для утримання сім”ї.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди цивільного позивача ОСОБА_3 суд вважає не доведеними обставини щодо душевних страждань внаслідок того, що через тілесні ушкодження не міг працювати і отримувати заробіток для утримання сім”ї, так як не зазначено відомостей про місце роботи чи вид трудової діяльності з підтвердженням доказами.

Зважаючи на встановлені обставини перенесених душевних страждань потерпілих, виходячи з ступеня вини обвинуваченого, з вравхуванням принципів розумності та справедливості, суд вважає, що у відшкодування моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути 7 тис.грн. на користь ОСОБА_3 та 15 тис.грн. на користь ОСОБА_2 , які на думку суду можуть бути належними і достатніми розмірами відшкодування нанесеної їм моральної шкоди

Керуючись ст.ст. 368-370, 373,374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_39 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 180 годин.

ОСОБА_39 визнати невинуватим за обвинуваченням по ч.2 ст.398 КК України та виправдати за недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Звільнити ОСОБА_1 від покарання на підставі ч.5 ст.74 КК України в зв”язку із закінченням строків давності.

Цивільні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування майнової шкоди 496 грн. та моральної шкоди 15000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування майнової шкоди 1125,42 грн. та моральної шкоди 7000 грн.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Сторожинецький районний суд Чернівецької області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

СУДДЯ