Рішення № 99422613, 07.09.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2618/21

провадження №: 2/398/1507/21

РІШЕННЯ

Іменем України

"07" вересня 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрії в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Таліон Плюс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова М.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31 жовтня 2020 року Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №89230 про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості за кредитним договором №290147507 від 05 квітня 2019 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договорами №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є ТОВ «Таліон Плюс», в розмірі 21 512,50 грн. та 1 200,00 грн. витрат за вчинення виконавчого напису. В той же час, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не пересвідчився в безспірності кредитної заборгованості, оскільки відповідач не погоджується ні з розміром заборгованості, ні з періодом, за який здійснено стягнення заборгованості. При цьому, кредитний договір укладено з ОСОБА_1 , в той час як правильне прізвище позивача - ОСОБА_1 . Крім того, виконавчий напис вчинено щодо стягнення заборгованості на підставі кредитного договору, який укладений в простій письмовій формі та нотаріально не посвідчений, що не передбачено чинним законодавством України.

Учасники справи, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Від позивача надійшла заява, в якій він позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Крім того, просив розглянути справу без його участі.

Відповідач ТОВ «Таліон Плюс» свого представника в судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, із заявою до суду про неможливість розгляду справи у відсутність представника відповідача не звертався, відзив на позов не подав.

Треті особи - Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова М.В. - в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, із заявою до суду про неможливість розгляду справи у їх відсутність не зверталися, письмові пояснення щодо позову не подали.

Підстав для відкладення розгляду справи, визначених ст. ст. 223 та 240 ЦПК України, судом не встановлено.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

05 квітня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено договір №290147507, згідно з яким ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 6 000,00 грн. строком на 30 днів. При цьому, згідно з копією паспорта позивача його прізвище - ОСОБА_1 , а не ОСОБА_1 , як зазначено у кредитному договорі.

31 жовтня 2020 року Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №89230 про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості за кредитним договором №290147507 від 05 квітня 2019 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «Таліон Плюс», в розмірі 21 512,50 грн. та 1 200,00 грн. витрат за вчинення виконавчого напису. Зі змісту зазначеного виконавчого напису вбачається, що до відповідача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договорами №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

Відповідачем та третіми особами до суду не надано копії договору відступлення прав вимоги за кредитним договорами №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

При цьому, зазначений договір про відступлення прав вимоги укладено 28 листопада 2018 року, тобто більше ніж за чотири місця до укладення кредитного договору між позивачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що викликає обґрунтовані сумніви в тому, що до відповідача перейшло право вимоги до позивача за кредитним договором №290147507 від 05 квітня 2019 року.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють виконавчі написи.

Згідно з ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий перелік затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №622 від 26 листопада 2014 року зазначений Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» наступного змісту: «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа №826/20084/14) визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в тому числі, в частині пункту 2 зазначеної Постанови, якою доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року №23.

В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 20 червня 2018 року у справі №826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 31 жовтня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

Отже, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року, у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису, передбачав можливість вчинення виконавчих написів лише щодо нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.

Тобто, на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року, не передбачав можливості вчинення виконавчих написів на підставі кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, укладених у простій письмовій формі та не посвідчених нотаріально.

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №320/7932/16-ц (провадження №61-38989св18) викладений правовий висновок, що боржник у судовому порядку може оспорювати виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача.

Для правильного застосування статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у спорі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню суд має перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто: 1) чи існувала заборгованість узагалі; 2) чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі; 3) та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у праві №305/2082/14-ц (провадження №14-557цс19).

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Отже, оспорюваний виконавчий напис вчинено на підставі кредитного договору №290147507 від 05 квітня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за заявою відповідача ТОВ «Таліон Плюс», яким не надано суду доказів переходу від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до позивача за зазначеним кредитним договором, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено своє право вимоги до позивача щодо сплати заборгованості за зазначеним кредитним договором.

Крім того, оспорюваний виконавчий напис вчинено на підставі кредитного договору, укладеного у простій письмовій формі та не посвідченого нотаріально, що не передбачено чинним законодавством України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено нотаріусом як з порушенням процедури його вчинення, так і на підставі документів, які не підтверджуються безспірність заборгованості, а відтак позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір, від сплати якого позивач звільнений на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», слід стягнути в дохід держави з відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 82, 141, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (адреса місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Рокоссовського, буд. 7, перший поверх, код ЄДРПОУ 39700642), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (адреса місцезнаходження: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35), Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, оф. 14), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №89230, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (адреса місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Рокоссовського, буд. 7, перший поверх, код ЄДРПОУ 39700642) заборгованості за кредитним договором №290147507 від 05 квітня 2019 року в розмірі 21 512 (двадцять одна тисяча п`ятсот дванадцять) грн. 50 коп. та 1 200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп. витрат за вчинення виконавчого напису.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (адреса місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Рокоссовського, буд. 7, перший поверх, код ЄДРПОУ 39700642) на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 07 вересня 2021 року.

Суддя О.В.Авраменко