Ухвала суду № 99421999, 07.09.2021, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.09.2021 Справа № 908/2531/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: В.о. керівника Бердянської окружної прокуратури (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр-т Перемоги, буд. 4) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -

позивача-1: Комунального некомерційного підприємства Бердянської міської ради «Бердянське територіальне медичне об`єднання» (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, пр-т Праці, буд. 6)

позивача-2: Бердянської міської ради (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. Єдності, буд. 2)

до відповідача: Приватної науково-виробничої фірми «Хімбіодез» (69035, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний (Леніна), буд. 180А)

про визнання недійсним в частині договору, стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

02.09.2021 у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 50-3909вих-21 від 30.08.2021) В.о. керівника Бердянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Комунального некомерційного підприємства Бердянської міської ради «Бердянське територіальне медичне об`єднання», Бердянської міської ради до відповідача: Приватної науково-виробничої фірми «Хімбіодез» про визнання недійсним п. 4.1 договору постачання товарів медичного призначення № 327 від 10.04.2020, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Бердянської міської ради «Бердянське територіальне медичне об`єднання» та Приватною науково-виробничою фірмою «Хімбіодез» в частині включення до ціни ставки податку на додану вартість, що складає 3865,08 грн.; стягнення з Приватної науково-виробничої фірми «Хімбіодез» на користь Комунального некомерційного підприємства Бердянської міської ради «Бердянське територіальне медичне об`єднання» коштів у розмірі 3865,08 грн., сплачених за договором постачання товарів медичного призначення № 327 від 10.04.2020, які набуті без достатньої правової підстави. Позов обґрунтований ст.ст. 203, 215, 216, 235, 1212, 1213 ЦК України, ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”.

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 02.09.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2531/21 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

За змістом п. 19 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (з наступними змінами та доповненнями), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Відповідно до п. 61 вказаних Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Згідно з пунктом 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12.05.2006 року № 211 при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв`язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Форма опису вкладення (ф. 107) передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.

Так, належним доказом направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу є оригінали (або належним чином засвідчені копії) розрахункового документу (поштової квитанції, фінансового чека, поштової накладної) та опису вкладення у цінний лист, в якому зазначаються, зокрема найменування одержувача, його адреса та поштовий індекс, поіменний перелік документів, вкладених до відправлення.

Заявником до позовної заяви додані поштові накладні, фіскальні чеки та описи вкладення у цінний лист від 30.08.2021 з яких вбачається, що позивачам та відповідачу не направлені усі документи, що фактично додані до позовної заяви, а саме: не направлені копії наказів Запорізької обласної прокуратури від 11.08.2021, від 14.04.2021.

Відтак, заявником порушені п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 162 ГПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно з положеннями статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень (ч. 4).

З наведених норм господарського процесуального законодавства, а також приписів Закону України "Про прокуратуру" випливає, що прокурор є процесуальним позивачем у справі - тобто особою, яка ініціює відкриття провадження у справі на захист прав і інтересів інших осіб у випадках, коли це прямо дозволено законом.

При цьому відповідно до Закону України "Про прокуратуру" підставами представництва прокуратурою інтересів держави є наявність порушення або загрози порушення інтересів держави та не здійснення або неналежне здійснення захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, та за відсутності такого органу.

В свою чергу інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати та довести наявність підстав для здійснення представництва. Саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, не достатньо для встановлення судом правових підстав для представництва.

Доведення цих підстав здійснюється у загальному порядку відповідно до вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів.

Суд також звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2018 року по справі № 924/1237/17.

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2020 року у справі № 910/9736/19, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва інтересів саме держави, не повинен установлювати протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У позовній заяві, зокрема зазначено, що виконання оспорюваного договору здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, порушення, допущені при його укладанні, призводять до порушення майнових прав територіальної громади Бердянської міської ради, за рахунок якої останній і формується. Листом № 06-3285/37 від 13.08.2021 Бердянська міська рада повідомила, що КНП БМР «Бердянське ТМО» є самостійним суб`єктом господарювання. До теперішнього часу Бердянська міська рада не зверталась до суду з приводу спірних відносин. Вказане свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави та територіальної громади Бердянською міською радою, яке виявилось у пасивній поведінці.

Також у позовній заяві В.о. керівника Бердянської окружної прокуратури, зокрема вказує, що уповноважений державою орган на здійснення відповідних повноважень, а саме: Управління комунальної власності Енергодарської міської ради до цього часу не звернулось до суду з позовною заявою та саме Василівська окружна прокуратура уповноважена вжити заходів представництва інтересів держави в суді.

Разом з тим, з позовом до господарського суду звернувся В.о. керівника Бердянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Комунального некомерційного підприємства Бердянської міської ради «Бердянське територіальне медичне об`єднання» та Бердянської міської ради.

Таким чином, заявником не у повному обсязі виконані приписи ч. 4 ст. 53, ч. 5 ст. 162 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 174 ГПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати заявнику строк для усунення вищевказаних недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву (вих. № 50-3909вих-21 від 30.08.2021) В.о. керівника Бердянської окружної прокуратури залишити без руху.

2. Надати В.о. керівника Бердянської окружної прокуратури строк: протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі, шляхом: 1) направити позивачам та відповідачу листом з описом вкладення копії наказів Запорізької обласної прокуратури від 11.08.2021, від 14.04.2021, які фактично додані до позовної заяви. Докази направлення подати до суду у вказаний вище строк; 2) письмово обґрунтувати підстави звернення В.о. керівника Бердянської окружної прокуратури до господарського суду в інтересах держави в особі позивачів, а саме: Комунального некомерційного підприємства Бердянської міської ради «Бердянське територіальне медичне об`єднання» та Бердянської міської ради.

3. Роз`яснити В.о. керівника Бердянської окружної прокуратури, що в разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і буде повернута заявнику згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею – 07.09.2021 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Ярешко