YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Вінницька область

/

Господарський суд Вінницької області

Ухвала суду № 99421360, 06.09.2021, Господарський суд Вінницької області

Дата ухвалення

06.09.2021

Номер справи

902/771/21

Номер документу

99421360

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про забезпечення позову

"06" вересня 2021 р. м. Вінниця Cправа № 902/771/21

Суддя господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., розглянувши матеріали

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями", вул. Січових Стрільців, буд. 26-В, м. Київ, 04053, код - 25273549

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар`єроуправління", вул. Лісова, буд. 1, с. Писарівка, Калинівський район, Вінницька область, 22407, код - 05531038

про стягнення 112 899 258,11 грн

В С Т А Н О В И В :

28.07.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 14.07.2021 року) Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар`єроуправління" про стягнення 112 899 258,11 грн заборгованості, з яких 98 068 000,00 грн основного боргу, 1 850 000, 00 грн штрафу, 3 881 832,10 грн 3% річних та 9 099 426,01 грн інфляційних втрат за договором № 27/03/19 про надання поворотної фінансової допомоги від 27.03.2019 року

Ухвалою суду від 02.08.2021 року відкрито провадження у справі № 902/771/21 за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 01.09.2021 року.

03.09.2021 року представником позивача до суду подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову (б/н від 31.08.2021 року) (вх.канц. № 01-48/70/21 від 03.09.2021 року), в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

- грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар`єроуправління", що розміщені у національній та іноземній валюті на рахунку НОМЕР_1 в АТ "Банк Альянс", МФО 300119, в межах суми стягнення за позовом - 113 693 758,11 грн. (сто тринадцять мільйонів шістсот дев`яносто три тисячі сімсот п`ятдесят вісім гривень 11 копійок) (ціна позову та сума судового збору), заборонивши видаткові операції по рахунку у межах указаної суми;

- грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар`єроуправління", що розміщені на рахунку НОМЕР_2 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299, в межах суми стягнення за позовом - 113 693 758,11 грн. (сто тринадцять мільйонів шістсот дев`яносто три тисячі сімсот п`ятдесят вісім гривень 11 копійок) (ціна позову та сума судового збору), заборонивши видаткові операції по рахунку, заборонивши видаткові операції по рахунку у межах указаної суми;

- грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар`єроуправління", що розміщені на рахунку НОМЕР_3 в АТ "Банк Альянс", МФО 300119, в межах суми стягнення за позовом - 113 693 758,11 грн. (сто тринадцять мільйонів шістсот дев`яносто три тисячі сімсот п`ятдесят вісім гривень 11 копійок) (ціна позову та сума судового збору), заборонивши видаткові операції по рахунку у межах указаної суми;

- грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар`єроуправління", що розміщені на рахунку НОМЕР_4 в АТ АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 320478, в межах суми стягнення за позовом -113 693 758,11 грн. (сто тринадцять мільйонів шістсот дев`яносто три тисячі сімсот п`ятдесят вісім гривень 11 копійок) (ціна позову та сума судового збору), заборонивши видаткові операції по рахунку у межах указаної суми.

Також, накладення арешту на нерухоме майно, яке перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар`єроуправління" і дотепер не обтяжено, а саме:

1) земельну ділянку, реєстраційний номер: 476620705216, кадастровий номер: 0521686500:03:000:0352, площа: 4.6246 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Вінницька обл., Калинівський р-н, Писарівська с/рада;

2) земельну ділянку, реєстраційний номер: 469656105216, кадастровий номер: 0521686500:03:000:0351, площа: 0.6246 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Вінницька обл., Калинівський р-н, Писарівська с/рада;

3) земельну ділянку, реєстраційний номер: 469465805216, кадастровий номер: 0521683300:03:000:0473, площа: 0.9242 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Вінницька обл., Калинівський р-н, Комунарівська с/рада;

4) земельну ділянку, реєстраційний номер: 465719105216, кадастровий номер: 0521683300:03:000:0472, площа: 2 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Вінницька обл., Кишинівський р-н, Комунарівська с/рада;

5) земельну ділянку, реєстраційний номер: 463921805216, кадастровий номер: 0521683300:03:000:0471, площа: 2 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Вінницька обл., Калинівський р-н, Комунарівська с/рада;

6) земельну ділянку, реєстраційний номер: 463851405216, кадастровий номер: 0521683300:03:000:0465, площа: 0.4301 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Вінницька обл., Калинівський р-н, Комунарівська с/рада;

7) земельну ділянку, реєстраційний номер: 463844905216, кадастровий номер: 0521683300:03:000:0467, площа: 0.6577 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Вінницька обл., Калинівський р-н, Комунарівська с/рада;

8) земельну ділянку, реєстраційний номер: 463834505216, кадастровий номер: 0521683300:03:000:0464, площа: 2 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Вінницька обл., Калинівський р-н, Комунарівська с/рада;

9) земельну ділянку, реєстраційний номер: 463824105216, кадастровий номер: 0521686500:03:000:0343, площа: 2 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Вінницька обл., Калинівський р-н, Писарівська с/рада;

10) земельну ділянку, реєстраційний номер: 463804005216, кадастровий номер: 0521683300:03:000:0470, площа: 2 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Вінницька обл., Калинівський р-н, Комунарівська с/рада;

11) земельну ділянку, реєстраційний номер: 463780805216, кадастровий номер: 0521683300:03:000:0469, площа: 2 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Вінницька обл., Калинівський р-н, Комунарівська с/рада;

12) земельну ділянку, реєстраційний номер: 463760805216, кадастровий номер: 0521683300:03:000:0468, площа: 2 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Вінницька обл., Калинівський р-н, Комунарівська с/рада;

13) земельну ділянку, реєстраційний номер: 463745405216, кадастровий номер: 0521686500:03:000:0344, площа: 2 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Вінницька обл., Калинівський р-н, Писарівська с/рада.

Також, позивач просить після накладення арешту заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії у відповідності із Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - земельних ділянок, належних Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар`єроуправління", розташованих на території Калинівського району Вінницької області.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За приписами ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Слід зазначити, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач зазначає, що підставою позовних вимог у справі є невиконання відповідачем зобов`язань за Договором № 27/03/19 про надання поворотної фінансової допомоги від 27.03.2019 року.

Відповідно до п.п. 1.1.-1.2. Договору, Позикодавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, надати Позичальнику поворотну фінансову допомогу в сумі 100 000 000,00 грн.

Сторони домовились, що поворотна фінансова допомога, яка надається відповідно до умов даного Договору, не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами та є обов`язковою до повернення (п. 1.3. Договору).

27.03.2019 року Приватне акціонерне товариство "Газтранзит" переказало на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар`єроуправління" 100 000 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5 від 27.03.2019 року та випискою по рахунку Позикодавця в обслуговуючому банку останнього (АК "Банк Альянс", ідентифікаційний код- 14360506).

Згідно п.п. 2.1. та 2.4. Договору, поворотна фінансова допомога, яка надається Позикодавцем відповідно до умов цього Договору, мала бути повернута Позичальником до 23.03.2020 року.

Позичальник зобов`язується повернути суму поворотної фінансової допомоги до останнього дня строку, зазначеного в п. 2.1. цього Договору.

Однак, за твердженнями позивача отримана сума відповідачем повернута не була.

Станом на 01.07.2021 року сума заборгованості за договором, без урахування нарахованих сум господарських санкцій, становить 998 068 000,00 грн.

Поведінка та ділова репутація відповідача, в тому числі у правовідносинах з позивачем, іншими суб`єктами господарювання та державними контролюючими органами, свідчить про систематичне невиконання ним взятих на себе зобов`язань, порушення норм законодавства та, як наслідок, участь в судових провадженнях в якості відповідача та отримання приписів контролюючих органів за наслідками порушення відповідних норм.

На думку позивача виконання прийнятого в майбутньому рішення у справі може бути утруднено виходячи з наступного.

1. Із відомостей, наявних у Автоматизованій системі виконавчих проваджень, вбачається, що стосовно ТОВ «ВКУ» як боржника лише в період 2018-2019 р.р. було відкрито 7 виконавчих проваджень за заявами стягувачів. Ці факти демонструють характер загальної направленості поведінки Відповідача на уникнення стягнення з нього грошових коштів та водночас указують на існування ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у справі за позовом ПрАТ "Газтранзит" до першого, у разі невжиття таких заходів.

2. Єдиний державний реєстр судових рішень містить дані про наявні судові справи, відповідачем у яких виступало ТОВ «ВКУ», серед іншого:

- справа № 902/644/15, у якій рішенням від 20.08.2015 Господарського суду Вінницької обл. встановлено порушення ТОВ «ВКУ» власних договірних зобов`язань і вирішено стягнути з останнього грошові кошти;

- справа № 902/909/13, де аналогічне було встановлено рішенням від 04.07.2013 Господарського суду Вінницької обл.;

- справа № 902/144/13-г, у якій рішенням від 25.03.2013 Господарського суду Вінницької обл. також встановлено порушення зобов`язань ТОВ «ВКУ» та вирішено стягнуто грошові кошти, а надалі, 08:04.2013, видано наказ про виконання рішення господарського суду.

3. Господарським судом Вінницької області 26.12.2011 року порушувалось провадження про банкрутство ТОВ "ВКУ", справа № 10/66/2011/5003, що свідчить не тільки про факт невиконання останнім своїх договірних зобов`язань перед іншими особам, через нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов`язаннями та/або виконати обов`язок із сплати обов`язкових платежів, а й про наявність цілком обґрунтованого ризику зважаючи на кредиторську заборгованість у великому обсязі перед Позикодавцем та іншими особами і неспроможність її погасити Позичальником, доведення його до банкрутства, що у значній мірі утруднить виконання можливого рішення суду у справі за позовом ПрАТ «Газтразит» до ТОВ «ВКУ».

4. ТОВ "ВКУ" не виконує також і інші зобов`язання перед ПрАТ "Газтранзит", зокрема, зобов`язання із повернення останньому коштів у сумі 110 000 000,00 гри., що виникли через звернення AT "Банк Альянс" грошових коштів, належних Позивачу за договором застави майнових прав № 19-002-23/Мп від 27.03.2019 року, через невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором від 27.03.2019 року № 19-038/ЮК між AT "Банк Альянс" та ТОВ "ВКУ". При цьому сума невиконаних зобов`язань за цим договором так само є значною та сягає 39 254 255,04 грн. і це без урахування сум, що можуть бути нараховані у вигляді господарських санкцій. Заходи досудового врегулювання спору за вказаним договором жодного позитивного результату Позивачу не дали і наразі ним вирішується питання про звернення до суду з позовом за захистом свого порушеного ТОВ "ВКУ" права.

У той же час, неповернення отриманих кредитних коштів за вищевказаним кредитним договором AT «Банк Альянс» в сумі 40 000 000,00 грн. і невиконання умов цього договору Відповідачем є черговим свідченням недобросовісності його поведінки стосовно інших суб`єктів господарювання та багаторазового і систематичного невиконання своїх зобов`язань перед іншими такими суб`єктами, що, водночас, не може не вказувати на можливість навіть свідомого ігнорування ТОВ «ВКУ» ймовірного рішення суду у справі за позовом ПрАТ «Газтранзит» до останнього щодо стягнення заборгованості за Договором.

5. 3а інформацією з ресурсу "https://inspections.gov.ua", в період 2018-2020 відповідними органами державної влади здійснювалось щодо ТОВ "ВКУ" низку перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, а також законодавства у сфері геологічного вивчення надр та раціонального і ефективного використання надр України. За результатами проведення таких контролюючими органами зафіксовано системні порушення вказаного законодавства Відповідачем, в тому числі й таке, що тягне за собою нанесення збитків державі та навколишньому середовищу (забруднення вод, здійснення видобутку копалин з надр після закінчення дії відповідного дозволу та ін.), що може спричинити стягнення з ТОВ "ВКУ" таких збитків, а також відповідних штрафів, що в свою чергу перешкодить виконанню рішення по стягненню боргу у справі за позовом ПрАТ "Газтранзит".

6. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, СУ ГУНП у Вінницькій області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019020000000164 від 09.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, в рамках якого розслідуються факти заподіяння державі збитків ТОВ "ВКУ" в розмірі 261 196 935,10 грн. Наразі, інформація про закриття такого кримінального провадження у відкритих джерелах не міститься.

Наведені дані можуть свідчити як загалом про протиправну направленість поведінки ТОВ "ВКУ" та його службових осіб, так і зокрема, щодо її спрямованості на ухилення від виконання можливого рішення суду у справі за позовом про стягнення з останнього заборгованості.

7. За інформацією з відкритих джерел, у тому числі порталу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідної виписки), ресурсу "Опендатабот", з моменту виникнення заборгованості у Відповідача перед AT "Газтранзит" у першого неодноразово відбувалися зміни в частині засновників та бенефіціарних власників. При цьому, останні такі зміни відбулися після звернення з претензією та позовом у пій справі AT "Газтранзит" до ТОВ "ВКУ": 29 липня та 02 серпня 2021 року, за якими відбулися зміни у складі учасників та кінцевих бенефіціарних власників цього товариства. Зміни останніх відбулися взагалі одразу після направлення претензії AT "Газтранзит" та звернення в інтересах останнього 28.07.2021 року до Господарського суду Вінницької області із позовною заявою. Зазначене також може свідчити про наявність умислу товариства на невиконання власних зобов`язань та можливих судових рішень, а зміну керівництва товариства і як наслідок ухилення від можливої господарської відповідальності, або навіть наміри доведення його банкрутства, чи ліквідації ТОВ «ВКУ».

8. Разом з тим, отримані відомості щодо активів ТОВ "ВКУ" із Державного реєстру прав, Держгеокадастру, від Державної служби України з питань праці, таз показань свідка ОСОБА_1 , не підтверджують наявності активів за рахунок яких можливе забезпечення виконання рішення суду на суму вимог Позивача. Водночас, існують обґрунтовані припущення, що задля ухилення від виконання можливого рішення суду про стягнення заборгованості, останнім такі активи можуть бути відчужені на користь третіх осіб. При цьому, слід також взяти до уваги, що розмір зобов`язань ТОВ "ВКУ" лише за наведеними вище даними є дуже великим, що робить виконання можливого рішення про стягнення боргу на користь ПрАТ "Газтранзит" утрудненим, або навіть не можливим взагалі. Адже лише перед ПрАТ "Газтранзит" станом на 30.06.2021 року наявна кредиторська заборгованість за вищевказаними договорами на загальну суму 137 287 255,04 грн.

9. До того ж, як вбачається з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень нині більша частина нерухомого майна, яка перебуває у власності ТОВ "ВКУ" (земельні ділянки та будівлі), передана в іпотеку іпотекодержателю Акціонерному товариству «Банк Альянс». Причому, в один день - 12.06.2020 року, за зобов`язанням Відповідача перед цим банком. Наявність цього зобов`язання, його вид та розмір, повністю підтверджується даними із Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність обтяжень такого майна, належного Відповідачу, що виникли за договорами від 12.06.2020 року застави № 20-005-23/T3 та застави обладнання від 24.07.2020 № 20-001-69/0, укладеними між ТОВ "ВКУ" та AT "БАНК АЛЬЯНС" в якості виконання зобов`язань за Договором № 20-098/ЮК про відкриття відновлювальної лінії від 12 червня 2020 року, так само укладеним між указаним юридичними особами. Розмір же зобов`язання у забезпечення якого передано в заставу рухоме майно за вказаними договорами перед AT "БАНК АЛЬЯНС" становить 50 мли. грн.

10. Наявні й інші обтяження рухомого майна, належного Відповідачу, передані останнім у забезпечення його зобов`язань перед іншими особами. Зокрема, у відповідності з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, витяг № Р140796 від 03.08.2021 року, ТОВ "ВКУ" передано у заставу за договором застави, серія та номер: 22/12-2020-1ГЛД, виданий: 22.12.2020 року, видавник: AT "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІ КОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "ГОЛДМЕН", належне йому рухоме майно. При цьому, розмір основного зобов`язання у забезпечення якого передано зазначене рухоме майно, складає 280 мли. гри.

11. Слід ще також акцентувати увагу на тому, що останнє із указаних вище зобов`язань на суму 280 мли. грн. - це зобов`язання, яке виникло у Відповідача перед пов`язаною з ним юридичною особою, учасником ТОВ "ВКУ" - AT "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "ГОЛДМЕН", що цілком може вказувати на штучну природу створення цього зобов`язання, якраз задля уникнення звернення стягнення на-рухоме майно Відповідача третіми, не пов`язаними з ним особами при виконанні можливого рішення суду.

12. У відповідь на адвокатський запит ТОВ "ВКУ" надано його баланси (звіти про фінансовий стан) (надалі - Баланс, Баланси) у копіях на 31.12.2019 року, 31.12.2020 року та 30.06.2021 року.

Так, не зважаючи на те, що у вказаній відповіді Відповідач визнає наявність зобов`язання перед AT "Газтранзит" за Договором, яке як він повідомляє відображено у рядку 1690 "Інші поточні зобов`язання", із Балансу на 31.12.2019 року не вбачається цього. Адже сума зобов`язань указаних у цьому рядку на початок та кінець звітного періоду змінилися лише на 2 957 000 грн. - з 200 710 000 грн. на початку й до 197 753 000 грн. на кінець звітного періоду. Однак, як вже зазначалося вище, сума поворотної фінансової допомоги, наданої Позичальнику за Договором у цьому ж 2019 році складала 100 000 000 грн, а сума невиконаного зобов`язання за ним станом на 14.07.2021 року становила аж 98 068 000 грн, яка на кінець указаного звітного періоду була ще більшою. Тобто, у разі відображення у зазначеному рядку Балансу ТОВ "ВКУ" на 31.12.2019 року вищевказаного зобов`язання, різниця між його сумами на початок та кінець звітного періоду повинна була становити точно не менше, ніж 98 068 000 грн.

Не відображено наявність зазначеного зобов`язання і в інших рядках Балансу на 31.12.2019, а так само і в інших наданих Балансах, як і в інших рядках цих Балансів.

Не вбачається із них і наявність даних стосовно іншого зобов`язання перед AT "Газтранзит" за Договором від 27.03.2019 року № 19-002-23/МП у розмірі 39 254 255,04 грн.

Така поведінка Відповідача може свідчити як про свідомі маніпуляції з його фінансовими звітами, так і умисне не відображення у них наявності зобов`язань, з метою уникнення їх виконання та створення видимості кращого фінансового стану, аніж він є насправді, при вирішенні питання щодо отримання ним нових фінансових інвестицій, свідченням чому є укладення 12 червня 2020 року ТОВ "ВКУ" Договору № 20-098/ЮК про відкриття відновлювальної лінії від 12 червня 2020 року на суму 50 000 000 грн.

Водночас, суми активів та пасивів у Балансах на 31.12.2019 року, 31.12.2020 року та 30.06.2020 року дорівнюють одна одній, а пасиви зросли із 343 586 000 грн станом на 31.12.2020 до 363 243 000 грн станом на 30.06.2020 року. При цьому, за останній звітний період лише довгострокові зобов`язання та забезпечення ТОВ "ВКУ" складають 146 250 000 грн, а поточні - 199 201 000 грн. Активи ж Відповідача не покривають його пасивів, що є ще одним свідченням утрудненості виконання з його боку можливого рішення суду у цій справі через неспроможність виконання такого останнім зважаючи на його фінансовий стан, принаймні, беручи до уваги відображене ним у Балансах.

13. Поведінка відповідача, з яким ПрАТ "Газтранзит" неодноразово проводилися перемовини та якому останнім направлено 3 (три) претензії й листи про виконання зобов`язань за Договором не лише є беззаперечним свідченням небажання виконувати ці зобов`язання першим як в установлений строк, так і після його спливу - впродовж майже півтора року, а й у сукупності з наведеними вище доводами та доказами переконливо вказує на існування обгрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може не тільки істотно ускладнити, а й унеможливити виконання рішення суду.

14. Обґрунтованість указаного припущення прямо доводиться і показаннями члена правління та головного бухгалтера ПрАТ "Газтранзит" Ісаєнка Д.Ю., який у своїй заяві свідка, крім опису обставин укладення та невиконання Договору з боку ТОВ "ВКУ", зазначив про те, що директор Нестеренко А.Я., серед іншого, не приховано заявив, що останнє товариство своїх зобов`язань за договором виконувати не збирається, а так само не збирається виконувати можливе рішення суду у справі за позовом позивача до відповідача про стягнення заборгованості за договором, для чого буде вживати заходів, направлених на унеможливленим виконання такого рішення шляхом "виведення" із власності наявних коштів та майна.

Отже, Відповідачем цілком та повністю ігнорується виконання, покладених на нього договірних зобов`язань. Так само ним ігноруються претензії Позивача щодо виконання цих зобов`язань. При цьому, розмір його кредиторської заборгованості перед ПрАТ "Газтранзит" станом на 01.07.2021 року лише за Договором складає 98 068 000,00 грн, а разом з указаним вище договором застави майнових прав становить 137 287 255,04 грн та є дуже великим. І це без врахування сум можливих господарських санкцій. Можливість же виконання ним рішення суду у разі задоволення позовних вимог у цій справі фактично нівелюється як недостатністю коштів та майна у обсязі достатньому для цього у Відповідача, так і спрямованістю його поведінки на ухилення від виконання зазначених зобов`язань і наявністю вказаного виду заборгованості перед іншими кредиторами. Водночас, на утруднення, ато й неможливість виконання рішення суду вказує і поведінка й ділова репутація Позичальника та його відносини з іншими суб`єктами господарювання і уповноваженими державними органами, що проявилося у неодноразовому порушенні ним норм чинного законодавства, у тому числі й учиненні господарських правопорушень, які мають тривалий і систематичний характер та не припинилися й дотепер.

Вищевказані факти та докази, які надаються на їх підтвердження до суду призводять до достатньо обґрунтованого припущення про те, що майно та кошти, які є у ТОВ "ВКУ" можуть зникнути або зменшитися за кількістю на момент виконання рішення.

За таких обставин, невжиття заходів забезпечення позову ПрАТ "Газтранзит" до ТОВ "ВКУ" може не лише істотно ускладнити, а й унеможливити виконання рішення суду у справі за вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку доводам позивача суд враховує наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб як наслідок, у випадку прийняття рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Обраний заявником спосіб забезпечення позову щодо накладення арешту на грошові кошти співвідноситься з предметом позову.

Суд вважає, що існує прямий зв`язок між заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжиття судом заходу до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми, або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

З приводу обґрунтованості доводів щодо утруднення виконання судового рішення суд враховує надані позивачем докази на підтвердження обставин наявності значної кількості виконавчих проваджень, тривалого невиконання зобов`язань перед позивачем, щонайменше з 24.03.2020 року, відсутності відповіді на вимоги позивача про погашення заборгованості.

Крім того, ціна позову становить значний розмір, тому у сукупності із тривалим терміном прострочення виконання грошового зобов`язання, суд вважає обґрунтованими побоювання позивача з приводу ймовірного утруднення виконання судового рішення.

Суд також враховує, що відповідачем також за своїм місцезнаходженням не отримано ухвалу суду про відкриття провадження у справі, що підтверджує ймовірне ухилення від виконання майбутнього судового рішення.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саму ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу (Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/16505/19 від 11.09.2020 року).

Тому, суд вважає, що з урахуванням характеру правовідносин, що склалися між сторонами, майнового характеру позовних вимог та їх суттєвого розміру, існує дійсна ймовірність того, що невжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок зникнення або зменшення коштів, які наявні у відповідача, на момент ухвалення рішення по справі.

Обґрунтованими також є доводи позивача з огляду наявність інших грошових зобов`язань у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар`єроуправління" та перебування майна у заставі.

Також господарський суд зазначає, що вказані позивачем заходи не належать до заходів забезпечення позову, вжиття яких не допускається згідно до ч.5 ст. 137 ГПК України.

Таким чином, оцінюючи подані заявником докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову та встановивши в їх сукупності обставини, на які посилається заявник як на підставу своїх вимог, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

При цьому суд зазначає, що такі заходи забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти, що застосовуються виключно в межах суми позову, не є перешкодою у здійсненні відповідачем господарської діяльності.

Щодо зустрічного забезпечення суд вказує, що ч. 1 ст. 141 ГПК України встановлено право суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), тобто відповідна вимога може висуватися судом з урахуванням обставин справи.

Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019р. у справі № 911/1695/18.

Крім цього, відповідач не позбавлений права звернутися з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

Отже, заява позивача в частині вимог про накладення арешту на грошові кошти, які розміщені на рахунках відповідача, підлягає задоволенню.

Відносно суми накладення арешту суд вважає обґрунтованими вимоги на рівні ціни позову у сумі 112 899 258,11 грн, віднесення до обсягу забезпечених вимог розміру судового збору, суд вважає передчасним, оскільки розподіл судових витрат здійснюється за результатом вирішення спору, їх може бути покладено на кожну із сторін залежно від підстав виникнення спору.

З приводу наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки та заборони вчиняти дії суб`єктам державної реєстрації, суд враховує наступне.

Предметом спору є майнові вимоги щодо стягнення грошових коштів.

Вирішення питання про звернення стягнення на індивідуально визначене майно не входить до меж, підстав та предмету позову.

Верховним Судом послідовно сформовано правові висновки відносно належних способів вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до висновків, викладених у Постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі № 910/16505/19 від 11.09.2020 року, обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (Постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі № 911/1695/18 від 19.02.2019 року).

Однак, вимоги позивача про накладення арешту на земельні ділянки виходить за межі предмету спору, оскільки справа не стосується передачі прав на них.

Накладення арешту в межах ціни позову на кошти, що належать чи підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, є одним із визначених законом способів забезпечення позову.

Пункт 1 частини першої статті 137 ГПК України визначає два окремі засоби забезпечення позову, а саме накладення арешту на майно та накладення арешту на кошти, які за змістом цієї норми можуть застосовуватися одночасно або незалежно один від одного.

Пункт 1 частини першої статті 137 ГПК України розмежовує поняття майна та грошових коштів для цілей вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення на них арешту, КГС ВС дотримується позиції, що арешт, накладений судом для забезпечення позову лише на майно, що належить або підлягає передачі відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб, не поширює свою дію на відповідні кошти, оскільки для їх арешту суд має вжити окремий захід забезпечення позову, передбачений цією нормою (Постанова КГС ВС від 26.11.2020 у справі № 911/949/20 від 26.11.2020 року).

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини оцінка доказів має здійснюватись з урахуванням терміну їх встановлення.

У справі «Адамсонс проти Латвії» від 24.06.2008 року у справі № 3669/03 (пункти 116 і 129), Європейський суд з прав людини вказав, що об`єктивна необхідність в обмеженні індивідуальних прав, послаблюється з плином часу.

Тому, суд критично оцінює доводи позивача щодо наявності інших судових рішень, винесених у 2011-2015рр., як підставу для забезпечення позову.

На підтвердження обставин забезпечення позову надано Договір застави майнових прав №19-002-23/МП від 27.03.2019 року. який не містить правового зв`язку з предметом спору, так як укладений до виникнення заборгованості зі сторони відповідача.

Обставини зміни складу учасників товариства не стосуються прелмету спору, який не є корпоративним.

Відомості про кримінальні провадження, за відсутності вироків про винуватість посадових осіб відповідача не можуть слугувати підставою для забезпечення позову (ч. ч. 6, 8 ст. 75 ГПК України).

Також обставини проведення перевірок контролюючими органами не доводять можливість утруднення виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 87 ГПК України, не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Обставини заяви про забезпечення позову стосується доведення підстав ймовірного утруднення виконання судового рішення та неможливості ефективного захисту прав позивача, які випливають з порушення договірних зобов`язань.

Суд виходить з того, що доведення даних обставин має ґрунтуватися на основі письмових доказів, тому врахування показів свідка, які описують зміст договірних зобов`язань сторін та обставини їх прострочення, суперечить стандарту доказування, тому не приймаються судом до уваги.

Суд також враховує, що застосування заходів забезпечення позову до майна, яке не є безпосереднім об`єктом спору, без достатніх доказів на підтвердження ризиків його відчуження, свідчитиме про невиправдане втручання у права розпорядження майном іншими особами.

Таким чином, заява про забезпечення позову в частині вимог про накладення арешту на земельні ділянки не підлягає задоволенню.

Відносно вжиття заходів шляхом заборони вчинення дій державним реєстраторам суд враховує, що заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №915/508/18).

Водночас, вжиття таких заходів має бути достатньо обґрунтованим та співмірним з предметом позову та обсягом прав позивача, який звернувся до суду за захистом.

Здійснивши аналіз заборон, котрі просить вжити заявник, суд дійшов висновку про те, що забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії у відповідності із Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - земельних ділянок, належних Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар`єроуправління", розташованих на території Калинівського району Вінницької області, не стосуються предмету спору.

Також, запропоновані позивачем заходи стосуються необмеженого кола суб`єктів державної реєстрації, однак суд позбавлений можливості безпосереднього втручання у реалізацію наданих повноважень у сфері державної реєстрації.

Дана вимога є похідною по відношенню до накладення арешту на земельні ділянки, тому також, на підставі описаних вище доводів, відхиляється судом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 11, 13, 76-80, 87, 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями" (б/н від 31.08.2021 року) (вх.канц. № 01-48/70/21 від 03.09.2021 року) про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на грошові кошти у межах ціни позову - 112 899 258,11 грн, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар`єроуправління" ( вул. Лісова, буд. 1, с. Писарівка, Калинівський район, Вінницька область, 22407, код - 05531038), що розміщені у національній та іноземній валюті на рахунку НОМЕР_1 в АТ "Банк Альянс", МФО 300119.

3. Накласти арешт на грошові кошти у межах ціни позову - 112 899 258,11 грн, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар`єроуправління" ( вул. Лісова, буд. 1, с. Писарівка, Калинівський район, Вінницька область, 22407, код - 05531038), що розміщені на рахунку НОМЕР_2 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299.

4. Накласти арешт на грошові кошти у межах ціни позову - 112 899 258,11 грн, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар`єроуправління" ( вул. Лісова, буд. 1, с. Писарівка, Калинівський район, Вінницька область, 22407, код - 05531038), що розміщені на рахунку НОМЕР_3 в АТ "Банк Альянс", МФО 300119

5. Накласти арешт на грошові кошти у межах ціни позову - 112 899 258,11 грн, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар`єроуправління" (вул. Лісова, буд. 1, с. Писарівка, Калинівський район, Вінницька область, 22407, код - 05531038), що розміщені на рахунку НОМЕР_4 в АТ АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 320478.

6. Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями" (б/н від 31.08.2021 року) (вх.канц. № 01-48/70/21 від 03.09.2021 року) про вжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на нерухоме майно, яке перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар`єроуправління" (вул. Лісова, буд. 1, с. Писарівка, Калинівський район, Вінницька область, 22407, код - 05531038):