Рішення № 9941894, 19.05.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "19" травня 2010 р. по справі № 8/35-48

За позовом Харківської національної академії міського господарства, м. Харків

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Таміра”,

м. Луцьк

про стягнення 37 200 грн. 00 коп.

                                                                                 Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - Харківська національна академія міського господарства просить стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Таміра” 37 200 грн. 00 коп. основного боргу згідно договору від 15.05.2008 року №2303/08 та судові витрати по справі: 372 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 259 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відповідач витребуваних ухвалами суду від 06.04.2010 року, 28.04.2010 року документів не подав, в судове засідання повноважного представника не направив.

18.05.2010 року представник відповідача Костяков Д.В. надіслав телеграму з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв’язку з його перебуванням у відрядженні в м. Харкові з 17 по 29 травня 2010 року та неможливістю явки в судове засідання.

Клопотання відповідача судом відхилене як необґрунтоване. ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 28.04.2010 року, якою судове засідання відкладалось у зв'язку з неподанням сторонами документів, явка представників сторін не визнана обов’язковою, відповідач ухвалу суду від 28.04.2010 року про відкладення розгляду справи отримав 11.05.2010 року, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 38) та мав можливість до судового засідання подати пояснення по суті позовних вимог та заперечення при їх наявності (представник відповідача перебуває у відрядженні з 17.05.2010 року), видати довіреність іншому представнику.

Дії відповідача щодо невиконання вимог ухвал суду від 06.04.2010 року, 28.04.2010 року, подання необгрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи розцінюються господарським судом як зловживання процесуальними правами та свідомим затягуванням розгляду справи, що суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

Згідно п. п. 25, 26 Інформаційного листа ВГСУ від 29.09.2009 року №01-08/530 поняття “розгляд справи упродовж розумного строку”, вживане у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід розуміти насамперед як необхідність дотримання установлених процесуальним законом строків вирішення спору, для яких ГПК установлено строки їх розгляду судом. У разі заперечення іншої сторони щодо можливості продовження строку вирішення спору, спір має вирішуватися у строк, передбачений ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Враховуючи те, що позовну заяву одержано судом 06.04.2010 року, невиконання відповідачем вимог ухвал суду від 06.04.2010 року, 28.04.2010 року без поважних причин, подання необґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи, а також те, що відкладення розгляду справи буде порушувати права позивача на розгляд спору у розумні строки, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

                                                  в с т а н о в и в:

15 травня 2008 року між позивачем - Харківською національною академією міського господарства та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю “Таміра” був укладений договір №2303/08 (далі – договір,

а. с. 8-9).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору від 15.05.2008 року №2303/08.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Згідно п. п. 1.1, 2.1, 2.2, 3.4 договору позивач зобов’язався виконати роботи по обстеженню будівель складу, розташованого за адресою: вул. Плеханівська, 126 у

м. Харків, з розробкою рекомендацій по забезпеченню нормальних та безпечних експлуатаційних якостей, а відповідач – прийняти та оплатити виконані роботи в сумі 74400 грн. 00 коп. зі сплатою авансового платежу у розмірі 50% вартості робіт за договором: 37200 грн.; протягом 5 днів від дня одержання акту здачі – приймання робіт і звітних документів направити позивачу підписаний акт здачі – приймання науково – технічної продукції або мотивовану відмову від приймання робіт.

На виконання договору позивачем виконано передбачені договором роботи на суму 74 400 грн. 00 коп., що стверджується актом здачі - приймання робіт від 01.09.2008 року №1 (а. с. 11).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач сплатив аванс в сумі 37 200 грн. 00 коп., прийняв виконані позивачем роботи (акт здачі - приймання робіт від 01.09.2008 року №1 (а. с. 11)), проте в порушення умов договору за виконані підрядні роботи розрахунку не провів.

Позивачем пред’явлені відповідачу претензії від 14.05.2009 року №05-209, від 23.06.2009 року №05-266, від 06.08.2009 року №1528, у відповідь на які відповідач просив надіслати додаткові документи (листи від 28.08.2009 року №1739/09-юр, від 28.10.2009 року №2472/09-юр). Згідно листа від 16.11.2009 року №2173 (а. с. 20) документи надані відповідачу, проте претензії позивача залишені ним без задоволення.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 37 200 грн. 00 коп.,

підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення, оскільки згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то судові витрати по сплаті державного мита в сумі 372 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Відповідно до ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року № 7-93 державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування за місцем знаходження господарського суду.

Платіжними дорученнями від 29.01.2010 року №№ 43, 44 мито в сумі 372 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 259 грн. сплачені позивачем в ГУДКУ у Харківській області, а тому підлягають поверненню позивачу як зайве сплачені.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №825 від 05.08.2009р. "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р.

N 1258» розмір оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ складає: 236 гривень

00 коп. Позивач платіжним дорученням №59 від 28.04.2010 року сплатив витрати на ІТЗ в сумі 259 грн. 00 коп. Таким чином, 23 грн. 00 коп. витрат на ІТЗ підлягає поверненню позивачу як зайве сплачені.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Таміра”,

м. Луцьк, вул. пр. Відродження, 1/809, код 22610495, р/р 26003016817338 в ХФ «Укрсимбанк» у м. Харкові, МФО 351618 на користь Харківської національної академії міського господарства, м. Харків, вул. Революції, 12, код 02071151,

р/р 35223005000094 в Харківській області, МФО 851011

- 37 200 грн. 00 коп. основного боргу, 372 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а всього:

37 808 грн. 00 коп. (тридцять сім тисяч вісімсот вісім грн. 00 коп.).

3. Головному управлінню Державного казначейства України у Харківській області повернути Харківській національній академії міського господарства,

м. Харків, вул. Революції, 12, код 02071151, р/р 35223005000094 в Харківській області, МФО 851011

- 372 грн. 00 коп. (триста сімдесят дві грн. 00 коп.) державного мита та 259 грн. 00 коп. (двісті п’ятдесят дев’ять грн. 00 коп.) витрат на ІТЗ, зайве сплачених платіжними дорученнями від 29.01.2010 року №№ 43, 44 (оригінали платіжних доручень знаходиться у справі № 8/35-48).

4. Головному управлінню Державного казначейства України у Волинській області повернути Харківській національній академії міського господарства,

м. Харків, вул. Революції, 12, код 02071151, р/р 35223005000094 в Харківській області, МФО 851011

- 23 грн. 00 коп. (двадцять три грн. 00 коп.) витрат на ІТЗ, зайве сплачених платіжним дорученням №59 від 28.04.2010 року (оригінал платіжного доручення знаходиться у справі № 8/35-48).

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                   Кравчук А.М.