Ухвала суду № 99417248, 07.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

07 вересня 2021 року м. Київ№ 640/11823/21Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцева М.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області, Адвокатського об`єднання «Юридична консультація Жовтневого району міста Маріуполя», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 (прізвище до зміни - ОСОБА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області (далі - третя особа-1), Адвокатського об`єднання «Юридична консультація Жовтневого району міста Маріуполя» (далі - третя особа-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 (прізвище до зміни - ОСОБА_2 ) (далі - третя особа-3) та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 20.02.2021 №II-013/2021.

23.06.2021 ОСОБА_2 подано клопотання про зловживання процесуальними правами та залишення позовної заяви без розгляду, у якому просить:

- визнати умисне зазначення ОСОБА_1 неправдивих відомостей в клопотанні про поновлення строку, поданому до Окружного адміністративного суду міста Києва, як зловживання процесуальними правами та неналежне виконання адвокатом своїх професійних обов`язків;

- зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Донецької області розглянути питання про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за зловживання процесуальними правами, порушення правил адвокатської етики та неналежне виконання своїх професійних обов`язків;

- визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду;

- залишити позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення ВКДКА від 20.02.2021 №II-013/2021 без розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.06.2021 зобов`язано позивача у строк до десяти днів з дня отримання даної ухвали суду письмово викласти свою правову позицію щодо клопотання третьої особи-3 про зловживання процесуальними правами та залишення позовної заяви без розгляду.

Позивачем подано письмові пояснення від 06.08.2021, у яких останній просить відмовити в задоволенні поданого третьою особою клопотання. Зокрема, ОСОБА_1 стверджує, що його участь у перелічених третьою особою-3 судових засіданнях здійснювались з урахуванням стану здоров`я та рекомендацій лікарів. При цьому, позивач вказав, що як адвокат є відповідальною особою і на прохання суддів дійсно декілька разів брав участь у розгляді тих чи інших справ не тривалий час (не більше години), а факт перебування його на лікарняному та відпустці є підтвердженими належними та допустимими доказами.

Надаючи оцінку поданому клопотанню ОСОБА_2 суд враховує наступне.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 4 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Пунктом 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

В розрізі положень частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Положеннями частини 7 статті 52 Закону № 5076-VI встановлено, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що строк оскарження рішення, яке є предметом розгляду даної адміністративної справи, а саме - рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 20.02.2021 №II-013/2021 становить 30 днів з дня його прийняття.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №640/11823/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення ВКДКА від 20.02.2021 №II-013/2021 було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання власного письмового підтвердження про відсутність аналогічних спорів та зазначення інших підстав для поновлення строку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2021 у справі №640/11823/21 ухвалено поновити строк звернення до суду та відрито провадження у справі, здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У наведеній ухвалі суд враховував, що від позивача надійшла уточнена позовна заява. Одночасно позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду. В обгрунтування поданої заяви позивач вказав, що з 11.02.2021 по 02.04.2021 він перебував на лікуванні в медичних закладах м. Маріуполя та фізично не мав змоги оскаржити рішення в судовому порядку у встановлений Законом строк. З 03.04.2021 по 03.05.2021 він перебував у відпустці з виїздом за межі Донецької області. Повернувся з відпустки до місця проживання 21.04.2021 року і в цей же день подав відповідний позов. На підтвердження даної позиції позивачем надано копію виписки із медичної картки стаціонарного хворого, листка непрацездатності, наказу Адвокатського об"єднання "Юридична консультація Жовтневого району міста Маріуполя".

Суд звертає увагу, що достовірність наданих документів щодо перебування позивача на лікарняному та обставини перебування у відпустці в межах даної адміністративної справи не досліджуються.

Між тим, у відповідності до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 123 КАС України регламентовано, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Судом встановлено та не заперечувалось позивачем, що єдиним адвокатом з прізвищем ОСОБА_1 та ініціалами ОСОБА_1 є тільки один адвокат - ОСОБА_1, який здійснює свою діяльність на підставі Свідоцтва №719 від 10.04.1995.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень протягом періоду часу з 11.02.2021 року по 21.04.2021 року ОСОБА_1 , перебуваючи на лікарняному в стаціонарному та амбулаторному режимі та у відпустці з виїздом за межі Донецької області, складав та подавав до суду процесуальні документи, брав участь в якості адвоката (захисника, представника) у судових засіданнях в межах Донецької області, а саме:

- 24 лютого 2021 року - особисто брав участь у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі Донецької області при розгляді Донецьким апеляційним судом кримінальної справи № 221/1609/18, що підтверджується ухвалою Донецького апеляційного суду від 24.02.2021 року;

- 09 березня 2021 року - електронною поштою направляв до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області клопотання про проведення судового засідання по кримінальній справі № 219/4614/16-к за його участі у форматі відеоконференції в приміщенні Приморського районного суду м. Маріуполя, що підтверджується ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10.03.2021 року;

- 19 березня 2021 року - особисто брав участь за допомогою відеоконференції у приміщенні Приморського районного суду м. Маріуполя у відкритому судовому засіданні при розгляді Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області кримінальної справи № 219/4614/16-к, що підтверджується ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19.03.2021 року;

- 22 березня 2021 року подавав до Донецького апеляційного суду заяву з проханням завчасно повідомити про час та місце розгляду справи № 263/3222/21;

- 06 квітня 2021 року - особисто брав участь у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі Донецької області при розгляді Донецьким апеляційним судом справи про адміністративні правопорушення № 263/3222/21, що підтверджується постановою Донецького апеляційного суду від 06.04.2021 року;

- 08 квітня 2021 року - особисто брав участь у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі Донецької області при розгляді Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області цивільної справи № 265/52/20, що підтверджується журналом судового засідання від 08.04.2021.

Суд відмічає, що вказані обставини не заперечувались позивачем у наданих ним поясненнях від 04.08.2021.

На думку суду, наведені докази дають суду дійти до однозначного висновку про те, що позивач не був позбавлений звернутися до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 20.02.2021 №II-013/2021 у строки встановлені частиною 7 статті 52 Закону № 5076-VI.

Пояснення ОСОБА_1 , що він приймав участь у наведених судових засіданнях на прохання суддів та участь у них в межах рекомендацій лікарів не вказують на поважність пропуску строку звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Суд наголошує, що адміністративний позов поданий засобами поштового зв`язку 21.04.2021, у той час коли, спірне рішення прийнято 20.02.2021 однозначно свідчить про пропуск строку звернення до суду ОСОБА_1 .

При цьому, суд вважає за доцільне вказати про те, що позивач, всупереч власному здоров`ю приймав участь у відповідних судових засіданнях, однак за захистом особисто своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів звернувся поза межами строку звернення до суду без наведення належних та достатніх доказів не можливості реалізувати таке право у строки встановлені законом.

Водночас, суд враховує, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі, гарантує й стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка ратифікована Україною відповідним Законом від 17.07.1997 №475/97-ВР.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

У пункті 36 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Європейський суд) від 04.12.1995 у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France) ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

В той же час, у своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Вайт і Кеннеді проти Німеччини» [GC], №26083/94, ECHR 1999-I, пункт 59; рішення у справі "Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства" [GC], №28945/95, пункт 98, ECHR 2001; рішення у справі "Z. та інші проти Сполученого Королівства" [GC], №29392/95, пункт 93, ECHR 2001, рішення від 12.07.2001 у справі за заявою №42527/98 «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини» (CASE OF PRINCE HANS-ADAM II OF LIECHTENSTEIN v. GERMANY), пункт 44).

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

Поряд із цим, ЄСПЛ звертав увагу на те, що "застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007)".

Таким чином, у взаємозв`язку із положеннями частини 4 статті 123 КАС України, суд вважає передчасним висновок, що викладений в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 02.06.2021 про визнання поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та наявність підстав для його поновлення.

Вказане, в свою чергу, зумовлює наявність підстав передбачених пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України для залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення від 20.02.2021 №II-013/2021 без розгляду.

Як наслідок, клопотання третьої особи-3 підлягає до задоволення.

Разом з цим, суд відмовляє в задоволенні клопотання ОСОБА_2 в частині визнання обставин умисного зазначення ОСОБА_1 неправдивих відомостей в клопотанні про поновлення строку, як зловживання процесуальними правами та неналежне виконання адвокатом своїх професійних обов`язків, оскільки, в даному випадку, відомості про перебування позивача на лікуванні та відпустці підтвердженні належними та достатніми доказами, однак вказані обставини, з урахуванням встановлених вище обставин судом визнанні не поважними як причини пропуску строку звернення позивача до суду.

Також, суд не вбачає підстав для зобов`язання Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Донецької області розглянути питання про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за зловживання процесуальними правами, порушення правил адвокатської етики та неналежне виконання своїх професійних обов`язків, оскільки суд не виступає в межах спірних правовідносин суб`єктом подання скарги, а предметом розгляду даної справи не є ухилення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від розгляду наведеного питання.

Таким чином, клопотання третьої особи-3 в частині зловживання процесуальними правами задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 122, 123, пунктом 8 частини 1 статті 240, 248, 256, 262, 263, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання ОСОБА_2 від 23.06.2021 про зловживання процесуальними правами та залишення позовної заяви без розгляду частково.

2. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення від 20.02.2021 №II-013/2021.

3. Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (040701, м. Київ, вул. Борисоглібська, б. 3, 5 поверх, код ЄДРПОУ 26080214) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Уральська, б. 12, код ЄДРПОУ 21963412), Адвокатського об`єднання «Юридична консультація Жовтневого району міста Маріуполя» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Куїнджі, б. 48, код ЄДРПОУ 26416761), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення.

4. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 від 23.06.2021 в частині визнання дій ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами та зобов`язання Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Донецької області вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому статті 256 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева