Рішення № 99416865, 06.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року м. Київ № 640/16286/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у м. Києві

Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267), Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві №1332/26-15-13-02-26/2662412501 від 30 березня 2018 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку третьої групи з 01 квітня 2018 року та відновити відомості у реєстрі платників єдиного податку.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не дотримано умов та порядку прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, зокрема, всупереч вимогам п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України не проведено перевірку наявності чи відсутності факту порушення позивачем вимог щодо умов перебування у статусі платника єдиного податку, натомість позивач дійшов помилкових висновків щодо наявності у позивача податкового боргу у 2017-2018 роках.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2020 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження) та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі на подання відзиву на позовну заяву та доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 12.04.2017 ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Дарницькому районі ТУ ДФС у м. Києві була подана податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи підприємця за 1 квартал 2017 року, в якій самостійно визначена сума податкового зобов`язання в розмірі 10 010, 56 грн., інформація про сплату єдиного податку по терміну на 20.05.2017 в сумі 10 010, 56 грн. відсутня, при цьому, станом на 01.01.2017 в ІКП ФОП ОСОБА_1 обліковувалась переплата в розмірі 4 242, 82 грн. та після граничного терміну нарахування податкового зобов`язання на 20.05.2017 виник борг в розмірі 5 767, 74 грн. Саме у зв`язку з наявністю податкового боргу та на підставі доповідної записки щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку №3487/26-15-13-02-17 від 22.03.2018 прийнято рішення від 30 березня 2018 року №1332/26-15-13-02-26/ НОМЕР_1 про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

З 01 січня 2012 року ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець.

З 01.01.2012 по 31.03.2018 позивач була зареєстрована платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5% доходу.

У травні 2020 року позивач отримала повідомлення від Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у прийнятті декларацій платника єдиного податку за період з 2019 -2020 років, оскільки платник не перебуває на спрощеній системі оподаткування.

У відповідь на адвокатський запит листом №2059/АДВ/26-15-33-17-15 від 01 липня 2020 року Головне управління ДПС у м. Києві надало інформацію, що 22 березня 2018 року посадовими особами податкового органу складено доповідну записку №3487/26-15-13-02-17 про надання дозволу щодо проведення заходів по анулюванню реєстрації платників єдиного податку.

Рішенням №1332/26-15-13-02-26/ НОМЕР_1 від 30 березня 2018 року фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 виключено з реєстру платників єдиного податку внаслідок наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абзацу восьмого підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.

Позивач, вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення контролюючого органу про виключення її з реєстру платників єдиного податку від 30 березня 2018 року №1332/26-15-13-02-26/ НОМЕР_1 , звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 291.2. ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Приписами п. 299.1. ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Відповідно до абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Відповідно до п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 21 травня 2020 року у справі №820/5346/17, контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку другої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Такої ж позиції дотримався Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду в Постанові від 06.05.2020 по справі № 812/1137/16, де зазначив наступне: «У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування».

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення підставою для його прийняття стали норми пп. 299.10.3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України.

При цьому, передумовою прийняття вказаного рішення стала доповідна записка від 22.03.2018 №3487/26-15-13-02-17.

Також відповідач зазначає, що 12.04.2017 ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Дарницькому районі ТУ ДФС у м. Києві була подана податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи підприємця за 1 квартал 2017 року, в якій самостійно визначена сума податкового зобов`язання в розмірі 10 010, 56 грн., проте, інформація про сплату єдиного податку по терміну на 20.05.2017 в сумі 10 010, 56 грн. - відсутня.

У той же час, всупереч вимогам п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України перевірку з вказаного питання податковим органом проведено не було, відповідно і акт перевірки останнім не складався, що не заперечується відповідачем, зокрема, у поданому відзиві на позов.

При цьому, посилання контролюючого органу про надання йому права анулювання реєстрації платника єдиного податку, за наявності підстав передбачених п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України, без проведення перевірки, судом не береться до уваги, оскільки Податковим кодексом закріплена чітка послідовність дій, які мають бути обов`язково вчинені контролюючим органом до прийняття відповідного рішення (проведення перевірки платника єдиного податку, виявлення допущення ним порушення, зокрема, встановлення факту наявності податкового боргу, складання акту перевірки та прийняття на його підставі рішення). Іншої процедури законодавчо не передбачено.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, жодної перевірки ФОП ОСОБА_1 контролюючим органом проведено не було та, відповідно не було складено акту про порушення вимог чинного законодавства.

Отже, дії відповідача по виключенню позивача з реєстру платників єдиного податку з вчинені суб`єктом владних повноважень всупереч вимогам податкового законодавства, без дотримання порядку та не в спосіб спеціального законодавства, а відтак є протиправними.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що квитанція від 10.04.2017 №0.0.742390043.1 надана позивачем на підтвердження сплати єдиного податку не є належним доказом такої сплати та не підтверджує сплату позивачем відповідного зобов`язання, оскільки в графі «призначення платежу» зазначено «податок з доходів фізичних осіб».

Разом з тим, податковим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а тому відповідач діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, наслідком чого є протиправність оскаржуваного рішення №1332/26-15-13-02-26/2662412501 від 30 березня 2018 року.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням викладеного оскаржуване рішення не відповідає вимогам щодо обґрунтованості.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у м. Києві №1332/26-15-13-02-26/2662412501 від 30 березня 2018 року та зобов`язання Головне управління ДПС у м. Києві поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку третьої групи з 01 квітня 2018 року та відновити відомості у реєстрі платників єдиного податку - підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись вимогами статей 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві №1332/26-15-13-02-26/2662412501 від 30 березня 2018 року.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку третьої групи з 01 квітня 2018 року та відновити відомості у реєстрі платників єдиного податку.

4. Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293,295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Вєкуа Н.Г.