Рішення № 99414582, 02.09.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/7823/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (надалі - відповідач, Міноборони), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (надалі - Полтавський обласний ТЦК та СП), у якому просив:

визнати протиправним та скасувати пункту 10 протоколу від 25.03.2021 №44 засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги;

зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 №975, як особі з інвалідністю другої групи з 01.02.2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, та вжити заходів до її виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність відмови відповідача у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у відповідності до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" з огляду на встановлення йому інвалідності, пов`язаної з отримання травм, поранень, контузії під час проходження строкової військової служби у Демократичній республіці Афганістан.

2. Позиція відповідача та третьої особи.

Відповідач позов не визнав, у відзиві представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю /а.с. 56-62/. При цьому зазначив, що позивачем разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги не надано достовірних документів, що свідчили б про обставини отримання поранення, а додані до заяви копії витягу з протоколу засідання ВЛК від 30.11.2015 №4492 та показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не підтверджують такі обставини.

Полтавський обласний ТЦК та СП ставлення до позову не висловив.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Обставини справи

ОСОБА_1 з 25.06.1986 по 22.01.1987 проходив строкову військову службу та брав участь у бойових діях в Демократичній республіці Афганістан.

За змістом витягу з Протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 30.11.2015 №4492 поранення військовослужбовця ОСОБА_1 - травми, контузія, поранення, захворювання, ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії /а.с. 11/.

З 30.01.2013 позивачу вперше визначено третю групу інвалідності за загальним захворюванням, а у січні 2017 року встановлено другу групу інвалідності з 01.02.2016 з огляду на отримання травми, поранення, контузії та захворювання, пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби, перебування в країнах, де велись бойові дії /а.с. 9, 10/.

20.01.2017 ОСОБА_1 звернувся до Решетилівського районного військового комісаріату про направлення до Полтавського ОВК його документів для виплати одноразової грошової допомоги. Однак 27.01.2017 Полтавський ОВК повернув його документи без реалізації.

Позивач оскаржив дії Полтавського ОВК до Октябрського районного суду м. Полтави.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 24.03.2017 у справі №554/2074/17 визнано протиправними дії Полтавського ОВК щодо відмови у складанні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги інваліду війни ОСОБА_1 , та не направлення його до Міністерства оборони України в особі постійно діючої комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби. Зобов`язано Полтавський ОВК прийняти документи щодо оформлення ОСОБА_1 грошової допомоги в зв`язку з настанням інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії та направити їх до Міністерства оборони України /а.с. 75-78/.

На виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24.03.2017 у справі №554/2074/17 Полтавський ОВК направив до МО України висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Пунктом 25 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 07.07.2017 №73 ОСОБА_1 відмовлено в призначені одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про обставини поранення /а.с. 64/.

Правомірність цього рішення була предметом спору у справі №546/916/17, за результатами розгляду якої рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 23.09.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено /а.с. 79-85/.

20.02.2020 позивач подав до Полтавського ОВК заяву та надав пакет документів для направлення до Міністерства оборони України з метою вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги.

Полтавський ОВК направив зазначені документи до Міністерства оборони України супровідним листом від 28.02.2020 № 12/664.

За результатами розгляду зазначених документів Департамент фінансів Міністерства оборони України супровідним листом від 20.03.2020 №248/364/oгд повернув останні без реалізації з тих підстав, що нових обставин з аналізу поданих документів для призначення одноразової грошової допомоги не виявлено.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі №440/2206/20, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020, визнано протиправною бездіяльність Міноборони щодо розгляду поданих ОСОБА_1 та направлених Полтавським обласним військовим комісаріатом листом від 28.02.2020 №12/664 документів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ; зобов`язано Міністерство оборони України розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 20.02.2020 (вх.№1/714 від 20.02.2020) про призначення одноразової грошової допомоги /а.с. 86-89/.

На виконання цього рішення суду рішенням комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим протоколом від 25.03.2021 №44 (пункт 10), відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оскільки ним не подано документ, що свідчить про обставини поранення /а.с. 65/.

Листом від 17.06.2021 вих.№9/1/3206 Полтавський обласний ТЦК та СП повідомив ОСОБА_1 про прийняте рішення /а.с. 8/.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Статтею 41 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-ХІІ) визначено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-ХІІ) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

У силу пункту 4 частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ (у редакції, чинній на час встановлення позивачу другої групи інвалідності - 01.02.2016) одноразова грошова допомога у разі встановлення військовослужбовцю ІI групи інвалідності призначається і виплачується в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Водночас відповідно до статті 16-4 Закону №2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону №2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України

На виконання вимог цієї статті Закону №2011-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 №975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (надалі - Порядок №975).

Абзацом третім пункту 3 Порядку №975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 11 Порядку №975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Оцінка судом обставин справи

Спір у цій справі виник з приводу наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги з огляду на встановлення йому з 01.02.2016 другої групи інвалідності, пов`язаної з отримання травм, поранень, контузії під час проходження строкової військової служби у Демократичній республіці Афганістан.

За обставинами цієї справи позивач проходив строкову військову службу в лавах збройних сил колишнього СРСР з 05.05.1986по 17.06.1988 і брав участь в бойових діях на території республіки Афганістан з 25.06.1986 по 22.01.1987 в складі в/ч 36871.

У січні 2017 року ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з 01.02.2016 з огляду на отримання травми, поранення, контузії та захворювання, пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби, перебування в країнах, де велись бойові дії.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 17.08.2021 у справі №274/3195/17 (пункти 18-20) звернув увагу на те, що подання зазначених у пункті 11 Порядку №975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону №2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.

При цьому, Порядок №975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

Водночас, подання до МО України відповідного рішення військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у пункті 11 Порядку №975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду від 10.04.2019 (справа №822/220/18), документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення.

У зазначеній справі Судова палата зазначила, що надані позивачем документи, на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме: акт судово-медичного дослідження та протокол засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону, не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Відтак, у контексті спірних відносин та обставин цієї справи, суд зазначає, що витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 30.11.2015 №4492, вказує лише на характер і давність тілесних ушкоджень, тобто імовірність спричинення рубців на тілі та контузії пораненням, яке могло мати місце у 1986 році.

Достовірні документи, що свідчили б про причини та обставини поранення у позивача відсутні, до заяви про отримання одноразової грошової допомоги не надані, а протокол ВЛК від 30.11.2015 №4492 не є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання позивача.

Таким чином, на підставі лише тих документів, які було надано позивачем, без документа, який свідчить про причини та обставини поранення, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, оскільки ним подано не всі передбачені Порядком №975 документи для отримання такої допомоги.

Щодо наданих ОСОБА_1 разом із заявою про отримання одноразової грошової допомоги нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у яких повідомлялось про проходження позивачем військової служби у Демократичній республіці Афганістан та отримання поранень, суд звертає увагу на такі обставини.

Порядок №975 не визначає, що обставини отримання військовослужбовцем поранення можуть підтверджуватись показаннями свідків.

Натомість у силу пункту 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, при медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).

Показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (колишніх військовослужбовців) факту перенесеного захворювання, травми (контузії, каліцтва, поранення).

Отже, показання свідків не є належним та достовірним доказом щодо обставин отримання військовослужбовцем поранень під час виконання обов`язків військової служби.

Суд звертає увагу на те, що належність та достовірність протоколу ВЛК від 30.11.2015 №4492 та показань свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як доказів причин та обставин отримання ОСОБА_1 поранення, вже оцінювалась судами у ході розгляду справи №546/916/17, за результатами розгляду якої позивачу відмовлено у задоволенні позову.

Посилання позивача на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 у справі №2а-1626/12/1370 суд визнає безпідставними, адже у силу частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (у цій справі - постанові Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №822/220/18.

З урахуванням наведеного, позивач права на отримання одноразової грошової допомоги з огляду на встановлення йому з 01.02.2016 другої групи інвалідності не має, оскільки ним разом із заявою про виплату цієї допомоги не надано достовірних документів, що підтверджували б обставини отримання ним поранення.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Учасниками справи доказів понесення судових витрат не надано, підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба