Рішення № 99414540, 07.09.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7240/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42114410; адреса: Мала Арнаутська, 88, м. Одеса, 65007) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 44104032; адреса: проспект Шевченка, 15/1, м. Одеса, 65058) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

30 квітня 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому представник позивача просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №002455307 від 14.12.2020 року Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/7240/21 о 13:48:00 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 05.05.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст.262 КАС України.

В обґрунтування вимог позову вказано, що за результатом проведення камеральної перевірки правильності нарахування та сплати податку на додану вартість було встановлено факт недоплати ПДВ у сумі 1411 грн. та на вказану суму застосовано штрафні санкції. Позивач не погоджується зі спірним рішенням у зв`язку із тим, що спірна сума податкового зобов`язання сформована податковим управлінням без врахування того, що до такої суми позивачем самостійно подавались уточнюючі розрахунки коригування у зв`язку із виявленими помилками під час оформлення податкових накладних. Втім, такі обставини під час перевірки не враховані, а заявлена до стягнення сума грошового зобов`язання фактично відсутня в силу відсутності господарських правовідносин.

24.05.2021 року за вх.№26310/21 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування власної правової позиції податковий орган підтримує висновки акту перевірки та наголошує на розбіжності даних фактично сплаченої суми податкового зобов`язання та відображених у первинних документах даних, різниця між якими складає сума 1411 грн., на підставі чого спірне податкове повідомлення-рішення й прийнято та застосовано штрафні санкції.

01.06.2021р. позивач подав відповідь на відзив, де наполягає, що складена помилкова ПН не потребує відображення у рядку 1.1 Декларації з ПДВ, а показники податкової звітності заборонено формувати на підставі даних, що не підтверджені первинними документами.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 19.11.2020 р. посадовою особою Міжрегіонального управління на підставі п. 200.10 статті 200 розділу 5 ПК України, у порядку ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну (електронну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість №9269957824 від 19.10.2020 р. ТОВ «ООЕК», код ЄДРПОУ 4211440 за період вересень 2020 р. на показники якої вплинули дані уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2020 р. від 23.10.2020 р. №9274913938.

Згідно Акта про результати камеральної перевірки від 19.11.2020 р. №456/28-10-53-07/42114410, складеного за результатами камеральної (електронної) перевірки зроблено висновок, що «дані камеральної перевірки свідчать про заниження ТОВ «ООЕК» податкових зобов`язань з податку на додану вартість за вересень 2020 р. на суму ПДВ 1411,00 грн.»

ТОВ «ООЕК» не погодилось із висновками Акта, тому були подані Заперечення до Акту камеральної перевірки від 02.12.2020 р. №587/03-02-1182.

15.12.2020 р. Товариством отримано Відповідь на заперечення до Акту, якою повідомлено, що за результатом розгляду наданих Заперечень, висновки Акту перевірки залишаються без змін.

17.12.2020 р. Товариством отримано примірник податкового повідомлення-рішення від 14.12.2020 р. №0002455307, складеного в.о. начальника Південного управління Офісу ВПП ДПС Мамай Ю., яким встановлено порушення п. 200.1 ст. 200, ст. 187 п.1 Податкового кодексу України та ст. 3,4 розділу 5 «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28 січня 2016 року, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 1 411,00 грн., та нараховано штрафні санкції у розмірі 352,75 грн.

Товариство направило Скаргу на податкове повідомлення-рішення від 14.12.2020 р. №0002455307 до Державної податкової служби України.

30.03.2021 р. ТОВ «ООЕК» отримало від ДПС України рішення про результати розгляду скарги від 25.03.2020 р., згідно якого скаргу Товариства було залишено без задоволення.

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, вважаючи оскаржуване рішення протиправним.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Податкового кодексу України, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Види та порядок проведення перевірок врегульовано Главою 8 «Перевірки» Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ, платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 ПКУ.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПКУ податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ, розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної згідно вимог Порядку № 21:

- у р. 1.1 декларації вказуються дані операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України.

- у рядку 4.1 вказується сума податкового зобов`язання, нарахована протягом звітного періоду та у рядку 4.1.1 коригування за такими операціями відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, за операціями, що оподатковуються за основною ставкою.

- коригування податкових зобов`язань, крім випадків, передбачених цим Порядком, відображається у рядках 7 та 8.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Статтею 203 ПКУ визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За даними Акту перевірки податковим органом встановлено відхилення у значеннях податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2020р., з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2020 рік, та даних перевірки, яке складає 1411 грн.

Відповідно до ст. 50.1 ПКУ, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з Порядком №21, подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Розділом ІV Порядку регламентовано порядок виправлення помилок самостійно виявлених, зокрема, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 6 Розділу І Порядку, до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать:

- податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;

- розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Пунктом 3 Розділом ІV Порядку зазначено, у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.

До податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий п. 1 розд. ІІІ Порядку № 21).

Якщо платником податку помилково складена податкова накладна, то така податкова накладна не підлягає відображенню в податковій звітності з ПДВ. Розрахунок коригування, який може бути виписаний до такої податкової накладної, підлягає реєстрації в ЄРПН, але в податкову звітність також не включається (пп. 185.1 та 187.1 ПКУ). Складання податкових накладних — це вже наслідок виникнення податкових зобов`язань. І ніяк не навпаки.

П. 44.1 ПКУ забороняє формувати показники податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами/даними бухгалтерського обліку.

За перевіркою фактичних обставин справи судом встановлено наступні особливості проведення господарських операцій позивачем та їх відображення у податковій звітності.

13.10.2020 р. ТОВ «ООЕК» було зареєстровано в ЄРПН (за №9264561396) податкову накладну №1023338 на неплатника ПДВ, складену 30.09.2020 р. Загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість у вищенаведеній ПН становить 8 024,15 грн. із сумою податкового зобов`язання – 1 337,36 грн.

22.10.2020 р. було виявлено, що ПН №1023338 було помилково складено на неплатника ПДВ, у зв`язку з чим, ТОВ «ООЕК» було зареєстровано ПН №1024404 від 30.09.2020 р. в ЄРПН (№9273817084) на належного контрагента – ПрАТ «ВФ Україна» (код ЄДРПОУ: 14333937) із відповідними даними попередньої податкової накладної без змін, а також зареєстровано в ЄРПН (за №9275208880) розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1021 від 22.10.2020 р., яким скореговано дані наведені у податковій накладній №1023338.

09.10.2020 р. ТОВ «ООЕК» було зареєстровано в ЄРПН (за №9258422797) податкову накладну №1160263 на ТОВ «ОДЕСА ПРАЙМ ПРОПЕРТІС», складену 30.09.2020 р. Загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість у вищенаведеній ПН становить 442,34 грн. із сумою податкового зобов`язання – 73,72 грн.

21.10.2020 р. було виявлено, що в ПН №1160263 було допущено технічну помилку та зазначено індивідуальний податковий номер та код ЄДРПОУ, що належить ТОВ «ТЕКА» замість ТОВ «ОДЕСА ПРАЙМ ПРОПЕРТІС» (код ЄДРПОУ: 42310383), у зв`язку з чим в ЄРПН (за №9273002103) було зареєстровано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 21.10.2020 р., яким скореговано дані наведені у податковій накладній №1160263 та одночасно зареєстровано ПН №11602 від 30.09.2020 р. в ЄРПН (за №9273029603) із належним ТОВ «ОДЕСА ПРАЙМ ПРОПЕРТІС» індивідуальним податковим номером, кодом ЄДРПОУ та іншими даними попередньої податкової накладної без змін.

19.10.2020 р. Товариством подано податкову декларацію з податку на додану вартість із додатками за звітний період – вересень 2020 р.

23.10.2020 р., у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок у вищенаведених ПН, Товариством було подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість до податкової декларації за вересень 2020 р. у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок із додатком №5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»

Як вбачається із акту перевірки, правомірність визначення суми податкового зобов`язання з ПДВ за вересень 2020 року перевірялась із врахуванням уточнюючого розрахунку від 23.10.2020 року. Разом із цим, податкове управління з невизначених у акті підстав ототожнює подання розрахунку коригування із неправомірним зменшенням податкового зобов`язання. При цьому суд звертає увагу, що податковим органом не проведено аналіз контрангента на відповідність його критеріям неплатника податку. Поряд із цим, сам у акті перевірки визначено, що одночасно із розрахунком коригування Товариством проведено реєстрацію податкових накладних із відображенням вірних контрагентів та з аналогічними сумами.

Тобто, за даними перевірки та за наданими позивачем документами встановлено, що позивачем у встановленому порядку та за наявності обґрунтованих обставин, підтверджених документально, виправлено допущені помилки при складанні декларації з ПДВ за вересень 2020 року.

Твердження відповідача у акті перевірки щодо неправомірного зменшення податкового зобов`язання з ПДВ документального підтвердження не знайшло.

18.11.2020 р. ТОВ «ООЕК» було подано до ДПС України запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо порядку відображення показників у податковій звітності ПДВ у разі виправлення помилки в індивідуальному податковому номері покупця, допущеної при складанні податкової накладної та 09.02.2021 р. отримало індивідуальну податкову консультацію від ДПС України від 02.02.2021 р.

Відповідно до наданої ТОВ «ООЕК» індивідуальної податкової консультації ДПС у відповідь на поставлене питання та наведений приклад повідомило наступне:

«..Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок №21), до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 6 розділу ІІІ Порядку №21)

Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено статтею 5 ПКУ, згідно з пунктом 50.1 якої у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, в податковій звітності з ПДВ платником податку мають бути відображені дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній.

Як вбачається із звернення, платником податку було здійснено постачання товарів/послуг покупцю, при цьому у податковій накладній, складеній за такою операцією, було невірно зазначено ІПН такого покупця. Помилка, допущена в ІПН покупця, надалі була виправлена у порядку, зазначеному вище. Операція з постачання товарів/послуг такому покупцю відображена у повному обсязі у податковій звітності з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому вона була здійснена, при цьому у додатку 5 до такої декларації відображено невірний ІПН покупця..»

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).

Таким чином, суд дійшов висновку, що встановлені податковим органом порушення у Акті перевірки не підтверджені документально.

З огляду на вищенаведені факти та правове регулювання щодо внесення змін до ЄРПН щодо ПН та складання розрахунку коригувань до ПН з урахуванням приписів нормативно-правових актів, що мають найвищу юридичну силу та узагальненої судової практики, що податкова відповідальність — вид юридичної відповідальності, що настає за порушення встановлених державою норм податкового законодавства, зокрема заниження суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Правова реалізація настання податкової відповідальності для платника податків проявляється у покладенні на винну особу (платника податків) обов`язку сплати додаткових грошових коштів на користь держави — штрафу чи пені (фінансові санкції).

Правопорушення – це протиправне, винне, соціально шкідливе діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, що зумовлює юридично визначені негативні наслідки для правопорушника.

Судом встановлено відсутність об`єктивного складу правопорушення, а тому відповідач протиправно застосував штрафні санкції, що передбачені п. 123.1 ст. 123 ПК України у розмірі 352,75 грн. з огляду на те, що при проведенні перевірки безпідставно надано оцінку документам податкової звітності без врахування норм податкового законодавства щодо ведення податкової звітності, наданих уточнюючих розрахунків.

В рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) суд зазначив наступне: «…Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належній і якомога послідовніший спосіб… Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119)…. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються… …

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі", п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" , заява № 36548/97, n. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі", п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 53, та "Тошкуце та інші проти Румунії", п.38)».

З огляду на вказане, позов підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не доведена.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір за подачу даного позову у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Суд дійшов висновку про стягнення з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 44104032) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42114410) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн., поклавши ці витрати на відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42114410; адреса: Мала Арнаутська, 88, м. Одеса, 65007) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 44104032; адреса: проспект Шевченка, 15/1, м. Одеса, 65058) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №002455307 від 14.12.2020 року Південного управління Офісу ВПП ДПС.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 44104032) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42114410) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян