Рішення № 99412322, 06.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року Справа № 160/9695/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_2 ) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач, Головне управління, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) в якій, з урахуванням уточнень, просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене рішенням про відмову у призначені пенсії від 08.06.2021 року №046050007107 та листом №0400-010308-6/73370 від 31.05.2021 року в частині відмови у зарахуванні пільгового стажу з 20.03.2005 року - по 17.04.2005 року на посаді оператора поста керування у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як такого, що дає право на пільгову пенсію за Списком № 1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 період з 20 березня 2005 року - по 17 квітня 2005 рік на посаді оператора поста керування у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що дає право на пільгову пенсію за Списком № 1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з моменту виникнення права на пенсію, а саме з 28 липня 2020 року.

В обґрунтування позову позивачкою зазначено, що у липні 2020 року вона звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 у відповідності до вимог частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки мала загальний стаж роботи понад 40 років, з яких більш ніж 6 років пільгового стажу. Однак у призначенні пенсії їй було відмовлено у зв`язку недостатністю пільгового стажу. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 160/16677/20 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із зобов`язанням зарахувати до пільгового стажу позивачці період роботи з 09 грудня 1999 року по 19 березня 2000 року на посаді «оператор постів управління, зайняті на гарячих роботах» на Криворізькому державному заводі «Криворіжсталь - прокат». Позивач знову звернулась до відповідача щодо призначення пільгової пенсії і вдруге отримала відмову. Відмова ґрунтується на тому, що пільговий стаж становить 5 років 11 місяців 29 днів (не вистачає 3 дні), не враховано період роботи позивача з 20 березня 2005 року - по 17 квітня 2005 року на посаді оператора поста керування у ВАТ «Криворізький гірничо - металургійний комбінат «Криворіжсталь» у зв`язку з не проведенням атестації робочого місця. Позивач вважає вказані дії та рішення відповідача протиправними та такими, що порушують її права, тому звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

09 липня 2021 року судом прийнято до розгляду уточнену позовну заяву, подану позивачем у зв`язку з отриманням рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії від 08 червня 2021 року № 046050007107, яке просить визнати протиправним та скасувати разом із листом від 31 травня 2021 року №0400-010308-6/73370.

13 липня 2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній в обґрунтування заперечень вказує на відсутність у позивачці пільгового стажу необхідного для зниження пенсійного віку. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області вказує, що з наданої ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» довідки № 937 від 13 липня 2020 року на підтвердження періоду роботи ОСОБА_2 у сортопрокатному цеху №1, прокатне виробництво, із зайнятістю на гарячих роботах, вбачається перерва в атестації робочих місць на підприємстві з 19 березня 2005 року по 18 квітня 2005 року, тобто у спірний період роботи позивачки. За розрахунком відповідача, страховий стаж позивачки станом на момент звернення (02 червня 2021 року) становить 41 рік 4 місяці 28 днів, а фактично підтверджений пільговий стаж за Списком №1 становить 5 років 11 місяців 29 днів. Відповідач також вказує на відсутність правових підстав задовольняти позовні вимоги щодо здійснення нарахування та виплати пенсії з 28 липня 2020 року, оскільки волевиявлення позивачки щодо призначення пенсії здійснене 02 червня 2021 року (з дати подачі відповідної заяви). Подані позивачкою докази понесення витрат на отримання професійної правничої допомоги відповідач вважає не необґрунтованими, оскільки відсутні детальний опис робіт (наданих послуг) з розрахунком погодинної оплати та акт виконаних робіт, та не зазначено що допомога надається адвокатом саме у справі № 160/9695/21. Вказує також на виключну компетенцію Пенсійного органу в питаннях призначення (перерахунку) пенсії, і задоволення таких позовних вимог фактично порушить закріплені законом виключні повноваження відповідача, тому у задоволенні зазначених вимог слід відмовити.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15 липня 2020 року вперше звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області в особі Криворізького північного об`єднаного управління (сервісного центру) із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 у відповідності до вимог частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 27 липня 2020 року № 0400-0305-8/61007 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відмовило позивачці у призначенні пенсії на пільгових умовах та повідомило, що періоди роботи позивачки з 09 грудня 1994 року по 19 березня 2000 року, з 19 березня 2000 року по 17 квітня 2005 року, з 09 грудня 1999 року по 19 березня 2000 року не підтверджено результатами проведення атестації робочих місць, відповідно виключено із пільгового стажу за Списком № 1. Фактично за результатами розгляду заяви позивачки про призначення пенсії відповідачем було встановлено загальний стаж 35 років 6 місяців 29 днів, з яких пільговий стаж по Списку № 1 – 5 років 8 місяців 18 днів, що дає право на зниження пенсійного віку на 6 років 8 місяців, та, відповідно, є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 у віці 52 роки.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Рішенням від 18 лютого 2021 року у справі № 160/16677/20 частково задоволено позовні вимоги позивачки, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, оформлене листом №0400-0305-8/61007 від 27 липня 2020 року в частині відмови у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 період роботи ОСОБА_1 з 09 грудня 1999 року по 19 березня 2000 року на посаді «оператор постів управління, зайняті на гарячих роботах» на Криворізькому державному заводі «Криворіжсталь - прокат», що входить до Списку 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (Розділ III «Металургійне виробництво», підрозділ 3а, позиція 1030300а-15880), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162; зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 09 грудня 1999 року по 19 березня 2000 року на посаді «оператор постів управління, зайняті на гарячих роботах» на Криворізькому державному заводі «Криворіжсталь - прокат», що входить до Списку 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (Розділ III «Металургійне виробництво», підрозділ 3а, позиція 1030300а-15880), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162.

02 червня 2021 року позивач повторно звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 у відповідності до вимог частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

11 червня 2021 відділ обслуговування громадян № 16 управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області направив на адресу ОСОБА_1 повідомлення про прийняте за результатами розгляду заяви про призначення пенсії рішення від 08 червня 2021 року № 046050007107 про відмову у призначенні пенсії. Дане рішення містить вказівку щодо документального підтвердження права на зниження пенсійного віку на 6 років 8 місяців, виходячи із страхового стажу 41 рік 4 місяці 28 днів, з якого пільговий стаж 5 років 11 місяців 29 днів.

20 травня 2021 року позивач через уповноважену особу (адвоката Бурлаченко С. Ю.) звернулась до ГУ ПФУ України в Дніпропетровській області щодо отримання роз`яснень.

Листом від 31 травня 2021 року №0400-010308-6/73370 відповідач надав відповідь, що згідно довідки ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» № 937 від 13 липня 2020 року, з 16 січня 2003 року по 17 квітня 2005 року ОСОБА_1 працювала оператором поста керування із зайнятістю на гарячих роботах у ВАТ «Криворізький гірничо - металургійний комбінат «Криворіжсталь» (Список № 1). Атестація робочих місць проведена на підприємстві згідно наказів №417 від 20 березня 2000 року, №300 від 18 квітня 2005 року. Тобто період з 20 березня 2005 року по 17 квітня 2005 року не врахований до пільгового стажу ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю атестації робочих місць за даний період. Додатково роз`яснено права на оскарження рішення органів Пенсійного фонду України в органах вищого рівня або в судовому порядку.

Вважаючи такі дії та рішення пенсійного органу протиправними, позивач звернулася до суду із цим позовом за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом першим частини першої статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до пункту першому частини другої статті 114 Розділу ХІV-1 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, жінкам – на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до абзацу першому частини другої статті 24 Закону України № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За приписами частини третьої та четвертої статті 24 Закону України № 1058-IV, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом, а періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

З відзиву відповідача та наявного в матеріалах електронної пенсійної справи № 046050009547 розрахунку загального та пільгового стажу ОСОБА_1 вбачається, що загальний страховий стаж позивачки зарахований по 02 червня 2021 року і становить 41 рік 4 місяці 28 днів, з якого пільговий стаж за Списком № 1 – 5 років 11 місяців 29 днів.

Предметом спірних правовідносин у даній справі є період трудової діяльності ОСОБА_1 у Криворізькому державному заводі «Криворіжсталь - прокат» з 20 березня 2005 року по 17 квітня 2005 року, який зарахований відповідачем до загального страхового стажу позивачки, проте не визнаний ним як пільговий.

Тобто, предметом спору є саме неврахування відповідачем до пільгового стажу позивачки періоду роботи з 20 березня 2005 року по 17 квітня 2005 року (29 днів) за Списком № 1.

Суд зазначає, що відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України (в редакції чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії) та згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі – Закон № 1788-ХІІ) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року (далі – Порядок № 22-1) встановлено, що до заяви для призначення пенсії за віком додаються такі документи (надаються копії документів з оригіналами): паспорт та документи про місце проживання (реєстрації) особи; документ про присвоєння реєстраційного номеру; трудова книжка (відомості про роботу); диплом, атестат училища, які стверджують денну форму навчання; свідоцтво про шлюб (для жінок); свідоцтво про народження дітей (для жінок); та інші документи.

Згідно з підпунктом третім пункту 4.2 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку № 22-1.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документами про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктами 2.2 - 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно записів в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , з 22 липня 1987 року і по теперішній час позивачка працює на Криворізькому металургійному комбінаті «Криворіжсталь» ім. В. І. Леніна, яке в подальшому змінювало свою назву і станом на теперішній час є Публічним акціонерним товариством «Арселор Міттал Кривий Ріг» (Криворізький державний завод «Криворіжсталь - прокат» реорганізований шляхом приєднання до Криворізького державного гірничо - металургійного комбінату «Криворіжсталь», перетворено з 08 квітня 2004 року на ВАТ «Криворізький гірничо - металургійний комбінат «Криворіжсталь», з 21 квітня 2011 року – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»).

Таким чином, нормою вказаного Порядку № 637 (пункт 1) чітко визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. І лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Згідно з Довідкою про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» 13 липня 2020 року за № 937, ОСОБА_1 з 16 січня 2003 року по 17 квітня 2005 року працювала у сортопрокатному цеху №1, виробництво: прокатне, на посаді оператора поста керування, зайнятим на гарячих роботах повний робочий день, що передбачено Списком № 1, розділ III «Металургійне виробництво», підрозділ За, позиція 3.3а, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Дана уточнююча довідка надавалась позивачкою одночасно із заявами про призначення пенсії від 15 липня 2020 року, від 02 червня 2021 року і долучена відповідачем до матеріалів пенсійної справи.

Відмовляючи позивачці в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 20 березня 2005 року по 17 квітня 2005 року, про що відповідач зазначив у рішенні від 08 червня 2021 року № 046050007107 про відмову у призначенні пенсії, та у листі від 31 травня 2021 року №0400-010308-6/73370, пенсійний орган керувався тим, що атестація робочого місця позивача у вказаний період не проводилася.

Пунктом 2 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788-ХІІ) визначено, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» чоловікам на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до статті 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, та мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно пунктів 3, 8 і 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинні на період роботи особи.

У вищевказаний спірний період роботи позивача діяв Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Отже, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

З аналізу вищенаведеного можливо зробити висновок, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1 та/або Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Суд дослідив, що позивач працював з 22 березня 1999 року по 17 квітня 2005 року на Криворізькому державному гірничо - металургійному комбінаті «Криворіжсталь» повний робочий день у сортопрокатному цеху №1, виробництво: прокатне, на посаді оператора поста керування, зайнятим на гарячих роботах, що передбачено Списком № 1, розділ III «Металургійне виробництво», підрозділ За, позиція 3.3а, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Таким чином, професія за якою працювала позивачка у спірний період – «оператор постів управління, зайнятий на гарячих роботах» повний робочий день, відноситься до професій, що надають право на пільгову пенсію за Списком 1.

Щодо тверджень відповідача з приводу того, що відсутність атестації робочих місць на даному підприємстві в спірний період (з 20 березня 2005 року по 17 квітня 2005 року), є підставою для незарахування до пільгового стажу позивачки, суд зазначає наступне.

Відповідачем не заперечується той факт, що відповідно до наказів №417 від 20 березня 2000 року, №300 від 18 квітня 2005 року по Криворізькому державному гірничо - металургійному комбінату «Криворіжсталь» проведено атестацію за посадою «оператор постів управління, зайнятий на гарячих роботах» за Списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Розділ III «Металургійне виробництво», підрозділ 3а, позиція 3.3а.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та розробленими Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року №41 (далі – Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом четвертим Порядку № 442 та п. 1.5 п.1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Пунктами 8, 9 Порядку №442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз наведених норм права дають підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту частини другої статті 114 Закону № 1058-IV є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списках № 1, 2 а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Аналіз зазначених приписів свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1, відповідно до пункту другому статті 114 Закону № 1058-IV.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Суд констатує, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року по справі №520/15025/16-а.

З урахуванням наведеного суд вважає, що позивачем надані відповідачу усі необхідні документи, зокрема: трудова книжка з відповідними записами перебування позивача на посаді «оператор постів управління, зайнятий на гарячих роботах», а також уточнююча довідка, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи позивачки за період часу з 20 березня 2005 року по 17 квітня 2005 року (29 днів).

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене рішенням про відмову у призначені пенсії від 08.06.2021 року №046050007107 та листом №0400-010308-6/73370 від 31.05.2021 року в частині відмови у зарахуванні пільгового стажу з 20.03.2005 року - по 17.04.2005 року на посаді оператора поста керування у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як такого, що дає право на пільгову пенсію за Списком № 1, підлягають задоволенню, а порушені права позивача в цій частині підлягають відновленню шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 20 березня 2005 року по 17 квітня 2005 року на посаді оператора поста керування у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що дає право на пільгову пенсію за Списком № 1.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з моменту виникнення права на пенсію, а саме з 28 липня 2020 року, суд зазначає наступне.

У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду – тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача, суд дійшов висновку щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 червня 2021 року про перерахунок пенсії відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовну заяву задоволено частково, понесені позивачкою судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають частковому стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме 2/3 від 908 грн. = 605 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене рішенням про відмову у призначені пенсії від 08.06.2021 року №046050007107 та листом №0400-010308-6/73370 від 31.05.2021 року в частині відмови у зарахуванні пільгового стажу з 20.03.2005 року - по 17.04.2005 року на посаді оператора поста керування у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як такого, що дає право на пільгову пенсію за Списком № 1;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 період з 20 березня 2005 року - по 17 квітня 2005 рік на посаді оператора поста керування у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що дає право на пільгову пенсію за Списком № 1;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 червня 2021 року про перерахунок пенсії відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.4

У задоволені іншої частини позовних вимог, – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

В зв`язку з перебуванням судді у відпустці та на лікарняному, повний текст рішення складено та підписано 06.09.2021 року.

Суддя О.М. Неклеса