Рішення № 99407699, 05.03.2021, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/2635/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2021 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Веремчук О. А. ,

за участю секретаря Баран О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи Сокальська міська рада та Садівничий кооператив "Буг" про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку, стягнення моральної , матеріальної шкоди та судовиїх витрат -,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із даним позовом до відповідача ОСОБА_2 треті особи Сокальська міська рада та Садівничий кооператив "Буг" про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку, стягнення моральної , матеріальної шкоди та судових витрат, свої вимоги мотивує тим, що Відповідно до Державного Акту Серії ЯД № 458991, виданого Сокальською РДА на підставі Розпорядження Голови РДА від 25.02.2008р. № 71, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1010846101857 позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0387 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, кадастровий номер 4624885500:17:000:0037, яка розташована на території Поторицької сільської Ради Сокальського району Львівської області в садівничому кооперативі «Буг».

Належна позивачці на праві власності земельна ділянка із Півночі межує із землями Поторицької сільської ради, правовий статус яких позивачці не відомий. Заявниці відомо що суміжна земельна ділянка позначена на Державному Акті межею І А - Б як землі Поторицької сільської ради не закріплена за жодним із землекористувачів.

Впродовж багатьох років вказаною земельною ділянкою без законних підстав користується відповідач ОСОБА_2 , 1951 р.н. мешканець АДРЕСА_1 .

Протягом тривалого часу ОСОБА_2 не дотримуючись правил добросусідства чинить перешкоди у здійсненні позивачкою права власності на належну їй земельну ділянку, зокрема порушує межі, знищує огорожу, зрізає замки на воротах, знущається над тваринами, що здійснюють охорону території дачі, завдаючи шкоду їх життю і здоров`ю, нецензурно лається на адресу позивачки, ображає словесно, спричиняє моральні та фізичні страждання, намагаючись нанести побої власнику, знаходячись на її території, знищує її майно.

Так 03 квітня ОСОБА_2 самовільно при підготовці до влаштування і власної огорожі на території земельної ділянки заявника знищив існуючу металеву огорожу по всій довжині межі (24 м.) зрізав фруктові насадження (7 дерев - слива, абрикос, яблуня, вишні - 4 шт., які вже плодоносили протягом п`яти років та 5 кущів І сортової смородини, та кущі малини, багаторічне декоративне дерево - сосну - віком 12 років. В зв`язку із такими неправомірними діями викликані ОСОБА_1 працівники поліції попередили ОСОБА_2 про неправомірність його дій та їх зупинення про що склали відповідний акт про порушення. Крім того, ОСОБА_2 знищену огорожу та залишки дерев, коріння та інше зруйноване майно скинув на земельну ділянку заявниці, додатково знищивши городні насадження суниці та полуниці, сезонних овочів.

Незважаючи на попередження поліції ОСОБА_2 в черговий раз 20 травня 2020 року, відновив протиправні дії по самоправному встановленню огорожі, влаштував бійку (наніс удар в область грудної клітки) із заявницею у відповідь на її зауваження щодо влаштування ним огорожі на території її земельної ділянки з значним порушенням меж, визначених Державним Актом. Так, у вказаний день ним викопано котлован під огорожу, покладено у нього бетонний блок та встановлено по всій довжині межі дерев`яні стовпи під майбутню огорожу та влаштовано огорожу з металевої сітки, знищено бруківку на орієнтовній площі 4м2. з відступом від існуючої межі в сторону земельної ділянки позивачки на 1,5м., тим самим вчинено самовільне її захоплення.

На виклик ОСОБА_1 працівники поліції в черговий раз зафіксували порушення та попередили відповідача про недопустимість продовження самоправства.

З метою підтвердження порушення меж земельної ділянки ОСОБА_2 її власником ОСОБА_1 було викликано інженерів землевпорядників - працівників ФОП ОСОБА_3 , Голову садівничого товариства «Буг» ОСОБА_4 , працівників поліції та представника Поторицької сільської ради (землевпорядника)

яка, незважаючи на забезпечення її транспортом для доїзду на місце розташування земельної ділянки в подальшому відмовилася від виїзду, як вона повідомила через заборону сільського голови Поторицької сільської ради. За результатами обстеження земельної ділянки комісією було складено відповідний акт.

На вимогу ОСОБА_1 10.07.2020р. комісією в складі сільського голови Поторицької сільської ради Юхима Т.Б., спеціаліста-землевпорядника Поторицької сільської ради Березюк Г.Г., депутата сільської ради ОСОБА_5 , заявниці ОСОБА_1 в присутності працівника поліції ОСОБА_6 , порушника ОСОБА_2 , голови садівничого кооперативу «Буг» ОСОБА_4 , адвоката заявниці ОСОБА_7 , сусідів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 працівниками ФОП ОСОБА_10 в черговий раз було обстежено суміжні земельні ділянки. За результатами обстеження складено Акт яким було підтверджено, що гр. ОСОБА_2 самовільно викопав на відстані 1,40 м. від межі на земельній ділянці ОСОБА_1 яму розміром Ім.х 0,080м. і встановив бетонну основу під огорожу розміром 50x70 см. та самовільно встановив огорожу при тому порушуючи межі земельної ділянки розмірами 0,25м. з Північного Сходу та 0,78м. від Північного Заходу.

За результатами обстеження було відновлено кадастрові межі земельної ділянки ОСОБА_1 шляхом встановлення ФОП ОСОБА_10 межових знаків на самовільно захопленій ОСОБА_2 частині земельної ділянки належної ОСОБА_1 та складено схему розташування земельної ділянки з промірами на підтвердження факту порушення межі.

Крім того, зважаючи на свою безкарність ОСОБА_2 з метою самовільного захоплення частини земельної ділянки належної садівничому товариству « Буг» зі сторони огорожі , що відмежовує землі товариства від земель Поторицької сільської ради самовільно викопав дві ями в яких встановив аналогічні дві бетонні основи під огорожу розміром 50x70 см.

В період з 01.01.2017 року по даний час позивачка неодноразово зверталася з заявами до Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНВП України у Львівській області з приводу неправомірних дій відповідача, востаннє 15.07.2020р. Листом № 3-215оп/65/12 позивачку повідомлено, що за результатами розгляду її заяви № 5364 від 15.07.2020року проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 в квітні та травні 2020 року своїми діями вчинив самоправство за яке наступає адміністративна відповідальність, передбачена ст. 186 КУпАП, однак відповідно до ст. 38 КУпАП двомісячний строк для притягнення винного до адміністративної відповідальності закінчився та спір як цивільно-правовий підлягає розгляду в судовому порядку.

Відтак заходи реагування поліції бажаного результату не надали. Межі та огорожу земельної ділянки позивачки ОСОБА_1 відповідачем не відновлено, порушень не усунено, матеріальної та моральної шкоди не відшкодовано.

В добровільному порядку відповідач відмовляється відновити огорожу, привести земельну ділянку позивачки до попереднього стану та відшкодувати вартість знищених насаджень, хоча для цього було вже достатньо часу (більше місяця з часу останньої перевірки).

З огляду на вищенаведене позивачка змушена звернутися до суду із вказаним позовом.

Позивач ОСОБА_11 та її представник – адвокат Матвійчук Г.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити, в обґрунтування вимог зіслалися на доводи, як і ті, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_12 в судовому засіданні позовних вимог не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

Представники третіх осіб в судове засідання не прибув, надав суду заяву у якій просив розгляд справи проводити без його участі.

Заслухавши думку учасників судового розгляду та дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Згідно до Державного Акту Серії ЯД № 458991, виданого Сокальською РДА на підставі Розпорядження Голови РДА від 25.07.2008р. № 71, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1010846101857 позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0387 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, кадастровий номер 4624885500:17:000:0037, яка розташована на території Поторицької сільської Ради Сокальського району Львівської області в садівничому кооперативі «Буг».

Відповідно до Акту відновлення меж земельної ділянки від 21.05.2020 року вбачається, що відповідно до Державного Акту Серії ЯД № 458991 від 25.07.2008р. кадастровий номер 4624885500:17:000:0037 сертифікованим інженером-землепорядником ОСОБА_3 відновлені межі земельної ділянки загальною площею 0,0387га.

Відповідно до Постанови Сокальського районного суду від 30.05.2017 року вбачається, що у сторін був конфлікт внаслідок якого відповідач нецензурно обзивав позивача по справі ОСОБА_1 .

Згідно до Акту обстеження земельної ділянки садівничого кооперативу «Кооператор» на території Поторицької сільської ради вбачається, що в результаті обстеження земельної ділянки комісією було встановлено, що гр. ОСОБА_2 самовільно викопав на відстані 1,40м. від межі на земельній ділянці ОСОБА_1 яму, розміром 1м. на 0,80м. і встановив бетонну огорожу розміром 50х70см. Самовільно встановив огорожу при тому порушуючи межі земельної ділянки розмірами 0,25см. з північного сходу та 0,78см. Від північного заходу.

Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1,2 ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю; власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків .

Згідно до ч.1 ст.153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України .

Відповідно до ч.2 ст.158 ЗК України, виключно судом вирішуються спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян.

Згідно приписів ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Як встановлено в ході розгляду справи, відповідач не маючи правовстановлюючих документів на право власності чи користування спірною земельною ділянкою, що належить позивачці, самовільно порушує межі, знищує огорожу, зрізає замки на воротах, знущається над тваринами, що здійснюють охорону території дачі, завдаючи шкоду їх життю і здоров`ю, нецензурно лається на адресу позивачки, ображає словесно, спричиняє моральні та фізичні страждання, намагаючись нанести побої власнику, знаходячись на її території, знищує її майно.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України, власник здійснює право власності шляхом володіння, користування, розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, що зазначено в ч.1 ст.321 ЦК.

Власник майна має права вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, що відображено у ч.1 ст.391 ЦК.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази, що знаходяться в справі, приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, оскільки позивач на законних підставах володіє земельною ділянкою, що знайшло своє підтвердження під час розгляду справи в суді, однак в частині вимоги про стягнення моральної та матеріальної шкоди позов слід задоволити частково.

Відповідач, в свою чергу не надав суду доказів законного права користування та володіння земельною ділянкою кадастровий номер 4624885500:17:000:0037, яка розташована на території Сокальської міської ради (Поторицької сільської Ради) Червоноградського району Львівської області в садівничому кооперативі «Буг», відповідно до Схеми розташування земельної ділянки та Акту обстеження від 10.07.2020р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Оцінюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, з врахуванням вказаних позивачкою обставин та встановлених судом обставин та характеру спричиненої моральної шкоди, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди з відповідача на користь позивача у сумі 15 000 грн.

Відповідно дост.1192ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Також Позивачем подано документ в якому вказано наявність Деревних рослин на ділянці та їх вартість в гривнях , що становить 3027,7 грн., однак крім даного документу суду не було предявлено будь яких інших Актів про те що дані Деревяні рослини знаходились на території , що належить позивачу. У зв`язку із недостатністю доказів по даній частині вимоги суд приходить до висновку що в частині стягнення Матеріальної шкоди в сумі 3027,7 грн. слід - відмовити.

Однак це не позбавляє позивача права звернутись до суду з окремим позовом про стягнення матеріальної шкоди.

Крім цього, із квитанцій №0.0.1800979532.1 від 14.08.2020р. ввстановлено, при зверненні до суду із даним позовом позивачем сплачено 840,80грн. судового збору, який згідно приписів ст. 141 ЦПК підлягає стягненню із відповідача.

Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 відновити металеву огорожу із Півночі відображену у Державному Акті на право власності межею А-Б належної на праві власності ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 4624885500:17:000:0037, яка розташована на території Сокальської міської ради (Поторицької сільської Ради) Червоноградського району Львівської області в садівничому кооперативі «Буг», відповідно до Схеми розташування земельної ділянки та Акту обстеження від 10.07.2020р. та привести вказану земельну ділянку до попереднього стану.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_1 ) 15000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати по справі на правову допомогу в розмірі 8000 гривень та витрати по сплаті судового збору в сумі 840 гривень 80 копійок.

В інших позовних вимогах відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Головуючий: О. А. Веремчук