Рішення № 99407259, 01.09.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

01.09.2021

Справа № 331/1695/21

Провадження № 2/331/1346/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2021 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Жукової О.Є.,

за участю секретаряМироненко О.В.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.12.2017 року у розмірі 100 397,79 грн. станом на 22.12.2020 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, у жовтні 2017 року ПАТ «Універсал Банк» запустило новий проект mоnobank, в межах якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки mоnobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках mоnobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту mоnobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом.

Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Умови і правила обслуговування рахунків фізичної особи в АТ«Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.

24 грудня 2017 року відповідач звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 24.12.2017 року.

Своїм підписом у анкеті-заяві відповідач підтвердив, що підписана ним анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. Крім того, в Анкеті позичальник підтверджує, що усе листування щодо цього Договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору.

Банк виконав свої зобов`язання перед позичальником, надавши кредит в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором.

Однак, в порушення взятих на себе зобов`язань за вказаним договором, відповідач не виконував умови договору, в зв`язку з чим станом на 22.12.2020 року утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 100397,79 грн., яка складається з наступного: 89 343,87 гривень - заборгованість за поточним тілом кредита, 11053,92 гривень - заборгованість за пенею та комісією.

З огляду на те, що відповідач заборгованість не погашає , просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 100397,79 гривень.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2021 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

09 червня 2021 року представник відповідача адвокат Тивоненко Д.Р. надав відзив на позов узагальненими висновками якого є:

-жодних документів у мобільному додатку«monobank» відповідачка не отримувала;

-наявну в матеріалах справи копію анкети-заяви неможливо дослідити як доказ через її погану якість: копії паспорту, увесь текст цього документу не чіткі; з`ясувати, які умови містить анкета-заява та кому належать паспортні дані неможливо. Відтак, неможливо встановити та дослідити, чи містить спірна анкета-заява розмір кредитного ліміту, номер картки, строк її дії, умови щодо нарахування процентів, пені та комісії;

-позивач жодним чином не обґрунтував розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 89 343,87 грн., адже кредитний ліміт банк встановив у сумі 25 000 грн.;

-згідно із контррозрахунком відповідачки, станом на дату звернення позивачем до суду у відповідача відсутня заборгованість по картці, а навпаки існує сума переплати – 563,37 грн. (203 035,63 грн. (сума витрат відповідача) - 203 599,00 грн. (сума поповнень карти відповідачем);

-відповідно до правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 та від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17 у задоволенні вимог про стягнення пені, комісії тощо необхідно відмовити.

В судове засідання представник позивача надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача просив справу розглянути без його участі, в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 24.12.2017 року між ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у розмірі 25000 грн.

Згідно довідки АТ «Універсал Банк» від 29.06.2021 року в Банку ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні зі встановленим максимальним кредитним лімітом 25 000 грн.

Відповідачем була заповнена Анкета заява, яка разом з умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг.

В свою чергу позичальник зобов`язався забезпечити повернення кредиту.

За наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 станом на 22.12.2020 року утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 100397,79 грн., яка складається з наступного: 89 343,87 гривень - заборгованість за поточним тілом кредита, 11053,92 гривень - заборгованість за пенею та комісією.

Однак, суд вважає, що позивачем не доведено зазначеного розміру заборгованості, виходячи з наступного.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).

Умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 24.12.2017 року, посилався на Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, розміщених на сайті: https://www.monobank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору .

Однак, з матеріалів справи не вбачається, що саме з даними Умовами та правилами відповідач ознайомився і погодився, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо користування кредитними коштами та щодо сплати пені та комісії за користування кредитними коштами, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до матеріалів справи розмірах і порядках нарахування.

У цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути; укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.monobank.ua ) змінювалися АТ «Універсал Банк».

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату пені та комісії за користування кредитними коштами надані банком Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Зазначений висновок узгоджується з висновками постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» пені та комісії.

Більш того, розмір пені та комісії у розмірі 11053,92 грн. не можливо перевірити та розмежувати, оскільки заборгованість за вказаними позиціями визначена позивачем однією сумою.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» про стягнення пені та комісії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, банк посилається на зміст положень Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.monobank.ua ).

Судом при визначені розміру заборгованості відповідача перед банком враховуються позиція, викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19. А отже, в даному випадку, з відповідача може бути стягнена лише заборгованість за тілом кредиту.

Тіло кредиту - це та сума, на яку оформляється кредитний договір. В цю суму не входить відсотки по кредиту, пеня, штрафи, комісійні та інше, які були нараховані банком та включені в заборгованість по тілу кредиту.

Як слідує з виписки по картці/рахунку № НОМЕР_2 / НОМЕР_3 ОСОБА_1 за період з 12.04.2018 по 31.12.2018, останньою проводилися операції по картці, зокрема, за зазначений період було здійснено витрат на суму 202 909,77 гривень, надходжень на картку у період з 13.04.2018 року по 24.10.2019 року надійшло 204 985,40 гривень. Зазначене свідчить, що фактично відповідачем за вказаний період було здійснено погашення заборгованості на суму 204 985,40 гривень.

За наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 станом на 22.12.2020 за тілом кредита складає 89 343,87 гривень .

Однак, як вбачається з виписки по картці/рахунку № НОМЕР_2 / НОМЕР_3 ОСОБА_1 в період з дня підписання Анкети-заяви від 24.12.2017, відповідачем використані кошти в межах наданого ліміту на загальну суму202 909,77 гривень.

Банком не надано належних та допустимих доказів, що з дня підписання Анкети-заяви від 24.12.2017, заборгованість за тілом кредиту становить 89343,87 гривень.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем погашена заборгованість на загальну суму 204 985,40 гривень.

Суд не приймає до уваги такі списання з картки відповідачки, як, наприклад:26.08.18 – 1 668,21 грн. -щомісячний платіж TSITRUS;04.09.18 – 113,08 грн. – щомісячний платіж FOP TARABCHUK AA;06.09.18 – 363,11 грн. - щомісячний платіж LIQPAY*Spektr;14.10.18 – 3 307,20 грн. – переведення витрат у розстрочку, оскільки на підтвердження таких витрат відповідачки банк не надав жодних доказів.

Перевіряючи виписку по рахунку, суд самостійно вирахував загальну суму поповнень відповідачкою своєї карти, виходячи із таких транзакцій, наприклад: переказ коштів (12.04.18 – 8 840 грн.); поповнення мобільного (09.08.18 – 300 грн.); зняття коштів, банкомат IAKUBA KOLASA, 27 (312,00 грн. – 06.08.18); покупки в магазині АТБ, ЕПІЦЕНТР, (168,10 грн. – 08.08.18; 18,50 грн. – 08.08.18).

Відтак, у відповідачки відсутня заборгованість за тілом кредиту по картковому рахунку, а тому вимоги банку у цій частині також не підлягають задоволенню.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності суд вважає, оскільки відповідач повернув згідно вимог частини другої статті 530 ЦК України фактично отриману суму грошових коштів , а позивач в свою чергу не надав належних та допустимих доказів, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді процентів і неустойки (штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, у позові банку слід відмовити повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України встановлено порядок розподілу судових витрат між сторонами, відповідно до якого судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 3ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Участь адвоката Тивоненка Данила Руслановича, який представляє інтереси відповідачки у справі і факт надання правової допомоги підтверджено ордером на надання правової допомоги, договором про надання правової допомоги № 18/05 від 18.05.2021 року (далі – Договір), копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № ЗП 001616 від 29.03.2018 року, ордером на надання правової допомоги, Додатком № 1 від 05.06.2021 року до Договору, Актом № 1 від 08.06.2021 року до Договору, згідно з якими сума витрат на правову допомогу становить 15 000 гривень 00 копійок.

Правомірність заявлених відповідачем позовних вимог про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу також підтверджується й судовою практикою у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду у справі № 648/1102/19 від 12.02.2020 року та у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21.01.2021 року у справі № 280/2635/20.

Враховуючи, що відповідачем надано до суду опис виконаних робіт адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, сума витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 15 000,00 гривень є співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає , що наявні правові підстави для стягнення з позивача понесених відповідачкою судових витрат на правничу професійну допомогу в загальному розмірі 15 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 611, 629, 1049,1050 ЦК України, ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства«Універсал Банк»(ідентифікаційний код 21133352, місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст судового рішення складений 03 вересня 2021 року.

Суддя О.Є.Жукова