Рішення № 99386582, 06.09.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 р. № 400/176/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003,

до відповідача:Національного університету кораблебудування імені Адмірала Макарова, пр. Героїв України, 9, м. Миколаїв, 54025,

про:застосування заходу реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі – позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національного університету імені адмірала Макарова (далі - відповідач), в якій просить застосувати до відповідача захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи та експлуатації будівлі навчального корпусу НУК ім. А. Макарова, розташованої за адресою: вул. Кузнецька, 5, м. Миколаїв, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на виявлення проведеною ним перевіркою фактів порушення відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, при цьому деякі з цих порушень є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач не довів наявність підстав для застосування заявленого в позові заходу реагування, а саме: того, що виявлені порушення створюють загрозу для життя і здоров`я людей. Крім того, відповідач посилається на усунення ним частини порушень, виявлених перевіркою. Відповідач також вказує на відсутність у статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень суду щодо застосування заходу реагування. Відповідач зазначає про необхідність урахування принципу пропорційності та дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на які спрямовані такі заходи.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що через відсутність систем протипожежного захисту, оповіщення, заблоковані шляхи евакуації, грати на вікнах можуть призвести до загибелі людей під час пожежі через неможливість їх своєчасної евакуації. Коментуючи аргумент відповідача щодо пропорційності заходу реагування, позивач посилається на статтю 3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя та здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Позивач акцентує, що у разі неусунення виявлених перевіркою порушень можуть виникати надзвичайні ситуації, аварії чи пожежі та вказані порушення перешкоджають діям щодо своєчасності виявлення надзвичайної ситуації, пожежі до набуття нею значних масштабів; ліквідації пожежі або надзвичайної ситуації та її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації тощо.

Ухвалами від 17.03.2020, 04.08.2020, 15.10.2020, 02.02.2021 суд зупиняв провадження у справі для надання сторонами часу для примирення.

Ухвалами від 02.07.2020, 02.09.2020, 02.02.2021, 12.05.2021 суд поновлював провадження у справі.

Сторони не досягли примирення.

Ухвалою від 17.06.2021 суд відмовив у задоволенні клопотань відповідача про відкладення розгляду справи та зупинення провадження у справі.

На підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

На підставі наказу від 12.12.2019 № 612 та посвідчення на проведення перевірки від 19.12.2019 № 478 посадові особи позивача з 19.12.2019 по 26.12.2019 здійснили позапланову перевірку об`єкта відповідача – старого навчального комплексу, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Кузнецька, 5, на предмет дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

26.12.2019 посадові особи позивача склали акт № 491 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Акт перевірки № 491 свідчить про допущення позивачем порушень вимог Кодексу цивільного захисту України та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 (далі – Правила № 1417).

Акт перевірки підписаний провідним фахівцем з ЦЗ та ПБ відповідача Чепелінською Л.П. без зауважень.

Примірник акту вручений проректору з НПР Слободяну С.О. 26.12.2019.

За результатами перевірки позивач вніс відповідачу припис від 26.12.2019 № А/491 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Припис отриманий проректором з НПР Слободяном С.О. 26.12.2019.

Доказів оскарження припису відповідач не надав.

Відповідач частково усунув виявлені перевіркою порушення, що підтверджується актами перевірки від 23.09.2020 № 172, від 22.01.2021 № 20 та визнається сторонами у справі.

За повідомленням позивача (а. с. 151 - 153), неусунутими залишаються такі порушення:

- не виконано захист території, будівель, споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, із складанням відповідних актів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», чим порушено пункт 1.21 розділу IV Правил № 1417, відповідно до якого захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».

- допускається установлення глухих металевих ґрат на вікнах будівлі без можливості їх розкривання або знімання, чим порушено пункт 2.16 розділу ІІІ Правил № 1417, відповідно до якого у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті);

- допускається зменшення кількості евакуаційних виходів, зокрема, з третього поверху будівлі не передбачено не менше двох евакуаційних виходів, чим порушено пункт 2.23 розділу ІІІ Правил № 1417, відповідно до якого забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень;

- дерев`яні конструкції даху будівель не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено пункт 2.5 розділу ІІІ Правил № 1417, відповідно до якого у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- під час експлуатації об`єкта допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема косоури двох сходових клітин правого та лівого крила не приведено до відповідної межі вогнестійкості, чим порушено пункт 22 розділу ІІ Правил № 1417, відповідно до якого під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта;

- пожежний резервуар утримується у несправному стані, чим порушено підпункт 2 пункту 2.2 розділу V Правил № 1417, відповідно до якого пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями;

- внутрішній протипожежний водопровід утримується у несправному стані, чим порушено підпункт 9 пункту 2.2 Правил № 1417, відповідно до якого пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання;

- протипожежні кран-комплекти не укомплектовано пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентиля, чим порушено підпункт 2 пункту 2.2. розділу V Правил № 1417, відповідно до якого кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом;

- наявний пожежний щит на території не забезпечено у повному обсязі такими комплектами: вогнегасники – 3 шт, ящик з піском – 1 шт, протипожежне покривало – 1 шт, багор або лом та гак – 2 шт, лопати – 2 шт, сокири – 2 шт, чим порушено пункт 3.11 розділу V Правил № 1417, відповідно до якого до комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт;

- під час експлуатації об`єкта допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема система протипожежного водопроводу виконана з пластикових труб, чим порушено пункт 22 розділу ІІ Правил № 1417, відповідно до якого під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта;

- під час експлуатації об`єкта допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема всі приміщення будівель на об`єкті не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5 – 56:2014 «Системи протипожежного захисту», з підписанням актів (акт прийняття монтажних робіт, акт ввдедення в експлуатацію та перевірки, акт прийняття ), чим порушено пункт 1.2 розділу V Правил № 1417, відповідно до якого будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»).

Ухвалюючи рішення по суті позовних вимог, суд виходить з такого.

Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з вимогами частини десятої статті 4 Закону № 877-V, посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Частина сьома статті 7 Закону № 877-V закріплює, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Стаття 66 Кодексу цивільного захисту України визначає, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок до закону.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

З огляду на вказане, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки має право на звернення до суду з позовом про повне або часткове зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Положення частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлюють, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Аналогічні положення викладені у приписах частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V, згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Отже, застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до пункту 21 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, є завданням і обов`язком суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту.

Факт порушення відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної безпеки підтверджений належними доказами (актами перевірки, приписом).

Доказів усунення в повному обсязі виявлених перевіркою порушень на об`єкті, розташованому за адресою: м. Миколаїв, вул. Кузнецька, 5 (навчальний комплекс), відповідач не надав.

Надаючи оцінку аргументам відповідача, суд зазначає про таке.

У постанові від 30.06.2020 у справі № 826/7141/16 Верховний Суд зазначив, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

У зв`язку з цим суд відхиляє аргумент відповідача про відсутність у суду такого повноваження, як застосування заходів реагування.

Обираючи захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи, суд повинен ураховувати принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Суд зазначає, що Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (стаття 1 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 4 розділу І Правил № 1471, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (пункт 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Отже, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) і з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що через відсутність систем протипожежного захисту, наявність грат на вікнах, недостатність евакуаційних виходів, неукомплектованість об`єкта необхідним обладнанням відповідно до Правил № 1417 можуть виникати надзвичайні ситуації, зокрема, пожежі. Зазначені в акті перевірки порушення можуть перешкодити своєчасному виявленню надзвичайної ситуації, пожежі до набуття нею значних масштабів; ліквідації пожежі або надзвичайної ситуації та її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації тощо.

Суд оцінив зміст не усунутих на момент розгляду справи порушень, і дійшов висновку, що вони, відповідно до приписів статі 2 Кодексу цивільного захисту України, є тими обставинами, які можуть призвести до настання реальної загрози життю та здоров`ю людей.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Такий захід реагування, як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

У зв`язку з цим існування (неусунення) хоча б одного з порушень, встановлених органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №823/589/16.

Ужиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

У зв`язку з цим необхідно зазначити, що застосування заходів реагування у формі зупинення експлуатації будівлі є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Водночас поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 826/7141/16.

Заявлені позивачем позовні вимоги відповідають основним засадам дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілям, на досягнення яких вони спрямовані, оскільки заявлені в інтересах людей, які перебувають у такому об`єкті, для забезпечення безпеки їхнього життю, здоров`я та уникнення можливих несприятливих наслідків.

На переконання суду, застосування до відповідача заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта – навчального корпусу, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Кузнецька, 5, експлуатації його будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, є співмірним тим порушенням, які виявлені перевіркою позивача.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 2 102 грн, сплачений позивачем за платіжним дорученням від 24.01.2020 № 61.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір не належить стягувати з відповідача.

Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 205, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 38524996) до Національного університету кораблебудування імені Адмірала Макарова (пр. Героїв України, 9, м. Миколаїв, 54025, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 02066753) задовольнити.

2. Застосувати до Національного університету імені адмірала Макарова (54025, м. Миколаїв, пр-т Героїв України, 9, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 02066753) захід реагування у вигляді повного зупинення роботи та експлуатації будівлі навчального корпусу, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Кузнецька, 5, - до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна