Рішення № 99384819, 06.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року Справа № 160/12834/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дінпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду Украйни в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України " Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на підставі заяви про призначення пенсії від 25.03.2021 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду Украйни в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботу за Списком №1 за професією респираторник один місяць служби за три час проходження військової служби в особливий період, а саме період безпосередньої участі в антитерористичної операції: 01.06.2014 року - 08.11.2014 року; 19.01.2015 року - 29.01.2015 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду Украйни в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботу за Списком №1 за професією респираторник один місяць служби за три час проходження військової служби при частковій мобілізації з 02.04.2014 року по 26.03.2015 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду Украйни в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботу за Списком №1 період роботи з 26.12.1999 року по 30.06.2000 року на посаді гірника підземного з повним робочим днем в шахті;

зобов`зати Головне управління Пенсійного фонду Украйни в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону україни " Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" згідно заяви про призначення пенсії з 25.03.2021 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що позивач 25.03.2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та відповідним пакетом документів, проте рішенням від 14.04.2021р. за №046350003649 відповідач безпідставно відмовив позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", посилаючись на те, що станом на дату звернення його загальний стаж склав 50 рік 01 місяць 9 днів, з яких пільговий стаж- 23 роки 6 місяців 9 днів (при необхідному 25 роках), а отже останній не має права на пенсію за віком на пільгових умовах. При цьому, позивачем зазначається, що відповідачем протиправно не було зараховано до його пільгового стажу роботи період з 26.12.1999 р. по 30.06.2000 р. на посаді гірника підземного з повним робочим днем в шахті, оскільки у цей період було продовжено термін дії атестації робочих місць, затверджених наказом №880 від 26.12.1994 р., що також додатково підтверджується довідкою від 29.05.2000р. за вих. № 14/1-117. Крім того, на думку позивача, оскільки він має відповідні записи щодо періодів його роботи у трудовій книжці, яка є основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує його стаж роботи, то вказані записи є належним та допустимим доказом підтвердження його трудового стажу. При цьому, позивач також зауважує, що ним, окрім іншого, були надані відповідні уточнюючі довідки про підтвердження його пільгового трудового стажу. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем також протиправно не було зараховано до його страхового стажу період безпосередньої участі ОСОБА_1 в антитерористичній операції з 01.06.2014 року - 08.11.2014 року та 19.01.2015 року - 29.01.2015 року, а також проходження ним військової служби при частковій мобілізації з 02.04.2014 року по 26.03.2015 року з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, не зважаючи на надання позивачем всіх необхідних для цього документів. Таким чином, на думку позивача, його пільговий трудовий стаж у період з 26.12.1999 р. по 30.06.2000 р. на посаді гірника підземного з повним робочим днем в шахті, період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 01.06.2014 року - 08.11.2014 року та 19.01.2015 року - 29.01.2015 року, а також проходження ним військової служби при частковій мобілізації з 02.04.2014 року по 26.03.2015 року в повному обсязі підтверджується відповідними документами, а, отже, він має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/12834/21, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Також вказаною ухвалою суду витребувано у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області завірену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

28 серпня 2021 року до канцелярії суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління із заявою від 25.03.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, проте рішенням Головного управління від 14.04.2021 року №046350003649 позивача повідомлено про відмову у призначенні пенсії за віком.Так, згідно до розрахунку стажу по 25.03.2010 (форма РС-право) страховий стаж роботи ОСОБА_1 становить 28 років 4 місяця 3 дня, в тому числі: пільговий стаж за Списком №1 - 23 роки 6 місяців 9 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на дату звернення (25 років).Крім того, період роботи позивача з 26.12.1999 по 30 06 2000 на посаді гірника підземного з повним робочим днем в шахті зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №1. Крім того, відповідно до п.19 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 20.05.2015 року. Згідно довідки Павлоградського об`єднаного міського військового комісаріату №4/903 від 11.06.2015 Позивач приходив військову службу при частковій мобілізації на підставі Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 "Про часткову мобілізацію" з 02.04.2014 по 25.03.2015. Відповідно до довідки Військової частини В2830 від 15.12.2014 року № 4098 та довідки Військової частини А1302 від 01.10.2020 року № 4503 позивач у період з 01.06.2014 по 08.11.2014 та з 19.01.2015 по 29.01.2015 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції в Донецькій області. З урахуванням вимог статті 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (зі змінами та доповненнями) та статті 57 Закону України „Про пенсійне забезпечення", період військової служби при частковій мобілізації з 02.04.2014 по 25.03.2015, в тому числі період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 01.06.2014 по 08.11.2014, з 19.01.2015 по 29.01.2015 зараховано ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи в одинарному розмірі. Посилання позивача на наказ Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» є безпідставним, оскільки даний нормативно - правовий акт застосовується при призначенні пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а в адміністративному позові мова йде про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому він не може бути застосований у правовідносин, які виникли між позивачем та управлінням. Що стосується зарахування один місяць служби за три час проходження всієї військової служби під час часткової мобілізації з 02.04.2014 по 25.03.2015 слід зазначити, що Позивач в зазначений період приймав безпосередню участь в антитерористичній операції виключно в період з 01.06.2014 по 08.11.2014 та з 19.01.2015 по 29.01.2015, отже, вимога зарахувати весь період як один місяць служби за три протирічить наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року, на який посилається Позивач.

Крім того, 28.28.2021р. на виконання вимог ухвали суду від 02 серпня 2021 року представником відповідача до суду надано копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року було відмовлено у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про уточнення формулювання позовних вимог в адміністративній справі №160/12834/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.2 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до відділу обслуговування громадян №23 (сервісний центр) з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До вказаної заяви позивачем надавався пакет документів на підтвердження загального трудового і страхового стажу.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області листом №046350003649 від 14.04.2021р. повідомило останньому, що загальний та пільговий трудовий стаж зараховано згідно наданих документів. За наданими документами та враховуючи дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, загальний стаж становить 50 рік 01 місяць 9 днів, пільговий стаж- 23 роки 6 місяців 9 днів (при необхідному 25 роках). Таким чином, в призначенні пенсії за віком згідно наданої заяви від 25.03.2021 відмовлено, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Незгода позивача з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зумовила звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно із преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Згідно з приписами статті 62 Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-XII (далі - Закон №1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до п.1, п.2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

При цьому, пунктами 20-22 Порядку №637 визначено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

Так, пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зі змісту зазначених норм слідує, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Водночас, підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії показаннями свідків Порядком №637 не передбачено.

Таким чином, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №439/1148/17.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідача зарахувати до його пільгового стажу роботу за Списком №1 період роботи з 26.12.1999 року по 30.06.2000 року на посаді гірника підземного з повним робочим днем в шахті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем при зверненні до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" подано трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_2 , відповідно до записів якої період у спірний період позивач працював (далі мовою оригіналу):

Шахта «Самарська» Павлоградське виробниче об`єднання вугілля «ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ»

- 27.01.1997 принят учеником горнорабочего подземным с полным рабочем днем в шахте (пр.№11 от 27.01.97);

- 10.02.1997 направлен на курсы горнорабочих подземных (пр. №120-к от 10.02.97г.);

- 20.03.1997 после окончания курсов переведен горнорабочим 2 раз. подземным с полным рабочем днем в шахте (пр.№265-к от 20.03.97);

- 01.02.2000 переведен горнорабочим 3 раз. подземным с полным рабочем днем в шахте (пр.№114-к от 01.02.2000);

- 15.01.2001 направлен на курсы машинистов электровоза подземного при ПТУ №41 г. Терновка (пр. №30-к от 15.01.01 г.);

- 14.06.2001 уволен по ст. 38 КЗоТ по собственному желанию (пр. №101 от 14.06.01)

Крім того, судом встановлено, що відповідно до форми РС-право (стаж для розрахунку права: ОСОБА_1 ), спірний період роботи позивача з 26.12.1999 року по 30.06.2000 року зараховано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до пільгового стажу останнього, а саме: 20.03.1997-11.09.2000, трудова діяльність: ст. 14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в; стаж на право - 3 роки 5 місяців22 дні.

Також відповідачем самостійно зазначається у власному відзиві на позовну заяву про зарахування спірного періоду роботи ОСОБА_1 з 26.12.1999 року по 30.06.2000 року до пільгового стажу роботу за Списком №1 останнього.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідача зарахувати до його пільгового стажу роботу за Списком №1 один місяць служби за три час проходження військової служби в особливий період, а саме період безпосередньої участі в антитерористичної операції: 01.06.2014 року - 08.11.2014 року; 19.01.2015 року - 29.01.2015 року та час проходження військової служби при частковій мобілізації з 02.04.2014 року по 26.03.2015 року, суд зазначає наступне.

Статтею 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закону № 2232-XII) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (далі - Порядок №413).

Відповідно до пункту 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Пунктом 4 Порядку №413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом №2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1-2 цього Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Так, Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 р. за № 1294/2607 відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей.

За правилами приписів пункту 2.3 розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530 (далі - Положення № 530), час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Також, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», встановлено, що нарахування страхового пенсійного стажу для військовослужбовців учасників антитерористичних операцій за час їх безпосередньої участі в антитерористичній операції має здійснюватися у потрійному розмірі.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, які викладені у постановах від 05.06.2018 у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 у справі № 185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16.06.2020 у справі № 185/7049/16-а.

Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, суд звертає увагу, що можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на щомісячне пенсійне забезпечення, а зі спеціальним статусом, якого ці особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу, що узгоджується з положеннями ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» якою передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі, до якої відповідно до пункту 4 цієї статті віднесено також військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, до якої відповідно до п.1 ст.2 Закону також віднесено і військову службу.

З матеріалів справи видно, що згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 позивач працював на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Також на підтвердження пільгового характеру праці останнім до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області були надані вддповідні довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.

У справі, яка розглядається судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 20.05.2015 року.

Відповідно до довідки Павлоградського об`єднаного міського військового комісаріату Дніпропетровської області від 11.06.2015 р. №4/903, позивач був призваний Павлоградським ОМВК на військову службу у Збройні Сили України при частковій мобілізації на підставі Указу Президента України від 17.03.2014 р. №303/2014 Про часткову мобілізацію 02.04.2014 року та звільнений в запас (демобілізований) 25.02.2015 року на підставі Указу Президента України від 14.01.2015 р. №15/2015 Про часткову мобілізацію наказом командира військової частини В2830 від 25.03.2015 року №73.

Крім того, відповідно до довідки про безпосередню участь в антитероричній операції,забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територійльної цілісності України, виданої військової частини А1302 від 01.10.2020 р. №4503, сержант ОСОБА_1 в період з 19.01.2015 року по 29.01.2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області.

Згідно довідки про безпосередню участь в антитероричній операції,забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територійльної цілісності України, виданої військової частини А2830 від 15.12.2014 р. №4098, сержант ОСОБА_1 в період з 01.06.2014 року по 08.11.2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції.

Таким чином, в зазначені спірні періоди позивач приймав участь у бойових діях у складі діючої армії, а отже на позивача розповсюджується дія наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 р.

Як підтверджено матеріалами справи, відповідно до форми РС-право (стаж для розрахунку права: ОСОБА_1 ), періоди проходження позивачем військової служби при частковій мобілізації з 02.04.2014 року по 26.03.2015 року, з яких позивач безпосередньо брав участь в антитерористичної операції: 01.06.2014 року - 08.11.2014 року; 19.01.2015 року - 29.01.2015 року, зарахований Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачеві до загального та пільгового стажу роботи лише в одинарному розмірі.

За таких обставин, на думку суду, наявні правові підстави для зарахування до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах в кратному розмірі (із розрахунку один місяць служби за три місяці) періоди безосередньої участі позивача в антитерористичній операції з 01.06.2014 року по 08.11.2014 року та з 19.01.2015 року по 29.01.2015 року.

Водночас, судом не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи один місяць служби за три період проходження військової служби при частковій мобілізації з 02.04.2014 року по 26.03.2015 року, оскільки загальний період мобілізації підлягає зарахуванню до пільгового стажу без пільгового обчислення у кратному розмірі.

Наведена правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постанові від 02.04.2020 р. у справі №185/4140/17.

Таким чином, не зарахування до пільгового страхового стажу позивача періоду його участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції з 01.06.2014 року по 08.11.2014 року та з 19.01.2015 року по 29.01.2015 року у трикратному розмірі у трикратному розмірі є протиправним.

При цьому, суд зауважує, що права позивача у даному випадку порушено саме протиправним рішенням відповідача від 14.04.2021р. за №046350003649 про відмову призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не діями відповідача з цього приводу, як помилково вказує позивач, тому суд, керуючись приписами частини 2 статті 9 КАС України, якими передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, доходить висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області від 14.04.2021р. за №046350003649, яким останньому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме такий спосіб захисту порушених прав позивача є належним та ефективним

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на встановлення судом протиправності відмови відповідача зарахувати позивачеві до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періодів його безосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції з 01.06.2014 року по 08.11.2014 року та з 19.01.2015 року по 29.01.2015 року в трикратному розмірі, суд, з метою відновлення вказаного порушеного права позивача доходить висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди його служби та про задоволення позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, суд також не знаходить підстав для задоволення іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відносно зобов`язання відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»- з 25.03.2021 року, з огляду на таке.

Так, у рішеннях у справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст.2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Призначення, нарахування (перерахування) та виплата пенсії відносить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, а тому суд не може втручатися в його дискреційні повноваження щодо розрахунку стажу та призначення пенсії.

Як зазначалося вище, частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 25.03.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.

У зв`язку з перебуванням судді Коренева А.О. у відрядженні, повний текст судового рішення складено - 06 вересня 2021 року.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 77, 78, 139, 241-246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) від 14.04.2021р. за №046350003649 про відмову у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди його участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції з 01.06.2014 року по 08.11.2014 року та з 19.01.2015 року по 29.01.2015 року в трикратному розмірі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 25.03.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами чинного законодавства.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев