Рішення № 99383650, 30.08.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2698/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рента-Харків", м. Харків про стягнення 88236,91 грн. за участю представників:

позивача - Підгорний Б.Б.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рента-Харків" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за невиконання договірних зобов`язань по оплаті теплової енергії в сумі 80158,76 грн. за період жовтень 2017 - квітень 2021, 3% річних в сумі 1575,44 грн. та інфляційних в сумі 6502,71 грн. на р/р НОМЕР_1 в Філії ХОУ ПАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119. Також, позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на підставі акту приймання-передачі майна від 18.07.2017 приміщення за адресою: м. Харків, майдан Павлівський, 10 загальною площею 214,0 кв.м. були передані до статутного капіталу відповідача. Станом на подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення за вказане приміщення в сумі 80158,76 грн., яка утворилася за період з жовтня 2017 по квітень 2021.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.07.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 02.08.2021 о 12:45.

02 серпня 2021 року судом була постановлена ухвала про відкладення розгляду справи по суті на 30.08.2021 о 12:45.

Представник позивача у судовому засіданні 30.08.2021 позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 61003, м. Харків, майдан Павлівський, 10. Проте, ухвала про відкриття провадження у справі від 12.07.2021 та ухвала суду від 02.08.2021 адресовані відповідачу були повернуті Укрпоштою на адресу суду із зазначенням причини повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

23 травня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Час "Ч" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “БТП-Нерухомість” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (нежитлові приміщення сьомого поверху № 221, 221а, 224-:-226, площею 75,5 кв.м., місце спільного користування 231а площею 1,4 кв.м., 42/100 сорок дві сотих місць спільного користування 228, 229, 230, 231г, 232 площею 48,1 кв.м., загальною площею 125,0 кв.м. в житловому будинку літ. «А-7», що знаходиться за адресою: місто Харків, Павлівський майдан, 10).

Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “БТП-Нерухомість” (протокол № 2 від 14.07.2017) створено Товариство з обмеженою відповідальністю “Рента-Харків”.

На підставі акту приймання-передачі майна від 18.07.2017, приміщення за адресою: м. Харків, майдан Павлівський, 10 загальною площею 214,0 кв.м. були передані до статутного капіталу відповідача.

На підставі розпоряджень Харківського міського голови в опалювальних сезонах 2017-2018, 2018-2019, 2019-2020, 2020-2021 років позивач здійснював постачання теплової енергії у приміщення відповідача.

Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщення з жовтня 2017 по квітень 2021 підтверджується актами про підключення опалення на початку опалюваних сезонів та актами про відключення опалення наприкінці опалюваних сезонів (том 1 а.с. 19-26). Також, факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами обстеження системи теплопостачання об`єкту (том 1 а.с. 27-30).

Окрім того, позивачем були направлені відповідачу рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, відповідні акти виконаних робіт та звіряння (том 1 а.с. 31-62).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за спожиту теплову енергію на потреби опалення в сумі 80158,76 грн., яка утворилася за період з жовтня 2017 року по квітень 2021 року.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу, а споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач станом на момент подання позову до суду мав обов`язок перед позивачем по сплаті заборгованості за спожиту теплову енергію на потреби опалення в сумі 80158,76 грн., яка утворилася за період з жовтня 2017 року по квітень 2021 року.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, перевіривши розрахунки позивача 3% річних та інфляційних, враховуючи відсутність контррозрахунків відповідача, суд дійшов висновку, що 3% річних в сумі 1575,44 грн. та інфляційні в сумі 6502,71 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 2270,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рента-Харків" (61003, м. Харків, майдан Павлівський, 10, код ЄДРПОУ 41465103) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р НОМЕР_1 в Філії ХОУ ПАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за невиконання договірних зобов`язань по оплаті теплової енергії в сумі 80158,76 грн. за період жовтень 2017 - квітень 2021, 3% річних в сумі 1575,44 грн., інфляційних в сумі 6502,71 грн. та 2270,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р НОМЕР_1 в Філії ХОУ ПАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рента-Харків" (61003, м. Харків, майдан Павлівський, 10, код ЄДРПОУ 41465103).

Повне рішення складено "06" вересня 2021 р.

Суддя А.М. Буракова