Рішення № 99382398, 06.09.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2021м. ДніпроСправа № 904/6458/21

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Ментій Тетяни Миколаївни, м. Кривий Ріг

про стягнення пені у розмірі 2 911,15 грн., інфляційної складової у розмірі 818,43 грн., 3% річних у розмірі 345,91 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Ментій Тетяни Миколаївни про стягнення пені у розмірі 2 911,15 грн., інфляційної складової у розмірі 818,43 грн., 3% річних у розмірі 345,91 грн.

Ухвалою суду від 20.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/6458/21 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця") (надалі – балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Ментій Тетяною Миколаївною (надалі - орендар) було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № ПР/ДН-2-16-027/НКМ-В від 01.08.2016 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що балансоутримувач Структурний підрозділ «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" здійснює обслуговування майна, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Іскрівська, 126 (надалі – майно), загальною площею 141,0 кв.м, а також утримання прилеглої території, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на утримання орендованого майна, експлуатаційні витрати та комунальні послуги, у тому числі на компенсацію плати податку на землю, пропорційно до займаної ним площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Згідно з п. 2.1.1 договору, розмір плати за обслуговаування майна та прилеглої території залежить від переліку та складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачем, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) згідно додатку № 2, який є невід`ємною частиною цього договору. Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються цим договором.

Позивач зазначив, що виконав умови договору, здійснив витрати на утримання орендованого майна: у 2017 році на суму 5 303,20 грн.; у 2018 році на суму 5 257,32 грн.; у 2019 році на суму 6 999,97 грн., за період з січня 2020 оку по квітень 2021 року у розмірі 9 752,87 грн.

Позивач вказав, що виставив відповідачу відповідні рахунки-фактури на оплату.

Пунктом 2.2.3 договору визначено, що орендар зобов`язується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок балансоутримувача за утримання орендованого майна та прилеглої території згідно виставленого рахунку фактично наданих послуг.

За розрахунком позивача, з урахуванням п. 2.2.3 договору, строк виконання відповідачем зобов`язання з відшкодування балансоутримувачу здійснених ним витрат на утримання орендованого майна є таким, що настав.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором та не відшкодував позивачу зроблені останнім витрати у встановлені строки.

За порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано до сплати пеню у розмірі 2 911,15 грн., інфляційну складову у розмірі 818,43 грн., 3% річних у розмірі 345,91 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 2 911,15 грн., інфляційної складової у розмірі 818,43 грн., 3% річних у розмірі 345,91 грн. за порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № ПР/ДН-2-16-027/НКМ-В від 01.08.2016 з відшкодування витрат балансоутримувача.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи були здійснені балансоутримувачем витрати, у якому розмірі; в які строки і якому розмірі такі витрати мали бути відшкодовані відповідачем), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи було відшкодовано відповідачем позивачу здійснені останнім витрати), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця") (надалі – балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Ментій Тетяною Миколаївною (надалі - орендар) було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № ПР/ДН-2-16-027/НКМ-В від 01.08.2016 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 7.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту укладання та діє протягом строку дії договору оренди. У будь-якому разі його умови розповсюджуються на відносини сторін до повернення майна орендарем балансоутримувачу згідно з актом приймання – передачі.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що балансоутримувач Структурний підрозділ «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" здійснює обслуговування майна, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Іскрівська, 126 (надалі – майно), загальною площею 141,0 кв.м, а також утримання прилеглої території, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на утримання орендованого майна, експлуатаційні витрати та комунальні послуги, у тому числі на компенсацію плати податку на землю, пропорційно до займаної ним площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Згідно з п. 2.1.1 договору, розмір плати за обслуговаування майна та прилеглої території залежить від переліку та складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачем, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) згідно додатку № 2, який є невід`ємною частиною цього договору. Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються цим договором.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, здійснив витрати на утримання орендованого майна: у 2017 році на суму 5 303,20 грн.; у 2018 році на суму 5 257,32 грн.; у 2019 році на суму 6 999,97 грн., за період з січня 2020 оку по квітень 2021 року у розмірі 9 752,87 грн.

Позивач виставив відповідачу відповідні рахунки-фактури на оплату.

Пунктом 2.2.3 договору визначено, що орендар зобов`язується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок балансоутримувача за утримання орендованого майна та прилеглої території згідно виставленого рахунку фактично наданих послуг.

З урахуванням п. 2.2.3 договору, строк виконання відповідачем зобов`язання з відшкодування балансоутримувачу здійснених ним витрат на утримання орендованого майна є таким, що настав.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором та не відшкодував позивачу зроблені останнім витрати у встановлені строки.

Згідно з п. 4.2. договору, за несвоєчасні розрахунки згідно п. 2.2.3 договору орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України на дату нарахування пені за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі пункту 4.2. договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 11.02.2017 по 30.04.2021 у розмірі 2 911,15 грн.

Перевіривши наданий розрахунок пені суд встановив, що такий розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства та містить арифметичні помилки.

Так, позивачем не було враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Також позивачем при здійсненні нарахування пені не було враховано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, грошове зобов`язання за договором мало бути виконане відповідачем не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України, строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Отже, строк нарахування пені за зобов`язанням, що має бути виконане 10 числа місяця, припиняється через шість місяців 10 числа шостого місяця.

За розрахунком суду, пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 11.02.2017 по 30.04.2021 становить 2 892,30 грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими у розмірі 2 892,30 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 345,91 грн. за загальний період з 11.02.2017 по 30.04.2021.

Перевіривши наданий розрахунок 3% річних суд встановив, що при здійсненні розрахунку позивачем не було враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

За розрахунком суду:

- 3% річних на суму боргу 265,15 грн. за період з 11.02.2017 по 01.03.2017 становлять 0,41 грн.;

- 3% річних на суму боргу 265,15 грн. за період з 11.03.2017 по 14.05.2017 становлять 1,42 грн.;

- 3% річних на суму боргу 71,86 грн. за період з 15.05.2017 по 21.05.2017 становлять 0,04 грн.;

- 3% річних на суму боргу 765,74 грн. за період з 11.04.2017 по 14.05.2017 становлять 2,14 грн.;

- 3% річних на суму боргу 285,83 грн. за період з 11.06.2017 по 27.08.2017 становлять 1,83 грн.;

- 3% річних на суму боргу 759,59 грн. за період з 11.07.2017 по 11.09.2017 становлять 3,9 грн.

Решта розрахунку 3% річних виконана позивачем правильно.

Всього за розрахунком суду, 3% річних за загальний період з 11.02.2017 по 30.04.2021 становлять 345,69 грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими у розмірі 345,69 грн.

Також позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу до сплати інфляційну складову у розмірі 818,43 грн. за загальний період (фактично) з лютого 2017 року по квітень 2021 року.

Перевіривши розрахунок інфляційної складової суд встановив, що він зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційної складової у розмірі 818,43 грн. є обґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № ПР/ДН-2-16-027/НКМ-В від 01.08.2016 з додатками (том 1 а.с. 10 - 15), рахунками-фактурами (том 1 а.с. 33 - 58).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення пені у розмірі 2 892,30 грн., інфляційної складової у розмірі 818,43 грн. та 3% річних у розмірі 345,69 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 18,85 грн. та 3% річних у розмірі 0,22 грн. слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ментій Тетяни Миколаївни (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місце реєстрації: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місце реєстрації: 49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код: 40081237) пеню у розмірі 2 892,30 грн., інфляційну складову у розмірі 818,43 грн., 3% річних у розмірі 345,69 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 259,39 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 18,85 грн. та 3% річних у розмірі 0,22 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 06.09.2021.

Суддя М.О. Ніколенко