Рішення № 99382287, 06.09.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 вересня 2021 року Справа № 903/508/21Господарський суд Волинської області у складі головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича, розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу №903/508/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Експерт” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинь Нова” про стягнення 84313,85 грн.,

ВСТАНОВИВ:

25.06.2021 ТОВ “Агро Експерт” направило на адресу суду позов до ТОВ “Волинь Нова” про стягнення 84313,85 грн., в т.ч.: 21960,00 грн з ПДВ штрафні санкції згідно п.3.2. п.п.3.2.10 договору, 26663,18 грн. штрафні санкції за користування чужими коштами, 29112,62 грн. інфляційні втрат та 6578,05 грн. 3% річних.

Заява обґрунтована не виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №0603/92541 про надання послуг з вирощування сертифікованого насіння від 06.03.2020.

Ухвалою суду від 05.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

08.07.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що не визнає позовних вимог та вважає безпідставним.

Як слідує з витягу щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" за №4301039740154 відзив вручено позивачу 13.07.2021.

Отже, строк для подачі відповіді на відзив до 16.07.2021 включно.

Відповідь на відзив на адресу суду не надходила.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відсутні.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Як слідує з матеріалів справи, 06.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" (далі – Позивач, ТОВ "Агро Експерт") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" (далі – Відповідач, ТОВ "Волинь Нова") укладено договір № 0603/92541 про надання послуг із вирощування сертифікованого насіння (далі – Договір, а.с.17-23).

Відповідно до п. 2.1. договору, Виконавець зобов`язується, безумовно дотримуючись узгодженої Сторонами технології виробництва (вирощування), в порядку та на умовах зазначених у Договорі, за вказівками та завданням і під контролем Замовника виконати/надати агротехнічні роботи/послуги по вирощуванню базового насіння гороху (еліта) сортів КАРЕНІ, КАРПАТИ та сертифікованого насіння гороху сортів КАРЕНІ, КАРПАТИ, ЯРОЇ ПШЕНИЦІ СОРТУ КВС Шірокко (далі - насіння або сертифіковане насіння) та виконати/надати інші супутні такому вирощуванню роботи/послуги з метою отримання сертифікованого насіння для реалізації (продажу тощо), в тому числі фасування всього обсягу сертифікованого насіння в тару, надану Замовником, у відповідності до вимог чинного законодавстві України у сфері насінництва, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані Виконавцем роботи/надані послуги.

Згідно п.3.1.1. договору, замовник зобов`язується передати базове (супереліта та еліта) насіння Виконавцю без передачі права власності на нього не пізніше 07 березня 2020 року для гороху та 19 березня 2020 року для пшениці.

Передача базового (супереліта та еліта) насіння Виконавцю без передачі права власності здійснюється шляхом підписання уповноваженими особами Виконавця Актів приймання-передачі.

З моменту передачі Виконавцю базового (супереліта та еліта) насіння він зобов`язується зберігали його і відповідає перед замовником за його втрату, недостачу або пошкодження у розмірі його двократної вартості. Виконавець зобов`язується вживати усіх заходів для забезпечення схоронності базового (супереліта та еліта) насіння Замовника та не допускати його змішування з будь-яким насінням.

У відповідності до п.3.2.10 договору, замовник зобов`язується за свій рахунок зібрати урожай насіння та впродовж 25 днів з дати закінчення збору насіння, але в будь-якому випадку не пізніше строку, вказаного в п. 4.1. даного Договору, довести його до відповідних кондицій згідно із умовами даного Договору, упакувати його в надану Замовником тару (мішки, біг-беги) і промаркувати у відповідності з вимогами законодавства кожну тарну одиницю /пакування, мішок, біг-бег) та передати все сертифіковане та упаковане насіння Замовнику по Акту приймання-передачі (Додаток до Договору). Про готовність до передачі насіння Замовнику Виконавець зобов`язаний негайно завчасно Повідомити Замовника про можливість його відвантаження (п.4.4. договору). Якщо Виконавець не передав у вищезгадані строки сертифіковане насіння замовнику заздалегідь погоджені збитки у розмірі 5 (п`яти) відсотків від (вартості) 1 (однієї) тони базового (супереліта) насіння, зазначеної в пункту 3.1.1. цього Договору (з ПДВ). Весь урожай насіння є приватною власністю виключно Замовника і Виконавець не має права утримувати його у себе після оплати Замовником 80 % вартості наданих послуг, або передавати будь- яким особам проти волі та без дозволу Замовника на це. За відмову в передачі сертифікованого насіння Замовнику Виконавець Зобов`язаний компенсувати Замовнику всі спричинені цим збитки та неотримані доходи.

Виконавець зобов`язується, у відповідності до п. 3.2.10 Договору, провести збір врожаю насіння та передати не пізніше 1 вересня 2020 Замовнику вирощене та зібране сертифіковане та упаковане в тару насіння (п.4.1.договру).

Згідно п.6.1 договору, у разі невиконання чи неналежного виконання Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства та умов даного Договору. Винна сторона повинна відшкодувати іншій стороні збитки у повному розмірі.

Відповідно до п.6.3 договору, у разі якщо вирощене насіння не можливо доробити до показників якості згідно ДСТУ 2240-93 (тобто вирощене насіння є некондиційним) при відсутності форс-мажорних обставин (факт наявності форс- мажорних обставин Виконавець підтверджує оригіналом довідки з Торгово- промислової палати України), Виконавець сплачує Замовнику заздалегідь погоджені збитки у розмірі 100 (сто) відсотків від (вартості) і (однієї) тони базового (супереліта) насіння, зазначеної в пункті 3.1.1. цього Договору.

Як стверджує позивач, 06.03.2020 між Сторонами укладено Акт приймання-передачі №1 до Договору про надання послуг із вирощування сертифікованого насіння №0603/92541, відповідно до якого Позивач передав, а Відповідач отримав товар, однак зазначений акт відсутній в матеріалах справи.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач листом від 18.03.2021 вих.№73 повідомив замовника про те, що за результатами спільної співпраці, всі спроби виготовити насіння гороху із зібраного врожаю виявились невдалими через незадовільні характеристики зібраного врожаю. Зокрема, вирощене насіння гороху сортів "Карені”, "Карпати” репродукції Еліта та сортів "Карені”, "Карпати”, РН-1 неможливо доробити до показників якості ДСТУ« 2240- 93 через велику кількість битого зерна. У зв`язку із чим згідно п. 6.3 договору, ТОВ "Волинь Нова" 08.04.2021 здійснено повернення грошових коштів у розмірі 366000,00 грн. (а.с.26-28).

Згідно вимоги позивача від 14.04.2021 вих №Ю-79 (а.с.29-35), останні просив сплатити ТОВ «Волинь Нова» на користь ТОВ «Агро Експерт» кошти, а саме: 21960,00 грн. з ПДВ штрафні санкції згідно п.3.2, п.3.2.10 договору, 26663,18 грн. штрафні санкції за користування чужими коштами, 29112,62 грн. інфляційні збитки, 10778,05 грн. 3% річних та 2373000,00 грн. упущена вигода.

Вимога Позивача про сплату отриманих збитків від 14.04.2021 року, листом Відповідача від 07.05.2021 (а.с.36) відхилена з тих підстав, що Відповідач не вважає себе винним, а Позивач повинен був контролювати процес вирощування насіння.

Відповідно до ст. 144 ГК України, ст.11 ЦК України обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Згідно п.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як встановлено ст.67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Як слідує з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача 21960,00 грн. штрафні санкції згідно п.3.2, п.п.3.2.10 договору, 26663,18 грн. - штрафні санкції за користування чужими коштами; 29112,62 грн. - інфляційні збитки; 6578,05 грн. - 3% річних, а саме:

1.Згідно п. 3.2. п.п. 3.2.10 Договору, Виконавець зобов`язується за свій рахунок зібрати урожай насіння та впродовж 25 днів з дати закінчення збору насіння, але в будь-якому випадку не пізніше строку, вказаного в п. 4.1. даного договору, довести його до відповідних кондицій згідно із умовами даного Договору, упакувати його в надану Замовником тару (мішки, біг-беги) і про маркувати у відповідності з вимогами законодавства кожну тарну одиницю (пакування, мішок, біг-бег) та передати все сертифіковане та упаковане насіння Замовнику по Акту приймання-передачі (Додаток до Договору). Про готовність до передачі насіння Замовнику Виконавець зобов`язаний негайно завчасно повідомити Замовника про можливість його відвантаження (п. 4.4. Договору). Якщо Виконавець не передав у вищезгадані строки сертифіковане насіння Замовнику, Виконавець сплачує Замовнику заздалегідь погоджені збитки у розмірі 5 (п`яти) відсотків від (вартості) і (однієї) тони базового (супереліта) насіння, зазначеної в пункті 3.1.1. цього Договору (з ПДВ).

Згідно акту-приймання передачі № 1 від 06.03.2020 до Договору, Замовником передано Виконавцю майно на загальну суму 366 000,00 грн. без ПДВ.

А отже, позивач вважає, що відповідач повинен сплатити Позивачу 21 960,00 грн. (366 000,00 грн. грн. *5%=20% грн. ПДВ).

2. Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Крім того, згідно ст. 1 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 вказаного закону, розмір пені, передбачений статтею і цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, відповідачем до 01.09.2020 не передане сертифіковане насіння та не повернуто грошові кошти у розмірі 100 % вартості переданого Позивачем насіння у розмірі 366000,00 грн., позивач просить стягнути з Відповідача в порядку ч.6 ст. 232 ГК України, штрафні санкції за користування чужими коштами у розмірі 26663,18 грн. (а.с.37).

3. Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що Відповідачем до 01.09.2020 року не було передане сертифіковане насіння та не повернуто грошові кошти у розмірі 100 % вартості переданого Позивачем насіння у розмірі 366 000,00 грн., позивач просить стягнути з Відповідача в порядку ч.2 ст. 625 ЦК України інфляційні збитки у розмірі 29 112,62 грн. (а.с.38) та 3% річних у розмірі 6578,05 грн. (а.с.39).

З матеріалів справи слідує, що відповідач визнав порушення п. 6.3 умов договору та сплатив на користь Позивача заздалегідь погоджений розмір збитків в розмірі 366000,00 грн., що не заперечується Позивачем та підтверджується матеріалами справи.

Щодо стягнення штрафних санкцій п.п.3.2.10 п. 3.2 договору.

Позивач просить стягнути погоджені збитки, передбачені п.п.3.2.10 п. 3.2 договору. Даний пункт передбачає відповідальність за порушення строків передачі Позивачу сертифікованого насіння.

Абзацом 2 п.п.3.2.10 п. 3.2. договору визначено, що дата закінчення збирання урожаю насіння фіксується актом Замовника, з яким він ознайомлює Виконавця. Вказана в такому акті дата є початком відліку строку, вказаного в абзаці 1 даного пункту, встановленого для передачі сертифікованого насіння замовнику.

В даному випадку, позивачем не додано до матеріалів справи Акту закінчення збирання врожаю, що в свою чергу виключає зі сторони відповідача порушення умов договору в частині нарахування погоджених збитків за умовами п.п. 3.2.10 договору.

Таким чином, строки передачі Товару відповідно до вимог Договору відповідачем не порушенні, відтак нарахування погоджених збитків є неправомірним.

Щодо нарахування штрафних санкцій за порушення грошових зобов`язань.

За порушення зобов`язань передбачена сплата неустойки у вигляді штрафу або пені. Згідно ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки умовами договору не передбачено сплати пені за прострочення виконання грошових зобов`язань Виконавцем (Відповідачем), то нарахування пені є неправомірним. Те саме стосується і розміру пені, визначеного Позивачем.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Умовами договору такий розмір не визначений, а тому суд приходить до висновку, що застосування Позивачем максимального розміру пені, дозволеного законом є неправомірним.

Щодо нарахування інфляційних втрат та відсотків за користування чужими коштами згідно ст. 625 ЦК України, суд вважає необгрунтованим з тих підстав, що згідно абзацу 2 п. 3.2.10 договору строк виконання зобов`язань зі сплати коштів Відповідачем починає обчислюватись з моменту складання акту про завершення збору врожаю. Обов`язок складання такого акту договором покладений на позивача, однак вказаний акт в матеріалах справи відсутній.

На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити з покладенням на позивача судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді (“Руїс Торіха проти Іспанії”).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (“Ван де Гурк проти Нідерландів)”.

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (“Гірвісаарі проти Фінляндії”).

Згідно ж із статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору з наведених вище підстав, впливу не мають.

Керуючись ст. 129, 231, 233, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Експерт” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинь Нова” про стягнення 84313,85 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя І. О. Гарбар