Рішення № 99366747, 02.09.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/5486/21

2/219/2309/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.07.2021 року Артемівський міськрайонного суд Донецької області

у складі судді Хомченко Л. І.

секретар Гаврилюк К.К.

за участю представника

позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Бахмутської міської ради про визнання права власності на житловий будинок .

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача посилаючись на те , що 21 березня 2005 року позивач придбав цегляне нежиле приміщення загальною площею 166,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У 2006 році, враховуючи, що його придбане приміщення розташовувалося рядом з його роботою, він вирішив перебудувати придбане існуюче цегляне нежиле приміщення у житловий будинок з гаражем, з метою поліпшення своїх умов проживання. В результаті реконструкції фактично змінилося функціональне призначення приміщення, без втручання в несучі конструкції. Тобто, спірна нерухомість не є новоствореним майном - житловим будинком.

У 2019 році позивачу було зроблено операцію на серці, в результаті чого він своє приміщення обладнав таким, чином, що можна було йому проходити реабілітацію.

У 2020 році позивач вирішив оформити земельну ділянку під жилим будинком, хотів скористатися правом безоплатної передачі землі шляхом приватизації. Але для цього потрібно змінити за документами функціональне призначення приміщення.

22 червня 2020 року КП «Бахмутське БТІ» було проведено технічну інвентаризацію нерухомості позивача і, враховуючи, що будинок позивача повністю відповідає санітарно-технічним умовам і фактично є жилим будинком, видано позивачу технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 .

У 2020 році позивач отримав позитивний висновок по технічному огляді і оцінці стану будинку на предмет відповідності сучасним будівельним нормам. Згідно висновку від червня 2020 року за результатами проведення технічного обстеження об`єкта -житловий будинок АДРЕСА_1 відповідає вимогам надійності і його можна безпечно експлуатувати за прямим функціональним призначенням.

Позивач в червні 2020 року звертався до міської ради в відділ архітектури, відділ з питань ДАБК Бахмутської міської ради.

Листом № 13-24-62 від 25.06.2020 року спеціалістами міськради було роз`яснено, що враховуючи, що позивачем вже здійснено реконструкцію нежитлового приміщення зі зміною функціонального призначення, правові підстави щодо видачі позивачу містобудівних умов та обмежень відсутні, будівельна амністія розповсюджується лише на новостворені житлові об`єкти, а не внаслідок реконструкції, тобто, станом на день звернення позивача до відповідача, відсутній документ та законодавством, яке б регулювало механізм визнання права власності на об`єкти після реконструкції зі зміною функціонального значення приміщення. Для того, щоб підтвердити своє право власності на реконструйоване приміщення - житловий будинок з вбудованим гаражем, позивачу потрібно звернутися до суду із відповідною заявою.

Відповідно до статті 379 ЖК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Так, згідно зі ст. 380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Згідно із роз`ясненнями Держбуду, Мінбуду та Мінрегіонбуду України, які викладені в інформаційному бюлетені № 6-2006, будівельними нормами на проектування житла ДБН В 2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", введених у дію з 01 січня 2006 року передбачений порядок отримання дозвільних документів на нове будівництво житлових будинків. Поняття реконструкції приміщення діючий ЦК України не містить.

Згідно зі ст. ст. 4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов`язки.

Відповідно до ч. ч. 3,5 вказаної правової норми цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст. ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що згідно із загально дозвільним принципом правового регулювання, який поширюється на сферу правомірних приватних відносин (зокрема, на відносини набуття прав власності), дозволено те, що не заборонено законом.

Відповідач у своєму листі від 25.06.2020 р рекомендує позивачу звернутися до суду, бо не визнає право власності позивач на житловий будинок з вбудованим гаражем.

Проведення фактично ремонтних робіт у нежитловому приміщенні зі зміною функціонального призначення цього приміщення під житловий будинок (без втручання у капітальні конструктивні системи) внаслідок реконструкції, з однієї сторони, не є самочинним будівництвом, з другої сторони, позивач не може оформити право власності на спірну квартиру після реконструкції у зв*язку із відсутністю законодавства, яке б регулювало прийняття в експлуатацію жилих будинків після реконструкції і відповідно, реєстрацію права власності на такий реконструйований жилий об`єкт.

20.12.2019 року Бахмутською міською радою було прийнято рішення № 6/137-2830 «Про затвердження Порядку надання згоди на переведення житлових будівель та приміщень у категорію нежитлові, переведення нежитлових будівель та приміщень у категорію житлових». Відповідно до вказаного Порядку, цей документ не розповсюджується на правовідносини, які склалися до прийняття зазначеного рішення. Як вже було зазначено

реконструкцію позивач здійснив у 2006 році і з цього часу постійно проживає у його будинку.

Враховуючи, що у позивача не має іншого альтернативного досудового способу захисту свого права власності, позивач вимушений звернутися до суду із цією заявою, яку просить задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, що закріплено у статті 321 ЦК України.

Згідно ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Тобто, з огляду на виниклі правовідносини, слід застосовувати закони, нормативно-правові акти в тій редакції, які були чинними на час виникнення права у позивача на реконструкцію її нежитлового приміщення у квартиру і оформлення права власності на неї.

Аналізуючи законодавство в сфері набуття права власності на той час, а саме: Інструкцію про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу, затвердженою 31.01.1966 р Міністерством комунального господарства Української РСР та яка втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу № 56 від 13.12.1995 р, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 р "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", вбачається, що законодавства про порядок реконструкції нежитлового приміщення у житловий будинок не було.

Відповідно до ч.1 ст. 332 ЦК України переробкою є використання однієї речі, в результаті чого створюється нова річ. Відповідно до ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюють відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права). Я вважаю, що в даному конкретному випадку можливо застосувати до виниклих правовідносин і ч. 1 ст. 332 ЦК України, адже позивач переробив свою нежитлову будівлю шляхом реконструкції у його ж житловий будинок з вбудованим гаражем.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що позивач зробив реконструкцію свого майна за власні кошти,

приватизація земельної ділянки під спірним приміщенням без визначення у судовому порядку функціонального призначення його як житловий будинок заборонена, позивачем не порушені будівельні та санітарнем (доказом є відсутність будь-яких скарг від третіх осіб за період з 2006 по 2021 роки), позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на житловий будинок з вбудованим гаражем після реконструкції його нежилого приміщення, є обґрунтованими і законними.

Враховуючи предмет позову, враховуючи, що потрібно для всебічного і повного розгляду справи витребувати документи у різних установ, розгляд справи повинен бути розглянутий в порядку загального позовного провадження.

Цією заявою позивач підтверджує, що ним не подано іншого позову до відповідача –Бахмутської міської ради, з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підставі викладеного, керуючись вищенаведеними нормами права, -просив

1. Відкрити провадження по даній цивільній справі в порядку загального позовного провадження.

2. Визнати за позивачем - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з вбудованим гаражем АДРЕСА_1 після реконструкції його нежилого приміщення.

Судові витрати покласти на позивача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги ,просила позов задовольнити ,надала пояснення аналогічно викладеним у позові.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився про час та дату розгляду справи його було повідомлено належним чином .

Заслухав пояснення представника відповідача та дослідив матеріали прави суд встановив наступні обставини .

21 березня 2005 року позивач придбав цегляне нежиле приміщення загальною площею 166,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

У 2006 році придбане приміщення позивач перебудував і в результаті реконструкції фактично змінилося функціональне призначення приміщення, без втручання в несучі конструкції. Тобто, спірна нерухомість не є новоствореним майном - житловим будинком.

22 червня 2020 року КП «Бахмутське БТІ» було проведено технічну інвентаризацію нерухомості позивача і, враховуючи, що будинок позивача повністю відповідає санітарно-технічним умовам і фактично є жилим будинком, видано позивачу технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Згідно висновку від червня 2020 року за результатами проведення технічного обстеження об`єкта -житловий будинок АДРЕСА_1 відповідає вимогам надійності і його можна безпечно експлуатувати за прямим функціональним призначенням.

Листом № 13-24-62 від 25.06.2020 року спеціалістами міськради було роз`яснено позивачу , що враховуючи, що позивачем вже здійснено реконструкцію нежитлового приміщення зі зміною функціонального призначення, правові підстави щодо видачі позивачу містобудівних умов та обмежень відсутні, будівельна амністія розповсюджується лише на новостворені житлові об`єкти, а не внаслідок реконструкції, тобто, станом на день звернення позивача до відповідача, відсутній документ та законодавством, яке б регулювало механізм визнання права власності на об`єкти після реконструкції зі зміною функціонального значення приміщення. Для того, щоб підтвердити своє право власності на реконструйоване приміщення - житловий будинок з вбудованим гаражем, позивачу потрібно звернутися до суду із відповідною заявою.

Відповідно до статті 379 ЖК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Так, згідно зі ст. 380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Згідно із роз`ясненнями Держбуду, Мінбуду та Мінрегіонбуду України, які викладені в інформаційному бюлетені № 6-2006, будівельними нормами на проектування житла ДБН В 2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", введених у дію з 01 січня 2006 року передбачений порядок отримання дозвільних документів на нове будівництво житлових будинків. Поняття реконструкції приміщення діючий ЦК України не містить.

Згідно зі ст. ст. 4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов`язки.

Відповідно до ч. ч. 3,5 вказаної правової норми цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст. ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що згідно із загально дозвільним принципом правового регулювання, який поширюється на сферу правомірних приватних відносин (зокрема, на відносини набуття прав власності), дозволено те, що не заборонено законом.

Відповідач у своєму листі від 25.06.2020 р рекомендує позивачу звернутися до суду, бо не визнає право власності позивач на житловий будинок з вбудованим гаражем.

Проведення фактично ремонтних робіт у нежитловому приміщенні зі зміною функціонального призначення цього приміщення під житловий будинок (без втручання у капітальні конструктивні системи) внаслідок реконструкції, з однієї сторони, не є самочинним будівництвом, з другої сторони, позивач не може оформити право власності на спірну квартиру після реконструкції у зв`язку із відсутністю законодавства, яке б регулювало прийняття в експлуатацію жилих будинків після реконструкції і відповідно, реєстрацію права власності на такий реконструйований жилий об`єкт.

20.12.2019 року Бахмутською міською радою було прийнято рішення № 6/137-2830 «Про затвердження Порядку надання згоди на переведення житлових будівель та приміщень у категорію нежитлові, переведення нежитлових будівель та приміщень у категорію житлових». Відповідно до вказаного Порядку, цей документ не розповсюджується на правовідносини, які склалися до прийняття зазначеного рішення. Як вже було зазначено

реконструкцію позивач здійснив у 2006 році і з цього часу постійно проживає у його будинку.

Враховуючи, що у позивача не має іншого альтернативного досудового способу захисту свого права власності, позивач вимушений звернутися до суду із цією заявою, яку просить задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, що закріплено у статті 321 ЦК України.

Згідно ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Тобто, з огляду на виниклі правовідносини, слід застосовувати закони, нормативно-правові акти в тій редакції, які були чинними на час виникнення права у позивача на реконструкцію її нежитлового приміщення у квартиру і оформлення права власності на неї.

Аналізуючи законодавство в сфері набуття права власності на той час, а саме: Інструкцію про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу, затвердженою 31.01.1966 р Міністерством комунального господарства Української РСР та яка втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу № 56 від 13.12.1995 р, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 р "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", вбачається, що законодавства про порядок реконструкції нежитлового приміщення у житловий будинок не було.

Відповідно до ч.1 ст. 332 ЦК України переробкою є використання однієї речі, в результаті чого створюється нова річ. Відповідно до ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюють відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права). Я вважаю, що в даному конкретному випадку можливо застосувати до виниклих правовідносин і ч. 1 ст. 332 ЦК України, адже позивач переробив свою нежитлову будівлю шляхом реконструкції у його ж житловий будинок з вбудованим гаражем.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що позивач зробив реконструкцію свого майна за власні кошти,

приватизація земельної ділянки під спірним приміщенням без визначення у судовому порядку функціонального призначення його як житловий будинок заборонена, позивачем не порушені будівельні та санітарні (доказом є відсутність будь-яких скарг від третіх осіб за період з 2006 по 2021 роки), позовні вимоги

За таких обставин суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задовольнити так як вони знайшли своє підтвердження доказами у судовому засіданні тому є обґрунтованими і законними тому слід визнати за позивачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з вбудованим гаражем АДРЕСА_1 після реконструкції його нежилого приміщення.

На підставі викладеного т а керуючись ст.263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ :

Визнати за позивачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з вбудованим гаражем АДРЕСА_1 після реконструкції його нежилого приміщення.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення .

У повному обсязі рішення виготовлене 22.07.2021

Суддя Л.І. Хомченко

Справа № 219/5486/21

2/219/2309/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2021 року Артемівський міськрайонного суд Донецької області

у складі судді Хомченко Л. І.

секретар Гаврилюк К.К.

за участю представника

позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Бахмутської міської ради про визнання права власності на житловий будинок .

ВСТАНОВИВ:

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду пов`язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін на що може бути витрачено значний час суд вважає на необхідне постановити вступну та резолютивну частину рішення .

ВИРІШИВ :

Визнати за позивачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з вбудованим гаражем АДРЕСА_1 після реконструкції його нежилого приміщення.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення .

Суддя Л.І.Хомченко