Рішення № 99364838, 03.09.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №712/6505/21

Провадження №2/712/2127/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2021 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі - Ліпатової Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача Головного управління ПФУ в Черкаській області про відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що позивач отримує пенсію по втраті годувальника, як інвалід II групи з дитинства. Черкаським окружним адміністративним судом у рішенні від 23.04.2021 р. у справі № 580/1832/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.02.2021 №ФР48644/1. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 (на підставі довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.02.2021 №ФР48644/1) відповідно до статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб” та здійснити виплату такої пенсії з урахуванням вже виплачених сум коштів відповідного періоду. Протиправними діями Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області, їй була завдана моральна шкода, яка полягає у стражданні та приниженні та приниженні, яких позивач зазнала внаслідок протиправних дій, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення її прав з боку суб`єкта владних повноважень викликало у неї негативні емоції, внаслідок чого погане самопочуття, пригнічений настрій.

Розмір моральної шкоди підтверджується тим, що завдана шкода спричинила у позивача негативні переживання, стан постійної психоемоційної напруги, важкість виконання повсякденних обов`язків, тимчасову відірваність від активного суспільно-політичного життя громади міста, знижений і нестійкий настрій, нервозність, дратівливість, порушення сну, гіпертонічні кризи, побоювання про майбутній стан здоров`я. Завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях та приниженні честі та гідності з тих підстав, що їй довелося присвяти багато свого часу, творчої енергії та сил на захист порушеного права. Позивачу притаманні особливо розвинуте емоційне сприйняття дійсності та почуття справедливості, а тому нехтування відповідачем під час здійснення розгляду її запиту порушило її законні права, сприймалося нею, як прояв образи з боку відповідача, що призвело до сильного психологічного дискомфорту, погіршення самочуття, емоційного хвилювання. Внаслідок протиправних дій відповідача, було порушено її стан душевної рівноваги, для відновлення якого їй доводилося докладати додаткові вольові та психологічні зусилля, у зв`язку з чим, вона була позбавлена можливості повноцінно насолоджуватися життям, працювати, для чого потрібен виважений стан емоційного спокою.

Крім того, позивачу доводилося додатково дисциплінувати себе, доводилося витрачати набагато більше часу для підтримки необхідної продуктивності праці, що позначається щоденно на її фізичному та моральному стані, через що вона не встигала закінчити, як повсякденну роботу, зокрема побутову. Гострота цих переживань посилюється тим, що в неї загострене почуття справедливості. Більш того, внаслідок неправомірних дій відповідача, були порушені її нормальні життєві зв`язки з партнерами, друзями, з якими вона змушена додатково пояснювати чому вона стала менш привітною, менше приділяти часу друзям, сім`ї, родичам та ін. моральні страждання підсилювались також, тим, що вона є інвалідом II групи. Відповідно до висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу № 565 від 18.08.2020, вона за рівнем обмеження життєдіяльності має обмеження самообслуговування, обмеження здатності до спілкування, обмеження здатності контролювати свою поведінку.

Починаючи з 01.04.2019 по даний час позивачу протиправно виплачувалась пенсія у зменшеному розмірі, що створювало безпідставні очікування, що відповідач виконає свій обов`язок щодо реалізації права на соціальний захист, що зазначено преамбулі Конституції України та передбачено у ст. 1, ст. 3 та ст. 46 Конституції України. Бездіяльність відповідача викликало у останньої розчарування та зневірі в державному інституті покликаного здійснювати соціальне забезпечення громадян та в силу ст. 19 Конституції України діяти в межах повноважень та виключно на підставі закону.

Окрім того, тривала боротьба на захист своїх прав виснажує позивача, викликає у позивача психічне напруження у зв`язку з очікуванням рішення, викликає розчарування в діяльності як держаних так органів місцевого самоврядування, які опікуються соціальною сферою, що створює додаткове психічне напруження викликане дискримінацією під час розгляду її заяв порівняно з заявами інших громадян, які належно вирішувались.

Розрахунок моральної шкоди за кожен місяць порушеного права на соціальний захист та захисту свого права в суді позивач оцінюю у розмірі мінімальної заробітної плати, у січні місяці 2021 р. для працездатних осіб - 6000 грн. З квітня 2019 по червень 2021 року минуло 27 місяців, таким чином: 27 місяців * 6000 грн. = 162 000 грн., яку просить стягнути з відповідача.

14 червня 2021 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

08 липня 2021 року представник відповідача скерував до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтував тим, що відповідно до матеріалів пенсійної справи позивач перебуває на обліку в головному управлінні та з 28.10.2010 року отримує пенсію по втраті годувальника. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 р. у справі № 580/1832/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 (на підставі довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.02.2021 №ФР48644/1 відповідно до статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб” та здійснити виплату такої пенсії з урахуванням вже виплачених сум коштів відповідного періоду. На виконання Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 р. у справі № 580/1832/21, яке набрало законної сили 25.05.2021 року, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії за період з 01.04.2019 року по 30.06.2021 року та нараховано суму доплати у розмірі 142391, 47 грн. Пенсія у новому збільшеному розмірі виплачується ОСОБА_1 з липня 2021 року.

Відповідно до п.4,5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» встановлено, що суд, зокрема, повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Проте, позивачем не надано доказів, які підтверджували, що йому дійсна буда заподіяна шкода, саме внаслідок дій чи бездіяльності відповідача та розмір такої шкоди відповідає сумі, яку позивач просив стягнути на її користь в відповідача.

Також позивачем не надаються докази, які підтверджували причинний зв`язок між шкодою та протиправними діями відповідача, отже, позивачем не доведено у чому полягає моральна шкода, а відтак не доведено і самого факту завдання відповідачем такої шкоди.Таким чином, позивачем не надано жодних допустимих, належних та достовірних доказів, що діями відповідача йомубула заподіяна моральна шкода у певному розмірі, виходячи з чого позовні вимоги ОСОБА_2 слід вважати необґрунтованими.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, судом встановлені наступні обставини та відповідні висновки.

Відповідно до висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного захворювання № 565 ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи внаслідок психічного розладу встановленої 28.10.2010 року.

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 01.05.1972 року вид пенсії у разі втрати годувальника, інвалід ІІ групи з дитинства.

23 квітня 2021 року Черкаським окружним адміністративним судом у справі № 580/1832/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.02.2021 №ФР48644/1. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 (на підставі довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.02.2021 №ФР48644/1 відповідно до статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб” та здійснити виплату такої пенсії з урахуванням вже виплачених сум коштів відповідного періоду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Як вбачається з відзиву ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії на підставі рішення суду за період з 01.04.2019 року по 30.06.2021 року та нараховано суму доплати у розмірі 142 391, 47 грн. Пенсія у новому збільшеному розмірі виплачується ОСОБА_1 з липня 2021 року.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Частиною 2 ст.16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої-другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду визначені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Разом з тим згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 (в редакції від 24.10.2003) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній зв`язок та є вина зазначеної особи. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає доведеними факт спричинення позивачці моральних страждань внаслідок неправомірних дій відповідача при перерахунку пенсії, оскільки внаслідок цього позивачці у період з квітня 2019 року по червень 2021 року недоплачувалась пенсія в сумі 5260 грн. щомісячно, що об`єктивно негативно вплинуло на психологічний стан позивачки та її соціальне функціонування.

Оскільки позивачка була обмежена у можливості розпорядитись належною їй пенсійною виплатою у повному обсязі, дана ситуація мала психотравмуючий характер, у зв`язку із чим позивачці було завдано моральну шкоду, яка полягає у моральних втратах і стражданнях внаслідок обмеження її соціальних прав, чим були порушені нормальні життєві зв`язку, оскільки для поновлення своїх прав позивачка змушена була звертатись до суду.

Враховуючи викладене, вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з наявності підстав для відшкодування позивачу завданої моральної шкоди.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що заявлений позивачкою розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 162 000 грн. є завищеним та не в повній мірі відповідає характеру та обсягу моральних страждань, яких зазнала позивачка, суті спірних правовідносин та засадам розумності, виваженості та справедливості.

Суд виходить з того, що встановлюючи розмір відшкодування моральної шкоди, слід керуватися не лише тими критеріями, які обумовлюють суб`єктивне сприйняття потерпілого (почуття, емоції), але й тими, які характеризують її зовнішній прояв – порушення звичайного для даної людини способу життя.

При цьому, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її необгрунтованого збагачення.

Суд враховує, що внаслідок недоплати частини пенсії в сумі 5260 грн. з належної до виплати щомісячної пенсійної виплати, позивачці у квітні 2019- червні 2021 року загалом було недоплачено 142 391, 47 грн. і дану суму було відповідачем нараховано у липні 2021 року відразу після набрання законної сили рішенням суду по справі № 580/1832/21 від 23.04.2021р.

Тому з урахуванням фактичних обставин справи, суд з урахуванням принципу розумності та справедливості, а також принципу пропорційності вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з відповідача підлягають до задоволення в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру, судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 6 ст. 141 ЦПК України визначено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнений від сплати судового збору, проте сума судового збору, що підлягала сплаті при подачі даного позову становила 908 грн, які, у випадку задоволення позову, підлягали стягненню із відповідача на користь держави.

Проте, позов судом першої інстанції задоволено частково, а саме на 3%, тому сума судового збору, яка підлягала стягненню із відповідача на користь держави становить 27,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь держави судовий збір в розмірі 27,20 грн.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення виготовлений 03.09.2021.

Головуючий: Т.Є. Троян

Участники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538.