Рішення № 99358073, 02.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2021 року

справа №380/9347/21

провадження № П/380/9484/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А3913 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини А3913 (81464, Львівська область, Самбірський район, м. Новий Калинів, пл. Авіації, 29; код ЄДРПОУ 07699476) з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А3913, яка полягає у не включенні до довідки про додаткові види грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням, у розмірі 3377,12 грн.;

- зобов`язати військову частину А3913 скласти нову довідку про додаткові види грошового забезпечення, з включенням до довідки індексації грошового забезпечення у розмірі 3377,12 грн, які ОСОБА_1 отримував під час служби за 24 місяці перед звільненням та скерувати дану довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку невірно обчисленої пенсії при призначенні.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом командира військової частини А3913 (по стройовій частині) № 147 від 10.07.2020 позивача звільнено з військової служби та з 10.07.2020 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Позивач вважає, має право на включення індексації грошового забезпечення, яка була нарахована та виплачена йому за останні 24 місця перед звільненням до грошового атестату та довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, які надавалися до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для призначення пенсії. Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні таких вимог добровільно, він звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 15.06.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

24.06.2021 за вх. №45387 від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

На адресу суду від відповідача за вх. №51701 від 19.07.2021 надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. По суті позовних вимог вказав, що з урахуванням норм ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» індексація грошового забезпечення не входить до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців та, відповідно, не включається до складових, з яких нараховується пенсія. Вважає, що виплата індексації не є обов`язковою щомісячною виплатою. Просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 21.07.2021 витребувано у позивача: - наказ про звільнення позивача з військової служби, розпорядження/інформацію щодо призначення пенсії, грошовий атестат та додаток до грошового атестату, які були подані для призначення пенсії ОСОБА_1 , довідку за два роки перед звільненням позивача із основними і додатковими видами грошового забезпечення, які виплачувалися позивачу і які нараховувались. Витребувана у військової частини А3913 довідка за два роки перед звільненням позивача із основними і додатковими видами грошового забезпечення, які виплачувалися позивачу і які нараховувались.

03.08.2021 за вх. №56171 від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

10.08.2021 за вх. №58159 від відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці з 23 липня 2021 року по 01 вересня 2021 року, розгляд адміністративної справи здійснюється в перший робочий день, а саме - 02 вересня 2021.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частина А3913.

Згідно витягу з наказу командира військової частини А3913 (по стройовій частині) за №147 від 10.07.2020, вважається таким, що вибув старший прапорщик ОСОБА_1 , бортовий механік вертолітної ескадрильї, звільнений наказом командира 12 окремої бригади армійської авіації (по особовому складу) від 27 червня 2020 року №19-РС з військової служби у запас, відповідно до підпункту «а» пункту «а» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із закінченням строку контракту) з правом носіння військової форми одягу.

Відповідно до грошового атестату серії ЗУ № 71/2/112 від 10.071.2020, виданого військовою частиною А3913 позивачу, та довідки військової частини А3913 № 71/2/360 (а.с.34) від 30.07.2021, від 10.07.2020 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 (зі змінами) судом встановлено, що серед складових грошового забезпечення позивача відсутні відомості про нараховану та виплачену йому індексацію грошового забезпечення.

Листом від 30.09.2020 за №71/1/1140, на звернення позивача, військова частина надала довідку про нараховане грошове забезпечення та індексацію грошового забезпечення з 01.01.2014 по 31.12.2018.

Згідно з довідкою про нараховане грошове забезпечення та індексацію грошового забезпечення в період з 01.01.2014 по 31.12.2019, така позивачу нараховувалась та виплачувалась у період з січня 2014 по грудень 2015 та у серпні 2019 року, у інші місяці індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась.

Згідно довідки про нараховане грошове забезпечення та індексацію грошового забезпечення в період з 01.01.2019 по 11.07.2020 індексація грошового забезпечення позивачу нараховувалась та виплачувалась за період січня 2019 по липень 2020 років.

Позивач, вважаючи, що має право на включення індексації грошового забезпечення до грошового атестату та довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, звернувся до відповідача із відповідною заявою.

У відповідь на заяву ОСОБА_1 військова частина листом № 71/1/1257 від 09.12.2020 повідомила позивача, що оскільки індексація грошового забезпечення не входить до складу додаткових видів грошового забезпечення, відсутні підстави для включення даної виплати до довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій для обчислення пенсії, відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (зі змінами).

.Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, відтак звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992.

Згідно з ч. 1 ст. 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни врегульовано Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Абзацом 2 ч. 3ст. 9 Закону № 2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XII від 03.07.1991 (далі - Закон № 1282-XII).

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 1282-XII, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначено постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок № 1078).

Пунктом 2 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (п. 5 Порядку № 1078).

Згідно з пп. 2 п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19, яка в силу ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховується судом, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Ураховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку неврахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17, від 24.04.2019 у справі №607/6389/17.

У вказаній вище постанові Верховний Суд також наголосив, що такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, оскільки питання індексації не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі № 522/2738/17.

Статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з нормами ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Відповідно до п. 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

відповідних окладів за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, відряджених до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших підприємств, установ та організацій, зокрема у довготермінові закордонні відрядження, у разі, коли строк військової служби після повернення з відрядження до звільнення на пенсію становив менше ніж 24 календарні місяці, з 1 березня 2018 р. та пізніше, або осіб, які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менше ніж 24 календарні місяці служби, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 1 березня 2018 р. на кількість таких місяців.

Відповідно до п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 (далі - Порядок № 3-1), заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом ( 2262-12 ), подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи, зокрема, Міністерства оборони України.

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 (далі - Порядок № 45).

Відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Частинами 2, 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 750/9785/16-а, від 20.11.2019 у справі № 127/6228/16-а та від 31.03.2021 у справі № 428/11102/16-а, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою частиною сум, для розрахунку пенсії військовослужбовцям. Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.

Як встановлено судом, військовою частиною А3913 не включено відомостей про індексацію грошового забезпечення до грошового атестату та довідки ОСОБА_1 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 (зі змінами).

З огляду на наведене належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невключення до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсії позивача сум індексації грошового забезпечення та зобов`язання військової частини А3913 видати довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 (зі змінами) ОСОБА_1 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення отриманих позивачем сум індексації грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням та скерувати вказану довідку позивача до Головного управління ПФУ у Львівській області.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для стягнення такого відсутні.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини А3913 (81464, Львівська область, Самбірський район, м. Новий Калинів, пл. Авіації, 29; код ЄДРПОУ 07699476) про визнання протиправними бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А3913 щодо невключення до довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсії ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням.

Зобов`язати військову частину А3913 сформувати та видати довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 (зі змінами) із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення отриманих ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням і скерувати таку до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Судовий збір стягненню не підлягає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.