Рішення № 99357611, 02.09.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2021 р. справа № 300/3620/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 02.02.2021 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.03.2021, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 02.02.2021 про відкриття виконавчого провадження № 64346585; визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 22.03.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пицем А.А. у виконавчому провадженні № 64346585.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.02.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пицем А.А., всупереч вимог частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 64346585 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" заборгованості в розмірі 44947,90 грн. Обґрунтовуючи протиправність зазначеної постанови від 02.02.2021 про відкриття виконавчого провадження № 64346585, а також прийнятої в межах такого виконавчого провадження № 64346585 постанови від 22.03.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, представник позивача зазначив, що згідно з частиною 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. В спірному випадку єдиним місцем проживання та реєстрації позивача є: АДРЕСА_1 . Натомість виконавчим округом приватного виконавця Пиця А.А. визначено Львівську область, на території якої позивач не має майна. Також ОСОБА_1 працює в Головному управлінні Національної поліції в Івано-Франківській області та отримує заробітну плату в зазначеній установі, про що відповідачу було відомо під час винесення постанови від 22.03.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. За вказаних обставин, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. безпідставно прийняв до виконання виконавчий документ, а тому постанова про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021, а також прийнята в межах такого виконавчого провадження № 64346585 постанова від 22.03.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 22.07.2021 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків. Позивач у вказаний в ухвалі строк усунув недоліки.

Одночасно з позовною заявою позивач подала заяву від 19.07.2021 про забезпечення позову в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 64346585, яке здійснюється на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.03.2021, що винесена Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пицем А.А., до набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі.

Ухвалою від 22.07.2021 Івано-Франківського окружного адміністративного суду задоволено частково заяву ОСОБА_1 від 19.07.2021 про забезпечення позову: зупинено дію постанови Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича у виконавчому провадженні № 64346585 від 22.03.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 300/3620/21.

17.08.2021 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначеними статями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, та призначено судове засідання на 26.08.2021 о 13:30 год.

19.08.2021 на електронну пошту Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. від 19.08.2021 на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позову з тих підстав, що виконавче провадження № 64346585 відкрито відповідно до приписів статей 19, 24 Закону України "Про виконавче провадження". Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" 02.02.2021 звернулося до приватного виконавця із заявою про примусове виконання рішення, в якій просило відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 75614 від 09.10.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 44947,90 грн. У виконавчому написі вказана єдина адреса боржника - місце реєстрації: АДРЕСА_2 . Тобто виконавчим документом встановлено, що місце реєстрації боржника знаходиться в межах виконавчого округу Львівської області. Частиною 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Міністерством юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, чи будь-яким іншим нормативно-правовим актом, не передбачено обов`язку приватного виконавця проводити виконавчі дії спрямовані на перевірку інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження та обов`язку вимагати від стягувача додаткових документів про підтвердження місця проживання боржника. До відкриття виконавчого провадження, приватний виконавець має право лише перевірити виконавчий документ на відповідність вимогам, передбаченим статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження". Оскільки приватний виконавець не уповноважений до відкриття виконавчого провадження здійснювати заходи щодо перевірки інформації щодо боржника, то відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" було відкрито виконавче провадження № 64346585, за адресою місця реєстрації, яка зазначена у виконавчому документі. Підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання, не було. Також відповідач вказав на безпідставність доводів позивача про необхідність застосування висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 29.01.2021 в справі № 160/12729/19 та від 08.04.2020 в справі № 804/6996/17, при вирішенні цієї справи, оскільки вони прийняті Верховним Судом за інших обставин (адреси реєстрації та місця проживання боржників були різні, тоді як в спірному випадку у виконавчому написі вказана одна адреса проживання - місця реєстрації боржника). Відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити.

Одночасно з відзивом на позовну заяву Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. подав заяву від 19.08.2021 про залишення позовної заяви без розгляду. Вказана заява мотивована пропуском ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом, оскільки позивачу було відомо про оскаржувані постанови ще під час подання первинної позовної заяви до Івано-Франкіського окружного адміністративного суду в справі № 300/2314/21, за результатом розгляду якої суд прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 21.05.2021. Вказану ухвалу ОСОБА_1 отримала 25.05.2021, однак недоліки позовної заяви у встановлений судом строк не усунула, а тому Івано-Франківським адміністративним судом 15.06.2021 прийнято постанову про повернення позовної заяви. За вказаних обставин, відповідач вважає, що ОСОБА_1 ще 20.05.2021 - в день звернення до суду з первинною позовною заявою, було відомо про існування оскаржуваних постанов. Отже, позивачем пропущено строк звернення до суду без обгрунтування поважності причин пропуску такого строку.

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. в судове засідання 26.08.2021 не з`явився.

26.08.2021 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 15:30 год. 30.08.2021.

30.08.2021 сторони в судове засідання не з`явився.

30.08.2021 на електронну пошту Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про відкладення розгляду справи.

30.08.2021 суд відклав розгляд справи на 02.09.2021 на 16:00 год.

01.09.2021 на електронну пошту Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника відповідача від 01.09.2021, в якому предстаник відповідача просив суд відкласти розгляд справи, призначеної на 02.09.2021 о 16:00 год, а наступне судове засідання проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи «EasyCon». Вказане клопотання мотивовано несвоєчасним (неналежним) повідомленням його дату і час судового засідання, оскільки повістку про судове засідання на 02.09.2021 приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. отримав електронною поштою лише 30.08.2021 о 16:42 год., а не за більш як п`ять днів до судового засідання, як це передбачено частиною третьою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України. Вказане унеможливило його участь в судовому засідання в режимі відеоконференції, оскільки він не змін подати відповідне клопотання у строк, який передбачений статтею 195 КАС України.

02.09.2021 сторони в судове засідання не з`явився.

02.09.2021 на електронну пошту Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи без участі представника позивача та клопотання про визнання поважними причин пропуску процесуального строку від 02.09.2021.

Суд звертає увагу, що вищевказані заява та клопотання від 02.09.2021 представника позивача надіслані представником позивача до суду в електронній формі засобами електронної пошти, не за допомогою підсистеми "Електронний суд", не скріплена кваліфікованим електронним підписом (КЕП) представника позивача, а містить лише відскановану копію підпису представника позивача.

Так, частинами 7 та 8 статті 44 КАС України встановлено, що документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Відповідно до абзацу 2 частини 8 статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.

В свою чергу, Закон України "Про електронний цифровий підпис", який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 07.11.2018 на підставі Закону України "Про електронні довірчі послуги" від 05.10.2017 № 2155-VIII.

Таким чином, порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України "Про електронні довірчі послуги", який набрав чинності 07.11.2018.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

При цьому, абзацом 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

На підставі наказу Державної судової адміністрації від 01.06.2020 № 247 "Про запровадження в дослідну експлуатацію систем "Електронний суд" та "Електронний кабінет" з 01.06.2020 у всіх місцевих та апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді (далі пілотні суди) запроваджено в дослідну експлуатацію систему "Електронний суд", під час якої пілотним судам та учасникам процесу необхідно дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 3 у відповідній редакції в частині функціонування даних підсистем.

З огляду на вказане, надсилання процесуальних документів до суду в електронній формі передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного кваліфікованого електронного підпису.

Таким чином альтернативним способом звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їхнім скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд".

За вказаних обставин, суд дійшов висновку повернути представнику позивача без розгляду заяву про розгляд справи без участі представника позивача та клопотання про визнання поважними причин пропуску процесуального строку від 02.09.2021, оскільки такі процесуальні документи подані до суду у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Щодо клопотання представника відповідача від 01.09.2021 про відкладення розгляд справи та проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи «EasyCon», то суд вказує на таке.

Особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ визначені статтею 269 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), відповідно до частини 1 якої, у справах, визначених, в тому числі, статтею 287 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні (частина 2 статті 269 КАС України).

Так, позовну заяву, ухвалу про відкриття провадження та повістку про призначене судове засідання на 26.08.2021 направлено на електронну пошту Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. 17.08.2021 (а.с. 57-58).

У відзиві на позовну заяву від 19.08.2021 відповідач підтвердив факт отримання вищевказаних документів та обізнаність про дату, час та місце судового засідання в цій справі.

Також відповідач отримав на вказану ним електронну скриньку повістку про судове засідання, призначене на 30.08.2021.

Жодних клопотань про відкладення судових засідань, призначених на 26.08.2021 та 30.08.2021, чи проведення таких засідань в режимі відеоконференції за допомогою системи «EasyCon» відповідач суду не подав.

Повістка про судове засідання, призначене на 02.09.2021, направлена на електронну пошту Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. 30.08.2021. У згаданому клопотанні відповідач підтвердив факт отримання судової повістки 30.08.2021.

Отже, повідомлення сторін про розгляд даної справи, зокрема визначеної статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено вчасно, оскільки такі правовідносини врегульовані спеціальною статтею 269 КАС України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 4 статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Тобто, КАС України встановлено спеціальні скорочені строки розгляду справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, що, в свою чергу, визначає також скорочені строки для подання відзиву на позовну заяву та оперативне повідомлення сторін про судові засідання в таких справах.

Отже, судом належним чином тричі повідомлено відповідача про дату, час та місце судових засідань у справі. Суд вправі був розглянути даний позов в судовому засіданні ще 26.08.2021, з огляду на отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у справі та направлення ним відзиву на позов разом з копіями матеріалів виконавчого провадження. Суд відклав розгляд справи і відповідач, враховуючи його належне повідомлення про наступні судові засіданні, міг тричі скористатися своїм правом на участь в судових засідання, однак цього не зробив.

В спірному випадку, суд двічі відклав судові засідання - 26.08.2021 та 30.08.2021, в які відповідач не з`явився. Жодних причин своєї неявки в такі судові засідання Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. не повідомив. При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив власні аргументи щодо безпідставності позову та надав суду всі матеріали виконавчого провадження № 64346585, що є достатнім для з`ясування необхідних обставин в цій справі № 300/3620/21 та прийняття за результатом її розгляду обґрунтованого та мотивованого судового рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку про необгрунтованість аргументів відповідача в клопотанні про відкладення розгляду справи від 01.09.2021, та про розгляд справи за наявними матеріалами справи, за відсутності сторін та їхніх представників.

Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

09.10.2020 приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинив виконавчий напис № 75614 щодо кредитного договору № 147980033 від 16.12.2018. Згідно вказаного виконавчого напису від 09.10.2020 за № 75614 правонаступником всіх прав та обов`язків ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 28.11.2018 є ТОВ "Таліон Плюс". В свою чергу, правонаступником всіх прав та обов`язків ТОВ "Таліон Плюс" на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором від 05.08.2020 є ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс".

За змістом виконавчого напису від 09.10.2020 за № 75614 загальна сума заборгованості за кредитним договором № 147980033 від 16.12.2018, що підлягає стягненню, складає 44947,90 грн. Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником за кредитним договором вказано ОСОБА_1 , адреса реєстрації та адреса проживання: АДРЕСА_2 .

02.02.2021 ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс", як стягувач, звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. із заявою № 4865910 про примусове виконання рішення, а саме: виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 09.10.2020 за № 75614 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" заборгованості в розмірі 44947,90 грн.

02.02.2021 на виконання виконавчого напису від 09.10.2020 за № 75614 приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № 64346585. Згідно супровідного листа від 02.02.2021 № 2113 вказана постанова направлена ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Доказів направлення до відзиву не долучено.

22.03.2021 приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. у виконавчому провадженні № 64346585 прийняв постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.27-28).

Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області здійснило відрахування 20% із заробітної плати ОСОБА_1 за травень 2021 року на підставі постанови від 22.03.2021 у виконавчому провадженні № 64346585.

20.05.2021 ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 02.02.2021 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.03.2021.

Ухвалою від 21.05.2021 Івано-Франківський окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 , яка отримана позивачем 25.05.2021. У зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви у наданий судом строк, позовну заяву ОСОБА_1 в справі № 300/2314/21 повернуто позивачу ухвалою від 15.06.2021.

Після отримання ухвали 15.06.2021 про повернення позовної заяви в справі № 300/2314/21, ОСОБА_1 повторно звернулась з цим адміністративним позовом до суду, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.02.2021 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.03.2021.

Оцінка аргументів сторін. Норми права, якими керувався суд, та мотиви їх застосування. Висновки суду.

Щодо заяви Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. від 19.08.2021 про залишення позовної заяви без розгляду.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, в тому числі строки звернення до суду, визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Позивач зазначила, що постанову про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021 ОСОБА_1 не отримувала. Про існування відкритого виконавчого провадження № 64346585 позивач дізналась після відрахування роботодавцем 20% від її заробітної плати на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.03.2021. Так, в бухгалтерії Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 отримала фотокопію постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.03.2021.

На підставі частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" постанови про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанови, передбачені пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

При цьому, постанову про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021 позивач так і не отримала. Доказів належного повідомлення позивача у спосіб направлення постанови про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021 за місцем її проживання відповідачем суду не подано. Також не подано таких доказів й щодо постанови від 22.03.2021 у цьому ж виконавчому провадженні.

20.05.2021 ОСОБА_1 звернулась до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 02.02.2021 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.03.2021.

Ухвалою від 21.05.2021 Івано-Франківський окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 в справі № 300/2314/21, яка отримана позивачем 25.05.2021. У зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви у наданий судом строк, позовну заяву ОСОБА_1 в справі № 300/2314/21 повернуто позивачу ухвалою від 15.06.2021.

Після отримання ухвали 15.06.2021 про повернення позовної заяви в справі № 300/2314/21, ОСОБА_1 в межах десяти днів, а саме 19.07.2021, повторно звернулась з цим адміністративним позовом до суду, що підтверджується відміткою установи зв`язку на поштовому конверті (а.с. 16).

В поданих відповідачем матеріалах виконавчого провадження № 64346585 міститься лише супровідний лист про направлення ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021 за адресою: АДРЕСА_2 .

Натомість позивач зазначила, що на час прийняття відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021, адреса реєстрація місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . На підтвердження вказаних обставин позивач надала суду копію довідки Спаської сільської ради від 28.02.2020 № 323, згідно якої ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 29.07.2019 (а.с. 13).

Також позивач надала суду копію довідки Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 16.03.2021 № 158, згідно якої ОСОБА_1 дійсно проходить службу в Головному управлінні Національної поліції в Івано-Франківській області з 17.02.2020 (а.с. 14).

Таким чином, з оцінки поданих сторонами письмових доказів, судом не встановлено факту отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021.

При цьому, за відсутності доказів від відповідача, як суб`єкта владних повноважень, про виконання обов`язку щодо направлення позивачу спірної постанови, суд не бере до уваги доводи про те, що позивач могла отримати таку інформацію з реєстру виконавчих проваджень, оскільки в суду відсутні докази про те, що позивач могла реально реалізувати таке право, враховуючи неотримання нею копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з цим позовом, а тому відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Щодо правомірності прийняття постанов про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.03.2021.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статі 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі написи нотаріусів віднесено до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 3 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. У повідомленні про початок діяльності обов`язково зазначаються зокрема виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Окрім цього, основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до статті 1 цього Закону, примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що в Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

В спірному випадку згідно відомостей з Єдиного реєстру приватних виконавців України, виконавчим округом приватного виконавця Пиця Андрія Андрійовича визначено Львівську область.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Згідно з частиною 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Як встановлено судом, у виконавчому написі № 75614 від 09.10.2020 адреса реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .

Суд звертає увагу на те, що положеннями статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" установлено, що "місце перебування" - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; "місце проживання" - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; "реєстрація" - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку".

Частиною 2 статті 2 цього Закону визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

За змістом статті 6 цього Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» до Реєстру вноситься додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 розділу ІІІ цієї Інструкції у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).

Абзацом 4 пункту 3 розділу ІІІ вказаної Інструкції визначено, що у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ зазначеної Інструкції виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ цієї Інструкції у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ вказаної Інструкції місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

За змістом пункту 13 розділу ІІІ зазначеної Інструкції приватний виконавець самостійно проводить перевірку інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи в іншому виконавчому окрузі або залучає для перевірки цієї інформації іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій за встановленою типовою формою (додаток 3).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджено наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012. Так, відповідно до підпунктів 1 та 2 Глави 12 розділу І цього Порядку захист цивільних прав здійснюється нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису. Виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість або передбачають повернення майна.

Згідно з підпунктами 2.1 та 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II вказаного Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:

- відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника;

- дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;

- номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи;

- строк, за який має провадитися стягнення;

- інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Пунктом 4 Глави 16 розділу II наведеного Порядку визначено зміст виконавчого напису, зокрема, найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб).

Відповідно до підпунктів 7.1 та 7.6 Глави 16 розділу II зазначеного Порядку у справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису. Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.

З огляду на вказані положення Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.

Такий правовий висновок зазначений в постановах Верховного Суду від 08.04.2020 в справі № 804/6996/17, від 30.04.2020 в справі № 580/3311/19.

Таким чином, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, у яких зазначено місце проживання/перебування боржника або місцезнаходження майна боржника, які знаходяться в межах його виконавчого округу.

За змістом частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі обов`язково зазначається адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

В спірному випадку, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. обґрунтовуючи правомірність прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021 вказав на те, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку приватного виконавця проводити перевірку інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження та обов`язку вимагати від стягувача додаткових документів про підтвердження місця проживання боржника. Окрім цього, відповідач заперечив щодо врахування при вирішенні цієї справи висновків Верховного Суду, сформованих в постановах від 29.01.2021 в справі № 160/12729/19 та від 08.04.2020 в справі № 804/6996/17, оскільки у виконавчому написі № 75614 від 09.10.2020 вказана лише одна адреса боржника - місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Щодо вищевказаних доводів відповідача, то суд звертає увагу на висновок Верховного Суду, зазначений у постанові від 31.03.2021 в справі № 380/7750/20:

«…79. Колегія суддів погоджується, що виконавець не має обов`язку перевіряти вірогідність відомостей, які зазначено у виконавчому документі. Водночас, нагадаємо, приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність (частина друга статті 4 Закону № 1403-VIII), повинен дотримуватися принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності (частина перша статті 4 Закону № 1403-VIII).

80. Закріплені у статті 4 Закону № 1403-VIII засади діяльності, зокрема, приватного виконавця вимагають діяти добросовісно, що, окрім іншого, вимагає від нього більш вдумливого і ретельно виваженого підходу до виконання своїх професійних обов`язків».

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що у виконавчому провадженні місце проживання боржника відіграє важливу роль як для визначення виконавчого округу, в якому має здійснюватися виконавче провадження, так і для можливості реалізації боржником своїх прав і виконання обов`язків у виконавчому провадженні.

Так, статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення.

Зазначеною статтею на боржника покладено низку обов`язків (зокрема повідомляти виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, своєчасно з`являтися на вимогу виконавця, допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій), виконання яких передбачає перебування у безпосередній близькості до місця вчинення виконавчих дій.

За вказаних положень, примусове виконання рішень має бути певним чином наближеним, прив`язаним до місця проживання/перебування боржника що, окрім іншого, дасть змогу останньому (чи принаймні створить йому відповідні умови) належним чином реалізовувати свої права та обов`язки як учасника виконавчого провадження.

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено право стягувача обирати місця відкриття виконавчого провадження між органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, але таке право не має нівелювати права боржника, передбачені статтею 19 цього Закону.

Згідно з статтею 16 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець є особою, уповноваженою державою на примусове виконання рішень, тобто є суб`єктом владних повноважень, на дії якої поширюються вимоги, встановлені статтею 2 КАС України. Зокрема, суб`єкти владних повноважень мають приймати рішення (вчиняти дії) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо та неупереджено.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, в постанові від 15.07.2021 за результатом розгляду справи № 380/9335/20 дійшов таких висновків:

«…56. Виходячи з приписів статті 6 Закону №1382-IV, місце проживання підлягає обов`язковій реєстрації, тобто Закон №1382-IV пов`язує місце проживання особи насамперед із зареєстрованим місцем проживання. Таким чином, факт реєстрації особою свого місця проживання безумовно свідчить про те, що особа обрала певну адресу місцем свого проживання. Законом не заборонено особі мати декілька місць проживання, але у будь-якому випадку адреса, зареєстрована особою у встановленому порядку, виходячи з положень частини десятої статті 6 Закону, є офіційною адресою, а отже, особа правомірно очікує, що за цією адресою з нею буде вестися офіційне листування, а також вчинятимуться й інші юридичні дії, що пов`язані з місцем її проживання.

57. Отже, відкриття виконавчого провадження у виконавчому окрузі, до якого належить зареєстрована адреса місця проживання боржника, відповідатиме принципу юридичної визначеності, вимогам, установленим частиною другою статті 2 КАС України та вимогам статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».

58. При цьому Суд звертає увагу на те, що частина друга статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» пов`язує місце виконання рішення приватним виконавцем з фактичним місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходженням боржника - юридичної особи, а не з адресою, зазначеною у виконавчому документі, як це, наприклад, закріплено у частині першій статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».

59. Що стосується місця проживання боржника, яке незареєстроване у встановленому законом порядку, Верховний Суд виходить з того, що таке місце проживання боржника, в силу відсутності в нього офіційного характеру, має бути повідомлено самим боржником (що відповідатиме принципу вільного вибору місця проживання, встановленому Законом №1382-IV) або підтверджено належним чином з урахуванням принципу офіційного з`ясування обставин, оскільки просте зазначення будь-якої адреси без перевірки відповідних обставин не робить цю адресу саме адресою місця проживання особи у розумінні Закону №1382-IV.

60. Так, у цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що у виконавчому написі міститься інформація як про адресу реєстрації боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), так і про адресу місця проживання ( АДРЕСА_2 ). При цьому у кредитному договорі, на підставі якого було вчинено виконавчий напис, указано, що зареєстрованим місцем проживання боржника є адреса: АДРЕСА_5 , а адресою місця проживання зазначено АДРЕСА_6 .

61. Отож з установлених обставин справи вбачається, що нотаріусом під час вчинення виконавчого напису самостійно зазначено адресу АДРЕСА_2 як адресу місця проживання боржника ОСОБА_1 . Верховний Суд ураховує, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не встановлює відповідних обставин, адже не викликає особу, не спілкується з нею та не отримує від неї жодної інформації. Матеріали справи також не містять доказів на підтвердження того, що вищезазначена адреса піддавалась перевірці на предмет її достовірності.

62. Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що саме виконавчим документом у цій справі встановлено фактичне місце проживання боржника.

63. Аналізуючи положення статей 9, 18 Закону №1404-VІІІ, положення статті 27 Закону №1403-VIII, а також положення Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» №5942-VI, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про те, що виконавець має реальну можливість перевірити місце знаходження боржника шляхом перевірки необхідної інформації у Єдиному демографічному реєстрі або шляхом запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи. Такі дії відповідатимуть вимогам частини другої статті 2 КАС України, яких приватний виконавець має дотримуватись.

64. Серед іншого, Верховний Суд зазначає, що норми КАС України також пов`язують місце проживання особи із зареєстрованим місцем її проживання. Так, відповідно до частини третьої статті 171 КАС України суд встановлює місце проживання фізичної особи шляхом надсилання запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

65. Отже, законодавець, оперуючи поняттям «місце проживання особи», передбачає, що таке місце проживання має бути особою зареєстровано і суб`єкти владних повноважень зобов`язані враховувати таку інформацію при здійсненні ними владно-управлінських функцій.

66. Таким чином, відсутність прямого обов`язку приватного виконавця перевіряти адресу проживання боржника не спростовує необхідності дотримання ним принципів верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, які визначені частиною першою статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та кореспондуються з положеннями частини другої статті 2 КАС України, на відповідність яким суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень.

В іншому випадку, нез`ясування адреси проживання боржника може мати наслідком порушення прав боржника, що виражатиметься у штучному створенні перешкод для вчинення боржником дій, зазначених у статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» (ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій тощо). Верховний Суд наголошує, що відсутність прямої вказівки в Законі України «Про виконавче провадження» на обов`язок виконавця перевіряти місце проживання боржника не повинна слугувати інструментом ймовірних порушень прав боржника з боку виконавця - суб`єкта владних повноважень.

67. Верховний Суд уважає за необхідне також звернути увагу на положення пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIIІ, відповідно до якої виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

68. Виходячи із системного аналізу цієї норми в сукупності з іншими положеннями Закону №1404-VII, Верховний Суд констатує, що надання триденного терміну для вирішення питання щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання спрямоване саме на необхідність перевірки органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем, зокрема і відповідності зареєстрованого місця проживання боржника - фізичної особи адресі боржника, вказаної у виконавчому документі, і належності такого зареєстрованого місця проживання виконавчому округу, на який поширюються повноваження приватного виконавця.

69. Підсумовуючи викладене, саме лише зазначення місця проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якої охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою. Відповідні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 в справі №380/7750/20, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду вважає правильними та не вбачає підстав для відступлення від вказаної правової позиції.

70. За встановлених обставин у цій справі визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон №1404-VIII пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.

71. Суд ураховує доводи касаційної скарги про те, що наявність зареєстрованого місця проживання боржника не є підтвердженням того, що особа на день відкриття виконавчого провадження проживає саме за зареєстрованою адресою, однак у випадку, якщо особа не повідомила іншого, саме цю адресу, з урахуванням приписів частини десятої статті 6 Закону, необхідно враховувати під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження відповідно до вимог частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, таке трактування частини другої статті 24 Закону відповідатиме також принципу юридичної визначеності, який є елементом верховенства права».

Таким чином, при надходженні виконавчого документа приватний виконавець зобов`язаний перевірити наявність в ньому всіх обов`язкових реквізитів, визначених частиною 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи. Така перевірка приватним виконавцем здійснюється, зокрема і щодо відповідності зареєстрованого місця проживання боржника - фізичної особи адресі боржника, вказаної у виконавчому документі.

У випадку, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання, тобто якщо адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), що вказана у виконавчому документі, або місцезнаходження майна боржника не знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця, він зобов`язаний повернути виконавчий документ без виконання відповідно до приписів пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до абзацу 9 статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" документами, до яких вносяться відомості про місце проживання є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Згідно з копією довідки Спаської сільської ради від 28.02.2020 № 323, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , з 29.07.2019 (а.с. 13).

Таким чином, на час відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження боржник був зареєстрований за адресою, яка не відноситься до виконавчого округу відповідача.

Доказів проживання ОСОБА_1 на території Львівської області, чи наявності в неї будь-якого майна (в межах виконавчого округу відповідача) відповідач суду не надав.

Згідно пояснень позивача та витягу з паспорта громадянина України, ОСОБА_1 не проживала за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до пункту 10 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

Згідно з пунктом 13 розділу III цієї Інструкції приватний виконавець самостійно проводить перевірку інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи в іншому виконавчому окрузі або залучає для перевірки цієї інформації іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій за встановленою типовою формою.

Отже, перед відкриттям виконавчого провадження, відповідач належним чином не пересвідчився з наявних в нього документів, офіційних даних з державних реєстрів та відкритих джерел в достовірності інформації щодо місця реєстрації боржника - ОСОБА_1 та наявності в неї майна на території Львівської області.

Згідно з пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Презумпція винуватості, встановлена частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Презумпція винуватості суб`єкта владних повноважень-відповідача означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів.

В даному випадку, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. не надав суду будь-яких доказів того, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021 прийнята відповідачем на підставі закону, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

З огляду на викладене, постанова приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021 є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи висновок суду щодо протиправності оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021, суд дійшов висновку, що як наслідок, є й протиправною постанова приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. від 22.03.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, оскільки така постанова прийнята в межах виконавчого провадження № 64346585, яке відкрите приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пицем А.А. без належних для цього повноважень.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. належить задовольнити повністю: визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021; визнати протиправною та скасувати постанову від 22.03.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 64346585.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано: квитанцію про сплату судового збору від 09.07.2021 № 14 в сумі 908,00 грн. за подання позовної заяви; квитанцію про сплату судового збору від 02.08.2021 № 02-1361808/1/С в сумі 908,00 грн. за подання позовної заяви (а.с. 47); квитанцію від 19.07.2021 № 0.0.2201304434.1 про сплату судового збору в сумі 681,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову (а.с. 24).

З огляду на задоволення позову, позивачу належить відшкодувати за рахунок приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. 2156,50 грн., з яких 1816,00 грн. судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 340,50 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову (681/2=340,50 грн.) у зв`язку з частковим задоволенням судом такої заяви.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021.

Визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича від 22.03.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 64337629.

Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , вулиця Леоніда Перфецького, 2-А, офіс 256, місто Львів, 79053) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2156 (дві тисячі сто п`ятдесят шість) гривень 50 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , вулиця Леоніда Перфецького, 2-А, офіс 256, місто Львів, 79053.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.