Ухвала суду № 99357501, 02.09.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

02 вересня 2021 року Справа № 280/548/20 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем, на виконання рішення суду у справі №280/548/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини А1978 (69068, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, буд. 1; код ЄДРПОУ 08160298) про визнання дій протиправними та зобов`язання вичинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала зазначена справа.

02.09.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем, на виконання рішення суду у справі №280/548/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1978 про визнання дій протиправними та зобов`язання вичинити певні дії.

Зазначену заяву обґрунтовано тим, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2020 у справі №280/548/20 військову частину 1978 зобов`язано провести розрахунок та виплатити ОСОБА_1 невиплачену індексацію грошового забезпечення за період з 21.06.2002 по 07.11.2005.

Для виконання рішення суду позивачем отримано виконавчий лист, який 13.08.2021 пред`явлено до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). 17.08.2021 відкрито виконавче провадження №66527572. 06.05.2021 позивачу надійшли кошти в сумі 0,99 грн. Листом військової частини А1978 повідомлено позивача, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2020 у справі №280/548/20 йому виплачена 1 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши подану заяву, зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною другою статті 383 КАС України визначено, що у такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Згідно із частиною третьою статті 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Частиною четвертою статті 383 КАС України визначено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Суд зазначає, що позивачем не дотримано вимоги пунктів 6 та 9 частини другої статті 383 КАС України, з огляду на таке.

Так, позивачем в заяві не вказано відомості щодо наявність відкритого касаційного провадження.

Також, заявником до заяви не додано документа про сплату судового збору, в заяві зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон №3674-VI), оскільки є учасником бойових дій.

Щодо звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22.10.1993 №3551-ХІІ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та Законом України від 16.12.1993 №3721-ХІІ Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені статтею 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зокрема, за приписами пункту 18 статті 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і пункту 2 статті 9 Закону України від 16.12.1993 №3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.

Частиною другою статті 22 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.

Правовий аналіз змісту статті 5 Закону №3674-VI свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв`язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах, визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.

Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій.

Конструкція пункту 13, в якому йдеться про справи, пов`язані з порушенням їхніх прав, вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

В даному спорі при зверненні до суду заявник, який є учасником бойових дій, просить суд визнати протиправною бездіяльність вчиненої суб`єктом владних повноважень.

Тобто даний спір не пов`язаний з наявністю та/або відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій, в даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов`язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій, тобто позивач не звільнений від сплати судового збору.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №П/811/201/16.

Судом не встановлено, що позивачем при зверненні до суду з цим позовом заявлено вимоги про порушення його прав, передбачених статтею 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19, від 18.12.2019 у справі №ЗП/9901/4/19, від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 та постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №805/3967/17-а.

Згідно з пунктом 104 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц з урахуванням висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 (провадження №12-301гс18) та постанови Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №226/168/15-ц (провадження №6-1121цс16) з 01.09.2015 працівник не вважається звільненим від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність повернення заяви позивачу без розгляду.

Керуючись статтями 241, 256, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем, на виконання рішення суду у справі №280/548/20, - повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.С. Лазаренко