Ухвала суду № 99356271, 31.08.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Вінниця

31 серпня 2021 р. Справа № 120/5953/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Маслоід Олену Степанівну,

за участю:

секретаря судового засідання: Карпінської Т.В.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Павенського Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання про закриття провадження в адміністративній справі:

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Комунального некомерційного підприємства «Літинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Літинської селищної ради (вул. Пирогова, б. 17, смт. Літин, Вінницька обл., 22300)

про: скасування наказів, зобов`язання виплатити утриману заробітну плату, стягнення моральної та матеріальної шкоди

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Комунального некомерційного підприємства «Літинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Літинської селищної ради (далі – відповідач) про скасування наказів, зобов`язання виплатити утриману заробітну плату, стягнення моральної та матеріальної шкоди.

Ухвалою від 06.07.2021 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 27.07.2021 року.

У судовому засіданні 27.07.2021 року представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження, так як дану спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства. Позивач з огляду на це просив суд відкласти судове засідання на іншу дату для підготовки правової позиції стосовно заявленого клопотання. Судове засідання відкладено на 03.08.2021 року.

У судовому засіданні 03.08.2021 року позивач поклався на розсуд суду щодо клопотання про закриття провадження у справі. З метою з`ясування обставин справи, відповідача зобов`язано надати додаткові докази щодо порядку створення, здійснення, діяльності відповідача та порядку прийняття позивача на роботу. Судове засідання відкладено на 31.08.2021 року.

31.08.2021 року відповідачем надано витребувані судом докази.

У судовому засіданні 31.08.2021 року представник відповідача наполягав на задоволенні клопотання про закриття провадження у цій справі. Позивач поклався на розсуд суду при вирішення питання про закриття провадження.

Визначаючись щодо заяви про закриття провадження, суд виходить з наступного.

Положеннями п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Предметом розгляду у цій справі є оскарження наказів про порушення трудової дисципліни.

Як установлено матеріалами справи, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, направленим на захист порушених прав, що виникли із трудових відносин.

Спір про захист трудових прав конкретної фізичної особи не є публічним. Держава, юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних відносин, а розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.

Той факт, що відповідачем у справі є Комунальне некомерційне підприємство «Літинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Літинської селищної ради не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.11.2018 року у справі № 806/2808/18 та від 23.01.2019 року у справі № 822/160/16.

Крім цього, у відповідності до вимог п. 17 ст. 3 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

З матеріалів справи вбачається, що позивача прийнято на роботу як працівника саме за трудовим договором. Посада завідуючого амбулаторією не відноситься до посад державного органу, робота на ній не може бути віднесена до публічної служби, відповідно питання застосуання дисциплінарної відповідальності не відносяться до проходження публічної служби. Відповідно такі правовідносини безпосередньо регулюються нормами КЗпП України.

Враховуючи викладене, за суб`єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на те, що спірні правовідносини слід вирішувати за правилами цивільного судочинства, суд вбачає наявність підстав для закриття провадження у даній справі, як наслідок задоволення відповідного клопотання відповідача.

Керуючись Цивільним кодексом України та ст. 44, 238, 239, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Комунального некомерційного підприємства «Літинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Літинської селищної ради про закриття провадження в адміністративній справі № 120/5953/21-а за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Літинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Літинської селищної ради про скасування наказів, зобов`язання виплатити утриману заробітну плату, стягнення моральної та матеріальної шкоди задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі № 120/5953/21-а за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Літинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Літинської селищної ради про скасування наказів, зобов`язання виплатити утриману заробітну плату, стягнення моральної та матеріальної шкоди.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 03.09.2021 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна