Рішення № 99351830, 30.08.2021, Міловський районний суд Луганської області

Справі № 418/1240/21

2-а/418/643/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2021 р. Міловський районний суд Луганської області

у складі:головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Кірічевої К.В.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Мілове адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора сержанта поліції ВП №2 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області Родченка Сергія Юрійовича та до Головного управління Національної поліції в Луганської області про визнання дії інспектора сержанта поліції ВП №2 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганської області Родченка Сергія Юрійовича протиправними, скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4194842 від 12.05.2021 року винесену інспектором сержантом поліції ВП №2 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області Родченком Сергієм Юрійовичем стосовно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач ОСОБА_2 з адміністративним позовом у якому просить визнати дії інспектора сержанта поліції ВП №2 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області Родченка Сергія Юрійовича, що до розтягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП протиправними.

Скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення серії ЕАН № 4194842 від 12.05.2021 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень винесену інспектором сержантом поліції ВП №2 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області Родченком Сергієм Юрійовичем стосовно нього.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП стосовно нього закрити.

Свою заяву обґрунтовує тим, що 12 травня 2021 року відносно нього працівниками поліції відділення № 2 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області було складено чи то адміністративний протокол, чи то постанову. Жодного документу з даного приводу йому надано не було, з правами та обов`язками його ніхто не ознайомлював,будь яких пояснень по справі він не надав, оскільки був позбавлений такої можливості. Вбачаючи неправомірні дії працівника поліції ним було заявлено усне клопотання про надання йому можливості скористатися правовою допомогою при складанні документу посадовими особами поліції яке було проігноровано, що суперечить вимогам ст.268 КУпАП. У зв`язку з цим ним 13.05.2021 року особисто завезено до відділення поліції в смт. Мілове клопотання у якому просив вжити заходи відносно викладених обставин та надати письмову відповідь про результати розгляду. 25 травня 2021 року на його адресу надійшов лист від відділення поліції №2 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області в середині якого знаходилась постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксованого не в автоматичному режимі від 12.05.2021 року. Дії керівництва поліції йому були не зрозумілі це була відповідь на подане ним клопотання від 13.05.2021 року чи це виконання вимог ст. 285 КУпАП а саме, необхідність у випадку не вручення постанови особі відносно якої складено постанову та направлення її поштою. Він вважає, що в даному випадку маються порушення з боку відповідача, а саме в строки направлення(передбачено протягом 3-х діб) йому направлено через 5 днів. Всі ці дії явно вказують на те, що відповідач намагається позбавити його права на захист своїх прав. Знову ж таки, якби він не написав клопотання і не виклав обставин які стались 12.05.2021 року то постанови б йому ніхто б не направив. З отриманої постанови вбачається, що 12.05.2021 року відносно нього відповідачем винесено постанову з якої слід, що він здійснив зупинку свого транспортного засобу ближче 10 м від виїзду з прилеглої території чим порушив п.15.9 Правил дорожнього руху - Порушення зупинок, ближче 10м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду, що підпадає під кваліфікацію за ч.1ст.122 КУпАП та накладено штраф у сумі 340 гривень. З постановою він не згоден, оскільки Правила дорожнього руху він не порушав. Дії поліцейського щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладання на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП є протиправними. Він посилається на матеріальне право ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»,ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», ч.2 ст.19 Конституції України, диспозицію ч. 1 ст. 122 КУпАП, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксовані не в автоматичному режимі,затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, правову позицію яка викладена у постанові Верховного Суду Касаційного адміністративного суду. Ознайомлюючись з надісланої йому постановою про накладання на нього адміністративного стягнення він звернув увагу на те, що в неї маються невідповідність події а саме вказане смт. Центральна, не вказано де знаходився транспортний засіб водій якого здійснив зупинку в порушення вимог ч.1ст.122 КУпАП. Будь яких доказів в здійсненні ним адміністративного правопорушення з посилкою на свідків або інше не вказано. В салоні автомобілю знаходились пасажири які не опитувалися. Відповідач також не опитав і його, на його зауваження щодо відсутності доказів порушення дорожнього руху, було лише йому повідомлено про право оскаржити постанову в суді, що свідчить про формальний підхід під час розгляду справи, наслідком чого стало порушення його процесуальних прав при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позивач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, однак повідомив суд про можливість розгляду справи за його відсутністю. Позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що дійсно він виконуючи 12 травня 2021 року свої обов`язки під час рухання на службовому автомобілі помітив по вулиці Центральної у смт. Мілове автомобіль ВАЗ-2121 державний номер НОМЕР_1 який стояв з порушенням Правил дорожнього руху ближче 10 м від виїзду з прилеглої території. Коли він підійшов до автомобілю то до нього підійшов водій ОСОБА_2 особу якого було встановлено під час перевірки документів. Причину звернення до позивача було роз`яснено, що залишений ним автомобіль є перешкодою для других водіїв під час виїзду з подвір`я селищної ради. Позивач заперечив вказавши, що залишений ним автомобіль нікому не заважає. Потім він склав на нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ч.1ст.122 КУпАП. Позивач від підпису відмовився. Він запросив двох свідків якім роз`яснив, що водій відмовився від підпису постанови. Після чого позивачу було роз`яснено право на оскарження постанови, від отримання копії постанови він відмовився. Саму постанову за адресою місця проживання позивача він не відправляв. Під час спілкування з позивачем запис технічними засобами не відбувалась. Була проведена тільки фотозйомка.

Представник відповідача від Головного управління поліції в Луганській області Матусевич Р.М. до судового засідання не з`явився повідомив суд про можливість розгляду справи за його відсутністю.

Однак до суду надав відзив на позовну заяву у якому просить у задоволені позовних вимог позивачу ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі у зв`язку з необґрунтованістю. Свою думку обґрунтував тим, що Головне управління не погоджується з доводами викладеними в позовній заяві при цьому послався на матеріальне право ст.7, ст. 222,ст.245, ст.251,ст.252,ст.255,ст.283 КУпАП на наказ МВС України від 07.11.2015 року №1395 про затвердження «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху,зафіксовані не в автоматичному режимі», п.9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксованих не в автоматичному режимі затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395. Після чого вказав, що факт порушення позивачем п.п.15.9 «и» Правил дорожнього руху зафіксовано відео реєстратором, який було встановлено на службовому автомобілі поліції. Розгляд справи відносно позивача відбувався у присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 які є в свою чергу свідками порушення позивачем Правил дорожнього руху. Дії поліцейського СРПП відділення поліції №2 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області Родченко С.Ю. щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 були виключно на підставі діючого Законодавства та у спосіб встановлений нормативно-правовими актами а вимоги позивача необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні показала, що вона з своєю подругою знаходились 12 травня 2021 року біля магазина «Юліана» по вулиці Центральної у смт. Мілове пили каву. В цей час до них звернувся працівник поліції запросив засвідчити відмови від підпису водія у постанові про накладання адміністративного стягнення про виявлений факт вона своїм підписом це не засвідчувала. Будь які заміри або фотографування стосовно знаходження автомобілю на який було вказано поліцейським не проводилось.

Аналогічні показання дала свідок ОСОБА_4 ..

Вислухав відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи у повному обсязі а саме копію постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4194842 від 12.05.2021 саму постанову, копію паспорта позивача, копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серії НОМЕР_2 , копію посвідчення водія на ім`я позивача, з боку сторони відповідача було надано копія постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4194842 від 12.05.2021, копія фіскального чека, фото таблиця фіксації адміністративного правопорушення до постанови ЕАН №4194842 від 12.05.2021, рапорти Родченка С. та ОСОБА_5 , суд приходить до висновку про можливе задоволення позовних вимог, з таких підстав:

Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ч. 2, ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП слід що, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно до ст. 278 КУпАП слід, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Як слід з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП слід, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінюючи надані докази керується ст. 90 КАС України з якої слід, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як слід з диспозиції ч.1 ст.122 КУпАП , що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача».

Стороною відповідача не було надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності дій як з ухвалення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, так й доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Аналізуючи викладене у постанові вбачається, що посадова особа яка складала постанову не вказала місце скоєння адміністративного правопорушення вказавши лише вулицю на якої водій здійснив зупинку свого транспортного засобу ближче 10 м від виїзду з прилеглої території безпосередньо у місті виїзду в порушенні вимог ч.2 ст. 283 КУпАП.

Згідно ч.2 ст.283 КУпАП слід, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Крім того посадова особа яка переконалася, що позивач не бажає робити підпису пославшись на свідків які були присутні при відмови його від підпису не засвідчила цей момент у постанові, також у порушенні вимог вказаної статті не були проведені заміри які б були доказом порушення зупинки транспортного засобу а прямо вказала ближче 10м. З постанови не вбачається згідно вказаних реквізитів про застосування технічних засобів як фотозйомка, однак сторона відповідача надала фото таблицю події посилаючись, що це є доказом і були підстави складати постанову. З таких підстав суд вважає, що це недопустимий доказ і його не можливо покласти до рішення та давати йому оцінку. Стороною відповідача не були надані докази такі як технічні записи бесіди з позивачем під час розгляду справи, запис з відео реєстратора який встановлений на службовому транспортному засобі як було вказано у відзиву про його існування. Однак сам відповідач ОСОБА_1 визнав, що таких засобів не було застосовано прямо вказав про це у рапорті до свого начальника та підтвердив у залі судового засідання. Фотозйомка проводилась з приватного пристрою. Порушаючи права позивача відповідачем не були роз`яснені його права, строк оскарження не надіслана копія постанови рекомендованим листом відмітка у постанові про цей факт відсутня. Доводи позивача про те, що тільки з його клопотання та неодноразового звернення до поліції привели до отримання постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності слід розцінювати достовірними на що вказують самі реквізити які не заповнені у постанові стосовно прав адміністративного правопорушника.

Отже відповідачами не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності їх дій з прийняття постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності дотриманню порядку складання цієї постанови та ознайомлення з нею, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення і на спростування адміністративного позову, що є протиправним.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України слід, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З таких підстав, слід прийти до висновку про задоволення адміністративного позову оскільки відповідачами не були надані докази які б вказували на існуючий склад адміністративного правопорушення у позивача, саму постанову про накладання адміністративного стягнення скасувати а саму справу закрити.

Позивач ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році відносений до 2 категорії громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно п.10 ч.1 сит.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звяльняється

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України слід, що у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З таких підстав судові витрати які становлять 454 гривні підлягають стягненню з відповідача на користь державі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 20, 71, 77, 86, 90, 159-163, 186 КАС України, ст.ст. 222-1, 247, 251, 258, 286 КУпАП, ст.ст. 33, 55 Конституції України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати дії інспектора сержанта поліції ВП №2 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганської області Родченка Сергія Юрійовича відносно позивача ОСОБА_2 щодо до притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП протиправними.

Скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення серії ЕАН №4194842 від 12.05.2021 року винесену інспектором сержантом поліції ВП №2 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області Родченком Сергієм Юрійовичем стосовно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладання на нього штрафу у розмірі 340 гривень.

Провадження по справі відносно ОСОБА_2 в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст.122 КУпАП закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь державі судовий збір у сумі 454 гривні.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду у десятиденний строк з дня його проголошення, шляхом направлення скарги через Міловський районний суд Луганської області.

Повний текст рішення буде складений 03 вересня 2021 року.

Суддя: С.І. Чехов