
Справа №409/1883/20
Пров.№2/409/99/21
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2021 року смт Білокуракине
Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді: О.Ю.Максименко
за участю секретаря судових засідань: А.Г.Акименко
за участю представника позивача: Є.В.Омельченка
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Білокуракине цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В с т а н о в и в :
АТ "Акцент-Банк" звернувся до Білокуракинського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.03.2016 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ "Акцент-Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умовами та правилами надання банківських послуг, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 46,80% щомісячно на суму залишку заборгованості. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом на заяві. Відповідно до умов договору позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, а також оплачувати комісії. Однак, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 27.09.2020 року за зазначеним кредитним договором утворилася заборгованість в сумі 36110,13 грн, яка складається з: 15059,73 грн - заборгованість за кредитом; 19500,40 грн - заборгованість за відсотками, 1550 грн - пеня. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 36110,13 грн, а також понесені судові витрати - судовий збір в сумі 2102 грн.
Представник позивача в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судове засідання 03.06.2021, 29.06.2021 та 26.08.2021 не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином на підставі п.19 Перехідних Положень ЦПК України та Законів України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції" через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Поштові відправлення, направлені на адресу фактичного проживання ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи, наданої на запит суду Міністерством соціальної політики України, повернуті до суду з позначками "адресат відсутній за вказаною адресою" та "за закінченням терміну зберігання". Причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
26.08.2021 судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, вважає, що позов АТ "Акцент-Банк" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29.03.2016 між ПАТ "Акцент-Банк", правонаступником якого є АТ "Акцент-Банк", та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.7).
До кредитного договору Банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитною карткою «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ "Акцент-Банк", розміщені на сайті:https://a-bank.ua/terms в розділі "Умови та правила" (а.с. 7-13).
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором № б/н від 29.03.2016 станом на 27.09.2020 року складає у сумі 36110,13 грн, яка складається з: 15059,73 грн - заборгованість за кредитом; 19500,40 грн - заборгованість за відсотками, 1550 грн - пеня (а.с.4).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Ч.2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Умови і правила надання банківських послуг АТ "Акцент-Банк", з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.
Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "Акцент-Банк", а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору 29.03.2016 з ОСОБА_1 АТ "Акцент-Банк" дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору, зі складовими якого він взагалі не був ознайомлений.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
На підставі вищевказаного суд доходить висновку про те, що надані банком Умови та Правила надання банківських послуг не є частиною укладеного між сторонами договору. Відповідно, сторони не досягли в належній формі та належним чином згоди щодо розміру відсотків за користування кредитом, неустойки за невиконання договірних зобов`язань, комісій за банківські послуги, штрафів тощо.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за відсотками в сумі 19500,40 грн та за пенею в сумі 1550 грн задоволенню не підлягають.
Стосовно вимог про стягнення фактично отриманих відповідачем коштів суд зазначає наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 вказано, що так як фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а також враховуючи вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Разом з тим, з виписки по рахунку відповідача, а також зі змісту розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що відповідач за період з
29.03.2016 по 25.09.2018 отримав від позивача загальну суму коштів в розмірі 373765,27 грн. Після цього відповідач більше не отримував коштів від банку.
При цьому, з тих же виписки та розрахунку видно, що за період з 29.03.2016 року по 23.09.2018 року в рахунок погашення боргу відповідача було сплачено на користь АТ "Акцент-Банк" загальну суму в розмірі 359669,85 грн (стовпчик «Сума погашення за наданим кредитом» у розрахунку), в тому числі з інших карткових рахунків.
Тобто, заборгованість за тілом кредиту складає 14095,42 грн, а тому вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15059,73 грн є необґрунтованими.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ "Акцент-Банк" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Тому вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14095,42 грн обґрунтовані.
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 14095,42 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 820,51 грн – понесені витрати на судовий збір, сплачені останнім при подачі позову до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 536, 599, 633, 634, 610-612, 1054 ЦК України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 272-273, 279, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (р/р НОМЕР_2 ЄДРПОУ 14360080 МФО № 307770 адреса: вул. Батумська б. 11 м. Дніпро) заборгованість за кредитним договором від 29.03.2016 року в сумі 14095,42 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (р/р НОМЕР_3 ЄДРПОУ 14360080 МФО № 307770 адреса: вул. Батумська б. 11 м. Дніпро) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 820,51 грн.
В іншій частині заявлених вимог Акціонерного товариства "Акцент-Банк" відмовити за необґрунтованістю.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Луганського апеляційного суд через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач - Акціонерне товариство "Акцент-Банк", код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження за адресою: вул. Батумська б. 11 м. Дніпро.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Лутугинським РВ УМВС України в Луганській області 14.08.2007 року, останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Білокуракинського
районного суду Луганської області О.Ю. Максименко
Повне судове рішення складено 03.09.2021 року.
Судове рішення № 99351760, Білокуракинський районний суд Луганської області було прийнято 26.08.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 409/1883/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: