Ухвала суду № 99351095, 03.09.2021, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер № 181/349/21

Провадження №1-кп/181/49/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2021 року смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Літвінової Л.Ф.,

за участі секретаря судового засідання – Макогон І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Межівського районного суду Дніпропетровської області в залі судових засідань № 1 кримінальне провадження № 12021045480000007 від 13.01.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новопавлівка, Межівського району, Дніпропетровської області, українки, громадянки України, освіта вища, пенсіонерки, незаміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.2 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

зі сторони обвинувачення: прокурора – Коваль К.О., потерпілої – ОСОБА_2 , захисника потерпілої - адвоката Зосименко С.Г.,

зі сторони захисту: обвинуваченої – ОСОБА_1 , захисника обвинуваченої – адвоката Куриліна В.О.,

ВСТАНОВИВ:

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частини 3 статті 79 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

В ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 з 2007 року працює на посаді бухгалтера фермерського господарства «Адоніс» (код ЕДРПОУ 32786034) та в її обов`язки входить складання та підписання організаційно-розпорядчих документів.

Так, ОСОБА_1 достовірно знаючи, що її ніхто не уповноважував діяти від імені власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1222685500:02:003:0577 площею 14,2183 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Новопавлівської сільської ради Дніпропетровської області та яка на підставі державної реєстрації права власності від 03.12.2018 року належить ОСОБА_2 , номер запису про право (в державному реєстрі права) 29218918, в денний час доби 24 вересня 2013 року, точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось можливим, знаходячись за місцем свого фактичного проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, в повній мірі усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, з метою подальшого використання підробленого офіційного документа для набуття ФГ «Адоніс» права на користування земельною ділянкою, за відсутності законного власника земельної ділянки з кадастровим номером 1222685500:02:003:0577 площею 14,2183 га – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та без відома останнього, самостійно склала завідомо підроблений офіційний документ - договір оренди землі, в якому власноручно внесла паспортні та анкетні дані ОСОБА_3 ..

В подальшому 14.05.2015 року ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні Реєстраційної служби Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, діючи умисно, в повній мірі усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, з метою подальшого використання підробленого офіційного документа для набуття ФГ «Адоніс» права на користування земельною ділянкою, за відсутності законного власника земельної ділянки з кадастровим номером 1222685500:02:003:0577 площею 14,2183 га – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , власноручно в графі «Орендодавець» виконала підпис « ОСОБА_3 » від його імені, таким чином виконавши зазначені вище протиправні дії, ОСОБА_1 завершила підроблення офіційного документу - договору оренди землі, для передачі його на державну реєстрацію для подальшого використання земельної ділянки з кадастровим номером 1222685500:02:003:0577 площею 14,2183 га у цілях ФГ «Адоніс».

В подальшому, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого протиправного злочинного умислу, направленого на незаконне, протиправне використання завідомо підробленого документа, достовірно знаючи, що складений нею завідомо незаконний (підроблений) договір оренди земельної ділянки із зазначеною датою укладення 24 вересня 2013 року надає право ФГ «Адоніс» на використання вищевказаної земельної ділянки, умисно, ціленаправлено, з метою використання завідомо підробленого документу, знаходячись у приміщенні Реєстраційної служби Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, надала вказаний договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222685500:02:003:0577 площею 14,2183 га для його державної реєстрації.

14.05.2015 року державним реєстратором на підставі вказаного договору оренди у Державному реєстрі земель вчинено реєстраційні дії, внаслідок чого ФГ «Адоніс» незаконно отримало право на використання земельної ділянки з кадастровим номером 1222685500:02:003:0577 площею 14,2183 га строком на 49 років.

В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінальних проступків - за ч.2 ст. 358 КК України як складання працівником юридичної особи будь-якої форми власності, який не є службовою особою, завідомо підробленого офіційного документу – договору оренди землі, з метою його використання;

- за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа, за якими і повинна нести відповідальність.

В судовому засіданні прокурор Коваль К.О. заявила клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Курилін В.О. клопотання підтримали, просили його задовольнити з підстав, викладених в ньому.

Потерпіла ОСОБА_2 та її захисник – адвокат Зосименко С.Г. в судовому засіданні покладалися на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку прокурора та інших учасників судового провадження, роз`яснивши їм наслідки закриття провадження за вказаних обставин, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того, ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: - закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; - відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК).

Процесуально - правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: - притягнення особи як обвинуваченого; - згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 Кримінального процесуального кодексу України).

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 вчинила кримінальні проступки - злочини, передбачені ч.2 ст. 358 та ч.4 ст. 358 КК України, тобто подія мала місце 24 вересня 2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст. 358 КК України є кримінальним проступком, за який передбачено покарання у вигляді штрафу до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк від трьох до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Відповідно до ч.1 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.4 ст. 358 КК України є кримінальним проступком, за який передбачено покарання у вигляді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Згідно п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту – 24 вересня 2013 року.

Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь - які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання прокурора, закінчився 3-х річний строк давності, передбачений п.2 ч.1 ст.49 КК України.

Згідно з ч.2 ст.49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до ч.3 ст.49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч.2, 3 ст.49 КК України.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 надала свою згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за нереабілітуючих підстав і закриття кримінального провадження відносно неї з цих підстав. Така згода викладена ним усно в судовому засіданні.

У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 з огляду на те, що злочини, за якими обвинувачується ОСОБА_1 є проступками, та з моменту скоєння злочинів минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак слід задовольнити клопотання прокурора та звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, закривши відносно неї кримінальне провадження за ч.ч.2, 4 ст. 358 КК України.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченої, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК процесуальні витрати покладаються на обвинуваченого. До таких витрат у даному кримінальному провадженні належать витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи (висновок експерта від 23.04.2021 року № СЕ-19/104-21/13415-ПЧ) у сумі 1 634,50 грн.

Керуючись ст.ст.128, 284, 288, 369-372 КПК України, п.2 ч.1 ст.49 КК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Коваль Каріни Олександрівни про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021045480000007 від 13.01.2021 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст. 358 та ч.4 ст. 358 КК України - закрити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової почеркознавчої експертизи (висновок експерта від 23.04.2021 року № СЕ-19/104-21/13415-ПЧ) у сумі 1 634,50 (одна тисяча шістсот тридцять чотири гривні 50 копійок).

Речові докази, вилучені та поміщені до спеціальних паперових конвертів з написом «Національна поліція України», що зберігається при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Л. Ф. Літвінова