Ухвала суду № 9934315, 25.05.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2010 р.Справа № 2-а-2017/09/1470 Категорія:2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Середа О.Ф. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.,

суддів Бітова А.І.

Милосердного М.М.

при секретарі Конопляній М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2009 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волна-Прім»до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2009 року ТОВ «Волна-Прім»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень № 0000352301/0 від 14.05.2009 року, яким товариству донараховано податок на додану вартість в сумі 57542 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 29961 грн. та № 0000342301/0 від 14.05.2009 року, яким товариству донараховано податок на прибуток в сумі 91627 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 56745 грн..

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що податкові зобовязання по податку на додану вартість та податку на прибуток визначені позивачу неправомірно, у звязку з чим відсутні підстави для застосування штрафних санкцій по цим податкам.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2009 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Волна-Прім" задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 14.05.09 р. №№ 0000342301/0, 0000352301/0, прийняті державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 27.03.09 р. по 16.04.09 р. відповідач провів планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.06 р. по 31.12.08 р. та склав Акт перевірки від 22.04.09 р. № 1680/23-600/31267744.

В Акті перевірки відповідач зазначив про порушення позивачем: пункту 3.1 статті 3, підпункту 4.1.1. пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5, підпункту 7.9.6. пункту 7.9 статті 7, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , в результаті чого було занижено податок на прибуток на суму 91627 грн.; абзацу 4 пункту 9.4 статті 9, пункти 10.1, 10.2 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 57542 грн., підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 16.3.2 пункту 16.3 статті 16 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого нарахована пеня за несвоєчасне перерахування податку за період з 17.02.06 р. по 11.12.08 р.

За наслідками проведеної перевірки відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення 14.05.09 р.:

-№ 0000342301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі основного платежу 91627 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 56745 грн.;

-№ 0000352301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі основного платежу 57542 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 29961 грн.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідач прийняв з порушенням діючого законодавства.

Колегія суддів вважає, що вище зазначений висновок суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та нормам матеріального права, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий дохід це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Датою збільшення валового доходу згідно пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 цього ж Закону, є дата яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Задовольняючи вимоги позивача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від14.05.2009 року № 0000342301/0, суд першої інстанції виходив з встановлених по справі обставин, а саме, що орендна плата відповідно до договорів оренди між ТОВ «Волна-Прім»та СПД ФОП Свіржевським за 2006, 2007 та 2008 роки склала за весь термін оренди по 29000 грн., 70000 грн. та 26600 грн. відповідно.

Колегія суддів погоджується з вище наведеним висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим у звязку з тим, що як встановлено актом перевірки, саме вище зазначені суми були сплачені позивачу за договорами оренди 2006-2008 років, що підтверджується матеріалами справи, а саме: актами прийому робіт, квитанціями до прибуткових касових ордерів, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень повідомлень прийнято до уваги не було та зроблено помилковий та безпідставний висновок про те, що вказана в договорах сума орендної плати є сумою за один місяць, а не за весь термін користування орендованим майном.

Не спростовує вище зазначених висновків суду першої інстанції про необґрунтованість винесеного відповідачем податкового повідомлення рішення і апеляційна скарга, яка крім трактування норм Господарського та Цивільного Кодексів України та власної думки щодо умов оплати за договорами оренди не містить жодного посилання на документи, які б стверджували про заниження позивачем податку на прибуток за перевіряємий період.

Статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено обов'язкову реєстрацію платником податку на додану вартість - у випадках встановлених законом, у тому числі підпунктом 2.3.1 цього Закону, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість) незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

З урахуванням того, що судом першої інстанції обґрунтовано перевірено та встановлено, що скоригований валових дохід позивача за 2007 рік повинен був скласти 130599 грн., що не перевищує 300000 гривень та відповідно не передбачає обов'язкову реєстрацію платником податку на додану вартість, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 14.05.2009 року № 0000352301/0 про визначення податкового зобовязання позивачу з податку на додану вартість та штрафних санкцій є таким, який відповідає вимогам закону.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 травня 2010 року.

Головуючий:

Судді: