Ухвала суду № 99341121, 31.08.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/25101/21

Провадження № 1-кс/947/11769/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42021164010000042 від 30.07.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 410 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021164010000042 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.07.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 410 КК України.

19 серпня 2021 року ОСОБА_5 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

Крім того, в ході досудового розслідування було встановлено, що невстановлені службові особи військової частини НОМЕР_1 , зловживаючи службовим становищем, перебуваючи в попередній змові між собою, привласнили кошти, які нараховувались за виплату винагороди військовослужбовцям за безпосередньою участь в ООС за період часу з травня по липень 2021 року.

Також, в ході допиту підозрюваного ОСОБА_5 , було встановлено, що до вищевказаних кримінальних проваджень можуть бути причетні командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 та т.в.о. начальника штабу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 .

Відповідно до даних, отриманих з УСБУ в Одеській області, командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності не зареєстровано.

Так, 27.08.2021 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було проведено обшуку кімнаті № 5(6А), в якій мешкає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого було виявлено та вилучено речі і документи, перелік яких міститься у клопотанні.

Вилучені речі мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, та містять відомості, які мають доказове значення, у зв`язку з чим, мають бути визнані в якості речових доказів, та долучені до матеріалів вказаного кримінального провадження, у зв`язку з чим, з метою проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.

Вилучені в ході обшуку речі і документи постановою слідчого визнані речовими доказами, оскільки саме у вказаних документах можуть міститься відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

2. Позиції учасників в судовому засіданні при розгляді клопотання.

Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.

Власник майна до судового засідання не з`явився, про дату та час судового засідання сповіщений.

3. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, положення ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 107 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

3.1.Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

3.2. Правова підстава та мета арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №42021164010000042 від 30.07.2021 року, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 410 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

В рамкахвказаного кримінальногопровадження 19.08.2021року повідомленопро підозру ОСОБА_5 ,за фактомвчинення кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.27,ч.3ст.368КК України,відповідно допоказів якогодо вчиненнявказаних кримінальнихправопорушень причетнийкомандир військовоїчастини НОМЕР_1 ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 26.08.2021 року, 27.08.2021 року, у кімнаті № 5(6А), в якій мешкає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого було виявлено та вилучено речі і документи, перелік яких міститься у клопотанні.

Органом досудового розслідування встановлено, що у вилучених мобільних телефонах було виявлено листування у месенджерах з іншими невідомими особами, про грошові кошти, які військовослужбовці віддали йому за виплату винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь в ООС.

Також, встановлено, що на флеш-носіях наявні файли, файли, на яких підготовлювались документи, для подальшої виплати винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь в ООС.

Крім того, вилучені речі мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, та містять відомості, які мають доказове значення, у зв`язку з чим, мають бути визнані в якості речових доказів, та долучені до матеріалів вказаного кримінального провадження, у зв`язку з чим, з метою проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.

Так, слідчим суддею встановлено, що вилучені речі і документи, відповідають критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вилучені предмети, перелік яких міститься у клопотанні, є знаряддям та об`єктом протиправних дій та можливо зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, виявити які вдасться лише за допомогою проведення додаткових слідчих дій, а також містять в собі відомості щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Вищевикладене також підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання та приєднання предметів як речових доказів від 27.08.2021 року, відповідно до якої вилучені речі, перелік яких міститься у клопотанні, визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів якими є вищезазначені речі, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

3.3. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучені речі, можуть бути речовими доказами в рамках кримінального провадження.

При цьому, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на вилучені речі.

3.4. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

3.5. Висновки слідчого судді.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42021164010000042 від 30.07.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 410 КК України задовольнити.

Накласти арешт на вилучене у кімнаті № 5(6А), в якій мешкає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:

-Мобільний телефон марки «Айфон 6SPlus», серійний номер № НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 ;

- Мобільний телефон марки «Мобіле Е240», в корпусі чорного кольору ІМЕІ № НОМЕР_4 , ІМЕІ № НОМЕР_5 з сім-картою « НОМЕР_6 ;

- Флеш накопичувач марки «Exceleram»;

- Флеш накопичувач марки «Apacer»;

- Ноутбук марки «Dell», серійний номер « НОМЕР_7 » з зарядним пристроєм.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1