Ухвала суду № 9933980, 10.06.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-314/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.

Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" червня 2010 р. м. Київ

м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Ізмайлової Т.Л.

суддів - Костюк Л.О., Шостака О.О.

при секретарі - Григоренко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ДПІ у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2009 року в справі за позовом ПП «Пауер» до ДПІ у Оболонському районі м. Києва про скасування рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Оболонському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень рішень та податкових вимог.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2009 року позов задоволений повністю.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Оболонському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства по обчисленню та своєчасності сплати податку на додану вартість ПП «Пауер» при відображенні в податковому обліку взаємовідносин з ТОВ «Кон-Паси-Сервіс» за період з 01.04.2005 року по 31.06.2005 року за результатами якої складений акт перевірки № 223-7-23-25195430 від 05.05.2008 року.

На підставі зазначеного акту, податковим органом прийняте податкове повідомлення рішення від 12.05.2008 року № 0001612307/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 51520,50 грн., з яких: 34347,00 грн. основний платіж та 17173,50 грн. штрафні санкції

За результати процедури адміністративного оскарження, зазначене податкове повідомлення рішення залишено без змін та прийнято податкове повідомлення рішення від 10.07.2008 року № 0001612307/1.

Внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобовязання, податковий орган надіслав першу податкову вимогу від 03.10.2008 року № 1/3510 на загальну суму 51511,65 грн. та другу податкову вимогу від 17.11.2008 року № 2/4044 на загальну суму 50247,31 грн.

З акту перевірки вбачається, що підставою для визначення податкового зобовязання був висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п. 7.2.4 п.7.2 ст.7 п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягало у безпідставному включені до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виданими ТОВ «Кон-Паст-Сервіс» в сумі 34346,66 грн., в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті за квітень червень 2005 року в розмірі 34347,00 грн.

Підставою для такого висновку стало те, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10.03.2006 року у справі № 2-1768/10 визнано недійсними статут та установчий договір ТОВ «Кон-Паст-Сервіс» з моменту державної реєстрації підприємства з 26.04.2004 року, визнано недійсним свідоцтво № 37083408 про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Кон-Паст-Сервіс» з моменту його реєстрації.

З посиланням на вищевказане судове рішення, податковий орган вважає, що фінансово господарські операції з вказаним Товариством провадились неправомірно, в звязку з чим, виписані ним податкові накладі не можуть бути належним доказом на підтвердження правомірності віднесення позивачем до податкового кредиту ПДВ.

Як підтверджено матеріалами справи, між позивачем та ТОВ «Кон-Паст-Сервіс» у період з квітня по червень 2005 року укладені договори купівлі продажу товару № 597-05 від 01.04.2005 року, № 608-05 від 11.04.2005 року, № 640-05 від 04.05.2005 року, № 683-05 від 19.05.2005 року, № 709-05від 01.06.2005 року, за умовами яких ТОВ «Кон-Паст-Сервіс» зобовязується поставити позивачу (покупцю) обладнання на автомобілі в кількості та ціні, що вказані в накладних, а покупець зобовязується прийняти товар (авто товари та аксесуари) та оплатити його вартість.

Податковим органом при перевірці встановлено та відображено в акті перевірки, що розрахунки між субєктами господарювання проведені повністю у безготівковій формі шляхом перерахування на р/р ТОВ «Кон-Пас-Сервіс» грошових коштів в сумі 206079,93 грн., в тому числі: ПДВ в сумі 34346,66 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Кон-Паст-Сервіс» виписано позивачу податкові накладні № 597 від 01.04.2005 року, № 608 від 11.04.2005 року, № 640 від 04.05.2005 року, № 683 від 19.05.2005 року, № 709 від 01.06.2005 року.

Одержання товару на суму 206079,93 грн. підтверджується накладними на відвантаження та довіреностями на одержання товару, які наявні в матеріалах справи.

Наведені вище обставини та документальні докази підтверджують факт виконання договору сторонами, свідчать про реальне настання правових наслідків, що обумовлені договорами.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Фактичні обставини справи свідчать про реальне здійснення господарських операцій.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 цього ж Закону, Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). (п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Податкові накладні оформлені належним чином про що не заперечує відповідач.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону, як це зазначається у п.п.7.2.4.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Кон-Паст-Сервіс» зареєстровано Голосіївською районної у м. Києва державною адміністрацією.

Відповідно до ч.1 ст. 91 ЦКУ, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство повзує виникнення цивільної правоздатності.

В силу ч.1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДР, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Кон-Паст-Сервіс» станом на 06.04.2009 року перебував в ЄДР.

Законодавство не зобовязує і не наділяє юридичних осіб правами перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів за угодами.

За наведених обставин та правових норм, саме по собі визнання в судовому порядку недійсними установчих документів ТОВ «Кон-Паст-Сервіс», його Статуту та свідоцтва платника ПДВ, що мало місце після укладання та виконання вищезазначеного господарського договору, не може бути достатньою підставою для визнання недійсними вчинених цим Товариством з іншими субєктами господарювання юридично значимих дій, які і не може бути доказом втрати контрагентом платника ПДВ статусу такого платника до фактичного його виключення з реєстру.

Крім цього, як встановлено в суді першої інстанції, рішення Голосіївського районного суду м. Києва не набрало законної сили.

Апелянт посилається на те, що актом № 4480/29-203 від 05.06.2006 року анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Кон-Паст-Сервіс» з дати внесення до Реєстру платника податку на додану вартість. Датою анулювання є 01.06.2004 року.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що на момент здійснення господарських операцій статут та установчий договір були чинними (квітень червень 2005 року), а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10.03.2006 року, яким вирішено визнати недійсним з моменту реєстрації статут та установчий договір, а також свідоцтво про реєстрацію платника податку, не може слугувати правовою підставою для висновку щодо безпідставності складання податкових накладних.

Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій за договорами купівлі продажу товарів, сплата позивачем ПДВ в ціні придбаних авто товарів, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені продавцем, який знаходився в ЄДР, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Крім цього, припущення податкового органу про невиконання податкових зобовязань контрагентом позивача не підтверджені належними документальними доказами; такі припущення не позбавляють правового значення виданих цим контрагентом податкових накладних.

Покупець не може нести відповідальність за дії посадових осіб продавця.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, з повним та всебічним дослідженням обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ДПІ у Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

Ухвала складена та підписана в повному обсязі 15 червня 2010 року.