Рішення № 99338194, 31.08.2021, Розівський районний суд Запорізької області

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

Справа № 327/208/21

Провадження № 2-о/327/21/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2021 року смт. Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Завіновської А.П.,

при секретарі судового засідання – Захаренко А.В.,

за участю заявниці – ОСОБА_1 ,

представника заявниці – адвоката Комаря Г.І.,

заінтересованої особи – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку окремого провадження в судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Розівська державна нотаріальна контора,

в с т а н о в и в:

22.07.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із наведеною вище заявою, в обґрунтування якої зазначала наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вишнювате Розівського району Запорізької області у віці 90 років померла її рідна сестра – ОСОБА_3 . Після смерті останньої відкрилася спадщина, зокрема на земельну ділянку площею 1, 70 га, яка розташована на території Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, та призначена для ведення особистого селянського господарства, а також на інше майно.

Згідно до заповіту, посвідченого 20.10.2005 року секретарем виконавчого комітету Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області Бондаренко С.В., зареєстрованого в реєстрі за № 92, ОСОБА_3 заповіла усе належне їй майно своєму племіннику та відповідно її сину (заявниці) – ОСОБА_2 .

При зверненні ОСОБА_2 до Розівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, останньому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, внаслідок пропуску останнім визначеного ч. 1 ст. 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини та відсутності документів, які б свідчили про прийняття останнім спадщини відповідно до ст. 1268 ЦК України. Отже, ОСОБА_2 вважається таким, що не прийняв спадщину.

Виходячи з положень ст. ст. 1223, 1262 ЦК України, вона як рідна сестра померлої ОСОБА_3 , має право на спадкування за законом, у зв`язку з чим, звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Разом з тим, під час вивчення нотаріусом наданих нею документів необхідних для оформлення спадщини з`ясувалося, що вона із заявою про прийняття спадщини у встановлений законодавством шестимісячний строк до нотаріальної контори не зверталася та не надала документів, які б підтверджували факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а також, що свідоцтво про народження її сестри не збереглося. Внаслідок цих обставин, державним нотаріусом було винесено постанову про відмову у видачі їй відповідного свідоцтва про право на спадщину.

При цьому заявниця зазначала, що вона є рідною сестрою померлої ОСОБА_3 , і на час відкриття спадщини (смерті останньої), постійно проживала з нею, оскільки її сестра через свій похилий вік та стан здоров`я потребувала постійного догляду та сторонньої допомоги.

З огляду на вказане, заявниця просила встановити факт родинних відносин, а саме що вона є рідною сестрою ОСОБА_3 та факт постійного проживання разом із останньою (спадкодавцем), за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.

Ухвалою судді Розівського районного суду Запорізької області від 11.08.2021 року у вказаній справі було відкрито провадження і її призначено до судового розгляду в порядку окремого провадження на 13 год. 00 хв. 31.08.2021 року. Крім того, вказаною ухвалою з Розівської державної нотаріальної контори було витребувано спадкову справу № 17/2020, заведеної щодо майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 34).

Представник заінтересованої особи - Розівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, про час, дату і місце розгляду справи був сповіщений належним чином. Окрім того, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій зокрема зазначив, що проти задоволення зазначених у заяві вимог не заперечує (а.с. 37).

Враховуючи наведене, та вимоги ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим судовий розгляд даної справи здійснити у відсутність представника заінтересованої особи.

В судовому засіданні заявниця пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна сестра – ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, яку вона має намір успадкувати, враховуючи, що її син (заінтересована особа у справі) - ОСОБА_2 , своїм правом на спадкування не скористався, а інші спадкоємці, які б мали намір успадкувати майно, яке залишилось після померлої ОСОБА_3 , відсутні. Разом з тим, при зверненні до нотаріальної контори їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки вона із заявою про прийняття спадщини у встановлений законодавством шестимісячний строк до нотаріальної контори не зверталася та не надала документів, які б підтверджували факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а також документів, які підтверджують наявність родинного зв`язку між нею та спадкодавцем.

При цьому заявниця вказувала, що спадкодавець ОСОБА_3 дійсно є її рідною сестрою, оскільки вони мають спільних батьків, але через те, що свідоцтво про народження останньої не збереглося, у неї виникли труднощі у оформленні спадщини. Крім того, вказувала, що після смерті цивільного чоловіка сестри, остання залишилась сама, оскільки дітей в неї не було, та через свій похилий вік та стан здоров`я потребувала сторонньої допомоги. Внаслідок цих обставин, вона стала проживати разом із сестрою та доглядати за нею по день її смерті, а в подальшому займалася її похованням.

На підставі цього, заявниця просила встановити факт родинних відносин, а саме що вона є рідною сестрою ОСОБА_3 , та факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В судовому засіданні представник заявниці – адвокат Комар Г.І., підтримав вимоги, викладені у заяві, та просив їх задовольнити.

Заінтересована особа – ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_1 , зазначивши, що він не скористався своїм правом на успадкування майна, яке залишилось після померлої ОСОБА_3 , та не має наміру в подальшому вживати заходи щодо оформлення спадщини.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснили, що вони на протязі багатьох років проживають в селі Вишнювате Розівського району Запорізької області, а тому знають заявницю, а також знали за життя ОСОБА_3 . Свідкам відомо, що померла ОСОБА_3 була рідною сестрою заявниці, оскільки вони за життя знали ще і їх матір. Крім того, свідки обізнані, так як проживають по сусідству, про те, що на час смерті ОСОБА_3 , з останньою постійно проживала її сестра – ОСОБА_1 , яка доглядала її.

Заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши докази наявні в матеріалах справи та надавши їм оцінку, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні норми закону викладені і в ст. ст. 15, 16 ЦК України.

Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, тощо.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, тощо.

Виходячи з роз`яснень, викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року (далі – Постанова), якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тощо.

У п. 23 Постанови роз`яснено, що у разі якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Положеннями ст. 1262 ЦК України визначено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема рідні брати та сестри спадкодавця.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України).

Згідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

За змістом п.п. 3.22 п. 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5 та зареєстрованого 22 лютого 2012 року за № 282/20595, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті проживав разом із спадкодавцем.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Вишнювате Розівського району Запорізької області у віці 90 років померла ОСОБА_3 (а.с. 6, 40).

Померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЗП № 041372, належала земельна ділянка площею 1,70 га, яка розташована на території Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, та призначена для ведення особистого селянського господарства (а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, зокрема на зазначену вище земельну ділянку.

20.10.2005 року ОСОБА_3 було складено заповіт, який посвідчено секретарем виконавчого комітету Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області Бондаренко С.В. та зареєстровано в реєстрі за № 92, згідно якому остання заповідала усе належне їй майно ОСОБА_2 (заінтересованій особі у справі) (а.с. 9, 45).

14.02.2020 року ОСОБА_2 звернувся до Розівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом. Внаслідок цих обставин було заведено спадкову справу № 17/2020 та за номером у Спадковому реєстрі 65513233 (а.с. 10, 39-43).

Постановою державного нотаріуса від 17.02.2020 року за № 62/02-31, ОСОБА_2 , було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки останній пропустив встановлений законодавством шестимісячний термін на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та не надав документів, які б підтверджували факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с. 11, 49).

16.07.2021 року ОСОБА_1 , як сестра померлої ОСОБА_3 , звернулася до Розівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с. 50).

Постановою державного нотаріуса від 16.07.2021 року за № 307/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що остання із заявою про прийняття спадщини у встановлений законодавством шестимісячний строк до нотаріальної контори не зверталася та не надала документів, які б підтверджували факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а також через відсутність свідоцтво про народження спадкодавця (а.с. 16, 53).

Згідно до свідоцтва про одруження, 27.02.1965 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 , у зв`язку з чим, змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » (а.с. 12).

Виходячи із свідоцтва про народження заявниці, її батьками зазначені: ОСОБА_10 , мати – ОСОБА_11 (а.с. 12).

Із відповіді Державного архіву Запорізької області від 06.04.2021 року № 01-32/К-0932 вбачається, що актовий запис про народження ОСОБА_3 , не зберігся (а.с. 15).

З довідки виконавчого комітету Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області від 15.07.2021 року за № 88, вбачається, що ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала до часу смерті за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті за вказаною адресою з ОСОБА_3 проживала її сестра – ОСОБА_1 , хоча виходячи з довідки вказаної установи від 15.07.2021 року за № 89, остання була зареєстрована за іншою адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 32, 33).

Згідно до показів свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які багато років знають заявницю та за життя знали ОСОБА_3 , а також їх матір, останні були рідними сестрами, оскільки мали спільних батьків. Свідкам відомо, що на час смерті ОСОБА_3 , з останньою постійно проживала її сестра (заявниця у справі), яка і здійснювала заходи щодо її догляду.

Аналізуючи наведені докази, зокрема покази свідків та довідки селищної ради, недовіряти яким немає підстав, суд доходить висновку, що факт родинних відносин між заявницею ОСОБА_1 та померлою (спадкодавцем) ОСОБА_3 , а також постійного проживання заявниці із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є доведеним.

При вирішення вказаної справи, суд враховує відсутність спору про право, з огляду на матеріали спадкової справи, та позицію заінтересованої особи у справі – ОСОБА_2 в судовому засіданні, щодо відсутності наміру вживати заходи для оформлення спадщини після померлої ОСОБА_3 .

При цьому суд зауважує, що факт реєстрації заявниці на час смерті спадкодавця за іншою адресою не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 , оскільки адреса реєстрації особи та її фактичного проживання може не збігатися.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 1220, 1262, 1268 ЦК України, ст. ст. 4, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293, 315, 319 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною сестрою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Вишнювате Розівського району Запорізької області.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкодавцем – ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції, – Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02 вересня 2021 року.

Суддя: А.П. Завіновська