Рішення № 99338150, 19.08.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9179/20 2/335/588/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., секретаря судового засідання Огнев`юк Н.В., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Вишнякова Д.О., розглянувши у порядку загального позовного провадження в залі суду м.Запоріжжя цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент «Р» про звернення стягнення на майно, яке знаходиться під заставою, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року ПАТ «Перший Український міжнародний банк» звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент «Р» про звернення стягнення на майно, що знаходиться в заставі, зазначивши, що між юридичними особами - ПАТ «Перший Український міжнародний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Континент «Р» був укладений Кредитний договір від 18.09.2009 року № 452/16.1-К/09, з додатковою угодою до нього № 1 від 17.09.2010 року

Згідно з умовами Кредитного договору Банк зобов`язався надати ТОВ «Континент «Р» кредит в розмірі 702 000,00 гривень, в подальшому додатковою угодою до нього № 1 від 17.09.2010 року сторони узгодили суму 614 410,73 гривень, а ТОВ «Континент «Р» зобов`язалось прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі не пізніше 31.08.2011 року, відповідно до умов договору.

З метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Континент «Р» перед позивачем за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір застави транспортного засобу № 72/16.1/ЗТС/11 від 01.02.2011 року.

Відповідно до договору застави відповідач поручився за виконання ТОВ «Континент «Р» зобов`язань за Кредитним договором перед банком своїм майном предметом застави – автомобілем Toyota модель Land Cruiser Prado, рік випуску 2005, VIN-код № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

У зв`язку із неналежним виконанням ТОВ «Континент «Р» своїх зобов`язань за Кредитним договором, 20.12.2013 року позивач зареєстрував у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на обтяжене заставою майно, і звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 25.05.2015 року у цивільній справі №317/736/14-ц позов ПАТ «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_3 задоволено, звернуто стягнення на транспортний засіб: автомобіль TOYOTA марки LAND CRUISER PRADO 4.0, рік випуску 2005, шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 , та переданий в заставу за договором застави № 72/16.1/ЗТС/11 від 01.02.2011 року, шляхом продажу предмету застави на прилюдних торгах за початковою ціною продажу предмету застави на підставі проведеної оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності в рамках виконавчого провадження, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

На виконання рішення Запорізького районного суду Запорізької області був виданий виконавчий лист, на підставі якого Запорізьким районним ВДВС Запорізької області було відкрито виконавче провадження №48798522, в рамках якого 11.01.2016 року винесено постанову про розшук вищезазначеного транспортного засобу. Однак на протязі року автомобіль розшуканий не був, у зв`язку з чим постановою від 27.04.2017 року виконавчий документ повернутий стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

27.03.2018 року Запорізьким районним ВДВС Запорізької області відкрито нове виконавче провадження №56055596. В рамках якого, згідно з даними, отриманими 27.04.2018 року від НАІС ДДАЇ МВС України, стало відомо, що автомобіль TOYOTA марки LAND CRUISER PRADO 4.0, 01.12.2015 року був знятий з обліку, і 08.12.2015 року відчужений ОСОБА_3 новому власнику ОСОБА_2 з присвоєнням нового державного номеру НОМЕР_3 . Внаслідок чого, 29.11.2018 року постановою ВДВС виконавчий документ повернуто стягувачу, у зв`язку з відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення.

Оскільки виконати рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 25.05.2015 року не виявляється можливим, внаслідок відчуження ОСОБА_3 заставного майна новому власнику ОСОБА_2 , а заборгованість за кредитом не погашена, позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на майно, яке знаходиться під заставою в рахунок погашення існуючої заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.11.2020 року позовну заяву Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк`прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.

15.02.2021 року від представника відповідача адвоката Вишнякова Д.О. надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, що вона є неналежним відповідачем, оскільки предметом даної позовної заяви є звернення стягнення на предмет застави згідно з договором застави № 72/16.1/ЗТС/11 від 01.02.2011 року, заставодавцем якого є ОСОБА_3 . Крім того представник відповідача зазначив, що банком не надано детальний розрахунок кредитної заборгованості позичальника відповідно до умов кредитного договору; пропущено строк позовної давності, та відповідно до рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 25.05.2015 року відповідачем вже реалізовано право на звернення стягнення на предмет застави, а нормативно-правовим актом не передбачено право на повторне звернення стягнення на предмет застави.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.02.2021 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Також ухвалою суду від 18.02.2021 року витребувано у «Регіонального сервісного центру МВС у Запорізькій області» відомості, з якої дати і на підставі якого правочину автомобіль Тоyоtа марки Land Cruiser Prado 4.0, рік випуску 2005, шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 був перереєстрований з ОСОБА_3 на нового власника: ОСОБА_2 , з присвоєнням нового реєстраційного номеру НОМЕР_3 Витребувано у Регіонального сервісного центру МВС у Запорізькій області копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіля Тоyоtа марки Land Cruiser Prado 4.0, рік випуску 2005, шасі НОМЕР_1 . реєстраційний номер НОМЕР_3 .

18.03.2021 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій викладено додаткове правове обґрунтування заявлених позовних вимог з огляду на заперечення представника відповідача, зокрема: із зазначенням того, що банком не реалізовано своє право на звернення стягнення на предмет застави, оскільки у зв`язку із відчуженням ОСОБА_3 заставного майна новому власнику ОСОБА_2 стягнення на предмет застави не відбувся; відповідач ОСОБА_2 є належним відповідачем у справі (як новий власник предмету застави); позивачем дотриманий строк позовної давності, оскільки останній дізнався про порушення своїх прав лише під час виконавчого провадження з інформації НАІС ДДАЇ МВС України від 27.04.2018 року; надання позивачем детального розрахунку є його правом а не обов`язком, оскільки факт порушення з боку позичальника ТОВ «Континент» та заставодавця ОСОБА_3 , і розмір заборгованості за даним кредитним договором вже встановлено рішенням суду, що набрало законної сили та не потребує додаткового доказування.

22.03.2021 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя заяву представника позивача адвоката Ординського К.А. про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на транспортний засіб Toyota модель Land Cruiser Prado 120, рік випуску 2005, VIN-код № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_2 із забороною його відчуження, внесенням у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту. В іншій частині заяви відмовлено.

23.03.2021 року від представника відповідача адвоката Вишнякова Д.О. на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких останній заперечував проти аргументів позивача, зазначивши що вони суперечать матеріальним та процесуальним нормам діючого законодавства України.

06.04.2021 від Регіонального сервісного центру МВС у Запорізькій області, на адресу суду надійшов лист, щодо часткового виконання ухвали суду від 18.02.021 року.

07.06.2021 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні просив позов задовольнити, з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, в обґрунтування посилався на доводи, викладені у відзиві на позов.

Треті особи, у судове засідання повторно не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялись судом в установленому законом порядку шляхом надсилання судових повісток, та оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України", причини своєї неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового засідання, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 18.09.2009 року між ПАТ «Перший Український міжнародний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Континент «Р» був укладений Кредитний договір № 452/16.1-К/09, з додатковою угодою до нього № 1 від 17.09.2010 року

Згідно з умовами Кредитного договору (стаття 1 Договору) Банк зобов`язався надати ТОВ «Континент «Р» кредит в розмірі 702 000,00 гривень в подальшому додатковою угодою до нього № 1 від 17.09.2010 року сторони узгодили суму 614 410,73 гривень, а ТОВ «Континент «Р» зобов`язалось прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі не пізніше 31.08.2011 року, відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Кредитного договору (в редакції додаткової угоди №1 від 17.09.2010 року) Боржник зобов`язаний повернути кредит в повному обсязі не пізніше 31.08.2011 року, відповідно до затвердженого в цьому пункті графіку.

З метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Континент «Р» перед позивачем за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 був укладений Договір застави транспортних засобів № 72/16.1/ЗТС/11 від 01.02.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І., зареєстрованого у реєстрі нотаріальних дій за № 590.

Відповідно до зазначеного вище Договору застави відповідач поручився за виконання ТОВ «Континент «Р» зобов`язань за Кредитним договором перед банком своїм майном предметом застави – автомобілем Toyota модель Land Cruiser Prado, рік випуску 2005, VIN-код № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, 01.02.2011 року, зареєстровано обтяження на предмет застави - транспортний засіб Toyota модель Land Cruiser Prado, рік випуску 2005, VIN-код № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

20.12.2013 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано зміни: звернення стягнення на обтяжене заставою майно за договором застави транспортних засобів № 72/16.1/ЗТС/11 від 01.02.2011 року, згідно листа ZAP-61/944 від 20/12/2013 року.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 25.05.2015 року у цивільній справі №317/736/14-ц позов ПАТ «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_3 задоволено, звернуто стягнення на транспортний засіб: автомобіль TOYOTA марки LAND CRUISER PRADO 4.0, рік випуску 2005, шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 , та переданий в заставу за Договором застави № 72/16.1/ЗТС/11 від 01.02.2011 року, шляхом продажу предмету застави на прилюдних торгах за початковою ціною продажу предмету застави на підставі проведеної оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності в рамках виконавчого провадження, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

20.08.2015 року на виконання рішення Запорізького районного суду Запорізької області був виданий виконавчий лист, на підставі якого 23.05.2015 року Запорізьким районним ВДВС Запорізької області було відкрито виконавче провадження №48798522, в рамках якого 11.01.2016 року винесено постанову про розшук вищезазначеного транспортного засобу. Однак на протязі року автомобіль розшуканий не був, у зв`язку з чим постановою від 27.04.2017 року виконавчий документ повернутий стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

27.03.2018 року Запорізьким районним ВДВС Запорізької області відкрито нове виконавче провадження №56055596, в рамках якого, згідно з даними, отриманими 27.04.2018 року від НАІС ДДАЇ МВС України, стало відомо, що автомобіль TOYOTA марки LAND CRUISER PRADO 4.0, 01.12.2015 року був знятий з обліку, та 08.12.2015 року відчужений ОСОБА_3 новому власнику ОСОБА_2 з присвоєнням нового державного номеру НОМЕР_3 . Внаслідок чого, 29.11.2018 року постановою ВДВС виконавчий документ повернуто стягувачу, у зв`язку з відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення.

Згідно з відповіддю, наданою 06.04.2021 року Регіональним сервісним центром МВС у Запорізькій області, на виконання ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя 22.03.2021 року, останнім повідомлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС України, автомобіль TOYOTA марки LAND CRUISER PRADO 120, рік випуску 2005, шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , було знято з обліку для реєстрації 01.12.2015 року громадянином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 08.12.2015 року автомобіль TOYOTA марки LAND CRUISER PRADO 120, рік випуску 2005, шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , було зареєстровано на громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі договору купівлі – продажу №2341/1 від 02.12.2015 року.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Статтями 510, 512, 514 ЦК України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, правонаступництва та інше. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 525, 526, 530 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ст.572 ЦК України (кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна.

Статтями 576, 577, 578 ЦК України встановлено, що предметом застави може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.

Відповідно до ст.ст.19, 20 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про заставу» реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Відповідно до ст.27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

У справі встановлено, що між ПАТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_3 був укладений договір застави транспортних засобів № 72/16.1/ЗТС/11 від 01.02.2011 року. Відповідно до якого, відповідач поручився за виконання ТОВ «Континент «Р» зобов`язань за Кредитним договором перед банком своїм майном предметом застави – автомобілем Toyota модель Land Cruiser Prado, рік випуску 2005, VIN-код № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Боржником ТОВ «Континент «Р» умови вказаного договору порушені, є заборгованість за кредитним договором в сумі 500 000,00 гривень.

Крім цього, ОСОБА_3 при наявності заборгованості за кредитним договором, в порушення вимог договору застави та вимог законодавства, без згоди заставодержателя, 01.12.2015 року зняв автомобіль з обліку для реєстрації, а 08.12.2015 року автомобіль TOYOTA марки LAND CRUISER PRADO 120, рік випуску 2005, шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , було зареєстровано на громадянку ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі – продажу №2341/1 від 02.12.2015 року.

Посилання сторони відповідача, на те, що вона є неналежним відповідачем, судом не приймаються до уваги.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

За змістом ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

Це правило відповідає речовій природі застави як способу забезпечення, що отримало назву «право слідування».

За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, отже, на неї може бути звернено стягнення з підстав, передбачених ст.ст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Дана правова позиція, викладена в постанові судової палати у цивільних справах Верховного суд України від 03.04.2013 року по справі №6-7цс/13.

Твердження відповідача про повторне звернення стягнення на предмет застави, судом також не приймаються до уваги, оскільки рішення Запорізького районного суду Запорізької області не виконано, звернення стягнення на предмет застави, у зв`язку із відчуженням ОСОБА_3 заставного майна новому власнику ОСОБА_2 , не відбулося.

Викладене свідчить про те, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стороною відповідача заявлено клопотання про застосування строків позовної давності. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до пп. 1.2.1.1. договору застави останнім кредитним платежем є 31.08.2011 року, і з цього часу починається перебіг строку позовної давності, який сплив в 2014 році. Також якщо брати до уваги факт відчуження предмету застави позивачу - 08.12.2015 року, строк позовної давності, сплив 2018 року.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що звернення позивача до суду з даним позовом відбулося після того, як 27.04.2018 року позивач дізнався, що предмет застави вибув з володіння заставодавця, змінено номерні знаки, та саме з цієї дати підлягає відрахуванню строк позовної давності. Дану інформацію ні відповідачем, ні третьою особою не було спростовано в суді.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності.

Суд не погоджується з твердженнями представника відповідача про те, що строк позовної давності відраховується з дати останнього кредитного платежу, - 31.08.2011 року Відповідачем чи третьою особою не було надано жодного доказу, що зазначена позивачем сума заборгованості – 500 000,00 грн., яку визначив позивач на власний розсуд, а відповідач, третя особа цього не спростували, є новими нарахуваннями, а не сумою, яка ввійшла в заборгованість за рішенням Запорізького районного суду Запорізької області, розмір якої вже встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, а тому не потребує додаткового доказування.

Згідно вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 635,00 грн.

Повне рішення складено на підставі частини третьої статті 124 ЦПК України, з урахуванням часу перебування суду у нарадчій кімнаті у кримінальній справі (справа №335/6009/17).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент «Р» про звернення стягнення на майно, яке знаходиться під заставою,- задовольнити.

Звернути стягнення на транспортний засіб автомобіль Toyota модель Land Cruiser Prado 120, рік випуску 2005, VIN-код № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , та переданий в заставу за договором застави від 01.02.2011 року для задоволення вимог Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент «Р» за кредитним договором від 18.09.2009 року № 452/16.1-К/09, які складають 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень, шляхом продажу предмету застави на прилюдних торгах за початковою ціною продажу предмету застави на підставі проведеної оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності в рамках виконавчого провадження на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судові витрати у розмірі 8 635 (вісім тисяч шістсот тридцять п`ять) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Запорізького Апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.

Дата складання повного судового рішення 02.09.2021 року.

Суддя: Н.І. Рибалко