Постанова № 9933814, 15.06.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"15" червня 2010 р. № 2а- 3074/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1451 про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати абзац третій констатуючої частини та пункт другий розпорядчої частини наказу командира військової частини А 1451 від 30.12.2009 року № 857 "Про підсумки службового розслідування та покарання винних" про притягнення до матеріальної відповідальності начальника медичної служби військової частини А 1451 майора медичної служби ОСОБА_1 та стягнення з його грошового забезпечення суми у розмірі 294,63 грн.; стягнути з Військової частини А 1451 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 294,63 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він є військовослужбовцем офіцерського складу і проходить військову службу за контрактом у військовому званні майор медичної служби у військовій частині А1451 Збройних Сил України на посаді начальника медичної служби. 30.12.2009 року відповідачем було видано наказ № 857 «Про підсумки службового розслідування та покарання винних», в абзаці 3 констатуючої частини якого зазначено, що переплата грошових коштів виникла внаслідок переміщення військовослужбовців строкової служби для лікування до військової частини А3306, з подальшим зарахуванням їх на продовольче забезпечення, за клопотанням, зокрема, позивача, а пунктом 2 розпорядчої частини Наказу позивача притягнуто до матеріальної відповідальності та стягнуто з його грошового забезпечення суму в розмірі 294,63 грн. Позивач вважає даний Наказ в частині притягнення позивача до матеріальної відповідальності на суму 294,63 грн. протиправним, незаконним і таким, що підлягає скасуванню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав та просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 є військовослужбовцем офіцерського складу і проходить військову службу за контрактом у військовому званні майор медичної служби у військовій частині А1451 Збройних Сил України на посаді начальника медичної служби, що підтверджується посвідченням офіцера серії УК № 088930.

Від Військової прокуратури Харківського гарнізону до командира військової частини А 1451 надійшов запит від 23.11.2009 року № 4715 з проханням надати в строк до 24.11.2009 року інформацію про те, з чого відання, особа відповідальна за переміщення військовослужбовців, вибували військовослужбовці строкової служби на лікування до військової частини А3306 згідно зі Списком військовослужбовців, у яких виникла двійна оплата (збитки держави) за харчування у військовій частині А3306.

На запит Військової прокуратури Харківського гарнізону було надано відповідь від 24.11.2009 року № 871, в якій зазначено, що позивач відноситься до посадових осіб, з клопотання яких було проведено переміщення особового складу до в/ч А3306 з подальшим зарахуванням їх на продовольче забезпечення.

Тимчасово виконуючим обов'язки заступника військового прокурора Харківського гарнізону було винесене подання про усунення порушень вимог законодавства щодо продовольчого забезпечення військовослужбовців від 25.11.09 р. № 4779, в пункті 3 якого вимагається за допущені порушення притягнути ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності.

Наказом командира військової частини А1451 від 10.12.2009 року № 828 «Про призначення службового розслідування» зазначено, що у відповідності до подання ТВО заступника військового прокурора Харківського гарнізону від 25.11.2009 року № 4779 "Про усунення порушень вимог законодавства щодо продовольчого забезпечення військовослужбовців" було призначене службове розслідування по факту несвоєчасного оформлення продовольчих атестатів при постановці та знятті військовослужбовців строкової служби військової частини А1451 з харчування при лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону, внаслідок чого виникла перевитрата коштів.

Акт проведення службового розслідування було затверджено 30 грудня 2009 року командиром військової частини А1451.

За результатами службового розслідування командиром військової частини було видано наказ від 30.12.2009р. № 857 «Про підсумки службового розслідування та покарання винних» (далі - Наказ). В абзаці 3 констатуючої частини Наказу зазначено, що перевиплата грошових коштів виникла внаслідок переміщення військовослужбовців строкової служби для лікування до військової частини А3306, з подальшим зарахуванням їх на продовольче забезпечення, за клопотанням, зокрема, ОСОБА_1, а пунктом 2 розпорядчої частини Наказу позивача притягнуто до матеріальної відповідальності та стягнуто з його грошового забезпечення суму в розмірі 294,63 грн.

Суд зазначає, що підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, визначає Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджене постановою Верховної Ради України від 23.06.95 № 243/95-ВР «Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» (далі - Положення).

Відповідно до п.3 Положення військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність за наявністю: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г)вини у заподіянні шкоди. Протиправною визнається така поведінка (дія або бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов'язки. Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов'язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинено ним умисно чи з необережності.

Згідно п. 18 Положення розслідування призначається письмовим розпорядженням командира (начальника) військової частини, який має право прийняти рішення про притягнення військовослужбовця і призваного на збори військовозобов'язаного до матеріальної відповідальності. Розслідування провадиться посадовою особою, компетентною у питаннях обліку, зберігання та використання відповідного майна або яка має вищу юридичну освіту. Забороняється доручати розслідування посадовій особі, яка є підлеглою чи безпосереднім начальником військовослужбовця чи військовозобов'язаного, призваного на збори, дії яких необхідно розслідувати, а також посадовим особам, які є співучасниками заподіяння матеріальної шкоди чи зацікавлені в результатах розслідування.

Пунктом 19 Положення передбачено, що розслідуванням повинно бути встановлено: в чому полягає матеріальна шкода та яка її вартісна оцінка; якими конкретно неправомірними діями військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного заподіяно шкоду; вимоги яких законів, військових статутів, порадників, інструкцій та інших нормативних актів при цьому було порушено; умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду; чи заподіяношкоду винною особою під час виконання службових обов'язків; ступінь вини кожного у разі заподіяння шкоди кількома особами; умови та причини, що сприяли заподіянню шкоди, та її наслідки.

Пунктом 21 Положення зазначено, що у висновку розслідування викладаються факти, встановлені відповідно до вимог пунктів 3 і 19 цього Положення, та пропозиції про притягнення винної особи (винних осіб) до обмеженої, повної чи підвищеної матеріальної відповідальності, а в разі необхідності - обґрунтування можливості зменшення суми, що підлягає стягненню з винного для відшкодування завданої шкоди. До висновку додаються: письмові пояснення особи (осіб), яка притягається до матеріальної відповідальності; письмові пояснення інших осіб, причетних до факту заподіяння шкоди; акти ревізій (перевірок), інвентаризацій, накладні, витяги з обліково-видаткових книг і журналів та інші матеріали розслідування; довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини. Висновок підписується офіцером, який проводив розслідування. Всі матеріали розслідування подаються на розгляд командиру (начальнику) військової частини, який його затверджує у разі прийняття рішення про стягнення з винного встановленої шкоди.

Відповідно до п. 22 Положення військовослужбовці та призвані на збори військовозобов'язані, які притягаються до матеріальної відповідальності, ознайомлюються з матеріалами розслідування, про що у висновках робиться відповідний запис. Вони мають право подавати свої заперечення та клопотання на ім'я командира (начальника) військової частини.

Згідно п. 23 Положення командир (начальник) військової частини після розгляду матеріалів розслідування зобов'язаний особисто провести бесіду з військовослужбовцем або призваним на збори військовозобов'язаним, який притягається до матеріальної відповідальності. Якщо вину військовослужбовця чи призваного на збори військовозобов'язаного повністю доведено, командир (начальник) військової частини не пізніш як у місячний термін з дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення до матеріальної відповідальності винної особи з зазначенням розміру суми, що підлягає стягненню. У разі, коли шкоду заподіяно кількома особами, у наказі визначається точний розмір суми, що стягується окремо з кожної особи з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин. Наказ доводиться до відома винної особи (винних осіб) під розписку. Наказ може бути оскаржено вищому командиру (начальнику) в порядку, встановленому Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. У разі, коли у місячний термін з дня закінчення розслідування винну особу до матеріальної відповідальності не притягнуто, відшкодування заподіяної державі шкоди провадиться шляхом подання позову до відповідного суду.

Суд зазначає, що відповідачем при проведені даного службового розслідування були допущені порушення вимог вищезазначеного Положення. В ході розслідування не було встановлено: вимоги яких законів, військових статутів, порадників, інструкцій та інших нормативних актів було порушено позивачем; умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду позивачем; чи заподіяно шкоду позивачем під час виконання службових обов'язків; ступінь вини кожного з військовослужбовців, зазначених у Наказі. В Акті проведення службового розслідування вказано, що майор медичної служби ОСОБА_1 під час проведення розслідування (в період з 11.12.2009 року по 30.12.2009 року) пояснення надавати відмовився, але пояснення з позивача були взяті розслідуванням лише 02.02.2010 року, після наказу командира військової частини А 1451 від 30.12.09 р. № 857 «Про підсумки службового розслідування та покарання винних». Позивача не булу ознайомлено з матеріалами розслідування, у висновках відсутній відповідний запис, і внаслідок цього позивач був позбавлений права надати свої заперечення на ім'я командира військової частини А1451. Відповідачем після розгляду матеріалів розслідування не було особисто проведено письмову або усну бесіду з позивачем, що підтверджується відсутністю записів про проведення таких бесід як в Наказі, так і в матеріалах розслідування.

Таким чином, дане службове розслідування є необ'єктивними та незаконними. Відповідачем не доведена протиправна поведінка позивача, наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою позивача і настанням шкоди, вина позивача у заподіянні шкоди, які згідно пункту 3 Положення є обов'язковими і необхідними умовами притягнення Позивача до матеріальної відповідальності.

Також суд звертає увагу на те, що позивач дізнався про притягнення його до матеріальної відповідальності тільки у лютому 2010 року, коли з його грошового забезпечення за лютий 2010 року були утримані кошти в розмірі 294,63 грн., що підтверджується особовим рахунком військовослужбовця № 29, тобто майже через два місяці після видання Наказу, з яким відповідач його не ознайомив, що підтверджується відсутністю підписів позивача про ознайомлення безпосередньо на Наказі.

Позивач під час проведення розслідування з висновками перевірки та з притягненням до матеріальної відповідальності не погоджувався, своєї провини у заподіянні державі збитків не визнавав, що підтверджується його поясненнями та актом проведення службового розслідування від 30 грудня 2009 року, вважав, що він діяв відповідно до своїх службових обов'язків, які передбачені статтями 82, 83, 84, 87 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

У пункті 1 відповіді відповідача від 24.11.09 № 871 на запит військової прокуратури Харківського гарнізону від 23.11.09 № 4715 вказано, що з клопотання позивача проведено переміщення наступного особового складу до в/ч А3306 згідно списку військовослужбовців, у яких виявлена двійна оплата (збитки державі) за харчування у військовій частині А3306: ОСОБА_4 (№ 1 з/п) 13.12.07, ОСОБА_5 (№ 2 з/п) 18.12.07, ОСОБА_6 (№ 3 з/п) 04.01.08, ОСОБА_7 (№ 4 з/п) 08.01.08, ОСОБА_8 (№ 5 з/п) 08.01.08, ОСОБА_9 (№ 8 з/п) 25.01.08, ОСОБА_2 (№ 12 з/п) 05.03.08, ОСОБА_10 (№ 14 з/п) 13.05.08, ОСОБА_11 (№ 15 з/п) 01.06.08, ОСОБА_12 (№ 16 з/п) 09.06.08, ОСОБА_13 (№ 17 з/п) 14.07.08, ОСОБА_14 (№ 19 з/п) 11.09.08, Матвієнко О.В. (№ 20 з/п) 03.10.08, ОСОБА_3 (№ 25 з/п) 05.12.08, ОСОБА_15 (№ 38 з/п) 27.02.09, ОСОБА_16 (№ 39 з/п) 03.03.09. Але відповідно наказу командира військової частини А1451 від 04.12.2007 року № 265 позивач з 24.12.2007 року по 03.02.2008 року знаходився у черговій відпустці за 2007 рік, відповідно наказу командира військової частини А1451 від 27.05.2008 року № 114 позивач з 09.06.2008 року по 05.07.2007 року знаходився у першій половині чергової відпустки за 2008 рік, відповідно наказу командира військової частини А1451 від 02.09.2008 року № 188 позивач з 05.09.2008 року по 19.09.2008 року знаходився у другій половині чергової відпустки за 2008 рік, відповідно наказу командира військової частини А1451 від 01.12.2008 року № 262 позивач з 01.12.2008 року по 06.12.2008 року знаходився у відрядженні у ВМКЦ ЦР (м. Вінниця) для участі у конференції, відповідно наказу командира військової частини А1451 від 10.02.2009 року №29 позивач з 09.02.2009 року по 17.07.2009 року знаходився у відрядженні у ХМАПО (м. Харків) для проходження спеціалізації по терапії. Враховуючі вищевикладене, позивач не був у військовій частині А1451 при переміщенні наступних військовослужбовців: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_16, тобто подавати клопотання про переміщення вище зазначеного особового складу не мав можливості.

До службових обов'язків позивача не належить підготовка відповідних проектів наказів командира військової частини А1451, виписування продовольчих атестатів, на підставі яких військовослужбовці строкової служби при вибутті на стаціонарне лікування знімалися з продовольчого забезпечення у військовій частині А1451 та зараховувалися на продовольче забезпечення у військовій частині А3306, позивач не несе за це будь-якої відповідальності.

Відповідно до Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 09.12.02 № 402 «Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2002 року за № 992/7280) військовослужбовці, які прибули у військову частину, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини; підставою для видання наказу про зарахування на продовольче забезпечення є атестат на продовольство, а також припис або посвідчення про відрядження, або відпускний квиток військовослужбовця; атестат на продовольство є документом, який засвідчує, до якого числа і за якими нормами військовослужбовець або військова команда (підрозділ) забезпечені харчуванням (грошовою компенсацією замість норми харчування, загальновійськовим набором сухих продуктів); атестат дає право військовослужбовцю, військовій команді (підрозділу) на отримання харчування або грошової компенсації замість норми харчування, або загальновійськового набору сухих продуктів як на новому місці служби військовослужбовця, так і під час перебування у службовому відрядженні, у відпустці і на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я Збройних Сил України (абзаци 1 - 4 пункту 1.10.); без атестата на продовольство зараховуються також військовослужбовці та інші категорії Збройних Сил України, які мають право на одержання харчування за рахунок держави, доставлені в заклади охорони здоров'я Збройних Сил України внаслідок захворювань (травми, отруєння, інфекційні хвороби тощо); в цих випадках заклад охорони здоров'я Збройних Сил України зобов'язаний витребувати атестат на продовольство з відповідної військової частини, а остання протягом доби надіслати його до закладу охорони здоров'я Збройних Сил України (абзаци 9 10 пункту 1.10.); військовослужбовці та інші категорії, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави у вигляді гарячої їжі, у разі вибуття з військової частини знімаються з продовольчого забезпечення з будь-якого приймання їжі (сніданку, обіду або вечері) залежно від часу вибуття на підставі наказу командира військової частини про вибуття з видачею атестата на продовольство (абзац 1 пункту 1.11.); у військово-лікувальних закладах хворі зараховуються на харчування у залежності від часу їх надходження: прибулі до 8.00 зі сніданку; прибулі з 8.00 до 13.00 з обіду; прибулі з 13.00 до 19.00 з вечері, прибулі з 19.00 до 24.00 отримують разове харчування: хліб 150 г, масло тваринне 20 г, цукор 20 г, чай 0,3 г. Зняття з продовольчого забезпечення при виписці організовується після сніданку, обіду чи вечері з видачею атестата на продовольство (тим, кому він установлений) (пункт 7.29.7.3.).

Згідно Керівництва з обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів у Збройних Силах СРСР. Частина І. Облік в підрозділах, військових частинах, на кораблях і в з'єднаннях (Додаток № 1 до наказу Міністра оборони України СРСР 1979 року № 260) // Москва -1980, яке є чинним на даний час на території України відповідно до постанови Верховної Ради України 12.09.1991 № 1545-ХП «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР та застосовується у Збройних Силах України: відповідальність за виконання вимог частини 1 даного Керівництва несуть, зокрема, начальник служби - за стан обліку матеріальних засобів служби у військовій частині (з'єднанні), законне і правильне оформлення операцій, пов'язаних з рухом та зміною якісного (технічного) стану матеріальних засобів, своєчасне ведення записів в книгах (картонках) обліку, правильне оформлення облікових документів, правильне складання і своєчасне подання облікових документів по службі; особа, яка безпосередньо веде облік (п. 11); первинні облікові документи, зокрема, атестати - служать для оформлення операцій, пов'язаних з рухом та зміною якісного (технічного) стану матеріальних засобів, і є підставою для записів облікових даних в книгах і картках обліку (ч. 3 п. 14); атестат виписується на кожний вид матеріальних засобів, зокрема, продовольство, у відповідній службі військової частини. Атестат підписується начальником служби і особою, яка веде облік матеріальних засобів в службі. Оформлений атестат видається військовослужбовцю, а при вибутті військовослужбовців в складі підрозділу (команди) - командиру цього підрозділу (старшому команди); талон атестата залишається в службі і є підставою для списання з обліку військової частини матеріальних засобів, які обліковуються за військовослужбовцем (військовослужбовцями) (пункт 2 Пояснення до форми 21); підставою для видачі атестата є наказ командира військової частини про вибуття військовослужбовця (військовослужбовців) (пункт 3 Пояснення до форми 21).

Суд зазначає, що до службових обов'язків позивача - начальника медичної служби не належить виписування атестатів на продовольство на військовослужбовців, які вибували на лікування до військової частини А3306, оскільки дані атестати виписуються у продовольчій службі військової частини А1451 та підписуються начальником продовольчої служби військової частини А1451 та відповідною посадовою особою фінансово-економічної чи продовольчої служби, яка веде облік матеріальних засобів продовольчої служби.

Таким чином, при зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А 1451 про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати абзац третій констатуючої частини та пункт другий розпорядчої частини наказу командира військової частини А 1451 від 30.12.2009 року № 857 "Про підсумки службового розслідування та покарання винних" про притягнення до матеріальної відповідальності начальника медичної служби військової частини А 1451 майора медичної служби ОСОБА_1.

Стягнути з Військової частини А 1451 (р/р 35218001000423, УДК у Харківській області, МФО 85011, код 08208941, м. Харків, вул. Дерев'янко, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) кошти в сумі 294.63 грн. (двісті дев'яноста чотири грн. 63 коп.).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня виготовлення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 17.06.2010 року.

Суддя Піскун В.О.