Ухвала суду № 99337296, 27.01.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/40296/20

Провадження № 1-кс/761/587/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Слободянюк П.Л., за участю секретаря Даниленко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Кузика Т.С., подане в інтересах ТОВ "Карата", про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42016101100000224 від 19.07.2016,

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання адвоката Кузика Т.С., подане в інтересах ТОВ "Карата", про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.08.2018 (у справі №757/37266/18-к) в рамках кримінального провадження №42016101100000224 від 19.07.2016, а саме на відповідні об`єкти нерухомості.

У клопотанні заявник зазначає, що арешт накладено без участі представника власника майна, при цьому власник майна (ТОВ "Карата", ЄДРПОУ: 32040217) не має жодного відношення до кримінального провадження, жодній службовій особі підприємства про підозру не повідомлялось, а спірне майно не відповідає ознакам, передбаченим у ст. 98 КПК України, і не може бути речовим доказом, що в свою чергу порушує конституційні права власника такого майна.

В судове засідання адвокат Кузик Т.С. не прибув.

Прокурор в судове засідання також не прибув.

Проаналізувавши матеріали клопотання, слід дійти такого висновку.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається особі, яка її подала, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді, при цьому, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, у межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, з урахуванням вимог ст. 32, 33 КПК України щодо територіальної та інстанційної підсудності.

Таким чином, незважаючи на те, що процесуальним законом прямо не передбачена можливість повернення клопотання про скасування арешту майна, в тому числі і не передбачено територіальну підсудність для вирішення питань, пов`язаних зі скасуванням арешту майна, такі питання, на переконання слідчого судді, мають вирішуватись за процедурою, вже визначеною процесуальним законом щодо скарг, при цьому в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, оскільки, згідно вимог ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, зокрема законність і верховенство права.

Так, відповідно до положень ст. 132 КПК України, яка передбачає загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і відносно арешту майна, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Як встановлено в судовому засіданні, арешт на майно, яке заявник просить скасувати, був накладений Печерським районним судом м. Києва, конкретно не зазначено орган, яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні на теперішній час.

Отже, з огляду на позицію Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Таким чином, клопотання власника майна чи його представника про скасування арешту, накладеного під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, підлягає розгляду тим самим судом, яким такий арешт накладено.

Аналогічна правова позиція щодо застосування положень статті 174 КПК України наведена у постанові Великої Палати Верховного суду від 23.05.2018 у справі №569/4374/16-ц та постанові Верховного суду від 07.03.2018 у справі 362/392/16-ц.

З огляду на викладене, клопотання адвоката Кузика Т.С., подане в інтересах ТОВ "Карата", про скасування арешту майна підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката Кузика Т.С., подане в інтересах ТОВ "Карата", про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.08.2018 (у справі №757/37266/18-к) в рамках кримінального провадження №42016101100000224 від 19.07.2016, а саме на об`єкти нерухомості (за переліком т. 1, а.с. 5-6) - повернути особі, яка його подала.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя П.Л. Слободянюк